Відкрити головне меню

Скороход Анатолій Володимирович

український математик, академік НАН України

Анатолій Володимирович Скороход
Skorohod Anatoliy V.gif
Народився 30 вересня 1930(1930-09-30)
Нікополь, Дніпропетровська область
Помер 3 січня 2011(2011-01-03) (80 років)
Лансінг, Мічиган, США
Громадянство Україна
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Київський національний університет
Сфера інтересів Математика
Заклад Університет штату Мічиган, Інститут математики НАН України
Вчене звання професор, академік НАН України, академік Американської академії мистецтв і наук
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Динкін Євген Борисович
Член НАН України і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: Стохастичні диференціальні рівняння, граничні теореми для випадкових процесів, статистики випадкових процесів, марківські процеси
Нагороди
Брат — Валерій Скороход

Анато́лій Володи́мирович Скорохо́д (10 вересня 1930, Нікополь, Дніпропетровська область — 3 січня 2011, Лансінг, Мічиган, США) — український математик.

Доктор фізико-математичних наук (1962), професор (1963), академік НАНУ (1985), член Американської академії мистецтв і наук (2000).

Брат академіка НАНУ Валерія Скорохода, вченого в галузі матеріалознавства та порошкової металургії.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї вчителів. З 1935 року сім'я мешкала в м. Марганець, а 1946-го — переїхала до м. Ковель (Волинська область).

1948 — з золотою медаллю закінчив середню школу в Ковелі та вступив до Київського державного університету ім. Т.Шевченка на фізико-математичний факультет.

Закінчив у 1953 році КДУ ім. Т.Шевченка, маючи на своєму рахунку 5 наукових праць, 3 з яких були опубліковані в провідних журналах СРСР. Тоді ж вступив до аспірантури при КДУ ім. Т.Шевченка та відбув продовжувати навчання в Москву.

1956 — у журналі «Теория вероятностей и ее применения» (Москва) опубліковано статтю Скорохода, яка давала суттєве узагальнення принципу інваріантності Донскера на значно ширший клас випадкових об'єктів.[1]

1956 — отримав звання доцента.

19571964 — працював у КДУ ім. Т.Шевченка.

Кандидат фізико-математичних наук (1957), доктор фізико-математичних наук (1962), професор (1964).

19642002 — працював в Інституті математики НАН України, головний науковий співробітник (у 19641992 рр. — завідувач відділу теорії випадкових процесів), водночас професор Київського університету.

1967 — став членом-кореспондентом Академії наук УРСР.

1968 — за участь у виступі групи українських інтелектуалів на захист конституційних прав громадян (підписав т. зв. «лист 137-ми») йому заборонили читати лекції студентам і керувати аспірантами.

У 19691982 роках був «невиїзним», не міг виступати на наукових конференціях за кордоном СРСР. За цей період опублікував 12 наукових книг і 12 (частково в співавторстві) науково-популярних видань. Відсутність вченого на міжнародних наукових форумах дала підставу для чуток, начебто «Скороход» — це збірне ім'я радянських математиків, які працюють в області теорії випадкових процесів (на кшталт французької групи Бурбакі).

Після повернення можливості виїзду за кордон брав участь у Міжнародному математичному конгресі (США, 1986), Міжнародному колоквіумі пам'яті П.Леві (Париж, 1987), відвідав Університет імені П'єра і Марії Кюрі (Париж, 1983) та Міжнародний інститут системного аналізу при ЮНЕСКО (Відень, 1984).[1]

1985 — отримав звання академіка НАН України.

1988 — підтримав письмове звернення до міської адміністрації Києва з вимогою дозволити проведення першого екологічного мітингу в місті.

1989 — брав участь у висуненні перших альтернативних кандидатів у народні депутати СРСР.

Брав участь у I з'їзді НРУ (1989).[1]

З 1993 року працював на посаді професора Мічиганського університету (США).

1996 — у Чилі відбулася наукова конференція, присвячена 40-річчю «простору Скорохода».

2007 — у Києві відбулася міжнародна наукова конференція «„Простір Скорохода“. 50 років потому».[1]

Наукові праці з теорії стохастичних диференціальних рівнянь, граничних теорем для випадкових процесів, розподілів у нескінченновимірних просторах, статистики випадкових процесів, марківських процесів.

Автор понад 450 наукових праць, серед яких 23 монографії (більшість із них перекладені та видані за кордоном), понад 300 статей у провідних наукових журналах, підручники.

Головний редактор наукового журналу «Теорія ймовірностей та математична статистика», член редколегій низки вітчизняних і зарубіжних часописів.

Підготував 56 кандидатів і 17 докторів наук.[1]

НагородиРедагувати

Книжки А. В. СкороходаРедагувати

  • А. В. Скороход. Лекції з теорії випадкових процесів. — Київ: Либідь, 1990. — ISBN 5-11-001701-8.
  • А. В. Скороход. Випадкові процеси з незалежними приростами. - 1964 р.
  • Гіхман і Скороход Вступ до теорії випадкових процесів. -1965 р.
 
А. В. Скороход (1990). Лекції з теорії випадкових процесів (українська). — Київ: Либідь. ISBN 5-11-001701-8. 

ВідгукиРедагувати

Лист Євген Сенета[en] із книжки «Анатолій Володимирович Скороход», Інститут математики НАН України, 2005 рік: « У 1966 році, коли я був аспірантом в Австралійському національному університеті в Канберрі, я отримав у подарунок від Девіда Вер-Джонса примірник книжки А. В. Скорохода (1964 р.) „Випадкові процеси з незалежними приростами“, і незабаром отримав від батьків моєї дружини як подарунок до мого 25-річчя книжку Гіхмана і Скорохода (1965 р.) „Вступ до теорії випадкових процесів“. Я був радий і гордий бачити в цих книжках посилання на мою першу мову, українську, бо в цей час ім'я Анатолія Володимировича було дуже відоме через „топологію Скорохода“. Зрештою я зміг придбати його підручники 1975 і 1990 років українською мовою і був у змозі використати видану раніше книжку „Елементи теорії ймовірностей і теорії випадкових процесів“, що мені допомагало у побудові власних лекцій. З першої зустрічі з роботою Анатолія Володимировича я був палким шанувальником його внеску в теорію ймовірностей і українську математику. Для мене було честю зустрітися з ним і обмінятися кількома словами на скандинавсько-українській конференції в Умео, Швеція

Професор Каліфорнійського університету В.С. Варадараджан[en]: «Я добре пам'ятаю кінець 1950-х, коли я був аспірантом в Індійському статистичному інституті в Калькутті. Тоді в Москві почав виходити журнал з Теорії ймовірностей, і в одному з перших його випусків містилися статті Скорохода про D-простір і його топології. Це був дуже оригінальний внесок, який мав великий вплив на основи всієї теорії.»

Див. такожРедагувати

Список об'єктів, названих на честь Анатолія СкороходаРедагувати

  • Метрика Скорохода
  • Топологія Скорохода

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати