Відкрити головне меню

Христя Фріланд

канадська письменниця, журналістка і політик українського походження

Христя Фріланд (англ. Chrystia Freeland, ім'я при народженні — Крістіна Александра Фріланд, англ. Christina Alexandra Freeland; нар. 8 лютого 1968, Піс-Рівер, Альберта, Канада) — канадська письменниця, журналістка і політик. Фріланд займала різні редакторські посади у виданнях Financial Times, Globe and Mail і Thomson Reuters, де була керуючим директором і редактором споживчих новин, коли оголосила про звільнення і намір балотуватися на довиборах до парламенту Канади від Ліберальної партії. Вона виграла внутрішньопартійні праймеріз 15 вересня 2013 і була обрана до парламенту 25 листопада. У листопаді 2015 стала міністром міжнародної торгівлі Канади.[1]. 10 січня 2017 р. призначена міністром закордонних справ Канади[2].

Христя Фріланд
англ. Chrystia Freeland
англ. Chrystia Freeland
Христя Фріланд англ. Chrystia Freeland

Час на посаді:
4 листопада 2015 — 10 січня 2017
Прем'єр-міністр  Джастін Трюдо
ПопередникЕд Фаст
НаступникФрансуа-Філіп Шампань

Нині на посаді
На посаді з10 січня 2017
Прем'єр-міністр  Джастін Трюдо
ПопередникСтефан Діон

Народився2 серпня 1968(1968-08-02) (51 рік)
Піс-Рівер, Альберта, Канада
ГромадянствоКанада Канада
ОсвітаОксфордський університет
Гарвардський університет
Політична партіяЛіберальна партія Канади
БатькоДональд Фріланд
МатиГалина Хом'як
ЧоловікГрем Боулі
ПреміїПремія Лайонела Ґелбера (2013)
chrystiafreeland.liberal.ca

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Зміст

Ранні рокиРедагувати

Народилася 8 лютого 1968 в Піс-Рівер в провінції Альберта[3][4]. Її батько, Дональд Фріланд, був адвокатом і членом Ліберальної партії Канади[5]. Мати, Галина Хом'як (1946—2007), українка за походженням, народилася після війни в Німеччині у таборі для біженців[6], теж була адвокатом і в 1988 році балотувалася на виборах в окрузі Едмонтон-Страткона від Нової демократичної партії[7][8]. Фріланд вчилася в Адріатичному коледжі об'єднаного світу[9]. Вона отримала ступінь бакалавра мистецтв з російської історії та літератури в Гарвардському університеті і в 1993 році ступінь магістра досліджень зі славістики в коледжі Святого Антонія в Оксфордському університеті, де навчалася за стипендією Родса[10][11].

Журналістська кар'єраРедагувати

Фріланд починала свою журналістську кар'єру в Україні як стрингер Financial Times, The Washington Post і The Economist[12]. Пізніше вона працювала в Financial Times у Лондоні заступником редактора, редактором британських новин, начальником московського бюро, кореспондентом у Східній Європі, редактором вікенд-видання та редактором FT.com[12].

З 1999 по 2001 рік Фріланд працювала заступником редактора канадської газети Globe and Mail[12], після чого обійняла посаду керуючого директора Financial Times у США. У березні 2010 року Фріланд перейшла на посаду редактора в Thomson Reuters[13], а в квітні 2011-го стала редактором Thomson Reuters Digital[14]. До звільнення з Thomson Reuters Фріланд була керуючим директором і редактором споживчих новин[15]. Вона також працювала щотижневим оглядачем в Globe і Mail[16].

Політична кар'єраРедагувати

26 липня 2013 року Фріланд залишила журналістику, щоб балотуватися на довиборах до парламенту Канади від Ліберальної партії у виборчому окрузі Торонто-Центр. 15 вересня 2013 року вона виграла праймеріз[17], а 25 листопада отримала 49 % голосів, перемігши Лінду Макквег з Нової демократичної партії[18].

Особисте життяРедагувати

Фріланд одружена з Гремом Боулі, британським письменником і репортером The New York Times[19]. У них троє дітей: доньки Наталка (англ. Natalka) й Галя (англ. Halya) та син Айвен (Іван) (англ. Ivan)[20]. З літа 2013 року Фріланд живе в Торонто[21][12][17]. Вільно володіє українською мовою.

КнигиРедагувати

Фріланд є автором книг «Продаж століття» (2000) про перехід Росії від комунізму до капіталізму[10] і «Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи» (2012)[22]. Книга «Плутократи» потрапила в список бестселерів The New York Times і отримала премію Лайонела Ґелбера за документальне освітлення міжнародних справ[23], а також Національну ділову книжкову премію як найбільш видатна канадська книга, що має відношення до бізнесу.

Книги українськоюРедагувати

Христя Фріланд. Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи / пер. з англ. Микола Климчук. — К.: Наш Формат, 2017. — 328 с. — ISBN 978-617-7513-15-4

Участь у ток-шоуРедагувати

Фріланд шість разів брала участь у ток-шоу «Real Time with Bill Maher»[24]. Вона також брала участь в програмах «The McLaughlin Group», «The Dylan Ratigan Show», «Imus in the Morning», «Fareed Zakaria GPS» і «The Colbert Report». Є частим гостем у політичному ток-шоу «Left, Right & Center» на радіостанції KCRW. У червні 2013 року Фріланд виступила з промовою на TED Talks, присвяченій питанням економічної нерівності, плутократії і глобалізації[25].

23 травні 2014 року у студії Громадське ТБ.

Виборча кампанія 2015 рокуРедагувати

Христя Фріланд бере активну участь у виборчій кампанії 2015 року. Зокрема, позиція Лібералів стосовно України полягає в тому, що Канада має проявити більше лідерства на міжнародній арені для того, щоб захистити вибір Україною демократичного шляху та західних цінностей від посягань Росії. Зокрема, Ліберальна партія в особі її українських депутатів буде ініціювати надання Україні летальних оборонних озброєнь, навіть якщо США зі свого боку таких озброєнь не нададуть; припинення роботи міжнародної платіжної системи «Свіфт» на території Росії, особливо з огляду на клептократичний характер російської владної верхівки; недопущення жодних винятків із санкційних списків (маються на увазі персональні санкції щодо Сєчина, Якуніна та Чемезова, для яких консервативний уряд Гарпера зробив виняток), визнання ДНР та ЛНР терористичними організаціями, також продовження тренування українських військових та фінансову і експертну підтримку реформ в Україні[26]. 19 жовтня Христя Фріланд обрана до Федерального парламенту, передбачалось, що вона стане одним з міністрів нового уряду.[27]. 4 листопада 2015 призначена міністром міжнародної торгівлі Канади[28]. 10 січня в результаті перестановок у Кабінеті міністрів призначена міністром закордонних справ[29].

Подібно до її колеги Мері-Енн Мігичук, складаючи присягу члена кабінету міністрів, Христя Фріланд поклала свою руку на українське Євангеліє, а в кінці сказала українською «Дякую!»

Підтримка УкраїниРедагувати

У 2018 закликала звільнити українського режисера, політв'язня Кремля Олега Сенцова[30]

Див. такожРедагувати

Мері-Енн Мігичук — ще один міністр українського походження в уряді Канади. 

ПриміткиРедагувати

  1. Міністром торгівлі Канади стала етнічна українка Фріланд - BBC Україна. BBC Україна (uk-UA). Процитовано 2015-11-04. 
  2. Chrystia Freeland becomes foreign minister as Trudeau shuffles cabinet. CBC News (en-CA). Процитовано 2017-01-10. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 травень 2013. Процитовано 30 листопад 2013. 
  4. http://www.ukrweekly.com/old/archive/2000/170011.shtml
  5. Halyna Freeland's quest to 'change the world' influenced feminism in Alberta and Ukraine, and left a mark on her family and friends. Canada.com. July 14, 2007. Процитовано September 26, 2013. 
  6. http://www.littlepinkbook.com/chrystia-freeland-u-s-managing-editor-financial-times/
  7. Obituary: Halyna Chomiak Freeland. Edmonton Journal. Процитовано September 26, 2013. 
  8. LeBlanc, Daniel (July 27, 2013). Journalist Chrystia Freeland to seek Liberal nod for Toronto Centre. The Globe and Mail. Процитовано September 6, 2013. 
  9. Chrystia Freeland. United World College of the Adriatic. Архів оригіналу за вересень 19, 2012. Процитовано October 21, 2012. 
  10. а б «Chrystia Freeland.» The Financial Times biography. 3 Feb 2004; 26 May 2007.
  11. http://www.oxfordtoday.ox.ac.uk/interviews/chrystia-freeland
  12. а б в г Chrystia Freeland. Foreign Affairs, International Trade and Development Canada (DFAIT). 2013-04-25. Процитовано 29 July 2013. 
  13. (March 1, 2010). "Chrystia Freeland Joins Reuters as Global Editor-at-large". Прес-реліз. Переглянутий October 21, 2012. Архівовано березень 4, 2010, у Wayback Machine.
  14. Saba, Jennifer. Chrystia Freeland named Thomson Reuters Digital editor. Thomson Reuters. Процитовано December 6, 2012. 
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 вересень 2013. Процитовано 30 листопад 2013. 
  16. http://www.theglobeandmail.com/report-on-business/chrystia-freelands-plutocrats-wins-national-business-book-award/article12212770/
  17. а б Mok, Tanya (September 15, 2013). Liberals choose Chrystia Freeland to face NDP candidate Linda McQuaig in upcoming byelection in Toronto Centre. National Post. Процитовано September 15, 2013. 
  18. http://www.theglobeandmail.com/news/politics/live-results-from-toronto-centre-and-three-other-federal-byelections/article15587457/
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 серпень 2013. Процитовано 30 листопад 2013. 
  20. Weisblott, Marc (July 29, 2013). Chrystia Freeland to make U.S. Media Party care about Canadian politics. Canada.com. Процитовано September 6, 2013. 
  21. Semeniuk, Ivan. NDP's McQuaig, Liberals' Freeland to face off in battle for Toronto Centre. The Globe and Mail. Процитовано 13 November 2013. 
  22. ‘Romney is Wall Street's worst bet since the bet on subprime’ Ezra Klein, Washington Post, November 28, 2012. Interview with Chrystia Freeland.
  23. http://www.theglobeandmail.com/arts/books-and-media/plutocrats-author-chrystia-freeland-wins-15000-book-prize/article10300456/
  24. http://www.hbo.com/real-time-with-bill-maher/index.html HBO: Real Time with Bill Maher.
  25. Chrystia Freeland: The rise of the new global super-rich. TED Talks, June 2013
  26. Христя Фріланд на відеоканалі UkeTube
  27. Попередні результати підрахунку голосів показали переконливу перемогу Лібералів.
  28. У новому уряді Канади двоє міністрів українського походження.//Європейська Правда, 04 листопада 2015
  29. Chrystia Freeland takes over Foreign Affairs as Trudeau shuffles cabinet. — CBCNews/Politics, Jan 10, 2017. (англ.)
  30. Канада закликала Росію звільнити Сенцова, який голодує вже понад 25 днів // Громадське, 08.06.2018

ПосиланняРедагувати