Вікіпедія

Харабалі

населений пункт у Росії

Харабалі — місто (з 1974) в Астраханській області Росії, адміністративний центр Харабалінського району та муніципального утворення «Місто Харабалі».

Місто
Харабалі
рос. Харабали

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 47°24′ пн. ш. 47°15′ сх. д.H G O

Країна Росія
Регіон Астраханська область
Муніципальний район Харабалінський район
Міське поселення Муніципальне утворення «Місто Харабалі»
Глава МО Шамов Олександр Вікторович
Дата заснування 1789
Перша згадка 1770
Місто з 1974
Площа 25 км²
Висота центру 0 м
Клімат помірно континентальний, посушливий
Населення 18 146  (2014)
Національний склад росіяни 50,56%, казахи 41,84%, татари 0,72%, українці 0,89%, ногайці 0,83%, калмики 0,72% та інші
Конфесійний склад православні та інші
Катойконім харабалінци, харабалінец
Часовий пояс UTC+4, MSD[1] і SAMT[1]
Телефонний код 85148
Поштовий індекс 416 010
Код ЗКАТУ 12245501
GeoNames 550671
OSM ↑5456705 ·R (Q18170601)
Офіційний сайт mo.astrobl.ru/harabali
Харабалі. Карта розташування: Росія
Харабалі
Харабалі
Харабалі (Росія)
Харабалі. Карта розташування: Астраханська область
Харабалі
Харабалі
Харабалі (Астраханська область)
Мапа

За 40 км на південь від міста розташовані руїни Сарай-Бату, колишньої столиці Золотої Орди, археологічний пам'ятник XIII століття. За 70 км на південь від міста — Хошеутовський хурул (калмицький буддійський монастир), Архітектурний пам'ятник XIX століття.

Географія ред.

Місто розташоване на лівому березі річки Ашулук, за 142 км на північ Астрахані. Місто перетинає автодорога Астрахань — Ахтубінськ — Волгоград. Залізнична станція Харабалінська на лінії Верхній Баскунчак — Астрахань.

Клімат ред.

  • Середньорічна температура повітря — 10,7 °C
  • Відносна вологість повітря — 59,1%
  • Середня швидкість вітру — 3,9 м/с
Середньодобова температура повітря в Харабалі за даними NASA[2]
січні лютому березня квітні травня червень липні серпня вересні жовтні листопаді грудні Рік
-4,3 °C -4,0 °C 2,0 °C 11,8 °C 19,2 °C 24,4 °C 26,9 °C 24,7 °C 18,3 °C 10,6 °C 1,7 °C -3,4 °C 10,7 °C

Історія ред.

Село Харабалі засновано в 1789 на високому пагорбі селянами з Воронезької, Курської та Тамбовської губерній[3].

Існує кілька версій походження назви. За однією, назва села походить від бугра, який колись розділяв село на дві частини. «Харабалі» в перекладі з калмицького «чорний бугор». За іншою, назва походить від назви казахського аулу Карабайли, що розташовувався на цьому місці. Казахи досі так називають цю місцевість[3].

В 1876 на народні кошти майстрами з Москви за участю місцевих умільців почали зводити двоповерхову, цегляну, з п'яти куполів церкву. У 1889 церква відкрила свої двері для парафіян.

Широку популярність селу принесли знамениті сади.

В 1930 засновані колгосп «Новий шлях» та риболовецький колгосп «Червоні ловці». У 1932 в почалося будівництво консервного заводу, в липні 1936 він був пущений в лад.

У період з 30-х по початок 40-х років були побудовані середня школа № 5, будівля райвиконкому, партійний кабінет, сільський клуб, кінотеатр на 450 місць, лікарня на 35 ліжок, в центрі посаджено парк, працювали їдальня, бібліотека, промкомбінат, харчокомбінат[4]

Наприкінці 1940-х почалося масове озеленення. У середині 1950-х років при прокладанні першого водопроводу на вулицях були висаджені плодові дерева.

У 1974 село Харабалі перетворено в місто районного підпорядкування. Воно стає центром сільського господарства та промисловості[3].

Населення ред.

Чисельність населення
1897[5]1959[6]1970[7]1979[8]1989[9]1992[5]1996[5]
3500↗9664↗14 261↗17 043↗18 566↗18 700↗19 100
1998[5]2000[5]2001[5]2002[10]2003[5]2005[5]2006[5]
↘18 900↘18 800↘18 600↘18 296↗18 300↘18 200↘18 100
2007[5]2008[5]2009[11]2010[12]2011[5]2012[13]2013[14]
→18 100→18 100↗18 117→18 117↘18 100↗18 178↗18 275
2014[15]2015[16]2016[17]2017[18]
↘18 146↘18 041↗18 097↘18 031
5000
10 000
15 000
20 000
1989
2001
2007
2012
2017

Економіка ред.

  • харчова промисловість (птахофабрика «Харабалінская»);
  • деревообробна (меблі) та лісгосп (ділова деревина, дрова, відновлення лісу);
  • будівельна промисловість (будматеріали).

Примітки ред.

  1. ↑ а б (unspecified title) — 2016.
  2. ↑ NASA. База данных RETScreen. Архів оригіналу за 5 грудня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
  3. ↑ а б в Історична довідка|Місто Харабали. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
  4. ↑ муніципального освіти «Місто Харабали». Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н Народная энциклопедия «Мой город». Харабали. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
  6. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров по полу (рос.)
  7. ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населенных пунктов - районных центров по полу. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013. (рос.)
  8. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  9. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  10. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  11. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
  12. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. 1. Численность и размещение населения Астраханской области. Архів оригіналу (PDF) за 11 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  13. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  14. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  15. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  16. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  17. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  18. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Харабалі&oldid=39908228