Поліське воєводство
Поліське воєводство — у 1921—1939 роках воєводство Польської Республіки, адміністративно-територіальна одиниця. Створене з південних частин колишніх Гродненської і Мінської губерній 19 лютого 1921 року з адміністративним центром в місті Пінську, після вересневої пожежі перенесено в місто Берестя. Скасоване 4 грудня 1939 р. в результаті радянської агресії з утворенням Брестської і Пінської областей[1]. Складалося з 10 повітів, 17 міст і 113 гмін.
| Поліське воєводство | |||
|---|---|---|---|
|
пол. Województwo poleskie | |||
| |||
| місто | Берестя | ||
| Найбільше місто | Берестя | ||
| Країна | .svg){kind=small} Польська Республіка
| ||
| Межує з: Волинське воєводство, Люблінське воєводство, Новогрудське воєводство, Білостоцьке воєводство | |||
| Підрозділи | повіти, ґміни | ||
| Офіційна мова | польська | ||
| Населення | |||
| - повне | 1921 — 880 898 чол.; 1931 — 1 132 200 чол. | ||
| - густота | 20,8
30,7 (1931) | ||
| Етнікон | Українці, Білоруси, Поляки | ||
| Площа | |||
| - повна | 42 280 (в 1921) 36 668 (в 1939) | ||
| Дата заснування | 19 лютого 1921 | ||
| Дата ліквідації | вересень 1939 | ||
| - раніше відомий як | Поліський округ | ||
| Губернатор | Воєвода | ||
| Сенатори | Єжи Альбін де Трамекурт | ||
| |||
| |||
| |||
Історія ред.
В 1920-ті роки на сході воєводства активно діяла радянська диверсійна партизанка. В 1932 році вибухнуло «Камінь-Каширське повстання». Розстріляно демонстрацію в м. Косово. У воєводстві в 1934 році створений концтабір Береза-Картузька.
Територія ред.
Поліське воєводство було найбільшим воєводством II Речі Посполитої, його загальна площа становила 42149 км² (1921), на 1931 рік — 36,8 тис. км², 1131,4 тис. жителів. Воєводство знаходилося на сході держави, межувало з Радянським Союзом на сході, Люблінським і Білостоцький воєводствами на заході, Новогрудським на півночі і Волинським на півдні.
Воєводство повністю перебувало на території Поліської низовини і займало історико-етнічний регіон відомий як Західне або Брестсько-Пінське Полісся. Велику частину території воєводства займали Поліські болота — малонаселена і вкрай болотиста місцевість. Долина боліт прорізана ріками Прип'яттю та її притоками: Стир, Горинь, Уборть і Словечна — з правого і Ясельда, Цна, Случ і Пташине — з лівого боку. Багато поліських сіл важкодоступні (особливо під час паводків), чим у першу чергу і пояснюється їх архаїчність.
Лісистість регіону також достатня висока (ймовірно саме тому він і називається Поліссям). У 1937 році ліси покривали 33,3% території воєводства (22.2% у середньому по країні). Найбільше озеро — Вигонівське, через нього в 1767–1783 був побудований Огінський канал. Важливу роль відігравав і Дніпровсько-Бузький канал.
Населення ред.
За даними перепису, проведеного владою 30 вересня 1921 року, населення Поліського воєводства становило 880 898 осіб, щільність — 20,8 ос. на км ², найнижча серед 16 воєводств II Речі Посполитої. За даними перепису 1931 року, населення зросло до 1131 939 осіб, щільність — до 31 на км². 48,4% населення воєводства були неписьменними — найвищий показник у країні (середнє у 1931 — 23,1%).
Мова ред.
Внаслідок неписьменності населення при переписі здебільшого не могло визначити власної національності (південну половину території воєводства етнографи вважали українською). Рідна мова населення Поліського воєводства за даними перепису 1931 року[2]
- «тутейша» — 707 088 (62,5%)
- польська — 164 106 (14,5%)
- єврейська — 112 966 (10,0%)
- їдиш — 96 514
- іврит — 16 452
- білоруська — 75 338 (6,7%)
- українська — 54 057 (4,8%)
- російська — 16 198 (1,4%)
- німецька — 1 063 (0,1%)
Рідна мова населення повітів Поліського воєводства за переписом 1931 року[2]
| повіт | населення | «тутейша» | польська | єврейська | білоруська | українська | російська | німецька |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Берестейський | 215 927 | 44,1 | 23,3 | 14,9 | 7,9 | 8,3 | 1,4 | |
| Дрогичинський | 97 040 | 82,6 | 7,1 | 7,2 | 0,4 | 1,5 | 1,1 | |
| Камінь-Каширський | 94 988 | 78,2 | 7,0 | 4,2 | 1,2 | 8,7 | 0,3 | 0,2 |
| Кобринський | 113 972 | 55,1 | 8,8 | 9,2 | 4,6 | 19,2 | 3,0 | |
| Косівський | 83 696 | 64,3 | 10,1 | 7,5 | 17,0 | 0,2 | 0,8 | |
| Лунинецький | 108 663 | 73,9 | 15,2 | 7,2 | 2,6 | 0,2 | 0,5 | 0,2 |
| Пинський | 184 305 | 64,4 | 15,8 | 13,6 | 3,1 | 0,6 | 2,4 | 0,1 |
| Пружанський | 108 583 | 51,9 | 16,4 | 8,7 | 22,2 | 0,3 | 0,5 | |
| Столінський | 124 765 | 68,4 | 14,8 | 8,7 | 3,8 | 2,1 | 1,8 | 0,4 |
| Поліське воєводство | 1131 939 | 62,5 | 14,5 | 10,0 | 6,7 | 4,8 | 1,4 | 0,1 |
Релігія ред.
Релігійний склад населення воєводства за переписами 1921 і 1931 рр.[2]
| віровизнання | 1921 | 1931 |
|---|---|---|
| православні | 79,2 % | 77,4 % |
| юдеї | 12,6 % | 10,1 % |
| римо-католики | 7,8 % | 11,0 % |
| євангелісти | 0,4 % | 0,5 % |
Релігійний склад населення повітів Поліського воєводства за переписом 1931 року, %[2]
| повіт | населення | православні | римо-католики | юдеї | греко-католики |
|---|---|---|---|---|---|
| Берестейський | 215 927 | 62,8 | 19,9 | 14,9 | 0,1 |
| Дрогичинський | 97 040 | 85,6 | 5,9 | 7,2 | 0,1 |
| Камінь-Каширський | 94 988 | 87,4 | 6,3 | 4,3 | 0,1 |
| Кобринський | 113 972 | 81,9 | 7,9 | 9,2 | 0,1 |
| Косівський | 83 696 | 82,1 | 9,3 | 7,6 | 0,2 |
| Лунинецький | 108 663 | 78,8 | 12,7 | 7,4 | 0,1 |
| Пинський | 184 305 | 75,9 | 8,9 | 13,8 | 0,1 |
| Пружанський | 108 583 | 75,5 | 15,0 | 8,7 | |
| Столінський | 124 765 | 83,7 | 5,5 | 8,7 | 0,7 |
| Поліське воєводство | 1 131 939 | 77,4 | 11,0 | 10,1 | 0,2 |
Освіта ред.
За переписом 1931 р. серед населення Поліського воєводства старше 10 років вміли читати та писати 50,3% осіб, вміли тільки читати 1,1% населення, а 48,4% населення не вміли читати і писати.[2]
Серед юдеїв вміли читати і писати 80,0% населення старше 5 років, серед римо-католиків — 74,4%, серед православних — 40,2%.[2]
Вміння читати і писати серед населення старше 10 років за даними перепису 1931 р., %[2]
| повіт | населення | вміють читати і писати |
вміють тільки читати |
не вміють читати і писати |
невідомо |
|---|---|---|---|---|---|
| Берестейський | 154 634 | 65,5 | 1,7 | 32,6 | 0,2 |
| Дрогичинський | 67 338 | 46,2 | 0,8 | 52,8 | 0,2 |
| Камінь-Каширський | 63 977 | 30,9 | 0,9 | 68,0 | 0,2 |
| Кобринський | 81 236 | 55,3 | 1,0 | 43,4 | 0,3 |
| Косівський | 57 943 | 47,0 | 1,3 | 51,6 | 0,1 |
| Лунинецький | 75 937 | 45,4 | 0,7 | 53,8 | 0,1 |
| Пинський | 129 550 | 46,2 | 0,7 | 53,0 | 0,1 |
| Пружанський | 76 694 | 57,5 | 1,7 | 40,6 | 0,1 |
| Столінський | 86 874 | 42,5 | 0,7 | 56,7 | 0,1 |
| Поліське воєводство | 794 183 | 50,3 | 1,1 | 48,4 | 0,1 |
Повіти ред.
На 1 березня 1921 року в складі створеного воєводства було 9 повітів. 1 січня 1923 з кількох ґмін Лунинецького, Сарненського та Пінського повітів було створено десятий Столінський повіт.[3]
16 грудня 1930 року Сарненський повіт було вилучено з Поліського воєводства і приєднано до Волинського воєводства.[4]
1 квітня 1935 року Косовський повіт було скасовано, а на його території було створено Івацевицький повіт з повітовим містом Івацевичі.[5][6]
| Повіт | Площа, км² |
Населення, чол.[7] |
Щільність, чол. на км² |
Повітове місто | Населення, чол.[8] | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Берестейський | 4625 | 216200 | 46,7 |  |
Берестя | 37412 |
| Дрогичинський | 2351 | 97000 | 42,2 |  |
Дрогичин | 1987 |
| Камінь-Каширський | 3243 | 95000 | 29,2 |  |
Камінь-Каширський | 1265 |
| Кобринський | 3545 | 114000 | 32,1 | _(1845).png){kind=small} |
Кобринь | 10068 |
| Косовський | 3562 | 83700 | 23,4 |  |
Косово | 2433 |
| Лунинецький | 5722 | 109300 | 19,1 |  |
Лунинець | 8267 |
| Пінський | 5587 | 183600 | 32,8 |  |
Пінськ | 23497 |
| Пружанський | 2644 | 108600 | 41 |  |
Пружани | 6332 |
| Столінський | 5389 | 124800 | 23,1 |  |
Столін | 4763 |
Воєводи ред.
Примітки ред.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 4 декабря 1939 года об образовании Барановичской, Белостокской, Бресткой, Вилейской и Пинской областей в составе Белорусской ССР (Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938 г. — июль 1956 г. / под ред. канд. юр. н. Мандельштам Ю. И. — М.: Государственное издательство юридической литературы, 1956 г., s. 55) (рос.)
- ↑ а б в г д е ж Drugi Powszechny Spis Ludności 1931 — Województwo poleskie
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 29 listopada 1930 r. o zmianie granic województw poleskiego i wołyńskiego. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 kwietnia 1929 r. o zniesieniu powiatu kosowskiego w województwie poleskiem i utworzeniu z jego terytorjum powiatu iwacewickiego z siedzibą władz powiatowych w Iwacewiczach w temże województwie. [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 grudnia 1931 r. w sprawie zmiany rozporządzenia Rady Ministrów z dnia 26 kwietnia 1929 r. o zniesieniu powiatu kosowskiego w województwie poleskiem i utworzeniu z jego terytorjum powiatu iwacewickiego z siedzibą władz powiatowych w Iwacewiczach w temże województwie. [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ За даними перепису 1931 року.
- ↑ За даними перепису 1921 року.