Бухарська Соціалістична Радянська Республіка
Бухарська Соціалістична Радянська Республіка, скорочено Бухарська СРР або БСРР — держава-наступник Бухарської Народної Радянської Республіки (БНРР), яка існувала лише 40 днів. Столицею і найбільшим містом держави була Бухара, звідки й походить назва самої республіки. Інші найбільші міста республіки: Карші, Термез, Чарджуй, Куляб, Душанбе і Шахрисабз.
| Бухарська Соціалістична Радянська Республіка узб. بخارا شورا سوسیالیست جمهوریاتی перс. جمهوری سوسیالیستی شوروی بخارا рос. Бухарская Социалистическая Советская Республика | |||||||||||||
| |||||||||||||
|
Прапор | |||||||||||||
| Столиця | Бухара | ||||||||||||
| Релігії | Світська держава Основна релігія — іслам | ||||||||||||
| Державний устрій | Не вказано | ||||||||||||
| Історія | |||||||||||||
| - Засновано | 19 вересня | ||||||||||||
| - Ліквідовано | 27 жовтня 1924 року | ||||||||||||
| |||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Географія ред.
На північному заході межувала з Хорезмською Соціалістичною Радянською Республікою, на заході — з Закаспійською областю Туркестанської АРСР, на півдні — з Еміратом Афганістан (через річки Амудар'я і Пяндж), на сході — з Ферганською областю Туркестанської АРСР, а на півночі — з Самаркандською і Сирдар'їнською областями Туркестанської АРСР. Туркестанська АРСР входила до складу РРФСР.
Державний устрій ред.
Керівною партією в республіці була Бухарська комуністична партія. Республіка мала власні збройні сили — Бухарську Червону армію. Бухарська НРР була перетворена на Бухарську СРР у ході 5-го та останнього Всебухарського з'їзду Рад 19 вересня 1924 року. Того ж дня було оголошено про входження Бухарської СРР до складу СРСР на правах союзної республіки. В кінці жовтня того ж року в СРСР почалося національно-територіальне розмежування, і 27 жовтня Бухарську СРР було скасовано, а її територію поділено між новоутвореними республіками за національною ознакою — Узбецькою РСР (86 % території Бухарської РСР, з яких 41 % у Таджицькій АРСР (у складі Узбецької РСР)) і Туркменською РСР (14 %).
Економіка ред.
У республіці мали обіг бухарський рубль, рубль РРФСР (Совзнаки), рубль СРСР, а також бухарська таньга. Основу економіки республіки становило сільське господарство (переважно вирощування овочів і фруктів, бавовни і пшениці), тваринництво (зокрема каракулівництво), шовківництво, рибальство (на річці Амудар'я і озерах республіки), а також народні промисли і ремесла, такі як килимарство, виробництво керамічного посуду і виробів. Економіка республіки була тісно пов'язана з економікою Туркестанської АРСР, яка входила до складу РРФСР.
Населення ред.
Офіційними мовами Бухарської СРР були узбецька, перська (таджицька) і російська. Бухарська СРР як і Бухарська НСР була світською державою, але більшість населення були мусульманами, переважно мусульманами-сунітами, меншою мірою мусульманами-шиїтами та ісмаїлітами. Також частина населення сповідували християнство (здебільшого православ'я), а також юдаїзм і зороастризм.
У республіці проживало близько 2,5 млн осіб. Основну частину населення становили узбеки і таджики. Також у значній кількості проживали туркмени, памірські народи, середньоазійські іранці і середньоазійські (бухарські) євреї, а також росіяни, середньоазійські араби, татари, українці і киргизи.
Література ред.
- Бухарская Народная Советская Республика // Большая советская энциклопедия. — Москва : Советская энциклопедия, 1926—1990.
- Бухоро Халқ Совет Республикаси // Національна енциклопедія Узбекистану. — Ташкент, 2000—2005.
- Ишанов А. И. Бухарская Народная Советская Республика. Ташкент, 1969 (библ. с. 381—390)
- Путь Бухары и Хивы к социализму (История Бухарской и Хорезмской народных советских республик), М., 1967