Вікіпедія

Веслав Гжимальський

польський архітектор

Веслав Гжимальський (пол. Wiesław Grzymalski, 27 березня 1891, Вадовиці — 20 січня 1941, Львів) — архітектор, живописець.

Веслав Гжимальський
Народження 27 березня 1891(1891-03-27)
Смерть 20 січня 1941(1941-01-20) (49 років)
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль модерн, функціоналізм
CMNS: Веслав Гжимальський у Вікісховищі
Проєкт нового костелу св. Анни. 1912 рік
Дім на вулиці Ліста, 1. 1930-ті роки
Проєкт номера в готелі «Краківському». 1913 рік

Біографія ред.

Народився у Вадовицях 27 березня 1891 року. Син Юзефа Гжимальського, будівельного інженера. Навчався у V гімназії Львова. Отримав атестат зрілості 1900 року.[1] Закінчив Львівську політехніку. На початку грудня 1908 року у складі делегації львівського Кола архітекторів брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[2] 1909 року став членом Політехнічного товариства у Львові.[3] Входив до складу комітету, який в рамках друкованого органу товариства (журнал «Czasopismo Techniczne») кілька разів на рік видавав номери присвячені архітектурі.[4] 1910 року був одним із найбільш активних організаторів виставки польських архітекторів у Львові. За власним проєктом оформив інтер'єри виставкових зал. Там же експонував низку робіт.[5] У 1911–1914 роках член мистецького об'єднання «Зеспул» (пол. Zespół). Входив до його правління.[6] Брав участь у колективній виставці об'єднання 1913 року у залах Технологічного інституту.[7] Експонував міські краєвиди на художній виставці 1916 року у Львові. Це зокрема роботи «Успенська церква», «Вірменський собор», «Бернардинський костел», «Старий арсенал».[8]

Від 1923 року викладав у Львівській політехніці. 1937 року іменований професором надзвичайним, а 1938 року — керівником кафедри декоративного рисунку і декорації інтер'єрів. Займався викладацькою діяльністю навіть в умовах окупованого Львова.[9] Від 1931 року викладав проєктування інтер'єрів у львівській Промисловій школі.[10] 1928 року прочитав доповідь у Львові на тему сучасних інтер'єрів у рамках серії лекцій у Міському музеї мистецького промислу.[11]

Проживав на вулиці Дверницького, 50 (тепер вулиця Мушака).[12] 20 січня 1941 року помер у Львові.

Роботи ред.

  • Конкурсний проєкт перебудови в «англійському» стилі садиби Скібневських у селі Голозубинці Хмельницької області. Розроблений Гжимальським 1904 року, ще під час навчання у політехніці. Здобув перше місце. Експонувався в одній з рисункових зал політехніки.[13]
  • Конкурсний проєкт українського театру на нинішній площі Шашкевича у Львові (1905).[14]
  • Два варіанти інтер'єрів архітектурної виставки 1910 року у Львові. Перший, більш коштовний, базувався на переосмисленні старослов'янського мистецтва у фантастичних формах. Не був реалізований, однак його проєкти експонувались на виставці. До реалізації прийнято другий простіший варіант. Там же на виставці Гжимальський експонував ескізи сільського костелу і малої церкви, проєкт виставкового павільйону.[5]
  • Проєкт нової ратуші у Стрию. Виконаний у співавторстві з Т. Бауером та Мар'яном Осінським для конкурсу 1906 року. Здобув перше місце.[15]
  • Проєкт будівлі Ремісничої палати у Львові. Розроблений для конкурсу 1912 року. Здобув III місце. Експонувався разом з іншими проєктами у залі Технологічного інституту на вулиці Нижанківського, 5.[16]
  • Проєкт нового костелу святої Анни у Львові на конкурсі 1912 року. Не здобув призових місць, але отримав схвальну оцінку журі за високий мистецький рівень. Проєктом передбачався храм у формах «східних», більше характерних для церкви, ніж для латинського костелу.[17]
  • Інтер'єри готелю «Краківського» у Львові — зал ресторану (спільно з Мар'яном Осінським), холл з вестибюлем, сходова клітка, трикімнатні апартаменти.[7] Проєкти декоративних розписів та вивісок.[18] Усі експонувались на виставці товариства «Зеспул» 1913 року.[7]
  • Конкурсний проєкт ратуші в Дрогобичі (1913). Не здобув призових місць.[19]
  • Типові проєкти для повоєнної відбудови сіл і містечок. Зокрема проєкт корчми, проєкти одно- і двокласової народних шкіл. 1918 року разом із роботами інших авторів увійшли до чергового альбому «Odbudowa polskiego miasteczka».[20]
  • Проєкт нового Палацу мистецтв на площі біля домініканського костелу у Львові. Здобув третє місце на конкурсі 1920 року. Співавтор Калікст Кшижановський.[21]
  • Цвинтарна каплиця в Золочеві. Проєкт розроблено для конкурсу близько 1922 року.[22]
  • Нове оформлення інтер'єрів ресторану для пасажирів 3-го класу у головному залізничному вокзалі Львова.[23] Розписи у люнетах вестибюля. Роботи проведені протягом 1921–1922 років у тракті відбудови вокзалу після знищень Першої світової та Польсько-української воєн.[24] Пізніше втрачені.
  • Конкурсний проєкт костелу в Руднику-над-Сяном (1923). Не здобув нагород, однак придбаний журі.[25]
  • Одне з трьох других місць на конкурсі проєктів музичного кіоску в Криниці-Здруй (1925).[26]
  • Проєкт санаторію у Криниці-Здруй, що мав постати на вулиці Нітрібітта. Розроблений для конкурсу 1926 року. Не здобув призових місць, але був придбаний журі.[27]
  • Житловий будинок професора Адама Груци на вулиці Ліста, 1 у Львові (бл. 1930).[9]
  • Музична крамниця фірми «Konrad Kaim i Synowie» на вулиці Коперника, 11 у Львові. Оформлена у стилі конструктивізму.[28]
  • Монументальний модерністичний костел у місцевості Знесіння у Львові. Проєкт обрано 1936 року на конкурсній основі. Будівництво розпочато 1937 року, але до початку війни не було завершене. Після 1991 року переданий греко-католикам і поступово перебудований.[29]
  • Одна з трьох третіх нагород на конкурсі проєктів парафіяльного костелу в Коломиї 1938 року. Співавтори Доброслав Чайка і Едвард Кшижевський.[30]

Примітки ред.

  1. ↑ Egzamin dojrzalosci // Dziennik Polski. — 8 lipca 1900. — № 187. — S. 2.
  2. ↑ Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
  3. ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 89.
  4. ↑ Sprawy bieżące // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 18. — S. 240.
  5. ↑ а б Minkiewicz W. Z powodu I wystawy Architektury we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 23. — S. 356, 358; Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 386—387.
  6. ↑ Zespół // Architekt. — 1911. — № 6. — S. 87.
  7. ↑ а б в L. S. II. Pokaz Towarzystwa sztuki stosowanej «Zespół» we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 21. — S. 245—246, tabl. XXXI—XXXIII.
  8. ↑ Бірюльов Ю. О. Ґжимальський Веслав // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 619. — ISBN 978-966-7007-68-8.
  9. ↑ а б Skrabski J. Kościół parafialny p. w. Matki Boskiej Królowej Polski i nowy kościół na Zniesieniu // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 252. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
  10. ↑ Jackowowa M. Lwowska Szkoła Sztuk Zdobniczych oraz Przenmysłu Artystycznego // Barwa i Rysunek (dodatek do «Gazety Malarskiej»). — 1932. — № 4. — S. 26.
  11. ↑ Kronika // Rzeczy Piękne. — 1928. — № 4—6. — S. 59.
  12. ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 179. — ISBN 966-7022-26-9; Inż. Wiesław Grzymalski // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 25.
  13. ↑ Projekt na dwór szlachecki // Gazeta Narodowa. — 20 maja 1904. — № 115. — S. 2; Roztrzygnięcie (sic) konkursu // Dziennik Polski. — 21 kwietnia 1904. — № 184. — S. 2.
  14. ↑ Левицький К. Чому припізнилася у нас перед світовою війною будова українського театру у Львові? // Діло. — 1937. — 4 листопада. — № 243 (14787). — С. 3.
  15. ↑ Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Gazeta Lwowska. — 28 marca 1906. — № 71. — S. 4; Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Słowo Polskie. — 27 marca 1906. — № 132. — S. 3.
  16. ↑ Architekt. — 1912. — № 6—7. — S. 76; Z konkursu na gmach Izby rękodzielniczej we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 28. — S. 368; Roztrzygnięcie konkursu na wypracowanie szkiców domu Izby rękodzielniczej // Głos Mieszczański. — 21 lipca 1912. — № 29. — S. 5.
  17. ↑ Kędzierski I. Konkurs na szkice kościoła św. Anny we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — № 18. — 1912. — S. 236, tabl XXVII—XXVIII; Blaschke K. Kościół parafialny p. w. Św. Anny i dawny klasztor OO. Augustynów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 58, 72, 74. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5.
  18. ↑ Бірюльов Ю. О. Ґжимальський… — С. 619.
  19. ↑ Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — tabl. XLVII.
  20. ↑ Odbudowa polskiego miasteczka / Pod red J. Pokutyńskiego; Grono Architektów Polskich. — Kraków: Nakładem Obywatelskiego Komitetu Odbudowy Wsi i Miast, 1918. — S. 31—35, 49—54.
  21. ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 500. — ISBN 978-966-7022-77-8..
  22. ↑ Architekt. — 1922. — № 5. — S. 41.
  23. ↑ Architekt. — 1922. — № 5. — Tabl. 26; Skrabski J. Kościół parafialny… — S. 252.
  24. ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. — Wyd. drugie, rozszerzone. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1925. — S. 156—155.
  25. ↑ Architekt. — 1923. — № 4. — Tabl. 16.
  26. ↑ Architekt. — 1925. — № 5. — S. 29; Konkurs na plany kiosku muzycznego w Krynicy // Czasopismo Techniczne. — № 14. — 1925. — S. 252.
  27. ↑ Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 26—27.
  28. ↑ Бірюльов Ю. О. Ґжимальський… — С. 619; Skrabski J. Kościół parafialny… — S. 252.
  29. ↑ Skrabski J. Kościół parafialny… — S. 248—249, 252.
  30. ↑ Brykowski R. Kościół parafialny w Kołomyi // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2006. — Т. 14. — S. 141. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-42-X.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Веслав_Гжимальський&oldid=38165491