Моме́нт випадкової величини́ — числова характеристика розподілу даної випадкової величини.

Означення ред.

Моментом n-того порядку дискретної випадкової величини  , яка приймає значення   з ймовірністю  , де  , називається число  , якщо цей ряд збігається абсолютно, тобто  .[1]

Величина   називається абсолютним моментом випадкової величини  .

Моментом n-того порядку неперервної випадкової величини   з густиною  , називається число  , якщо інтеграл збігається абсолютно, тобто  .[1]


Якщо дана випадкова величина   визначена на деякому імовірнісному просторі, то центра́льним моментом (k -го порядку) випадкової величини   називається величина

 

якщо математичне сподівання в правій частині цієї рівності визначене.

Початковим моментом k-го порядку називається величина:

 

якщо математичне сподівання в правій частині цієї рівності визначене.

 -им факторіальним моментом випадкової величини   називається величина
 

якщо математичне сподівання в правій частині цієї рівності визначене.

Зауваження ред.

Враховуючи лінійність математичного сподівання центральні моменти можна виразити через початкові, і навпаки. Наприклад:

 
 
 
 
 
Якщо визначені моменти  -го порядку, то визначені і всі моменти нижчих порядків  .

Геометрична інтерпретація деяких моментів ред.

  •   дорівнює математичному сподіванню випадкової величини і показує відносне розташування розподілу на числовій прямій.
  •   дорівнює дисперсії розподілу випадкової величини   і показує розсіяння (розкид) довкола середнього значення.
  •  , будучи відповідним чином нормалізований є числовою характеристикою симетрії розподілу. Точніше, вираз
 
називається коефіцієнтом асиметрії.
  •   контролює, наскільки яскраво виражена верхівка розподілу в околі математичного сподівання. Величина
 
називається коефіцієнтом ексцесу розподілу в.в.  

Обчислення моментів ред.

 

якщо

 ,


а для дискретних розподілів із функцією ймовірностей  :


 


якщо  

  • Також початкові моменти випадкової величини можна обчислити використовуючи її характеристичну функцію  :
 
  • Якщо розподіл такий, що для нього в деякому околі нуля визначена твірна функція моментів,  , то початкові моменти можна обчислити використовуючи наступну формулу:
 

Можна також розглядати моменти в.в. для значень  , що не є цілими числами. Такий момент, момент, що розглядується як функція від дісного аргументу  , називається перетворення Мелліна.

Можна розглянути моменти багатовимірної випадкової величини. Тоді перший момент буде вектором тієї ж розмірності, другий — тензором другого порядку (див. матриця коваріації) над простором тієї ж розмірності (хоча можна розглянути і слід цієї матриці, що дає скалярне узагальнення дисперсії). Ітд.

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Карташов М. В. Імовірність, процеси, статистика. — Київ : ВПЦ Київський університет, 2007. — 504 с.
  • Гнеденко Б. В. Курс теории вероятностей. — 6-е изд. — Москва : Наука, 1988. — 446 с.(рос.)
  • Гихман И. И., Скороход А. В., Ядренко М. В. Теория вероятностей и математическая статистика. — Київ : Вища школа, 1988. — 436 с.(рос.)
  • Сеньо П. С. (2004). Розділ 4.3. Теорія ймовірностей та математична статистика (вид. 1-e). Київ: Центр навчальної літератури. с. 448.


Примітки ред.

  1. а б Єжов С.М. (2001). Теорія ймовірностей, математична статистика і випадкові процеси: Навчальний посібник (PDF) (укр) . К.: ВПЦ "Київський університет". Архів оригіналу за 24 лютого 2007. Процитовано 10 жовтня 2015.