Відкрити головне меню
Водолази-розвідники 17-ї окремої бригади спеціального призначення Чорноморського флоту. 1970-ті

Спеціальна розвідка — вид оперативної розвідки збройних сил, який являє собою сукупність заходів, що проводяться штабами об'єднань, з'єднань, частинами та підрозділами спеціального призначення з метою добування відомостей про противника, проведення спеціальних заходів на його важливих об'єктах в інтересах Генерального штабу, оперативних об'єднань сухопутних військ і флоту, а також організації партизанського руху. Ведеться в загрозливий період і з початком військових дій. В своїй діяльності поєднує методи військової та агентурної розвідки.

Зміст

Завдання спеціальної розвідкиРедагувати

Розвідувальні завданняРедагувати

 
Радянські спецназовці готуються до бойового виходу. Афганістан. 1988

Спеціальні завданняРедагувати

Основні об'єкти розвідки СпПРедагувати

 
Український спецпризначенець здійснює спостереження ворожих позицій в зоні проведення АТО. Україна. Січень 2015 року.

Сили і засоби спеціальної розвідкиРедагувати

Силами і засобами спеціальної розвідки є штатні з'єднання, частини та підрозділи спеціального призначення, а також виділені розвідувальні органи з штатною розвідувальною та бойовою технікою, зброєю та засобами управліннями. У Радянській армії до сил і засобів спеціальної розвідки відносилися окремі бригади спеціального призначення військових округів (у воєнний час — фронтів); розвідувальні пункти спеціального призначення флотів; окремі роти спеціального призначення армій (армійських корпусів). В Збройних силах України — 10-й загін спеціального призначення ГУР МО, окремі полки СпП в оперативних командуваннях і морський центр спеціального призначення у Військово-Морських Силах.

Загальне керівництво і координація діяльності органів управління спеціальної розвідкою і частин спеціального призначення здійснюються Головним управлінням розвідки Міністерства оборони. Для забезпечення безпосереднього керівництва силами і засобами спеціальної розвідки в розвідувальних управліннях штабів оперативних командувань і видів ЗС є органи управління спеціальної розвідкою.

На органи управління спеціальної розвідкою покладається забезпечення підтримки в постійній бойовій готовності з'єднань і частин спеціального призначення, планування та організація бойового застосування сил і засобів спеціальної розвідки, організація і керівництво збором та обробкою інформації, що надходить від добуваючих розвідувальних органів, керівництво їх комплектуванням особовим складом, озброєнням, технікою і матеріальними засобами та організація їх бойової підготовки.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Грищук А. В. Військово-політичний енциклопедичний словник. — К. : Видавничий дім «Румб», 2009. — Т. 2. — С. 263. — ISBN 978-966-2273-02-1.
  • Специальная разведка. http://encyclopedia.mil.ru (рос.). Военный энциклопедический словарь. Процитовано 2014-01-19. 
  • Шебунин А. Ф. Специальная разведка. — М. : Военная академия Советской Армии, 1980. (рос.)
  • Руководство по боевому применению соединений, частей и подразделений специального назначения. — М. : ГРУ ГШ ВС СССР, 1991. (рос.)

ПосиланняРедагувати