Відкрити головне меню

Мико́ла Іва́нович Ста́шек (нар. 1 травня 1914(19140501) — пом. 17 лютого 1991) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир 360-го стрілецького полку 74-ї стрілецької дивізії 15-го стрілецького корпусу 13-ї армії, підполковник. Герой Радянського Союзу (1943).

Микола Іванович Сташек
Сташек Микола Іванович.jpg
Народження 1 травня 1914(1914-05-01)
х. Маринівський
Смерть 17 лютого 1991(1991-02-17) (76 років)
Москва
Поховання Головинське кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Ukrainian State.svg УНР
СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 1935–1973
Звання CCCP army Rank general-lejtnant infobox.svg Генерал-лейтенант
Командування 360-й стрілецький полк
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Суворова III степеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»

ЖиттєписРедагувати

Народився 1 травня 1914 року на хуторі Маринівському Іллінської волості Одеського повіту Херсонської губернії (нині — село Маринівка Біляївського району Одеської області) в селянській родині. Українець. Після закінчення семирічки працював трактористом у радгоспі «Червоний партизан».

До лав РСЧА призваний у 1935 році Березівським РВК Одеської області. У 1938 році закінчив Орджонікідзевське прикордонне училище. Проходив службу в прикордонних військах НКВС.

Учасник німецько-радянської війни з 1 травня 1942 року. Воював на Західному, Брянському, Центральному і 1-шу Українському фронтах. Член ВКП(б) з 1942 року. Обіймав посади начальника 2-ї частини штабу 134-ї курсантської стрілецької бригади, начальника 1-го відділення штабу 74-ї стрілецької дивізії. 17 березня 1943 року був поранений. Після одужання — командир 360-го стрілецького полку 74-ї стрілецької дивізії.

Особливо відзначився під час визволення північної України. 10 вересня 1943 року 360-й стрілецький полк форсував річку Десна поблизу села Лиса Гора Коропського району Чернігівської області. У боях за розширення плацдарму, діючи на правому фланзі дивізії, полк протягом 12 годин у напівоточенні з успіхом відбивав усі атаки супротивника при підтримці танків. У вирішальний момент підполковник М. І. Сташек особисто підняв і повів полк у контратаку.[1] У подальшому, розвиваючи стрімкий наступ, полк знищив і полонив ворога на своїй ділянці фронту, швидко і організовано форсував річку Дніпро й розширив плацдарм, чим виконав поставлене командуванням бойове завдання.[2]

Після закінчення війни продовжував військову службу в ЗС СРСР. У 1947 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе, у 1952 році — Військову академію Генштабу СРСР. Обіймав посаду заступника начальника Військової академії імені М. В. Фрунзе, кандидат військових наук, доцент.

У 1973 році генерал-лейтенант М. І. Сташек вийшов у запас. Займався літературною діяльністю. Мешкав у Москві, де й помер 17 лютого 1991 року. Похований на Головинському цвинтарі.

НагородиРедагувати

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, підполковникові Сташеку Миколі Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1214).

Також був нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 3-го ступеня, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки і медалями.

ТвориРедагувати

  • Сташек Н. И. Крутыми верстами. — М.: Изд. ЦК ВЛКСМ, 1982.

ЛітератураРедагувати

  • «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 250–253.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати