Відкрити головне меню

Субботін Серафим Іванович

Субботін Серафим (3 травня 1906, Казань — 16 січня 1976, Київ) — український радянський учений-геофізик, фахівець з вивчення глибинної будови земної кори і верхньої мантії методом гравіметрії, академік АН УРСР1961 року), доктор геолого-мінералогічних наук (з 1955 року), професор1956 року), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1966 року), лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1972) і премії імені В. І. Вернадського АН УРСР (1976).

Серафим Іванович Субботін
Субботін Серафим Іванович.jpg
Народився 3 травня 1906(1906-05-03)
Казань
Помер 16 січня 1976(1976-01-16) (69 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність геофізик
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів геофізика
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Науковий ступінь доктор геологічних наук
Член НАН України
Нагороди Державна премія УРСР у галузі науки і техніки — 1972

БіографіяРедагувати

Народився 3 травня 1906 року в Казані. В 1931 році закінчив астрономо-геофізичне відділення фізико-математичного факультету Казанського державного університету. З 1931 по 1945 рік працював технічним керівником, старшим інженером, інженером-геофізиком у польових партіях Українського геологічного управління, Українського і Середньоволзького відділення Державного союзного геофізичного тресту Наркомнафти СРСР.

У 1945 році перейшов працювати в АН УРСР. У квітні 1945 року захистив кандидатську дисертацію. Цього ж року він переїжджає до Львова у складі відділу геофізики Інституту геологічних наук АН УРСР. З утворенням Інституту корисних копалин в 1951 році, працює там старшим науковим співробітником, завідувачем відділу геофізики, заступником директора інституту. У 1955 році захистив докторську дисертацію представленою на тему «Глубинное строение Советских Карпат и прилегающих территорий по данным геофизических исследований».

В 1960 році у Києві було створено Інститут геофізики АН УРСР, директором якого було призначено С. І. Суботіна. Відтоді і до останніх днів життя він очолював, розбудовував і вдосконалював усі ланки геофізичної науки в цьому інституті.

Помер 16 січня 1976 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Наукова і педагогічна діяльністьРедагувати

Основним напрямом наукової діяльності вченого були дослідження у галузі гравіметрії. Завдяки узагальненню багаторічних гравіметричних зйомок у різних регіонах України, які викладені у праці «Аномальні сили ваги України та їх інтерпретація» (1945), вчений одержав цінний матеріал про геологічну будову Дніпровсько-Донецької западини та поширення залізорудних формацій Великого Кривого Рога. Крім розв'язання низки теоретичних питань гравіметрії у такій праці вченого і його співробітників як «Гравиметрические исследования строения земной коры и верхней мантии» (1979) зроблено глибокий аналіз сучасного стану будови земної кори і верхньої мантії за гравіметричними даними густинних моделей.

Важливе народногосподарське значення для відбудови й розширення енергетичної бази західних областей України має монографія С. І. Субботіна «Глубинное строение Советских Карпат и прилегающих территорий по данным геофизических исследований» (1955). У ній висвітлена проблема вертикальних рухів земної кори в процесі стику й розширення підкорових мас.

Професор С. І. Субботін значну увагу приділяв вихованню молодих геофізиків. У 19451950 роках він працював доцентом Львівського державного університету, а у 19501956 — доцентом Львівського політехнічного інституту.

З 1956 по 1959 рік був професором Львівського держуніверситету. Складні питання геофізичних досліджень Землі вчений намагався донести до широкого загалу шляхом публікації таких науково-популярних видань як:

  • «Планета розповідає. До проблем геофізики» (1965);
  • «Кора і мантія Землі» (1966);
  • «Погляд у глиб планети» (1968);
  • «Нове про глибинну будову Землі» (1970);
  • «Планета загадок і про явища, що відбуваються в земній корі» (1971) та багато інших.

Він часто виступав із доповідями в наукових установах і виробничих організаціях, на сторінках газет і журналів. Його глибоко змістовні лекції про глибинну будову Землі слухали у 14 кранах Європи, Азії, Америки й Австралії.

Пам'ятьРедагувати

 
меморіальна дошка

За великі заслуги перед вітчизняною геофізичною науковою й високу оцінку особистих якостей його ім'я у 1978 році було присвоєно Інституту

геофізики АН УРСР на будівлі якого 13 липня 1981 року встановлено меморіальну дошку (бронза; бюст; скульптор М. П. Рапай, архітектор А. Ф. Ігнащенко)[1].

В 1998 році у НАН України було засновано премію імені С. І. Субботіна.

ПриміткиРедагувати

  1. www.interesniy.kiev.ua[недоступне посилання з липень 2019](рос.)

ЛітератураРедагувати