Товкачівка
Товкачі́вка — село в Україні, у Малодівицькій селищній громаді Прилуцького району Чернігівської області. Населення становить 802 осіб.
село Товкачівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Прилуцький район |
Громада | Малодівицька селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1629 |
Населення | 802 |
Площа | 2,981 км² |
Густота населення | 269,04 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17541 |
Телефонний код | +380 4637 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°39′19″ пн. ш. 32°15′28″ сх. д. / 50.65528° пн. ш. 32.25778° сх. д.Координати: 50°39′19″ пн. ш. 32°15′28″ сх. д. / 50.65528° пн. ш. 32.25778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
121 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17541, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Товкачівка, вул.Миру,88 |
Карта | |
Мапа | |
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.
Географія ред.
Розташована на р. Галці, за 15 км від райцентру і за 9 км від залізнич. ст. Галка, за 4 км — колишнє село Петруші.
Історія ред.
У складі Польщі ред.
Вперше згадується 1629 як слобода, заснована у Чернігівському воєводсті Речі Посполитої. Оселена остерським шляхтичем Романом Товкачем, що підтверджує люстрація Остерського староства за цей рік.
Гетьманщина ред.
1666 в селі налічувалося 29 дворів. Відомостей про дальшу долю села немає до початку 18 ст., коли воно належало до ратушних сіл. У 1717 тут налічувалося 102 двори, 1718 — 131 двір, 1729 — 213 дворів, 1740 — 103 двори, 112 хат, 1780 — 98 дворів, 130 хат.
Після обрання гетьманом Лівобережної України Данила Апостола (1727), до нього звернувся прилуцький полковник Гнат Ґалаґан з проханням віддати йому на ранг Товкачівку. Це прохання задоволене. Але незабаром гетьман скасував свій універсал про надання села Ґалаґану.[1]
У 18 ст. Товкачівка — ратушне село, із 1730-х рр. — віддана на ранг Генеральному хорунжому Якову Горленку. 1770 Товкачівка перейшла до Завадовського.
Не пізніше 1764 року у селі була Покровська церква.[2][3]
Російська імперія ред.
Найдавніше знаходження на мапах 1787 рік[4]
Про село та його життя після скасування кріпацтва у 1861 році була опублікована стаття "Изъ села Товкачівки, підъ г. Прилукою" в першому україномовному чаописі "Основа".[5]
У 1862 році у селі володарському та козачому Товкачівка було 2 церкви, 2 заводи та 272 двори де жило 1486 осіб[6]
У 1911 році у селі Товкачівка була Троїцька церква, земська та церковно-парафіївська школи та жило 2585 осіб[7]
Доба УНР та комуністичне лихоліття ред.
З 1917 — у складі УНР. Частина товкачівців мобілізована до національного війська. З 1918 — в Українській Державі гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 — стабільний комуністичний уряд.
Звільнення від СССР ред.
Станом на 1988 рік у селі — центральна садиба колгоспу «Комунар» (спеціалізація — молочне тваринництво, зернові, технічні культури), відділення зв'язку, середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, будинок культури на 250 місць, бібліотека.
У Товкачівці жив і працював український письменник Анатолій Шиян. На матеріалах з життя села він написав оповідання «Квіти».
Освіта і культура ред.
- Товкачівська середня загальноосвітня школа Прилуцького району. Адреса: 17541, с. Товкачівка, вул. Миру, 96
- Товкачівська сільська бібліотека-філіал Прилуцької ЦБС. Адреса: 17541 с. Товкачівка; вул. Миру, 94 «А»; Прилуцький район. Керівник: Буряк Людмила Володимирівна.
Бібліотека ред.
Дата заснування: 1923 — хата-читальня; 1940 — Товкачівська приклубна бібліотека; 1950 — Товкачівська сільська бібліотека; 1978 — Товкачівська сільська бібліотека-філіал Прилуцької ЦБС.
Бібліотека надає послуги: -ВСО; В тому числі платні послуги: -видача комерційної літератури та періодики.
Фонд бібліотеки — 10515.
Після війни в приміщенні сільського клубу розмістилися контора і бібліотека. Завідувачем клубу на той час був Хамко Микола Андрійович. У клубі були книги, збережені за роки війни, в кількості 100 екземплярів. М. А. Хамко був і бібліотекарем. Він працював безкоштовно, так як і М. І. Коваленко. В серпні 1960 року в бібліотеку прийшла працювати Ходосенко К. А.
Товкачівська сільська бібліотека плідно працює з будинком культури та школою. При бібліотеці створено два клуби за інтересами, дорослий «Фольклорний переспів» та дитячий «Театр — книги». Багато уваги приділяється роботі з молоддю. Робота націлена на відродження українських звичаїв та традицій, розвиток інтересу до культурної спадщини народу, залучення членів клубу до пошуків, популяризації краєзнавчого матеріалу, народної творчості, виховання у дусі патріотизму[8].
Видатні земляки ред.
- Макієнко Олексій Пилипович (1925—1952) — Герой Радянського Союзу, похований у с. Товкачівці[9]
- Михайлов Григорій Якович (1898—1938) — український письменник.
- Шишкіна-Онищенко А. М. — Герой соціалістичної праці.
- Халимоненко Григорій Іванович (5 травня 1941) — український сходознавець-тюрколог і картвелолог, перекладач, критик, професор, доктор філологічних наук.
- Мирвода Ніна Миколаївна (1969) — співачка, сопрано, солістка Академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України, Народна артистка України.
*Брачун Юрій Віталійович(1968-2024)-солдат збройних сил України,боєць 3ОШБР,загинув під час українсько-російської війни під Авдіївкою.
Див. також ред.
Посилання ред.
Виноски ред.
- ↑ Чернігівщина: Енцикл. довідник. — К.: УРЕ, 1990. — С.800-801.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 116, 546 та 636 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 24 січня 2022.
- ↑ Ромашка, Павло (Июль 1861). Изъ села Товкачівки під г. Прилукою // Основа: южно-русский литературно-ученый вестник. С.-Петербург: В типографии Н. Тиблена и комп. с. 13—17.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 311 з 562.
- ↑ http://www.prcb.org.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=6&Itemid=91
- ↑ http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=7094
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |