Студенок (Шосткинський район)

село в Сумській області, Україна

Студено́к — село в Україні, в Есманьській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Населення станом на 2001 рік становило 903 особи. До 2020 орган місцевого самоврядування — Студеноцька сільська рада.

село Студенок
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Шосткинський район
Громада Есманьська селищна громада
Код КАТОТТГ UA59100070200079325
Облікова картка Студенок 
Основні дані
Населення 903
Площа км²
Поштовий індекс 41441
Телефонний код +380 5444
Географічні дані
Географічні координати 51°41′40″ пн. ш. 34°07′28″ сх. д. / 51.69444° пн. ш. 34.12444° сх. д. / 51.69444; 34.12444Координати: 51°41′40″ пн. ш. 34°07′28″ сх. д. / 51.69444° пн. ш. 34.12444° сх. д. / 51.69444; 34.12444
Середня висота
над рівнем моря
154 м
Водойми річки Лиманка, Клевень
Місцева влада
Адреса ради 41432, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт Есмань, вул. Василенка, 19
Карта
Студенок. Карта розташування: Україна
Студенок
Студенок
Студенок. Карта розташування: Сумська область
Студенок
Студенок
Мапа
Мапа

CMNS: Студенок у Вікісховищі

Після ліквідації Глухівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району[1].

Географія ред.

У селі бере початок річка Лиманка, яка впадає у річку Клевень. Вище за течією на відстані 6 км розташоване село Харківка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Білокопитове. До міста Глухова — 20 км.

На південний захід від села знаходиться ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Дівоча гора.

По річці Клевень проходить кордон з Росією.

Назва ред.

Назва «Студенок» — від студених (холодних) ключів, яких безліч на сільському ставку. Головний «Синя криниця» витікає з-під крейдяної гори.

Історія ред.

  • Село відоме з XVII століття.
  • Дем'ян Пилипович Уманець (? — 1687), протопіп соборної Троїцької церкви у Глухові (є відомості за 1680 р.), володів селом Студенком та слободою Сліпород[2].
  • У селі у полкового осаула Олексія Федоровича Уманця були греблі «на одну млинову комору на два кола» і два партикулярні будинки — один старий на чотири покої та інший новий на шість покоїв, «писареві земському» Петру Васильовичу Уманцю належав партикулярний будинок на три покої, «сотнику янпольському» Василю Васильовичу Уманцю — будинок на чотири покої, у нього ж була пасіка «за півтретини версти» від села на правому березі Клевені в урочищі Старому. У Студенці також мав володіння і Семен Федорович Уманець[3].
  • У 1859 році у казенному та власницькому селі налічувалось 108 дворів, мешкало 760 осіб (373 чоловічої статі та 387 — жіночої), була православна церква[4].
  • Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Есманської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії, мешкало 978 осіб, налічувалось 150 дворових господарств, існувала православна церква, постоялий будинок, водяний та 2 вітрові млини[5].
  • За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1350 осіб (669 чоловічої статі та 681 — жіночої), з яких 1349 — православної віри[6].
  • З 1917 — у складі УНР, з квітня 1918 — у складі Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 тут панує стабільний окупаційний режим комуністів, якому чинили опір місцеві мешканці.
  • Під час Другої Світової Війни комуністи провокували спалення села, але неуспішно.
Динаміка населення
1859 1885 1897 1980[7] 2001
760 978 1 350 1 283 903

Наприкінці березня 2024 року на рівні Уряду прийнято рішення про примусову евакуацію дітей з міста Середина-Буди, а також із сіл Студенка і Бачівська Есманьської громади в зв'язку з масованими російськими обстрілами.[8]

Соціальна сфера ред.

В Студенку є дев'ятирічна школа, будинок культури з залом на 300 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, 3 магазини, відділення зв'язку.

   
Будинок культури
Школа

Пам'ятки ред.

В Студенку споруджені пам'ятник на братській могилі борців за Радянську окупацію та пам'ятник радянським воїнам, загиблим при звільненні села від гітлерівців, і меморіал на честь односельців, полеглих в боротьбі проти нацистів (299 чоловік віддали життя в боях за свободу і незалежність Батьківщини).

     
Пам'ятник радянським воїна
Меморіал на честь односельців
Пам'ятник на братській могилі
борців за Радянську владу

Відомі люди ред.

В селі народилися:

Галерея ред.

     
Початок села
Церква
Учні Студенецького НВК у 2016 році

Примітки ред.

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Купцов Олександр Уманцы в Ворголе[недоступне посилання] // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 4
  3. Купцов Олександр Уманцы в Ворголе[недоступне посилання] // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 4-5
  4. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  6. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  7. «История городов и сел Украинской ССР», Том «Сумская область» (рос.)
  8. З 27 населених пунктів Сумщини практично виїхало все населення. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 3 квітня 2024.

Посилання ред.