Вербівка (Чортківський район)
| Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2017) |
Вербі́вка — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району над річкою Збруч.
| село Вербівка | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Скала-Подільська селищна громада |
| Облікова картка | Вербівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1788 |
| Населення | ▼ 187 (2014) |
| Територія | 671 км² |
| Густота населення | 356.180 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48726 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°45′16″ пн. ш. 26°14′00″ сх. д. / 48.75444° пн. ш. 26.23333° сх. д.Координати: 48°45′16″ пн. ш. 26°14′00″ сх. д. / 48.75444° пн. ш. 26.23333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
175 м |
| Водойми | Збруч |
| Відстань до районного центру |
22 км |
| Найближча залізнична станція | Скала-Подільська |
| Відстань до залізничної станції |
13 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48720, Тернопільська область, Чортківський район, смт Скала-Подільська, вул Франка Івана, буд 2-Е |
| Карта | |
  Вербівка | |
 Вербівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Поштове відділення — Турильченське. До 2015 підпорядковане Турильченській сільраді.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади.
До Вербівки входить хутір Вигода. Населення — 239 осіб (2001).
Географія ред.
Село розташоване на відстані 362 км від Києва, 100 км — від обласного центру міста Тернополя та 14 км від міста Борщів.
Клімат ред.
Для села характерний помірно континентальний клімат. Вербівка розташована у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Вербівки | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | −1 | 0,8 | 6,0 | 14,6 | 20,5 | 23,5 | 24,5 | 24,0 | 20,1 | 13,8 | 6,4 | 1,4 | |
| Середня температура, °C | −4,4 | −2,7 | 1,9 | 9,2 | 14,9 | 18,1 | 19,2 | 18,6 | 14,7 | 9,1 | 3,2 | −1,5 | |
| Середній мінімум, °C | −7,7 | −6,1 | −2,2 | 3,9 | 9,3 | 12,7 | 14,0 | 13,2 | 9,4 | 4,4 | −0,1 | −4,4 | |
| Норма опадів, мм | 32 | 31 | 31 | 52 | 72 | 98 | 97 | 62 | 52 | 34 | 35 | 37 | |
| Джерело: http://en.climate-data.org/location/264871/ | |||||||||||||
Історія ред.
Після поділу Речі Посполитої в 1772 р. село Залуччя у 1788 р. було поділене на дві частини, та частина, яка відійшла до державної власності Австрійської імперії зберегла назву Залуччя, а та, яка була у власності Іоахіма Подфіліпського — в 1820 році вже виступає як село з назвою Вербівка. Село належало до громади Залуччя, домінії Залуччя, циркулу Заліщики (з 1816 р. — Чортків), Королівства Галичини та Володимирії.[1]
У 1907 році в селі засновано читальню товариства «Просвіта»[2].
На 01.01.1939 село належало до Борщівського повіту Тернопільського воєводства, в селі проживало 660 мешканців, з них 590 українців-грекокатоликів і 90 українців-римокатоликів[3].
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[4][5]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[6].
Населення ред.
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[7]:
| Мова | Число осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 97,91 | |
| російська | 2,09 |
Релігія ред.
- церква святого великомученика Димитрія Солунського (1890, мурована, ПЦУ).
Пам'ятки ред.
Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
Соціальна сфера ред.
Діє бібліотека, сільський клуб.
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Віктор Бабій (1964 — 2018) — український архітектор.
- Марія Кривко (нар. 1946) — директорка Бучацької дитячої музичної школи, заслужена працівниця культури України.
Галерея ред.
-
Збруч біля сільського млина -
Меандр Збруча біля Вербівки -
Церква святого Димитрія (1890) -
Старий водяний млин на річці Збруч
Примітки ред.
- ↑ Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. П. Пироженко, В. Сіверська — Київ, 1965. — с. 26, 345.
- ↑ Лунів А. Огляд діяльності філії товариства «Просвіта» в Борщеві // ЦДІА України у Львові. — Ф. 348, оп. 1, спр .1252. — Арк. 68; ЦДІА України у Львові. — Ф. 348, оп. 1, спр. 1251. — Арк. 1, 24.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 10.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 23 травня 2019.
Література ред.
| У Вікісловнику є сторінка Вербівка. |
- Вербівка / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.