Матяж Іван Сергійович

український футболіст

Матяж Іван Сергійович (15 лютого 1988, Донецьк, УРСР) — український футболіст, нападник.

Ф
Іван Матяж
Іван Матяж
Іван Матяж
Особисті дані
Повне ім'я Іван Сергійович Матяж
Народження 15 лютого 1988(1988-02-15) (36 років)
  Донецьк, УРСР
Зріст 188 см
Вага 80 кг
Громадянство  Україна
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Оболонь»
Номер 90
Юнацькі клуби
Україна «Шахтар» Донецьк
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004—2009 Україна «Шахтар» (Донецьк) 0 (0)
2004—2008   Україна «Шахтар-3» 58 (13)
2004—2005   Україна «Шахтар-2» 18 (0)
2007—2008   Україна «Зоря» (Луганськ) 0 (0)
2009   Україна «Олімпік» (Донецьк) 27 (13)
2010—2011 Україна «Таврія» (Сімферополь) 14 (1)
2011—2012 Україна «Олімпік» (Донецьк) 19 (10)
2012—2014 Україна «Металург» (Запоріжжя) 59 (6)
2015 Україна «Іллічівець» 9 (0)
2015—2017 Україна «Олімпік» (Донецьк) 42 (9)
2017—2018 Хорватія «Істра 1961» 15 (1)
2018 Україна «Чорноморець» (Одеса) 6 (1)
2018—2020 Україна «Авангард» 48 (7)
2020—т. ч. Україна «Оболонь» 28 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2005 Україна Україна (U-19) 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 21 червня 2021.

Біографія ред.

Клубна кар'єра ред.

Вихованець донецького «Шахтаря». Влітку 2004 року був переведений в «Шахтар-3», клуб виступав у Другій лізі України. Також паралельно виступав за «Шахтар-2». У Першій лізі України дебютував 21 березня 2005 року в домашньому матчі проти «Нафкому»(1:0)[1]. Матяж почав матч в основі, в додатковий час Івана замінив Андрій Лосніков. У сезоні 2006/07 разом з командою став срібним призером молодіжної першості.

У серпні 2007 року був відданий в річну оренду в луганську «Зорю»[2]. Матяж виступав у дублі, оскільки не міг пробитися в основу через конкуренцію з більш досвідченими гравцями «Зорі»[3]. В основі «Зорі» Матяж провів всього 1 матч, в Кубку України. 25 вересня 2007 року у виїзному матчі проти охтирського «Нафтовика-Укрнафти» (0:2)[4], Іван почав матч в основі, але на 58 хвилині він був замінений на Павла Новицького. В команді він провів близько року і зіграв за дубль 17 матчів, в яких забив 1 гол (у ворота дублерів донецького «Шахтаря»).

Першу половину сезону 2008/09 Матяж провів у «Шахтарі-3», зіграв 17 матчів і забив 4 м'ячі у Другій лізі України. У січні 2009 року побував на перегляді в алчевській «Сталі», але команді не підійшов[5]. У лютому 2009 року у складі команди «Шахтар-3» дійшов до фіналу Кубка Кримтеплиці, де команда програла молдавській «Олімпії» (1:1, по пенальті — 4:5)[6].

В кінці лютого 2009 року був відданий в оренду донецькому «Олімпіку»[7]. У команді провів рік, став одним з найкращих гравців у складі «Олімпіка», забивши 13 м'ячів в 27 матчах у Другій лізі.

У березні 2010 року підписав річний контракт з сімферопольською «Таврією»[8]. У Прем'єр-лізі України дебютував 19 березня 2010 року у виїзному матчі проти полтавської «Ворскли» (0:1), Матяж вийшов на 74 хвилині замість Васіла Гігіадзе[9]. Всього за «Таврію» в чемпіонаті зіграв в 14 матчах і забив 1 гол.

Влітку 2011 року повернувся в донецький «Олімпік». У складі команди в Першій лізі забив 10 м'ячів в 19 матчах.

На початку 2012 року перейшов у запорізький «Металург». У команді взяв футболку з номером 7. Зігравши за команду 13 ігор і забивши 2 м'ячі, у сезоні 2011/12 разом з «Металургом» став срібним призером Першої ліги і вийшов в Прем'єр-лігу, у складі якої провів з запоріжцями ще два з половиною сезони. В кінці 2014 року у Матяжа закінчився термін контракту з клубом і він його залишив у статусі вільного агента[10].

В лютому 2015 року Матяж став гравцем маріупольського «Іллічівця»[11], за який до кінця сезону зіграв у 9 матчах, проте не зміг врятувати команду від вильоту в Першу лігу.

7 серпня 2015 року Іван повернувся в донецький «Олімпік»[12].

20 червня 2017 року він покинув «Олімпік», а 2 липня підписав контракт з хорватським клубом «Істра 1961»[13].

У березні 2018 року дебютував у складі одеського «Чорноморця»[14].

8 вересня 2018 року став гравцем клубу «Авангард», підписавши контракт на один рік[15].

Кар'єра в збірній ред.

У серпні 2005 року провів 3 матчі за юнацьку збірну України до 19 років.

Досягнення ред.

Примітки ред.

  1. Протоколи матчі Першої ліги 2004/2005 (рос.). Український футбол від Олексія Кобызева. Архів оригіналу за 21.04.2012. Процитовано 30.03.2010.
  2. Новачок «Зорі» (рос.). Football.ua. 17.08.2007. Архів оригіналу за 21.04.2012. Процитовано 30.03.2010.
  3. «Гірники» в «Зорі». Історія успіху або невдач (рос.). Football.ua. 19.01.2010. Архів оригіналу за 21.04.2012. Процитовано 30.03.2010.
  4. Кубок України. Перемога «Нафтовика» і рятівний гол Кройффа (рос.). Football.ua. 25.09.2007. Архів оригіналу за 21.04.2012. Процитовано 30.03.2010.
  5. Алчевська «Сталь» дивиться новачків (рос.). UA-Футбол. 20.01.2009. Архів оригіналу за 21.04.2012. Процитовано 30.03.2010.
  6. Володарем Кубка Кримтеплиці стала «Олімпія» (Молдова) (рос.). UA-Футбол. 23.02.2009. Архів оригіналу за 21.04.2012. Процитовано 30.03.2010.
  7. Список трансферів (рос.). Офіційний сайт ФК «Шахтар» (Донецьк). Архів оригіналу за 21.04.2012. Процитовано 30.03.2010.
  8. «Таврія» підписала вихованця «Шахтаря» (рос.). Football.ua. 05.03.2010. Архів оригіналу за 21.04.2012. Процитовано 30.03.2010.
  9. «Таврія» мінімально перемагає в Полтаві (рос.). Football.ua. 19.03.2010. Архів оригіналу за 21.04.2012. Процитовано 30.03.2010.
  10. «Металург» З залишили п'ять гравців [Архівовано 2 січня 2015 у Wayback Machine.] / Football.ua
  11. Іллічівець дозаявив дванадцять гравців — UA-Футбол
  12. Олімпік дозаявив трьох гравців — UA-Футбол. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2015.
  13. Матяж підписав контракт з ФК Істра 1961 — UA-Футбол. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017.
  14. «Чорноморець» оголосив про трансфер Матяжа. UA-Футбол. 2 березня 2018. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  15. Іван Матяж став гравцем «Авангарду». Прес-служба ФК «Авангард». 8 вересня 2018. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.

Посилання ред.