Вікіпедія

Степанюк Руслан Юрійович

український футболіст

Русла́н Ю́рійович Степаню́к (нар. 16 січня 1992, Веселе, Нікопольський район, Дніпропетровська область, Україна) — український футболіст, нападник рівненського клубу «Верес».

Ф
Руслан Степанюк
Особисті дані
Повне ім'я Руслан Юрійович Степанюк
Народження 16 січня 1992(1992-01-16)[1] (32 роки)
  Веселе, Нікопольський район, Дніпропетровська область, Україна
Зріст 181 см
Вага 76 кг
Громадянство  Україна
Позиція нападник і півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Верес»
Номер 7
Юнацькі клуби
2005–2009 Україна ДВУФК (Дніпро)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009–2011 Україна «Колос» (Нікополь) 2 (0)
2011 Україна «Таврія» 0 (0)
2012–2014 Україна «Сталь» (Алчевськ) 60 (16)
2014 Україна «Говерла» 16 (0)
2015 Україна «Олександрія» 15 (1)
2016 Україна «Олімпік» (Донецьк) 4 (0)
2016–2018 Україна «Верес» 65 (26)
2018–2020 Казахстан «Жетису» 44 (8)
2020–2024 Україна «Ворскла» 106 (29)
2024–н.ч. Україна «Верес» 3 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 26 травня 2024.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Степанюк.

Біографія

ред.

Ранні роки

ред.

Вихованець нікопольського футболу, перший тренер — Віталій Міняйло, який порекомендував його в Дніпропетровський спортінтернат. Після закінчення спортінтернату був на перегляді в дублі Дніпра протягом двох тижнів, але контракту так і не підписав. Пізніше вступив до інституту і почав грати на область за «Колос» з Нікополя. Перший матч на аматорському рівні зіграв 5 травня 2002 року, вийшовши на заміну на 61 хвилині проти клубу «Дніпро-2»[2].

У «Колосі» товаришем по кімнаті в гуртожитку був хлопець, який займався у дніпропетровській команді. Руслан попросився з ним на тренування, позаймався там, і там Олександр Мельников запропонував йому з'їздити в дубль «Таврії». Невдовзі опинився в сімферопольській команді, але в основним в клубі так і не став. Пізніше поїхав на перегляд до «Сталі» з Алчевська, з якою невдовзі підписав контракт.

«Сталь»

ред.

За «Сталь» дебютував у Першій лізі України 29 березня 2012 року, вийшовши на заміну за 4 хвилини до кінця основного часу в матчі проти «Севастополя». Закріпитися в основному складі алчевців до кінця сезону не вдалося, але вже у новому сезоні,у 14 липня 2013 року, в першому ж матчі вийшов в основі і забив перший гол за «Сталь» у ворота «Титана» з Армянська. У підсумку виграв із командою срібні нагороди в Першій лізі і здобув право підвищитися у класі.

«Говерла»

ред.

Незабаром Степанюка покликали на перегляд в харківський «Металіст», але пройшовши двічі збори так не підписав контракт[3]. 2 березня 2014 року підписав контракт з «Говерлою» з Ужгорода та 29 березня дебютував у Прем'єр-лізі України вийшовши на заміну на 80 хвилині в матчі проти полтавської «Ворскли», а в останній грі сезону проти луганської «Зорі» відіграв за основний склад 90 хвилин, але пізніше був замінений на Максима Фещука[4]. Наступний сезон Степанюк розпочав в основному складі ужгородців, але потім перестав потрапляти до основи. В «Говерлі» Степанюку довелося діяти в опорній зоні, на позиції, на якій він раніше ніколи не грав, що послужило причиною відходу з клубу[5].

«Олександрія»

ред.

В лютому 2015 року перейшов до клубу Першої ліги «Олександрії»[6]. 21 березня 2015 року Степанюк вийшов на заміну на 53 хвилині в матчі проти охтирського клубу «Нафтовик-Укрнафта», і дебютував за свій новий клуб[7]. Свій перший гол олександрійців забив 23 травня 2015 року у ворота «Буковини» з Чернівців. Разом з «Олександрією» вийшов у Прем'єр-лігу і 15 серпня зіграв за команду на новому рівні, проти донецького «Олімпіка», вийшовши на заміну замість Василя Грицука на 78 хвилині[8]. 22 серпня, забив гол у ворота «Авангарду» з Краматорська в матчі на Кубок України[9]. 1 грудня 2015 року покинув клуб[10].

«Олімпік»

ред.

28 січня 2016 року стало відомо, що Степанюк гратиме за донецький «Олімпік»[11], в якому він дебютував 6 березня 2016 року, вийшовши на заміну на 65 хвилині замість Івана Матяжа, в матчі проти луганської «Зорі»[12]. У травні того ж року, зігравши лише 103 хвилини, за обопільною згодою припинив співпрацю з донецьким клубом[13].

«Верес»

ред.

7 червня 2016 року став гравцем рівненського «Вереса»[14], за який він забив у першому ж матчі переможний гол у ворота «Буковини»[15]. Всього ж в перших 5 матчах за новий клуб з урахуванням Кубка, Степанюк забив 6 м'ячів. 9 листопада 2016 року він зробив перший хет-трик у своїй кар'єрі, знову забивши у ворота «Буковини», що дозволило випередити Руслана Кисіля, і вийти на перше місце серед бомбардирів Першої ліги України з 14 голами[16], яке він не залишив до кінця сезону, разом з клубом завоювавши бронзові медалі та путівку в Прем'єр-лігу[17].

Перший матч у новому сезоні Прем'єр-ліги України зіграв 16 липня 2017 року в основному складі проти «Маріуполя»[18], а в матчі проти «Олімпіка», 30 липня, міг вперше відзначитися на вищому рівні, але на 92 хвилині матчу його удар з пенальті відбив Артем Кичак.[19]. 10 вересня 2017 року на 53 хвилині після пасу Василя Кобіна забив свій перший гол у Прем'єр-лізі України у ворота львівських «Карпат», зробивши рахунок 3:0. Тим самим допоміг команді здобути найбільшу перемогу в історії елітного українського дивізіону (6:1). 26 лютого 2018 року на 82 хвилині після пасу Дениса Кожанова забив свій перший гол у домашньому матчі у ворота київського «Динамо», встановивши остаточний рахунок у грі (3:1)[20].

«Жетису»

ред.

У сезоні 2017/18 «Верес» було відправлено до Другої ліги. Зважаючи на цей факт, гравець залишив команду і 30 липня 2018 року поповнив склад казахстанського клубу «Жетису»[21], де провів наступні півтора сезони. За цей час зіграв 44 матчі та відзначився 8 голами в чемпіонаті Казахстану.

«Ворскла»

ред.

9 січня 2020 року повернувся на батьківщину, де підписав контракт з «Ворсклою»[22] і того ж року став з командою фіналістом Кубка України 2019/20, забивши гол у фіналі проти київського «Динамо» (1:1), програного у серії післяматчевих пенальті з рахунком 7:8. За п'ять років провів за полтавський клуб 121 гру і відзначився 34 голами. За забитими м'ячами в Прем'єр-лізі є кращим бомбардиром «Ворскли» в історії (29 голів).

«Верес»

6 червня 2024 року підписав трирічний контракт із «Вересом» і відразу отримав капітанську пов'язку.

Досягнення

ред.

Командні

ред.

Особисті

ред.

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.

Статистичні дані наведено станом на 26 травня 2024 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2011–12   «Сталь» (Алчевськ) ПрЛ 11 0 КУ 0 0 — — — 11 1
2012–13 ПрЛ 33 11 КУ 1 1 — — — 34 12
2013–14 ПрЛ 16 5 КУ 0 0 — — — 16 5
Всього за «Сталь» (Алчевськ) 60 16  — 1 1  — 0 0 61 17
2013–14   «Говерла» УПЛ 3 0 КУ 0 0 — — — 3 0
2014–15 УПЛ 13 0 КУ 3 0 — — — 16 0
Всього за «Говерлу» 16 0  — 3 0  — 0 0 19 0
2014–15   «Олександрія» ПрЛ 12 1 КУ 0 0 — — — 12 1
2015–16 УПЛ 3 0 КУ 1 1 — — — 4 1
Всього за «Олександрію» 15 1  — 1 1  — 0 0 16 2
2015–16   «Олімпік» УПЛ 4 0 КУ 0 0 — — — 4 0
2016–17   «Верес» ПрЛ 33 24 КУ 2 1 — — — 35 25
2017–18 УПЛ 32 2 КУ 1 0 — — — 33 2
Всього за «Верес» 65 26  — 3 1  — 0 0 68 27
2018   «Жетису» ЧК 12 4 КК 0 0 — — — 12 4
2019 ЧК 32 4 КК 0 0 — — — 32 4
Всього за «Жетису» 44 8  — 0 0  — 0 0 44 8
2019–20   «Ворскла» УПЛ 9 4 КУ 3 1 — — — 12 5
2020–21 УПЛ 24 7 КУ 1 0 — — — 25 7
2021–22 УПЛ 16 6 КУ 1 0 ЛК 2 0 19 6
2022–23 УПЛ 30 5 — — — ЛК 2 1 32 6
2023–24 УПЛ 27 7 КУ 4 2 ЛК 2 1 33 10
Всього за «Ворсклу» 106 29  — 9 3  — 6 2 121 34
Всього за кар'єру 310 73  — 17 6  — 6 2 333 88

Примітки

ред.
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ Руслан Степанюк — «нападающий в оттяжке».
  3. ↑ Степанюк: «Хочется доказать, что я способен играть в Премьер-лиге».
  4. ↑ Заря - Говерла 1:0. Терпение и труд...
  5. ↑ Руслан Степанюк: Если бы я остался ещё на год в Говерле – я бы просто забыл, как играть в футбол. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 липня 2020.
  6. ↑ Александрия дозаявила Мягкова и Степанюка
  7. ↑ Перша ліга. Охтирка-місце сенсацій.
  8. ↑ Олимпик обыгрывает Александрию.
  9. ↑ Олександрія пройшла Авангард.
  10. ↑ ФК «Олександрія» розстався зі Степанюком
  11. ↑ Санжар: «Степанюка и Немчанинова подписываем, но больше новичков не будет»(рос.). SportArena.com (28 січня 2016). Перевірено 28 січня 2016.
  12. ↑ Олимпик и Заря расходятся миром.
  13. ↑ Лебедь, Борзенко, Степанюк та Башлай залишили «Олімпік». Champion.com.ua (21 травня 2016). Перевірено 21 травня 2016.
  14. ↑ У «Вересі» новачок з Прем’єр-ліги. Інформаційна служба НК «Верес» (7 червня 2016). Перевірено 9 червня 2016.
  15. ↑ Олимпик и Заря расходятся миром. Команды обменялись голами во втором тайме, так и не выявив в итоге сильнейшего (1:1). Football.ua. 6 березня 2016. Процитовано 14 січня 2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  16. ↑ Інтерв'ю з нападником "Вереса" Русланом Степанюком. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 11 листопада 2016. [Архівовано 2016-11-12 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Десну не пустили в УПЛ, из Первой лиги выйдет Верес.
  18. ↑ Мариуполь и Верес сильнейшего не выявили.
  19. ↑ Олімпік і Верес переможця не виявили.
  20. ↑ Динамо проиграло Вересу в матче с тремя удалениями.
  21. ↑ Степанюк продовжить кар'єру в Казахстані. «UA-Футбол». 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018.
  22. ↑ Лік трансферам 2020-го року відкрито. ФК Ворскла, Полтава.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Степанюк_Руслан_Юрійович&oldid=44152421