Список прем'єр-міністрів Португалії

сторінка-список у проекті Вікімедіа
Це список прем'єр-міністрів Португалії — глав урядів після Революції гвоздик 1974 року.

Прем'єр-міністр Португалії (порт. Primeiro-ministro de Portugal) є сучасною назвою глави уряду Португальської Республіки. Таку назву було офіційно закладено в Конституції 1976 року, що була прийнята після Революції гвоздик 25 квітня 1974 року. Прем'єр-міністр Португалії є шефом виконавчої влади і координує дії міністрів свого уряду, представляє його перед іншими гілками влади (президент Республіки, Національна Асамблея, судова влада), звітується перед Національною Асамблеєю, а також інформує президента Республіки.

ІсторіяРедагувати

До Революції гвоздик 1974 року компетенції глави уряду були іншими. Після Ліберальної революції в Порту (1820 рік) у Португалії було встановлено лібералізм і парламентаризм. На початку періоду лібералізму було від 3 до 6 державних секретарів (порт. secretário de estado) на рівних засадах в ієрархічному відношенні, при чому державний секретар Внутрішніх справ Імперії (порт. secretário de estado dos Negócios Interiores do Reino), який часто називався міністром Імперії, займав чільне положення. Іноді усіма державними секретарями керував так званий міністр Розпоряджень (порт. ministro assistente ao Despacho), тобто фактично був наділений повноваженнями прем'єр-міністра.

З встановленням у Португалії режиму конституційної монархії у 1834 році (початок другого періоду лібералізму після короткочасної спроби відновити абсолютизм) було запроваджено посаду голови Ради міністрів (порт. presidente do Conselho de Ministros), який був наділений повноваженнями глави уряду Імперії що стосувались виконавчої влади, проте обмежувався контролюючою владою Національного конгресу.

Після проголошення Португалії Республікою 5 жовтня 1910 року уряд очолював так званий голова Міністерства (порт. presidente do Ministério). Протягом цього періоду глави відповідних урядів перебували під сильною владою парламенту і часто звільнялись в результаті частих парламентських потрясінь і соціальної нестабільності.

28 травня 1926 року в Португалії відбувся державний переворот, і, в кінцевому підсумку, після формування квазі-фашистського диктаторського режиму Нової держави було відновлено посаду голови Ради міністрів, який номінально був наділений найбільшими владними повноваженнями в країні. Спочатку Олівейра Салазар, а потім його послідовник Марселу Каетану разом перебували на цій посаді майже 42 роки.

 
Офіційний прапор прем'єр-міністра Португалії

З революцією 25 квітня 1974 року посаду голови Ради міністрів було скасовано, а глава уряду став називатися прем'єр-міністром. З того часу ця назва не змінювалась.

Прем'єр-міністром на посаді є соціал-демократ Педру Пасуш Коелью, який переміг на законодавчих виборах 2011 року.

Прем'єр-міністри після Революції гвоздикРедагувати

Нумерація в таблиці відображає час без перерви на посаді одного прем'єр-міністра. Наприклад, Анібал Каваку Сілва виконував повноваження глави 10-го, 11-го і 12-го конституційних урядів, тобто був прем'єр-міністром три мандати поспіль як 13-й прем'єр-міністр (а не 13-й, 14-й і 15-й). Маріу Соареш був главою уряду двічі, але не поспіль, тому вважається 5-м і 12-м прем'єр-міністром. Саме тому, у таблиці нижче зазначені 17 прем'єрств, але тільки 16 прем'єр-міністрів.

Колір у таблиці відображає політичну приналежність того чи іншого прем'єр-міністра:

   Позапартійний
# Прем'єр-міністр Початок правління Кінець правління Партійна приналежність
Тимчасові уряди (1974—1976)
Рада національного порятунку
(Антоніу Себаштьяу Рібейру де Спінола)[1]
25 квітня 1974 16 травня 1974 Позапартійний
1   Аделіну да Палма Карлуш 16 травня 1974 18 липня 1974 Позапартійний
2   Вашку душ Сантуш Гонсалвеш 18 липня 1974 19 вересня 1975 Позапартійний,
пізніше — Комуністична партія
3   Жозе Баптішта Піньєйру де Азеведу 19 вересня 1975 23 червня 1976 Позапартійний
4   Вашку Фернанду Леотте де Алмейда і Кошта 23 червня 1976 23 липня 1976 Позапартійний
Конституційні уряди (1976—дотепер)
5   Маріу Алберту Нобре Лопеш Соареш 23 липня 1976 28 серпня 1978 Соціалістична партія,
з 23 січня 1977 року — разом з Соціал-демократичним центром
6   Алфреду Жорж Нобре да Кошта[2] 28 серпня 1978 22 листопада 1978 Позапартійний
7   Карлуш Алберту да Мота Пінту[2] 22 листопада 1978 1 серпня 1979 Позапартійний,
пізніше — Соціал-демократична партія
8   Марія де Лурдеш Руйву да Сілва де Матуш Пінтасілгу[2] 1 серпня 1979 3 січня 1980 Позапартійна,
пізніше — Соціалістична партія
9 Франсішку Мануел Лумбралеш де Са Карнейру 3 січня 1980 4 грудня 1980 Демократичний альянс
(Соціал-демократична партія)
10   Діогу Пінту де Фрейташ ду Амарал 4 грудня 1980 9 січня 1981 Демократичний альянс
(Соціал-демократичний центр)
11   Франсішку Жозе Перейра Пінту Балсемау 9 січня 1981 9 червня 1983 Демократичний альянс
(Соціал-демократична партія)
12   Маріу Алберту Нобре Лопеш Соареш 9 червня 1983 6 листопада 1985 Соціалістична партія (разом з Соціал-демократичною партією)
13   Анібал Антоніу Каваку Сілва 6 листопада 1985 28 жовтня 1995 Соціал-демократична партія
14   Антоніу Мануел де Олівейра Гутерреш 28 жовтня 1995 6 квітня 2002 Соціалістична партія
15   Жозе Мануел Дурау Баррозу 6 квітня 2002 29 червня 2004 Соціал-демократична партія (разом з Народною партією)
16   Педру Мігел де Сантана Лопеш 29 червня 2004 12 березня 2005 Соціал-демократична партія (разом з Народною партією)
17   Жозе Сократеш Карвалью Пінту де Соуза 12 березня 2005 21 червня 2011 Соціалістична партія
18   Педру Пасуш Коелью 21 червня 2011 26 листопада 2015 Соціал-демократична партія (разом з Народною партією)

Хронологічна діаграмаРедагувати

Педру Пасуш КоельюЖозе СократешПедру Сантана ЛопешЖозе Мануел Дурау БаррозуАнтоніу ГутеррешАнібал Каваку СілваМаріу СоарешФрансішку Пінту БалсемауДіогу Фрейташ ду АмаралФрансішку Са КарнейруМарія де Лурдеш ПінтасілгуКарлуш Мота ПінтуАлфреду Нобре да КоштаМаріу СоарешВашку де Алмейда і КоштаПіньєйру де АзеведуВашку ГонсалвешАделіну да Палма КарлушРада національного порятунку

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Антоніу де Спінола був головою Ради національного порятунку, де-факто одночасно главою уряду і главою держави, з часу Революції 25 квітня 1974 року і до призначення 16 травня 1974 року на посаду прем'єр-міністра Палми Карлуша, у той час як сам Спінола продовжував виконувати обов'язки президента Португалії.
  2. а б в Пряме призначення президентом Республіки Антоніу Рамалью Еанешом

ПосиланняРедагувати