Відкрити головне меню
Відслонення флішевих порід верхньострийської підсвіти в північно-західній стінці Святославського щебеневого кар'єру, Сколівський район, Львівська область, Україна

Стри́йська сві́та — літостратиграфічний підрозділ верхньокрейдово-палеогенових відкладів складчастих Карпат.

Зміст

НазваРедагувати

Від назви річки Стрий, де знаходяться численні і найбільш повні відслонення порід світи.

ПоширенняРедагувати

СтратотипРедагувати

Літолого-стратиграфічна характеристикаРедагувати

За літологічними ознаками стрийська світа поділяється на три підсвіти (знизу вгору):

  • нижньострийська підсвіта, складена товщею трикомпонентного (пісковики-алевроліти-аргіліти) сереньо- і грубошаруватого флішу сантон-кампанського віку
  • середньострийська підсвіта, складена товщею середньошаруватого флішу маастрихтського віку
  • верхньострийська підсвіта, представлена товщею тонко- і середньошаруватого флішу данського віку

Загальна потужність світи становить близько 700-1200 м.

Фауністичні і флористичні решткиРедагувати

Палеогеографія і умови утворення відкладів стрийської світиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Стратиграфічний словник УРСР / під ред. В. Г. Боднарчука. К.: Наукова думка, 1985. — 239 с.
Система/
Період
Відділ/
Епоха
Ярус/
Вік
Вік
(млн років)
Палеоген, P Палеоцен, P1 Данський, P1d молодше
Крейда, K Верхня/Пізня, K2 Маастрихтський, K2m 66,0 72,1
Кампанський, K2km 72,1 83,6
Сантонський, K2s 83,6 86,3
Коньякський, K2k 86,3 89,8
Туронський, K2t 89,8 93,9
Сеноманський, K2c 93,9 100,5
Нижня/Рання, K1 Альбський, K1alb 100,5 ~113,0
Аптський, K1apt ~113,0 ~125,0
Баремський, K1br ~125,0 ~129,4
Готерівський, K1g ~129,4 ~132,9
Валанжинський, K1v ~132,9 ~139,8
Беріаський, K1b ~139,8 ~145,0
Юра, J Верхня/Пізня, J3 Титонський, J3tt древніше
Підрозділи Крейдової системи наведені згідно МКС,
станом на 2018 рік[1].
Система/
Період
Відділ/
Епоха
Ярус/
Вік
Вік
(млн років)
Неоген, N Міоцен, N1 Аквітанський, N1aqt молодше
Палеоген, P Олігоцен, P3 Хаттський, P3h 23,03 27,82
Рюпельський, P3r 27,82 33,9
Еоцен, Р2 Приабонський, Р2p 33,9 37,8
Бартонський, Р2b 37,8 41.2
Лютецький, Р2l 41,2 47,8
Іпрський, Р2i 47,8 56,0
Палеоцен, Р1 Танетський, Р1t 56,0 59,2
Зеландський, Р1z 59,2 61,6
Данський, Р1d 61,6 66,0
Крейда, K Верхня/Пізня, K2 Маастрихтський, K2m древніше
Підрозділи палеогенової системи наведені згідно МКС,
станом на 2018 рік[1].


  1. а б Chart/Time Scale : [арх. 22 червня 2019 року] : [англ.] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.