Коледжі об'єднаного світу (англ. United World Colleges (UWC)) — це:

  • Міжнародна освітня організація, із штаб-квартирою у Лондоні, яка опікується:
    • учнями, які прагнуть до об'єднання Світу;
    • світовою мережею шкіл та коледжів, в яких вони навчаються;
    • мережею національних комітетів, які сприяють бажаючим стати учнями цих шкіл.
  • Міжнародний освітній рух, спрямований на створення нового світу, побудованого на взаємній повазі, прагненні до мирного співіснування і до співробітництва.
  • Мережа міжнародних навчальних закладів і національних комітетів, основним завданням яких є виховання і навчання майбутніх громадян об'єднаного світу.
United World Colleges
Коледжі об’єднаного світу
Абревіатура UWC
Тип Міжнародна освітня організація
Засновник Курт Хан
Засновано 1960 [1]
Штаб-квартира UWC International, Second Floor, 17-21 Emerald Street, London, WC1N 3QN, UK
Розташування Лондон, Велика Британія
Засновник: Курт Хан
Президент: ЇЇ Величність, королева Йорданії
Нур аль-Хусейн[en]
Дочірня(і)
організація(ї)
Костариканський коледж об'єднаного світу
Коледж об'єднаного світу Нордичного Червоного хреста
Адріатичний коледж об'єднаного світу
Індійський коледж об'єднаного світу Махіндри
Діліжанський коледж об'єднаного світу
Атлантичний коледж об'єднаного світу
Вебсайт: www.uwc.org

CMNS: Коледжі об'єднаного світу у Вікісховищі

Коротка історія ред.

Перший із Коледжів об'єднаного світу — Атлантичний Коледж (англ. United World College of the Atlantic), розташований у замку Сант-Донатс (укр. Св. Донатс), що поблизу міста Ллантвіт-Мейджор у Долині Гламорган, Південний Уельс, був заснований відомим німецьким освітянином Куртом Ханом. Курт Хан на той час вже прославився створенням однієї з найпрестижніших європейських шкіл — Школи замку Залем[de], що у Залемі, Земля Баден-Вюртемберг, а також, освітньої організації та ряду престижних і всесвітньо відомих шкіл в Уельсі та у Шотландії.

Основним замислом Хана було створити коледж для навчання хлопчиків і дівчаток у віці від 16 до 20. Основними критеріями для відбору учнів передбачалися особиста мотивація і потенціал учня незалежно від будь-яких соціальних, економічних і культурних чинників. Для відбору молодих людей із економічно і соціально незахищених верств населення передбачалося створити систему стипендій.[2]

Станом на 01.09.2019 до мережі Коледжів об'єднаного світу входять 18 міжнародних коледжів, розташованих у 17-ти країнах світу,[3] та національні комітети «Коледжів об'єднаного світу», розташовані більше, ніж у 155 країнах.[4] За роки існування мережі дипломи отримали більше 60 000 майбутніх будівничих об'єднаного світу. Щорічно у коледжах навчається більше 9 500 учнів.

Президенти UWC ред.

У 1967 першим президентом Коледжів об'єднаного світу став лорд Маунтбеттен, який і увів у термінологію цю назву.

1978 президентом стає Його Величність принц Уельський.

У 1995 президентські повноваження розділили її Величність, королева Йорданії Нур аль-Хусейн[en] та південноафриканський борець проти апартеїду, правозахисник, політик та юрист, президент Південно-Африканської республіки, Нельсон Мандела.

1999 президент Нельсон Мандела стає почесним президентом UWC, повноваження якого завершилися у зв'язку із його смертю у 2013. Нині президентом є Її Величність, королева Йорданії Нур аль-Хусейн.

Школи і коледжі ред.

Нижче наведені Коледжі об'єднаного світу у хронологічній послідовності отримання ними статусу шкіл UWC:

Назва Розташування Статус UWC
(засновано)
Країна
Атлантичний коледж об'єднаного світу Замок Сант-Донатс, Ллантвіт-Мейджор, Уельс 1962   Велика Британія
Коледж об'єднаного світу Лестера Пірсона Метчосін, Велика Вікторія, Британська Колумбія 1974   Канада
Південно-Східноазійський коледж об'єднаного світу Сінгапур 1975 (1971)   Сінгапур
Південноафриканський коледж об'єднаного світу Вотерфорд Камхлаба Мбабане 1981 (1963)   Есватіні
Західноамериканський коледж об'єднаного світу Арманда Гаммера Монтесума, штат Нью-Мексико 1982   США
Адріатичний коледж об'єднаного світу с. Дуїно, провінція Трієст 1982   Італія
Сільськогосподарський коледж об'єднаного світу Сімона Болівара[5] Штат Баринас 1988 (1986)   Венесуела
Гонконзький коледж об'єднаного світу Лі По Чуна Ву-Кай-Ша, Гонконг 1992   КНР,   Гонконг
Коледж об'єднаного світу Нордичного Червоного хреста Флекке, Согн-ог-Ф'юране 1995   Норвегія
Індійський коледж об'єднаного світу Махіндри Хубавалі, Пуне, штат Махараштра 1997   Індія
Костариканський коледж об'єднаного світу Санта-Ана, провінція Сан-Хосе 2006 (2000)   Коста-Рика
Коледж об'єднаного світу в Мостарі Мостар, Герцеговинсько-Неретванський кантон 2006   Боснія і Герцеговина
Маастрихтський коледж об'єднаного світу Маастрихт, провінція Лімбург 2009 (1984)   Нідерланди
Коледж об'єднаного світу Роберта Боша Фрайбург, земля Баден-Вюртемберг 2014   Німеччина
Діліжанський коледж об'єднаного світу Діліжан, марз Тавуш 2014   Вірменія
Китайський коледж об'єднаного світу Чаншу Чаншу, провінція Цзянсу 2015   КНР
Таїландський коледж об'єднаного світу Теп Кассаттрі, чангнват Пхукет 2016 (2008)   Таїланд
Азійська міжнародна школа Каруїдзава Коледжів об'єднаного світу Каруїдзава, префектура Наґано 2017 (2014)   Японія
Східноафриканський коледж об'єднаного світу Моші, регіон Кіліманджаро
Аруша, регіон Аруша
2019 (1969)   Танзанія

Національні комітети ред.

Ідеї та цінності міжнародного руху за об'єднання Світу доносять до учнівської молоді більше 3 000 волонтерів, які працюють у Національних комітетах Коледжів об'єднаного світу, розташованих більше, ніж у 150 країнах. Основними завданнями такої діяльності є:

  • виявлення гарячих прихильників ідеї та пошановувачів цінностей цього руху і надання допомоги їм у прийомі до Коледжів об'єднаного світу;
  • відбір найдостойніших кандидатур серед бажаючих на конкурсній основі;
  • надання фінансової допомоги обраним претендентам у разі обмежених матеріальних і фінансових можливостей їх сімей.

Більше 65 % учнів UWC, відібраних через систему національних комітетів, отримують повну чи часткову стипендію, що дозволяє вступити до коледжу будь-кому з претендентів незалежно від його статків, хто має потенціал до навчання і успішно пройшов конкурсні програми. У випадках, коли надається стипендія у розмірі 100 %, вона повністю покриває витрати на навчання, проживання та харчування учня.

Конкурсні програми мають незначні відмінності залежно від країни розташування Національного комітету, однак, їх усі об'єднує один принцип — перемагають найдостойніші. Рішення національних комітетів мають рекомендаційний характер. Остаточне рішення про прийом претендента приймається у конкретному коледжі, до якого його рекомендували з Національного комітету.

Український національний комітет ред.

Український національний комітет має назву «UWC Україна» і розташований у місті Києві. Голова Національного комітету Олена Янчук. Комітет опікується учнями 10 чи 11 класів у віці 16-18 років станом на 10 вересня і які є громадянами України. Сюди також входять і учні з тимчасово окупованих територій України, які є громадянами України.

На сайті комітету розміщена інформація щодо оголошеного відбору на 2019 навчальний рік[6] та основні критерії відбору.[7] У інформації подано назви коледжів та орієнтовний розмір можливих стипендій, який надають переможцям конкурсної програми на навчання у кожному з них цього року.[8]

Видатні та відомі випускники і учні ред.

Фото Прізвище Опис Країна
  Христя Фріланд Журналіст, політик, публіцист, депутат парламенту Канади (2013-2015), Міністр міжнародної торгівлі Канади (2015-2017), Міністр закордонних справ Канади (2017-)  
  Ян Кхама Четвертий президент Ботсвани (2008-2018)  
  Віллем-Олександр Король Нідерландів (2013-)  
  Марина Катена Лейтенант італійських збройних сил, директор французького підрозділу Світової продовольчої програми ООН  
  Карен Мок Китайська актриса та поп-співачка  
 
  Тара Шарма Індійська актриса, співпродюсер та ведуча шоу «Тара Шарма», підприємець   Індія
  Гілад Цукерман Ізраїльський мовознавець, професор  

Примітки ред.

  1. UWC History & Founding Ideas. Архів оригіналу за 18 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017. (англ.)
  2. David Sutcliffe. The First Twenty Years of the United World Colleges // Історія Замку Св. Донатса та Коледжу Атлантики = The Story of St. Donat's Castle and Atlantic College / Roy Denning. — Кембридж : D. Brown in conjunction with Stewart Williams, 1983. — P. 85–118. — ISBN 0-905928-26-1.
  3. Schools & Colleges [Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. National Committees [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Закритий у 2012 у зв'язку із реорганізацією
  6. UWC Україна [Архівовано 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] (укр.)
  7. UWC Україна. Критерії для участі [Архівовано 30 січня 2018 у Wayback Machine.] (укр.)
  8. UWC Україна. Стипендії [Архівовано 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] (укр.)