Вікіпедія

Христя Фріланд

канадська письменниця, журналістка і політик українського походження

Христя Фріланд (англ. Chrystia Freeland, ім'я при народженні — Христина Александра Фріланд, англ. Christina Alexandra Freeland; нар. 2 серпня 1968, Піс-Ривер, Альберта, Канада) — канадська письменниця, журналістка і політична діячка, заступниця прем'єр-міністра Канади з 20 листопада 2019, міністерка фінансів Канади з 18 серпня 2020 року.

Христя Фріланд
англ. Chrystia Freeland
англ. Chrystia Freeland
Христя Фріланд англ. Chrystia Freeland
Христя Фріланд
англ. Chrystia Freeland
Христя Фріланд у 2018 році
Заступник прем'єр-міністра Канади
Нині на посаді
На посаді з 20 листопада 2020
Монарх Єлизавета II
Чарльз III
Прем'єр-міністр Джастін Трюдо
Попередник Енн Мак-Лаллан
Міністр фінансів Канади
Нині на посаді
На посаді з 18 серпня 2020
Монарх Єлизавета ІІ
Чарльз III
Прем'єр-міністр Джастін Трюдо
Попередник Білл Морно
Міністр міжурядових справ Канади
20 листопада 2019 — 18 серпня 2020
Монарх Єлизавета ІІ
Прем'єр-міністр Джастін Трюдо
Попередник Домінік ЛеБлан
Наступник Домінік ЛеБлан
Міністр закордонних справ Канади
10 січня 2017 — 20 листопада 2019
Монарх Єлизавета ІІ
Прем'єр-міністр Джастін Трюдо
Попередник Стефан Діон
Наступник Франсуа-Філіп Шампань
Міністр міжнародної торгівлі Канади
4 листопада 2015 — 10 січня 2017
Монарх Єлизавета ІІ
Прем'єр-міністр Джастін Трюдо
Попередник Ед Фаст
Наступник Франсуа-Філіп Шампань
Народилася 2 серпня 1968(1968-08-02) (55 років)
Піс-Ривер, Альберта, Канада
Відома як публіцистка, політична діячка, журналістка, письменниця
Громадянство Канада Канада
Освіта Оксфордський університет
Гарвардський університет
Alma mater Гарвардський університет, Адріатичний коледж об'єднаного світу, Коледж святого Антоніяd (1993) і Old Scona Academic High Schoold
Політична партія Ліберальна партія Канади
Батько Дональд Фріланд
Мати Галина Хом'як
У шлюбі з Грем Боулі
Нагороди
Премії Премія Лайонела Ґелбера (2013)
chrystiafreeland.liberal.ca
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Ранні роки ред.

Народилася 2 серпня 1968 у Піс-Ривері, провінція Альберта[1][2]. Її батько, Дональд Фріланд, був адвокатом і членом Ліберальної партії Канади[3]. Мати, Галина Хом'як (1946—2007), українка за походженням, народилася після війни в Німеччині у таборі для біженців[4], теж була адвокаткою і 1988 року балотувалася на виборах в окрузі Едмонтон-Страткона від Нової демократичної партії[5][6]. Батько Галини, Михайло Хом'як, був журналістом-політемігрантом, а її сестра, Христина, вийшла заміж за історика-марксиста Джона Пола Химку.

Фріланд навчалася в Адріатичному коледжі об'єднаного світу, що є частиною організації United World Colleges[7]. Здобула ступінь бакалавра мистецтв з російської історії та літератури в Гарвардському університеті, 1993 року — ступінь магістра досліджень зі славістики в коледжі Святого Антонія в Оксфордському університеті, де навчалася за стипендією Родса[8][9].

Журналістська кар'єра ред.

Фріланд розпочинала свою журналістську кар'єру в Україні як стрингер Financial Times, The Washington Post і The Economist[10]. Пізніше вона працювала у Financial Times у Лондоні заступницею редактора, редакторкою британських новин, очільницею московського бюро, кореспонденткою у Східній Європі, редакторкою вікенд-видання та редакторкою FT.com[10].

З 1999 до 2001 року Фріланд працювала заступницею редактора канадської газети Globe and Mail[10], після чого обійняла посаду керівної директорки Financial Times у Сполучених Штатах. У березні 2010 року Фріланд перейшла на посаду редакторки в Thomson Reuters[11], а у квітні 2011-го стала редакторкою Thomson Reuters Digital[12]. Фріланд також була щотижневою оглядачкою у Globe і Mail[13]. Працюючи у Thomson Reuters на посаді керівної директорки та редакторки відділу споживчих новин[14], оголосила про звільнення і рішення розпочати політичну кар'єру.

Політична кар'єра ред.

26 липня 2013 року залишила журналістику, щоб балотуватися на довиборах до парламенту Канади від Ліберальної партії у виборчому окрузі Торонто-Центр. 15 вересня 2013 року вона виграла праймеріз[15], а 25 листопада виграла вибори, отримавши 49 % голосів і перемігши Лінду Мак-Квег з Нової демократичної партії[16].

У листопаді 2015 стала міністеркою міжнародної торгівлі Канади[17], у січні 2017 року очолила МЗС Канади[18].

У листопаді 2019 стала заступницею прем'єр-міністра Канади, міністром міжурядових справ Канади[19], а 18 серпня 2020 очолила Міністерство фінансів Канади.[20]

Особисте життя ред.

Фріланд одружена з Ґремом Боулі, британським письменником і репортером The New York Times[21]. У них троє дітей: доньки Наталка (англ. Natalka) й Галя (англ. Halya) та син Айвен (Іван) (англ. Ivan)[22]. З літа 2013 року Фріланд живе в Торонто[10][15][23]. Окрім двох рідних мов — англійської та української, володіє також французькою, російською та італійською.[24]

Книги ред.

Фріланд є авторкою книг «Продаж століття» (2000) про перехід Росії від комунізму до капіталізму[8] і «Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи» (2012)[25]. Книга «Плутократи» потрапила в список бестселерів The New York Times і отримала премію Лайонела Ґелбера за документальне освітлення міжнародних справ[26], а також Національну ділову книжкову премію як найбільш видатна канадська книга, що стосується бізнесу.

Українською книга вийшла 2017 року, у видавництві «Наш формат» у серії ICU Business books.

Участь у ток-шоу ред.

Фріланд шість разів брала участь у ток-шоу «Real Time with Bill Maher»[27]. Вона також брала участь в програмах «The McLaughlin Group», «The Dylan Ratigan Show», «Imus in the Morning», «Fareed Zakaria GPS» і «The Colbert Report». Є частою гостею в політичному ток-шоу «Left, Right & Center» на радіостанції KCRW. У червні 2013 року Фріланд виступила з промовою на TED Talks, присвяченій питанням економічної нерівності, плутократії і глобалізації[28].

23 травня 2014 року дала інтерв'ю у студії Громадське ТБ[29].

Виборча кампанія 2015 року ред.

Христя Фріланд бере активну участь у виборчій кампанії 2015 року. Зокрема позиція Лібералів щодо України полягає в тому, що Канада має проявити більше лідерства на міжнародній арені для того, щоб захистити вибір Україною демократичного шляху та західних цінностей від посягань Росії. Зокрема Ліберальна партія в особі її українських депутатів буде ініціювати надання Україні летальних оборонних озброєнь, навіть якщо Сполучені Штати зі свого боку таких озброєнь не нададуть; припинення роботи міжнародної платіжної системи «Свіфт» на території Росії, особливо з огляду на клептократичний характер російської владної верхівки; недопущення жодних винятків із санкційних списків (маються на увазі персональні санкції щодо Сєчина, Якуніна та Чемезова, для яких консервативний уряд Стівена Гарпера зробив виняток), визнання так званих «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями, також продовження тренування українських військових та фінансову і експертну підтримку реформ в Україні[30]. 19 жовтня Христя Фріланд обрана до Федерального парламенту, передбачалось, що вона стане однією з міністрів нового уряду.[31]. 4 листопада 2015 призначена міністром міжнародної торгівлі Канади[32]. 10 січня внаслідок перестановок у Кабінеті міністрів призначена міністеркою закордонних справ[33].

Як і її колега, Мері-Енн Мігичук, складаючи присягу члена кабінету міністрів, Христя Фріланд поклала свою руку на українське Євангеліє, а наприкінці сказала українською «Дякую!»

Підтримка України ред.

2018 року закликала звільнити українського режисера, політв'язня РФ Олега Сенцова[34]

Фріланд відвідала Україну від імені Ліберальної партії. Вона обідала з головним рабином Києва, зустрілася з Мустафою Джемілєвим, лідером кримських татар та народним депутатом, та з Віталієм Кличком і Петром Порошенком, який згодом був обраний президентом України у травні 2014 року.

Христя Фріланд є однією із тринадцяти канадців, яким заборонили в'їзд Росії під санкціями, які ввів президент Росії Владімір Путін у березні 2014 року.

Визнання ред.

У червні 2020 міжнародна неурядова організація Freedom House відзначила особливий внесок Христі Фріланд у захист прав людини премією імені Марка Палмера[35]

Відзнаки та нагороди ред.

Нагороджена Орденом княгині Ольги I ступеня (Україна, 23 серпня 2022) — за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі.[36]

Див. також ред.

Джерела ред.

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Halyna Freeland's quest to 'change the world' influenced feminism in Alberta and Ukraine, and left a mark on her family and friends. Canada.com. 14 липня 2007. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 26 вересня 2013.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Obituary: Halyna Chomiak Freeland. Edmonton Journal. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 26 вересня 2013.
  6. ↑ LeBlanc, Daniel (27 липня 2013). Journalist Chrystia Freeland to seek Liberal nod for Toronto Centre. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 6 вересня 2013.
  7. ↑ Chrystia Freeland. United World College of the Adriatic. Архів оригіналу за вересень 19, 2012. Процитовано 21 жовтня 2012.
  8. ↑ а б «Chrystia Freeland.» The Financial Times biography. 3 Feb 2004; 26 May 2007.
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ а б в г Chrystia Freeland. Foreign Affairs, International Trade and Development Canada (DFAIT). 25 квітня 2013. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 29 July 2013.
  11. ↑ Chrystia Freeland Joins Reuters as Global Editor-at-large (Пресреліз). 1 березня 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2010. Процитовано 21 жовтня 2012.
  12. ↑ Saba, Jennifer. Chrystia Freeland named Thomson Reuters Digital editor. Thomson Reuters. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 6 грудня 2012.
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 30 листопада 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 вересня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ а б Mok, Tanya (15 вересня 2013). Liberals choose Chrystia Freeland to face NDP candidate Linda McQuaig in upcoming byelection in Toronto Centre. National Post. Процитовано 15 вересня 2013.
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 30 листопада 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Міністром торгівлі Канади стала етнічна українка Фріланд - BBC Україна. BBC Україна (uk-UA) . Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 4 листопада 2015.
  18. ↑ Chrystia Freeland becomes foreign minister as Trudeau shuffles cabinet. CBC News (en-CA) . Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 10 січня 2017.
  19. ↑ Христя Фріланд стала заступником прем'єр-міністра Канади.//Українська правда, 21 листопада 2019. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 21 листопада 2019.
  20. ↑ Трюдо призначив Христю Фріланд, канадійку українського походження, міністром фінансів Канади. Голос Америки. 19 серпня 2020. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 19 серпня 2020.
  21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Weisblott, Marc (29 липня 2013). Chrystia Freeland to make U.S. Media Party care about Canadian politics. Canada.com. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 6 вересня 2013.
  23. ↑ Semeniuk, Ivan. NDP's McQuaig, Liberals' Freeland to face off in battle for Toronto Centre. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 18 вересня 2013. Процитовано 13 листопада 2013.
  24. ↑ The Honourable Chrystia Freeland (англ.). Office of the Prime Minister, Government of Canada. Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 6 червня 2018.
  25. ↑ ‘Romney is Wall Street's worst bet since the bet on subprime’ [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.] Ezra Klein, Washington Post, November 28, 2012. Interview with Chrystia Freeland.
  26. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  27. ↑ http://www.hbo.com/real-time-with-bill-maher/index.html [Архівовано 14 січня 2011 у Wayback Machine.] HBO: Real Time with Bill Maher.
  28. ↑ Chrystia Freeland: The rise of the new global super-rich (англ.). TED Talks. June 2013. Архів оригіналу за 7 вересня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.
  29. ↑ Христя Фріланд на Громадському. YouTube. hromadske. 23 травня 2014. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 9 червня 2021.
  30. ↑ Христя Фріланд на відеоканалі UkeTube. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 14 серпня 2015.
  31. ↑ Попередні результати підрахунку голосів показали переконливу перемогу Лібералів.
  32. ↑ У новому уряді Канади двоє міністрів українського походження.//Європейська Правда, 04 листопада 2015. Архів оригіналу за 8 листопада 2015. Процитовано 5 листопада 2015.
  33. ↑ [Chrystia Freeland takes over Foreign Affairs as Trudeau shuffles cabinet. — CBCNews/Politics, Jan 10, 2017. (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 10 січня 2017. Chrystia Freeland takes over Foreign Affairs as Trudeau shuffles cabinet. — CBCNews/Politics, Jan 10, 2017. (англ.)]
  34. ↑ Канада закликала Росію звільнити Сенцова, який голодує вже понад 25 днів [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.] // Громадське, 08.06.2018
  35. ↑ Freedom House Awards Canadian Diplomat Chrystia Freeland the 2019–20 Mark Palmer Prize//Freedom House, June 19, 2020. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
  36. ↑ Указ Президента України №595/2022 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 23 серпня 2022. Архів оригіналу за 5 січня 2023. Процитовано 12 лютого 2023.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Христя_Фріланд&oldid=40491490