Ян Тарчалович
| Частина інформації в цій статті застаріла. |
Ян Тарчалович (пол. Jan Tarczałowicz; 1869—1923) — польський педагог, інженер, архітектор, історик архітектури.
| Ян Тарчалович | |
|---|---|
| пол. Jan Tarczałowicz | |
| Народився |
16 грудня 1869[1] Бохня, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 9 червня 1923[1] (53 роки) |
| Поховання | Раковицький цвинтар |
| Країна |
.svg){kind=small} Польська Республіка Австро-Угорщина |
| Діяльність | мистецтвознавець, архітектор, інженер, громадський діяч |
| Знання мов | польська |
Життєпис ред.
Народився у 1869 році.
Протягом певного часу проживав у місті Закопаному.[2] На межі XIX—XX ст. творив у Львові.[3] У 1896 році отримав нагороду за проєкт відзнаки для членів Львівського політехнічного товариства.[4] У 1910 році призначений на посаду інспектора Крайової шкільної ради. Пробував свої сили також на ниві мистецтвознавства. З 1912 року — директор школи будівельних ремесел (інша назва — промислова школа[5]) у місті Бучачі. Був заангажований у підтримку псевдонаукових поглядів Людвіка Стасяка (пол. Ludwik Stasiak) — польського маляра і вкрай націоналістичного історика мистецтва-дилетанта.[6] Працював професором промислової школи в Кракові. Помер у 1923 році, похований на Раковицькому цвинтарі Кракова.[7]
Доробок ред.
- у 1906 р. за його проєктом виготовили новий вівтар для костелу монастиря бенедиктинок у Львові, який знищили за радянських часів.[8]
- проєкт дерев'яного костелу Матері Божої Шкаплірної з елементами закопанського стилю, Вітув (1909,[3] будувалась у 1910—1912).[9]
- проєкт дерев'яного костелу в селі Юркув (нині Лімановський повіт), в необароковій стилістиці (1913, збудований у 1914[3])
- проєкт мурованого костелу в селі Трибухівцях (нині Бучацький район, Тернопільська область);[3] виконав безкоштовно.[5]
- автор статей у львівському виданні «Часопісмо технічне»: «Ренесанс у Польщі» і «Пам'ятки архітектури галицького Поділля» (обидві — № 18, 1900), «Пам'ятки архітектури галицького Поділля» (обидві — № 19, 1901).[10]
- рисунки до книги Владислава Лозінського «Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: architektura i rzeźba» (видання 1901 року).[11]
Примітки ред.
- ↑ а б в Polski Słownik Biograficzny — PAN, 1935.
- ↑ Historia powstania kościoła i parafii Matki Bożej Szkaplerznej w Witowie [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ а б в г Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 292.
- ↑ Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 292 (прим.).
- ↑ а б Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 286.
- ↑ Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 293.
- ↑ Jan Tarczałowicz [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ Вул. Вічева, 2 — Свято-Покровський монастир Сестер Студійського уставу УГКЦ. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
- ↑ Drewniany kościół pw. Matki Boskiej Szkaplerznej. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
- ↑ Там само. — S. 351.
- ↑ Piśmiennictwo techniczne Polskie. I. Architektura. [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 33. — S. 399.
Джерела ред.
- Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I :Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — 368 s.; 508 il. — S. 9, 286, 292—293. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
Посилання ред.
- Jan Tarczałowicz [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)