Докси (Чеська Липа)

муніципалітет у Чехії
(Перенаправлено з Старі Сплави)

Докси (чеськ. Doksy, нім. Hirschberg або Bad Hirschberg) — місто у Чехії, в окрузі Чеська Липа Ліберецького краю.

Докси
чеськ. Město Doksy[1]
чеськ. Doksy[2]

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 50°33′53″ пн. ш. 14°39′20″ сх. д. / 50.564781686941° пн. ш. 14.65562316455° сх. д. / 50.564781686941; 14.65562316455

Країна  Чехія
Адмінодиниця Чеська Липа
Q89581435?[3]
Межує з

сусідні нас. пункти
Oknad, Ralskod, Бела-под-Бездезем, Provodínd, Jestřebíd, Chlumd, Bezdězd, Blatced, Дуба, Skalka u Doksd, Lukad, Březoviced, Nosálovd, Tachovd ?
Внутрішній поділ
  • Břehyněd[4], Kruhd[4], Obora[d][4], Старі Сплави[4], Vojetínd[4], Zbynyd[4], Žďárd[4], Doksyd
  • Голова Roman Fajbíkd[5]
    Перша згадка 1293[6]
    Площа 74,961537 км²[7]
    Висота центру 266 м
    Населення 5119 осіб (1 січня 2024)[8]
    Часовий пояс UTC+1
    Поштовий індекс 472 01[3], 471 63[3]
    Автомобільний код CL
    GeoNames 3076972
    OSM r436584  ·R
    Код LAU (NUTS) CZ561495
    Офіційний сайт mesto-doksy.cz
    Докси. Карта розташування: Чехія
    Докси
    Докси
    Докси (Чехія)
    Мапа

    Це один з найвідоміших туристичних центрів у країні, розташований на березі Махового озера на дорозі I/38 між Младою Болеславом та Чеською Липою. До міста приєднані села Břehyně, Kruh, Obora, Старі Сплави, Zbyny, Žďár та ексклав Vojetín. Тут проживає близько 5 200 мешканців.

    Історія

    ред.

    Створення села

    ред.

    Село було засноване після прибуття німецьких колоністів з наміром чеського короля Пржемисла Оттокара II захищати торгові шляхи (Мельницький та Житавський) та протистояти могутності роду Марквартіце[9][10].

    Перша письмова згадка — у грамоті короля, написаній у Пісеку в 1264, коли він подарував німцям Хартвіґу та Конраду з Краварж землі біля струмка Докси. З цієї грамоти ведуть літочислення міста. Проте згідно з іншими джерелами, виділена земля стосувалась не Докс, а Старого Бездєза.

    Оригінальна німецька назва села була Hirschberg, але нові чеські поселенці згодом перейменували поселення в Докси. Чеська та німецька назви використовувались паралельно до 1945.

    Інша згадка про Докси міститься у грамоті Вацлава II від 1293[11]. Вона вважається першим достовірним письмовим документом з історії міста[12].

    Подальший розвиток

    ред.

    Імператор Карл IV сприяв розвитку міста. Він надав Доксам привілеї (право чинити суд, влаштовувати щотижневі ярмарки, варити пиво). В 1366[13] або 1367[14] з його волі заклали Велике озеро площею 350 га, яке сьогодні називають Маховим озером.

    Син Карла IV Сигізмунд Люксембурзький заставив маєток Яну з Міхаловіц, котрий за допомогою Берка з Дуби включив його в антигуситський анклав. У 1426 гусити пограбували маєток Бездєків, включно з Доксами. У 1445 маєток викупив Ян Сміржіцки зі Сміржіц, але після його страти в 1453 Докси було повернуто родині Міхаловіц. У цей період тут переважало чеське населення.

     
    Ратуша на площі Республіки

    У XVXVI століттях на цій території активно розвивалося рибництво. Було побудовано ще п’ять ставків. У 1531 дамбу на ставках прорвала велика повінь. Під час Тридцятилітньої війни регіон був розграбований військами, а згодом заселений німцями.

    Після 1553 Докси придбав Ян з Вартенберка і збудував тут садибу, замок та пивоварню[14]. У 1620, через тиждень після Битви на Білій горі, місто було пограбоване армією герцога Максиміліана Баварського. Згодом містом володіла сім’я Батлерів[15].

    У 1680 місто та прилеглу садибу Батлери продали графу Арношту Йозефу з Вальдштейна. Сім'я Вальдштейнів володіла Доксами до 1945[16].

    Наприкінці XVIII століття місто згоріло, а статус міста було втрачено.

    Після 1800 у Чехії розвивається текстильна промисловість. Також син банкіра з Бржежа та власник лісопилки Франтішек Вюнше побудував у Доксах картонну фабрику на пагорбі і будинки для робітників у долині, так звану Малу страну. Завдяки цій фабриці кількість постійних мешканців зросла до 2000. Вюнше часто вступав у бурхливі суперечки з графом Вальдштейном, бо платив своїм працівникам краще. "Картонка" остаточно була закрита в 1839. Вальдштейн викупив землю і 500 жителів виїхали з Докс[17].

    Наприкінці ХІХ століття у місті процвітає туризм[18].

    У 1867 залізнична лінія з'єднала місто з околицями. Під час так званої Першої республіки Докси називали Північночеською лазнею або Північночеською Рів'єрою. У 1928 на березі Махового озера був створений пляж[16] .

    У період між 1938 і 1945 роками німецькомовні Докси належали до Третього рейху в межах Судетської області. Після Другої світової війни відбувся майже повний обмін населенням та місцевими назвами[19].

    Адміністративні реформи

    ред.

    У 1848 Докси були маєтком, що належав графу Крістіану з Вальдштейна та Вартенберка. На той час 27 муніципалітетів належали до маєтку Докси і входили до краю Млада-Болеслав.

    Після скасування кріпацтва та в результаті революції в Австрійській імперії (1848—1849) відбулися радикальні зміни державного управління. Шляхетські маєтки були ліквідовані, впродовж 1850 створені нові повіти, політичні та судові округи. Після реформи був утворений Чеськолипський край з 10 політичними округами. Докси і Старе Сплави були включені до політичного округу Дуба.

    Під час чергової державної реформи у 1855 Докси знову увійшли до складу краю Млада-Болеслав. Згідно з реформою 1 січня 1949 було створено округ Докси, який належав до Ліберецького краю. У 1960 Докси увійшли до округу Чеська Липа, де знаходяться і сьогодні[20][21]/

    Пам'ятки архітектури

    ред.

    Галерея

    ред.

    Міста-побратими

    ред.

    Охорона природи

    ред.

    У кадастрах міста є кілька заповідних об’єктів:

    • Національний природний заповідник Бржегинє — Пекопала
    • Національна природна пам'ятка Болото
    • Єстребскє слатіни (Jestřebské slatiny), національна пам’ятка природи, розташована у сусідньому селі Єстреби.
    • Заповідна ландшафтна зона Кокоржінско (Kokořínsko).

    Примітки

    ред.
    1. https://www.gleif.org/lei-files/20170831/GLEIF/20170831-GLEIF-concatenated-file.zip
    2. Register of territorial identification, addresses and real estates
    3. а б в Register of territorial identification, addresses and real estates
    4. а б в г д е ж Czech location identification systemCzech Office of Surveying and Cadastre.
    5. DeníkVltava Labe Media, 2022.
    6. Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. ŠkrabalČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
    7. Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017Český statistický úřad, 2017.
    8. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024Praha: ČSÚ, 2024.
    9. Liberecký kraj. freytag&berndt. с. 35. ISBN 80-7316-032-3.
    10. Českolipsko a Máchův kraj. Česká turistika s.r.o. с. 24. ISBN 80-903410-9-8.
    11. Doksy a Máchův kraj. Kava-Pech. с. 12. ISBN 80-85853-604.
    12. Doksy a okolí. Mgr Petr Prášil. с. 19. ISBN 978-80-86914-81-7.
    13. Doksy, str. 16
    14. а б Dulík – Doksy a okolí, str. 19
    15. Hrady a zámky Libereckého kraje. Krajské nakladatelství Liberec. с. 82.
    16. а б Liberecký kraj – Českolipsko, str. 35
    17. Sborník učitelských prací. Univerzita Karlova. с. 19. ISBN 80-7308-074-5.
    18. Českolipsko, str. 26
    19. Výnos ministra vnitra č. 1522/1946 Ú.l., o stanovení nových úředních názvů míst.
    20. Doksy a okolí. Mgr Petr Prášil. с. 4. ISBN 978-80-86914-81-7.
    21. Správní vývoj Českolipska. Státní okresní archiv. с. 48. ISBN 80-238-3843-1.
    22. Hana Fabingerová: Krajem Karla Hynka Máchy
    23. Doksy a okolí. Mgr Petr Prášil. с. 36. ISBN 978-80-86914-81-7.

    Література

    ред.
    • Lázně, místa léčební a sídla letní, Praha 1904
    • F. Hantschel: Führer durch die Sommerfrische Hirschberg und deren Umgebung, B. Leipa
    • B. Kinský: Bezděz – Doksy a Máchovo jezero s okolím, Česká Lípa 1931
    • R. Mauserová, V. Richtrmoc: Doksy a Máchův kraj, Dobřichovice 2003
    • M. Klement: Tu je naše Lido, Dějiny a současnost 10/2007

    Посилання

    ред.