Київська єпархія УПЦ (МП)
Київська єпархія — єпархія РПЦвУ. Об'єднує парафії і монастирі на території Бучанського, Фастівського, частково Вишгородського (Зона відчуження, Іванківська та Поліська селищні громади) та Обухівського (Васильківська, Обухівська та Українська міські громади) районів Київської області.
 | ||||
|
Основні дані | ||||
| Церква | РПЦвУ | |||
|---|---|---|---|---|
| Заснована | 1990 | |||
| Юрисдикція | Київська область | |||
| Єпархіальний центр | Київ | |||
| Кафедральний собор |
Трапезний храм в ім'я преподобних Антонія і Феодосія Печерських Києво-Печерської лаври Успенський собор Києво-Печерської лаври | |||
| Благочинь | 15 (в Києві) | |||
| Парафій | 194 + 152 (в Києві) | |||
| Священиків | 162 + 188 (в Києві) | |||
| Сайт | mitropolia.kiev.ua | |||
|
Правлячий архієрей | ||||
|
Київський і всієї України (за версією Москви) | ||||
|
Вікарні архієреї | ||||
| митрополит Вишгородський і Чорнобильський | Павел (Лебідь) | |||
| митрополит Почаївський | Володимир (Мороз) | |||
| архієпископ Бучанський | Пантелеімон (Бащук) | |||
| архієпископ Яготинський | Серафим (Дем'янів) | |||
| архієпископ Городоцький | Олександр (Нестерчук) | |||
| архієпископ Обухівський | Іона (Черепанов) | |||
| архієпископ Путивльський | Антоній (Кріпак) | |||
| архієпископ Фастівський | Даміан (Давидов) | |||
 | ||||
 Київська єпархія УПЦ у Вікісховищі | ||||
Кафедральний собор — трапезний храм, присвячений преподобним Антонію і Феодосію Печерським Києво-Печерської лаври (до 2022 року). З 2010 ведеться будівництво Свято-Воскресенського кафедрального собору[1].
Правлячим єпископом є глава РПЦвУ митрополит Онуфрій (Березовський). Згідно з рішенням РПЦвУ 25 вересня 2013 р. утворено Бориспільську єпархію, виділивши її зі складу Київської.
Керуючим Бориспільською єпархією з титулом Бориспільський і Броварський призначено митрополита Бориспільського Антонія, звільнивши його з посади вікарія Київської Митрополії.
До Бориспільської єпархії відійшли Баришівський, Бориспільський, Броварський, Вишгородський, Згурівський, Переяслав-Хмельницький та Яготинський райони Київської обл.
Історія ред.
Історія сучасної Київської єпархії бере початок від Київської митрополії у складі Константинопольського патріархату. Київська єпархія (або митрополія) вперше згадується в 891 році під 60-м номером у списку кафедр, підвідомчих патріарху Константинопольському, і 61-м номером у статуті імператора Лева (886—911 р.). Про заснування Київської єпархії, як кафедри митрополита області — Київської митрополії — до складу якої входив ряд єпархій, знову говориться у зв'язку з Хрещенням Русі при святому великому князі Володимирі у 988 році.
Після татарського розгрому Києва резиденція митрополита всієї Русі була перенесена 1299 року до Володимира-на-Клязьмі, а в 1325 році в Москву. При цьому глави митрополії продовжували титулуватися Київськими і всієї Русі, в Києві ж залишився вікарний єпископ.
З першої половини XIV століття в українських і литовських землях стали поставлятися свої митрополити, на противагу тим, що перебували в Москві. В 1458 році, митрополія остаточно розділилася надвоє: Київську на південному заході і Московську на північному сході.
У 1595 році Київська митрополія, за умовами Берестейської унії, була перетворена в Греко-Католицьку Київську митрополію.
У 1620 році православна митрополича кафедра була відновлена Константинопольською церквою в Києві.
У 1685—1686 році Київська єпархія, разом з усією Київською митрополією, була переведена зі складу Константинопольського Патріархату до складу Московського.
За указом царя Петра I Київські митрополити на початку XVIII століття стали іменуватися архієпископами. Так тривало до середини того століття, коли за указом імператриці Єлисавети Петрівни їм було знову подаровано митрополичий титул.
В XVII–XVIII століттях Київська єпархія складалася з двох частин на правому і лівому берегах Дніпра, в межах, які згодом відійшли до Чернігівської і Полтавської губерній. Більша частина єпархії називалася власне «Київською єпархією», а менша — «Закордонною».
У віданні Київського митрополита в XVIII столітті перебувала Варшавська капеланія в межах Польщі.
З 1918 року рішенням Помісного собору Російської Православної Церкви (1917—1918) Київські архієреї знову стають головами не тільки своєї єпархії, а й автономної церкви в межах України. Після її ліквідації за указом патріарха Тихона був встановлений Український екзархат.
Правлячі архієреї Київської єпархії ред.
- 1941—1943 — тимчасово керував єпископ Пантелеімон (Рудик);
- 15.07.1941-28.01.1944 — митрополит Миколай (Ярушевич);
- 12.02.1944-30.03.1964 — митрополит Іоанн (Соколов);
- 30.03.1964-24.04.1966 — митрополит Іоасаф (Лелюхін);
- 25.04.1966-14.05.1966 — тимчасово керував архієпископ Аліпій (Хотовицький);[2]
- 14.05.1966-27.05.1992 — митрополит Філарет (Денисенко), з 27.10.1990 — з титулом «Київський і всієї України».
Архієрейський собор РПЦ 25-27 жовтня 1990 року знову заснував формально самокеровану УПЦ МП з правами широкої автономії, у складі якої Київська єпархія є настоятельською і керується безпосередньо митрополитом Київським (за версією Москви).
Київська єпархія ред.
- 27.10.1990 — 04.1992 р.- митрополит Філарет (Денисенко)
- квітень— 27.05.1992 в/о предстоятеля УПЦ, митрополит Харківський Никодим (Руснак)
- 27.05.1992 — 5.07.2014 митрополит Володимир (Сабодан)
- липень — серпень 2014 — в/о з 17 серпня 2014 — предстоятель митрополит Онуфрій (Березовський)
Вікаріатства ред.
Станом на 2018 рік в єпархії було 11 вікаріатств[3]:
Київ ред.
- Південне
- Південно-Східне
- Північне
- Східне
- Центральне: Київська область:
- Бородянське
- Васильківське
- Вишневське
- Ірпінське
- Макарівське
- Обухівське
Примітки ред.
- ↑ Кафедральний собор на честь Воскресіння Христового та Духовно-просвітницький центр Російської Православної Церкви в Україні. Архів оригіналу за 19 Жовтня 2012. Процитовано 23 Вересня 2011.
- ↑ КИЇВСЬКА єпархія | УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА. orthodox.org.ua. Архів оригіналу за 11 Березня 2019. Процитовано 10 березня 2019.
- ↑ [1]
Посилання ред.
- Рыбинский В. П. Кіевская митрополичья кафедра съ половины XIII до конца XVI века — Киев: Типография Г. Т. Корчак-Новицкого, 1891. — 98 с. — ISBN 978-5-458-01437-3. — на сайте Руниверс (рос.)
- Київські Митрополити 1918—1940 рр. [Архівовано 16 Серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Влада Києва розгляне петицію з пропозицією розірвати договори з УПЦ МП
- Суд дозволив знести храм УПЦ (МП) біля музею історії України
- В Онуфрія і ще понад 20 священників УПЦ МП знайшли російські паспорти
- Близько 40 храмів УПЦ МП в Києві збудовані нелегально – ЗМІ
- Золото церкви | мирський погляд на церковні гроші
- Екссвященника УПЦ (МП) зі Львова, який виїхав до Росії, підозрюють у пропаганді війни
- Очільника хору УПЦ (МП) в Лаврі звинуватили в розбещенні семінариста і доведенні його до самогубства
- Оренду з УПЦ (МП) розірвуть після заборони релігійних організацій з центром у Росії – відповідь Києва на петицію
- У Києві священник УПЦ МП нібито зґвалтував француза: нові подробиці скандалу
- Московська церква під боком Пантеону Героїв
- СБУ накрила "медійний блок" УПЦ МП, який розпалював ворожнечу і працював на ФСБ