Стефан (Веляновський)

Архиєпископ Стефан (в миру Стоян Веляновский, мак. Стојан Вељановски; (1 травня 1955(1955-05-01), Dobruševod, Могила (община), Македонія)) — предстоятель Православної церкви Македонії[1], Архієпископ Охридський і Македонський і митрополит Скопский (з 1999).

Стефан (Веляновський)
Владина делегација на Велигденската литургија во Соборен храм (24.04.2022) (cropped).jpg
Прапор
5-й Архієпископ Охридський і Македонський
і Митрополит Скопський
з 9 жовтня 1999
Обрання: 9 жовтня 1999 рік
Церква: Македонська православна церква
Попередник: Михаил (Гогов)
Митрополит Брегалнишський
1989 — 9 жовтня 1999
Церква: Македонська православна церква
Попередник: єпархія заснована
Наступник: Іоанн (Вранишковський)
Митрополит Злетовсько-Струмічний
12 липня 1986 — 1989
Церква: Православна церква Македонії
 
Альма-матер: Богословський факультет Белградського університету
Діяльність: священнослужитель
Народження: 1 травня 1955(1955-05-01) (67 років)
Dobruševod, Могила (община), Македонія
Священство: 6 липня 1986 року
Чернецтво: 3 липня 1986 року
Єп. хіротонія: 12 липня 1986 року

CMNS: Стефан у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

 
Белград, 19.5.2022.

Народився 1 травня 1955 року в селі Добрушево на півдні Соціалістичної Республіки Македонія.

У 1969 році поступив В македонську православну семінарію Климента Охридського в Скоп'є, яке закінчив у 1974 році. У тому ж році поступив на богословський факультет Бєлградського університету, який закінчив у 1979 році.

У тому ж році повернувся в Македонію і рішенням Синоду неканонічної Православної церкви Македонії призначений вчителем в православну семінарію Климента Охридського.

У 1980 році зарахований до аспірантури Інституту святого Миколая в Барі, Італія, в якій спеціалізувався на патристиці і візантології . У 1982 році закінчив аспірантуру.

Після повернення в Югославію, з 1982 по 1987 роки був професором по кафедрі Старого Завіту і патрології на богословському факультеті Скопского університету.

2 липня 1986 року був пострижений у чернецтво в монастирі Святого Наума, 3 липня висвячений у сан ієродиякона, а 6 липня — в сан ієромонаха.

12 липня 1986 року хіротонісаний в єпископа Злетовско-Струмичского з возведенням у сан митрополита.

В наступні роки був деканом богословського факультету Скопийского університету, прес-секретарем Синоду Православної церкви Македонії, головним редактором церковної газети «Црковен Живот» і головним секретарем архієпископа Охридського і Македонського.

З 1987 по 1989 роки тимчасово керував Американсько-Канадською єпархєю.

У 1989 році Злетовско-Струмичська єпархія, яку він очолював, була розділена на Брегалнишську на чолі з митрополитом Стефаном і Струмишську на чолі з митрополитом Гораздом (Дмитрієвським)[2].

У 1990 році призначений ректором православної семінарії в Скоп'є.

На церковно-народному соборі, який відбувся 9 жовтня 1999 року в соборному храмі Святої Софії в Охриді, був обраний і 10 жовтня настолован як п'ятий глава Православної церкви Македонії, і з тих пір він виконував обов'язки архієпископа Охридського і Македонського[3].

11 грудня 2009 р. зустрівся із заступником голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату Миколою Балашовим. Тоді Балашов сказав: що незалежна держава повинна мати "незалежну церкву", і це повинно означати процес надання автокефалії Македонської ПЦ[4].

11 травня 2015 року зустрівся з Патріархом Болгарським Неофітом у кафедральному Олександро-Невському соборі Софії[5].

У кінці січня 2020 року подякував Вселенському патріарху Варфоломію за те що він прийняв апеляцію від нього.[6]

У кінці лютого 2021 року архієпископ Стефан направив патріарху Сербської ПЦ Порфирію листа, у якому висловив сподівання, що з його правлінням "проявиться істинна християнська любов, а міжцерковні відносини будуть розвиватися в інтересах наших близьких народів та Церков".[7]

24 травня 2022 року на спільній літургії в Скоп’є патріарх Сербської Православної Церкви повідомим Архієпископу Стефану що «приймає автокефалію» Охридської Архієпископії. Священний Собор СПЦ доручив Синоду у співпраці з Архієпископом Охридським Стефаном та Синодом МПЦ опрацювати всі технічні та організаційні деталі, щодо визнання автокефалії МПЦ іншими помісними церквами.

ПриміткиРедагувати

  1. Македонська церква не визнана світовим православ'ям як автокефальна та не внесена у Диптих православних церков
  2. Горан Постоловски Историски аспект на Брегалничката епархија — специјалистички труд — Штип, мај, 2013 стр. 59
  3. Архиепископ Охридски и Македонски, г.г. Стефан
  4. Dnevnik, Агенция Фокус, в. Македонската църква е готова да приеме статут на "самостоятелна църква". dveri.bg (bg-bg). Процитовано 4 жовтня 2020. 
  5. Глава непризнанной Македонской Православной Церкви встретился с Болгарским Патриархом — Новости — Церковно-Научный Центр «Православная Энциклопедия»
  6. МОНИТОРИНГ СМИ: Автокефалия для Северной Македонии в этом году? Патриарх Варфоломей послал «обнадеживающий знак» (+ ВИДЕО) — Credo.Press. credo.press. Процитовано 27 січня 2020. 
  7. РЕПОРТАЖ: «Верим в перемены…». Македонская Церковь надеется найти общий язык с Сербской (+ ДОКУМЕНТ) — Credo.Press. credo.press. Процитовано 2 березня 2021.