Відкрити головне меню

Радзнаки (рос. Совзнаки) — паперові грошові знаки, випущені Народним комісаріатом фінансів РРФСР у 1919 р. і перебували в обігу в радянських республіках до 1924 року.

Радзнак (рос. Совзнак)

Советский расчётный денежный знак (рос.)

250 рублів радзнаками. 1919 рік
250 рублів радзнаками. 1919 рік
Територія обігу
Емітент РСФРР
Офіційно РСФРР,УСРР,БСРР, ЗСФРР
Монети і банкноти
Монети не випускались
Банкноти 1,2, 3, 5, 10, 15, 25, 30, 50, 60, 100, 250, 500, 1000, 5000, 10000, 25000, 50000, 100000 руб.
Історія
Дата 1919 р.
Валюта-попередниця Царський рубль, Рубль Тимчасового Уряду, Карбованець УНР, гривня УНР, Далекосхідний рубль
Початок вилучення 1924 р.
Валюта-наступниця Карбованець СРСР, Червінець

Приймалися тільки на території, контрольованій радянською владою. На відміну від всіх інших випущених грошей, радзнаки не визнавалися білогвардійцями і УНР.

Радзнаки, фактично будучи грошима, офіційно грошима не називалися, так як заявленою метою радянського уряду було побудова комуністичного суспільства, в якому гроші будуть відсутні. Словосполучення «грошовий знак» з'явилося тільки на купюрі зразка 1922 року.

Починаючи з 1922 року, в СРСР паралельно діяла ще одна грошова одиниця — «червінець». При цьому «червінець» був валютою із стійкою ціною, а совзнаки з падаючою. Швидке знецінення радзнаків було викликано їх масовою емісією без золотого вмісту для покриття бюджетного дефіциту.

Згідно з декретом РНК СРСР від 7 березня 1924, емісія радзнаків була припинена, а випущені банкноти підлягали викупу за співвідношенням 1 рубль золотом (казначейськими білетами) за 50 000 рублів совзнаками зразка 1923 року. Банкноти попередніх випусків також обмінювалися за курсом 1 рубль за 5 000 000 рублів зразка 1922 року або 1 рубль за 50 000 000 000 рублів більш ранніх випусків.

Зміст

Знищення грошового обігу як частина політики воєнного комунізмуРедагувати

Однією з перших дій більшовиків під час Жовтневої революції було збройне захоплення Державного банку. Були захоплені будівлі і приватних банків.

Декретом «про націоналізацію банків» від 14 (27) грудня 1917 року банківська справа була оголошена державною монополією. Націоналізація банків в грудні 1917 року була підкріплена конфіскацією грошей у населення. Конфісковувалося все золото і срібло в монетах і злитках, паперові гроші, якщо вони перевищували суму в 5000 рублів і були нажиті «нетрудовым шляхом». Для малих вкладів, які залишилися неконфискованными, була встановлена норма отримання грошей з рахунків не більше 500 рублів на місяць, так що і неконфискованный залишок швидко з'їдався інфляцією.

 
"Счастливій рабочий в Совдепии" - білогвардійський плакат 1919 року, на якому зображено голодного робочого на купі знецінених совзнаків.

За радянським планом побудови комунізму усі капіталістичні відносини мали зникнути, виробництво мало бути націоналізоване, а оплата праці мала проводитись натуральною платнею згідно гасла "От каждого по способности, каждому по потребности". В таких умовах гроші визнавались не лише зайвими, а навіть шкідливими. Саме тому у перші роки нової влади радянські ідеологи комунізму (М.Бухарін, Ю.Ларін та ін.) пропонували різні проекти знищення грошового обігу. Врешт було вирішено здійснити знищення грошей через тотальну гіперінфляцію, знецінені гроші шестизначних номіналів і більше мали перестати цікавити радянських громадян.

Після проголошення декрету "Про продовольчі комуни" ринкові відносини в житті окремих груп населення перестали існувати. Якщо у 1918 р. робітник отримував 53% заробітку грошима, а решту - натурою, то у 1919 р. ця цифра становила 21%, а у 1920 р. - 7%. Протягом 1920 р. були прийняті декрети, які відмінили всі грошові операції в рамках державного господарства[1].

Наступний крок на шляху повної відміни грошей передбачав зведення нанівець їх значення для населення. З цією метою 4 грудня 1920 р. було видано декрет "Про безкоштовне надання населенню продовольчих продуктів" ,а 17 грудня - "Про безкоштовне надання населенню предметів широкого вжитку". 27 січня 1921 р. було відмінено оплату за житло, а пошта, телеграф, транспорт, лазні, пральні та інші установи і комунальні послуги стали безкоштовними.

Весною 1921 року були встановлені норми натурального обміну продуктів на пром.товари, для знищення грошей на селі. Наприклад, пуд пшениці вважався еквівалентом 10 фунтів солі, 30 голок, 20 ложок, 8 фунтів гасу і т.д[2].

 
Радзнак 1919 р. випуску.

Всі ці соціалістичні перетворення до 1921 року привели до повного зубожіння усіх верств господарста (радянській владі, для розподілу навіть мінімальних благ серед населення, доводилось примусом вилучати в населення здобутки праці (прикл. надмірна конфіскація хліба у селян в УСРР) і інтерес до подальшої праці швидко зник) і уряду довелось повернутись до відновлення грошового обігу.

Банкноти і монети РРФСРРедагувати

Розрахункові знакиРедагувати

Розрахункові знаки зразка 1919 рокуРедагувати

1919 року були випущені розрахункові знаки РРФСР, які мали тимчасово виконувати роль грошей. Перші радянські гроші в народі отримали назву «радзнаки» (іноді їх називали «ленінськими грошима» або «метеликами»).[3] Радзнаки, які фактично були грошима, офіційно грошима не називалися. Вони приймалися тільки на території, контрольованій радянською владою: РРФСР, Білорусі, Туркестані, в Україні та Закавказзі. На відміну від решти випущених грошей радзнаки не визнавалися білою владою.[3] Радзнаки постійно знецінювалися, що було зумовлено їх прискореною емісією для покриття бюджетного дефіциту. За три роки (від початку 1919 року і до кінця 1921 року) купівельна спроможність розрахункових знаків знизилася більш ніж у 10 разів. Населення дуже погано ставилося до таких грошей, воліючи зберігати заощадження в купюрах царського зразка. Разом з новими грошима перебували в обігу й випуски царських часів, а також Тимчасового уряду та безліч місцевих грошових знаків.[3]

Перші радянські паперові гроші з'явилися в обігу в березні 1919 року згідно з декретом РНК від 4 лютого 1919 року «Про випуск грошових знаків 1, 2, 3-карбованцевого номіналу спрощеного типу». Вони друкувалися на щільному папері сірого відтінку форматом 33 на 43 міліметрів аркушами по 25 штук. Водяні знаки мали вигляд ромбів, утворених світлими і темними трикутниками, всередині яких були такі ж ромби, але меншого розміру. Лицьова сторона розрахункових знаків була простого оформлення. Вона містила зображення герба РРФСР у вигляді серпа і молота, обрамлених пучками колосків пшениці, на тлі сонця, що сходить. Нижче містилося комуністичне гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Під гербом був розташований текст «Розрахунковий знак Р. Р. Ф. С. Р. обов'язковий в обігу нарівні з кредитними білетами». На зворотній стороні містилися багатобарвні розетки з позначенням номіналу цифрами і прописом.[4][5]

Згідно з декретом РНК від 21 грудня 1919 року здійснено другий випуск радянських розрахункових знаків номіналом у 15, 30 і 60 карбованців без зазначення року випуску. Вони друкувалися на цупкому папері сірого відтінку. На відміну від першого випуску радянських паперових грошей вони мали тризначні номери з дволітерною серією «АА» та підписи Головного комісара народного банку і касира. Ці гроші були захищені водяними знаками у вигляді великих шестипроменевих зірок по всьому полю. Вперше з'явився напис «Забезпечується всім надбанням республіки». Лицьова сторона 15, 30 і 60 карбованців містила прямокутник, що складався з дрібних хвилястих візерунків і розеток, усередині яких вказувався номінал. Зворотна сторона також містила прямокутник, що складався з дрібних хвилястих візерунків. Ліворуч і праворуч розташовувалися кольорові гільйоширні розетки із зазначенням номіналу. Посередині у великій фігурній рамці зображувався герб РРФСР, під яким був напис «Підробка розрахункових знаків переслідується за законом».[4][6]

Недовіра населення до цих грошей і подальше зростання інфляції знову вимагало випуску нових розрахункових знаків більших номіналів. Купюри великих номіналів полегшували грошові розрахунки і знижували витрати паперу та фарби на їх виготовлення. Навесні 1920 року в обіг були введені розрахункові знаки РРФСР зразка 1919 року з гаслом «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» сімома мовами (російською, французькою, італійською, англійською, німецькою, китайською та арабською). У цьому гаслі втілена ідея більшовиків про світову революцію, що й знайшло свій відбиток на паперових грошах. Розрахункові знаки цього випуску були таких номіналів: 100, 250, 500, 1000, 5000 і 10000 карбованців. Вони друкувалися на папері сірого відтінку з водяним знаком у вигляді цифр, що повторюють номінал. Оформлення розрахункових знаків номіналом у 100, 250, 500 і 1000 карбованців було однотипним: у кольоровій рамці містилося поле з одноколірних ліній, що утворювали по діагоналях цифри номіналу. На лицьовій стороні в лівій частині був текст «Розрахунковий знак Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки», зазначення номіналу і забезпечення купюр, підписи Народного комісара фінансів і касира, рік випуску «1919», праворуч містився номінал цифрами, над яким розташовувався тризначний номер з дволітерною серією. На зворотній стороні зліва був поміщений герб РРФСР і напис про покарання за підробку, праворуч містився номінал великими цифрами в різнобарвних віньєтках, кольори поля були аналогічні полю лицьової сторони. По периметру зворотної сторони містився пролетарський девіз шістьома іноземними мовами. Розрахункові знаки найбільших номіналів — 5000 і 10 000 карбованців — мали складніше й барвистіше оформлення з безлічі візерунків і гільйоширних розеток з обох сторін. Вони містили написи, аналогічні дрібнішим номіналам, шестизначний номер з дволітерною серією. Ці купюри друкувалися на тонкому папері сірого відтінку з водяним знаком у вигляді широких та вузьких хвиль, шестикутних зірок, які повторювалися і були вписані в шестикутники. Всі розрахункові знаки 1919 року мали різні розміри, які збільшувалися зі збільшенням номіналу.[4][7]

Розрахункові знаки 1919 року друкувалися на папері поганої якості різними типографіями Держзнаку. Крім купюр у 5000 і 10000 карбованців, вони випускалися нерозрізаними листами. Через заплановану за кілька років більшовиками повну відмову від грошей якості купюр не приділялося належної уваги. Номінал цих грошей спочатку був кратний трьом, але незабаром став очевидним недолік такого числового ряду.[3][5] Постановою Раднаркому від 28 червня 1922 року розрахункові знаки мали бути вилучені з обігу і до 1 жовтня того ж року обміняні на грошові знаки. Пізніше цей термін був продовжений ще на місяць, і з 1 листопада 1922 року розрахункові знаки так само, як й інші грошові знаки колишніх (до 1922 року) випусків, втратили свою платіжну силу.[3]

Банкноти зразка 1919 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розмір
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Лицьова сторона Зворотна сторона Лицьова сторона Зворотна сторона Водяний знак
Розрахункові знаки Р. С. Ф. Р. Р.
    1 33×43 Помаранчевий Герб РРФСР, номінал цифрами і прописом,
пояснювальний напис
Номінал Ромби 4 лютого
1919
1919 1 листопада
1922
    2 Коричневий
    3 Зелений
Розрахункові знаки Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки
    15 71×44 Коричневий,
сірий
Номінал цифрами і прописом, підписи Головкому
Народного банку і касира, пояснювальний напис
Номінал, герб РРФСР,
пояснювальний напис
шестикінцеві зірки 21 жовтня
1919
1919 1 листопада
1922
    30 80×50 Світло-зелений
    60 89×56 Сірий,
темно-ліловий
    100 100×63 Коричневий Номінал цифрами і прописом,
підписи Народного комісара фінансів і касира,
пояснювальний напис, рік випуску
Номінал, герб РРФСР,
гасло: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!»
російською, німецькою, французькою, англійською,
італійською, китайською й арабською мовами
Цифри «100» 4 березня
1920
    250 105×70 Фіолетовий,
чорний
1) цифри «250»
2) великі шестикінцеві зірки
    500 110×75 Сірий,
чорний
1) цифри «500»
2) великі шестикінцеві зірки
    1000 115×80 Зелений,
рожевий
1) цифри «1000»
2) великі шестикінцеві зірки
3) тіньові зірки
4) ромби
    5000 163×120 Темно-синій 1) широкі хвилі
2) вузькі хвилі
3) великі шестикінцеві зірки
    10 000 175×125 Червоний 1) широкі хвилі
2) вузькі хвилі
3) великі шестикінцеві зірки

Розрахункові знаки зразка 1920 і 1921 роківРедагувати

У лютому-квітні 1921 року з'явилися в обігу розрахункові знаки РРФСР номіналом в 3, 5 і 50 карбованців, видрукувані однотонною фарбою. Ці гроші мали спрощене оформлення, на них не було року випуску, підписів посадових осіб та номерів з серіями.[4] Друкувалися вони аркушами по 20 штук на щільному папері сірого відтінку з водяними знаками декількох варіантів — у вигляді ромбів, шестикутних зірок тощо. 3, 5 і 50 карбованців були зеленого, синього і коричневого кольорів відповідно. На лицьовій стороні номіналів 3 і 5 карбованців була прямокутна рамка вертикального розташування, всередині якої вказувався номінал цифрою і прописом. Посередині рамки в верхній частині зображувався герб РРФСР зразка 1918 року. Під гербом містилася назва грошей та країни і напис «Забезпечується всім надбанням республіки». зворотна сторона містила прямокутник, що складався з дрібних хвилястих ліній. Посередині знаходилася велика гільйоширна розетка із зазначенням номіналу.[10][11] 50 карбованців мали горизонтальне розташування малюнку. Лицьова сторона містила прямокутну рамку, всередині якої була ще одна фігурна рамка, меншого розміру з державним гербом і написами аналогічними меншим номіналам. зворотна сторона складалася з дрібних хвилястих візерунків, посередині яких був вказаний номінал.[12]

Згідно з декретом РНК від 16 червня 1921 року, в червні — серпні того ж року вийшов ще один тираж розрахункових знаків РРФСР із зазначенням дати «1921» різних номіналів: 100, 250, 1000, 5000, 10 000, 5000 і 10 000 карбованців. Купюри від 100 до 1000 карбованців, як і попередній випуск, вийшли в спрощеному виконанні без підписів та номерів, одноколірні, були одного розміру й односторонніми: на звороті — лише поле у ​​вигляді сітки, утвореної кольоровими лініями в складному переплетенні.[4][13] Лицьова сторона містила прямокутну рамку із зазначенням номіналу всередині. Посеред рамки зображувався герб РРФСР зразка 1920 року, вказувалися назва грошей, номінал, напис про забезпечення і рік випуску.[14] Купюри в 5000 і 10 000 мали складне оформлення: серійну тризначну нумерацію, підпис нового наркома фінансів М. М. Крестинського і касира.[4] Основним кольором 5000 карбованців був синій, а 10 000 — червоний. Лицьова сторона цих номіналів містила складні декоративні візерунки та форми, назву грошей, написи про забезпечення і покарання за підробку, номінал цифрами і прописом.[15] зворотна сторона також складалася з візерунків і гільйоширної розетки по центру. Крім цього, також зображувався герб держави, вказувалися номінал, рік випуску, містилося пролетарське гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» сімома іноземними мовами (аналогічно до грошей попередніх випусків).[16] Купюри цього випуску друкувалися на білому папері з різними водяними знаками. На номіналах від 100 до 1000 карбованців були присутні водяні знаки у вигляді цифр номіналу, шестикутних зірок, ромбів тощо. Знаки в 5000 і 10 000 карбованців містили водяний знак у вигляді шестипроменевих світлих зірок, розташованих по всьому полю. На розрахункових знаках від 100 до 1000 карбованців з обох сторін застосовувався одноколірний типографський друк. На знаках в 5000 і 10 000 карбованців з лицьового боку застосовувався типографський друк двома кольорами, а зі зворотного — типографський друк з сітки в чотири кольори.[13]

За Декретом від 30 липня 1921 року надійшли в обіг розрахункові знаки РРФСР у 25 000, 50 000 та 100 000 карбованців. Вперше на радянських грошах у лівій частині цих купюр з'явилося вільне поле, на якому не було зображень, крім підпису касира і тризначного номера з дволітерною серією. Дизайн цих купюр був гранично спрощений. Їхнє оформлення було однотипним, крім того, що на купюрі в 25 000 карбованців відсутній герб РРФСР. Банкноти випускалися одноколірними, 25 000 карбованців — лілового кольору, 50 000 — зеленого і 100 000 — червоного. Лицьова сторона цих купюр містила написи, аналогічні дрібнішим номіналам і підпис наркома фінансів М. М. Крестинського.[17] На зворотній стороні вказувався лише номінал. Ці купюри друкувалися на тонкому папері невисокої якості з різними варіантами водяних знаків у вигляді шести- і п'ятикутних зірок, потрійних п'ятикутників і вписаних у восьмикутні фігури хрестів.[4][13]

На лицьовій стороні всіх розрахункових знаків від 3 і до 100 000 карбованців містилася назва грошей «Розрахунковий знак» і текст «Забезпечується всім надбанням республіки».[17] На номіналах 5000 і 10 000 також містився текст про покарання за підробку «Підробка розрахункових знаків переслідується за законом», а на купюрах трьох останніх найбільших номіналів — «Підробка переслідується за законом».[18]

Великим досягненням для радянського грошового обігу того часу вважався великий розмір купюр номіналом 25 000, 50 000 і 100 000 карбованців та факт того, що вони були розрізані поштучно. «Радзнаки» номіналами від 100 до 1000 карбованців друкувалися аркушами, до кас їх привозили рулонами. Касирам доводилося різати їх вручну. У ті дні у розрахункових кас безлічі підприємств з'явилися оголошення, які зобов'язували одержувачів грошей самостійно нарізати собі необхідну суму з аркушів. Іноді можна зустріти купюри зразків 1919—1921 років з однаковими номерами. Це пояснюється тим, що вони друкувалися багатомільйонними тиражами, тому унікальних номерів не вистачало.[3] В обігу розрахункові знаки пробули недовго, позаяк з 1 липня 1922 року була припинена видача цих купюр з касових установ Наркомату фінансів і Держбанку. Термін приймання в платежі й обміну на нові грошові знаки зразка 1922 року був встановлений до 1 січня 1923 року.[3]

Банкноти зразка 1920 і 1921 років
Зображення Номінал
(карбованців)
Розмір
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Лицьова сторона зворотна сторона Лицьова сторона зворотна сторона Водяний знак
Розрахункові знаки Р. С. Ф. Р. Р.
    3 34×43 Зелений Герб РРФСР, номінал цифрами і прописом,
пояснювальний напис
Номінал 1) трикутники і шестикінцеві зірки,
2) візерунок з крильчаток з трьома зубцями
26 листопада
1920
1921 1 листопада
1922
    5 Синій 1) трикутники і шестикінцеві зірки,
2) візерунок з крильчаток з трьома зубцями,
3) ромби
    50 50×37 Коричневий 1) трикутники і шестикінцеві зірки,
2) шестикінцеві зірки з темних і світлих трикутників,
3) ромби, 4) без знака
Розрахункові знаки
    100 80×44 Жовтий Герб РРФСР, номінал цифрами і прописом,
пояснювальний напис, рік випуску
Орнамент Цифри «100» 16 червня
1921
1921 1 листопада
1922
    Лимонно-жовтий Цифри «100»
    250 Зелений 1) цифри «250»,
2) шестикінцеві зірки в шестикутниках
    500 Синій 1) цифри «500»,
2) шестикінцеві зірки в шестикутниках,
3) ромби
    1000 Червоний 1) цифри «1000»,
2) шестикінцеві зірки в шестикутниках,
3) ромби, 4) шестикінцеві зірки
Розрахункові знаки Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки
    5000 112×77 Темно-синій Номінал цифрами і прописом,
підписи Народного комісара фінансів і касира,
пояснювальний напис, рік випуску
Номінал, герб РРФСР,
гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!»
російською, німецькою, французькою, англійською,
італійською, китайською та арабською мовами
шестикінцеві зірки в шестикутниках 16 червня
1921
1921 1 листопада
1922
    10 000 118×82 Червоний
    25 000 163×88 Ліловий Номінал цифрами і прописом,
підписи Народного комісара фінансів і касира,
пояснювальний напис, рік випуску
Номінал 1) 6-кінцеві зірки в шестикутниках,
2) шестикінцеві зірки з темних і світлих трикутників
30 липня
1921
    50 000 Сіро-зелений Номінал прописом, герб РРФСР,
підписи Народного комісара фінансів і касира,
пояснювальний напис, рік випуску
1) 6-кінцеві зірки в шестикутниках,
2) п'ятикінцеві зірки з темних і світлих трикутників,
3) потрійні п'ятикутники і восьмикутні фігури з хрестами
31 січня
1923
    100 000 Червоний Номінал цифрою і прописом, герб РРФСР,
підписи Народного комісара фінансів і касира,
пояснювальний напис, рік випуску
1) п'ятикінцеві зірки з темних і світлих трикутників,
2) потрійні п'ятикутники і восьмикутні фігури з хрестами

Зобов'язання зразка 1921 і 1922 роківРедагувати

На підставі декрету РНК РРФСР від 15 вересня 1921 року було випущено термінові безвідсоткові зобов'язання номіналом у 1, 5 і 10 мільйонів карбованців під назвою «Зобов'язання Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки». Зобов'язання випускалися через потребу торгово-промислового обороту в грошових знаках більших номіналів. Зобов'язання РРФСР були в обігу протягом 1921—1922 років нарівні з грошовими і розрахунковими знаками, а також обмінювалися на них касовими установами за першою вимогою. Вони мали вільний обіг до 1 січня 1923 року, а після цього терміну ще протягом 6 місяців могли бути обміняні в касових установах РРФСР на грошові та розрахункові знаки.[21]

Зобов'язання друкувалися односторонніми на папері спеціальної обробки «під тканину». Водяні знаки містили велике зображення герба РРФСР всередині кола на тлі розбіжних хвилеподібних променів. Зобов'язання в 1 мільйон карбованців друкувалося на папері палевого кольору, зобов'язання в 5 мільйонів карбованців — на блакитному папері, а зобов'язання в 10 мільйонів карбованців — на світло-зеленому папері. Зобов'язання всіх номіналів друкувалися типографським способом одним кольором. Містили факсимільний підпис Наркома фінансів М. М. Крестинского, завідувача відділу грошових і розрахункових знаків Тугаріна і головного бухгалтера Ф. Земіта.[21]

На підставі декрету РНК РРФСР від 19 квітня 1922 року були випущені термінові безвідсоткові зобов'язання номіналами в 5000 і 10 000 карбованців у валюті грошових знаків зразка 1922 року. Також готувалися до випуску зобов'язання номіналом у 25 000 карбованців, але з невідомих причин ця ідея не була втілена. Згідно з декретом зобов'язання мали ходіння нарівні з грошовими та розрахунковими знаками і випущеними раніше терміновими безвідсотковими зобов'язаннями РРФСР. Вони прирівнювалися за своєю вартістю відповідно до 50 і 100 мільйонів грошовими знаками випуску до 1922 року та підлягали обміну на грошові знаки «поза будь-якою чергою».[21]

Згідно з декретом обіг зобов'язань передбачався протягом 1922—1923 років, до 1 січня 1924 року. Випуск зобов'язань був припинений з 1 жовтня 1922 року. До 1 листопада 1923 року вони обмінювалися в касах Наркомфіну і Державного банку на грошові знаки зразка 1923 року.[21]

За зовнішнім оформленням зобов'язання зразка 1922 року були схожі на зобов'язання зразка 1921 року, друкувалися односторонніми на папері спеціальної обробки «під тканину» з водяними знаками (аналогічними до зобов'язань зразка 1921 року). Зобов'язання в 5000 карбованців друкувалося на білому папері, а зобов'язання в 10 000 карбованців — на блакитному папері. Не випущені в обіг зобов'язання в 25 000 карбованців були надруковані на папері кремового кольору. Зобов'язання 1921 і 1922 років мали нумерацію у вигляді дволітерної серії й шестизначного номера.[21]

Банкноти зразка 1921 і 1922 років
Зображення Номінал
(карбованців)
Розмір
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Лицьова
сторона
Зворотна
сторона
Лицьова
сторона
Зворотна
сторона
Водяний
знак
Зобов'язання Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки
    1000000 270×125 Палевий Номінал,
пояснювальні написи,
рік випуску
Відсутній Герб РРФСР,
хвилі
15 вересня
1921
1921 1 січня
1923
    5000000 Блакитний
    10000000 Світло-
зелений
    5 000 Білий 19 квітня
1922
1922 1 січня
1924
    10 000 Блакитний

Монети зразка 1921 рокуРедагувати

З серпня 1917 року по серпень 1921 року загальнодержавні монети в країні не карбувалися. За цей час виробниче обладнання на Петроградському монетному дворі стало непридатним, а багато фахівців монетного виробництва розбіглися. Петроградський монетний двір був перейменований в «Медально-афінажний завод» і на ньому іноді проводились роботи з виготовлення орденів і медалей. У квітні 1921 року на цьому заводі медальєр А. Ф. Васютинський розробив ескізи срібних монет номіналами в 10, 15, 20, 50 копійок і 1 карбованець. В серпні 1921 року розпочалося карбування перших монет РРФСР. У цих монетах, виходячи з технічних можливостей підприємства, збережено всі параметри (проба, вага, діаметр) дореволюційних монет Російської імперії.[24][25][26]

Для карбування номіналів в 50 копійок і 1 карбованця використовувалося срібло 900 проби, а для розмінних монет номіналом в 10, 15 і 20 копійок — срібло 500 проби.[24]

Дизайн аверсу однотипний для монет усіх номіналів. У центрі розміщувалося зображення герба РРФСР зразка 1920 року (геральдичний щит, на якому розташовані схрещені серп і молот на тлі сонячних променів, з боків — зв'язки колосків). Під гербом містився картуш з абревіатурою «Р. С. Ф. С. Р.». Герб відділений від верхньої частини монети півколом (на 50 копійках і карбованці воно складалося з крапок), яке починалося і завершувалося картушем. Вгорі, зліва і справа уздовж канта монети тяглося гасло: «Пролетарии всех стран, соединяйтесь!».[27]

Дизайн реверса номіналів в 10, 15 і 20 копійок також однотипний. У центрі в кільці з крапок розміщувався номінал у два рядки цифрою і словом «копеек», під ним вказувався рік карбування. На нижній і бічних частинах монети містився вінок з лаврової (ліворуч) і дубової (праворуч) гілок, пов'язаних знизу бантом. Вгорі монети було стилізоване зображення сонця у вигляді п'ятикутної зірки з променями. Уздовж усього канта монети безперервно тяглося кільце з крапок.[28]

Для 50 копійок і 1 карбованця Президія ВЦВК визнала за необхідне затвердити варіант реверсу, який відрізнявся від монет дрібних номіналів. У центрі в кільці з крапок була зображена п'ятикутна зірка, всередині якої у вдавленому кільці вказана цифра номіналу «50» або «1». Під зіркою вказувався рік карбування монети. Вгорі під кантом монети півколом вказувалася назва монети «50 копеек» або «рубль» відповідно. У нижній і бічних частинах монети був вінок з грузинської (зліва) і дубової (праворуч) гілок, пов'язаних внизу бантом. Уздовж усього канта безперервно тягнулося кільце з крапок.[24][27]

Гурт номіналів в 10, 15 і 20 копійок рубчастий. Гурт 50 копійок і 1 карбованця гладкий з написом, що вказував позначення ваги чистого срібла монети в золотниках та долях і знак мінцмейстера «А.Г» (Артур Гартман) або «П.Л» (Петро Латишев). На гурті 50 копійок містився напис «чистого серебра 2 золотника 10,5 долей (А.Г)» (з 1922 року також «П.Л»). На гурті 1 карбованця містився напис «чистого серебра 4 золотника 21 доля (А.Г)» (з 1922 року також «П.Л»).[24]

10, 15 і 20 копійок карбувалися в 1921—1923 роках, а 50 копійок і 1 карбованець в 1921—1922 роках. В обігу срібні монети РРФСР з'явилися тільки з лютого 1924 року після проведення третьої за рахунком деномінації і стабілізації грошової системи. Срібні монети РРФСР можна було зустріти в обігу до 1 квітня 1961 року, оскільки в СРСР до того часу не існувало правових норм, які б обмежували їх використання населенням.[24]

Монети зразка 1921 року
Зображення Номінал Діаметр
(мм)
Товщина
(мм)
Маса
(г)
Матеріал Опис Дата
введення
Роки випуску Дата
вилучення
Гурт Реверс Аверс
 
10
копійок
17,27
1,0
1,8
Срібло
(500 проба)
(Ag50 %, Cu50 %)
Рубчастий
Номінал,
рік випуску,
рослинний орнамент
Герб РРФСР,
напис «РСФСР»,
гасло
«Пролетарии всех стран,
соединяйтесь!»

Лютий
1924
1921-1923
1 квітня
1961
 
15
копійок
19,56
1,0
2,7
 
20
копійок
21,84
1,1
3,6
 
50
копійок
26,67
2,0
10
Срібло
(900 проба)
(Ag90 %, Cu10 %)
Плаский з
написом
Велика зірка, номінал,
рослинний орнамент, рік випуску
1921-1922
 
1
карбованець
33,5
2,6
20

Державні грошові знакиРедагувати

Грошові знаки зразка 1922 року (1 випуск)Редагувати

На підставі декрету РНК РРФСР від 3 жовтня 1921 року випущено Державні грошові знаки зразка 1922 року. Це перша деномінація грошових знаків, що перебували в обігу на території РРФСР, пов'язана з переходом до Нової економічної політики і необхідністю реорганізації грошової системи з метою спрощення грошових розрахунків. Згідно з декретом РНК від 3 жовтня 1921 року «карбованець державного грошового знака прирівнюється до 10 тисяч карбованців кредитними білетами і розрахунковими знаками всіх попередніх випусків, а також всіх зобов'язань, що мають ходіння нарівні з ними». Передбачалося випустити державні грошові знаки номіналом в 50 копійок, 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 250, 500 і 1000 карбованців. Однак через різні обставини грошовий знак 50 копійок так і не був випущений. Дизайн лицьового боку грошового знака 50 копійок зразка 1922 року згодом використали, з внесенням невеликих змін, в оформленні лицьової сторони розмінних купюр номіналом 50 копійок зразка 1924 року. Решта номіналів державних грошових знаків зразка 1922 року були введені в обіг в період з грудня 1921 року по квітень 1922 року.[30]

У зовнішньому оформленні грошових знаків зразка 1922 року використовувалися нездійснені проектні напрацювання дизайну державних кредитних білетів зразка 1917 року (періоду Тимчасового уряду).[30]

Згідно з постановою Наркомфіну від 1 квітня 1922 року «з метою спрощення розрахунків і з огляду на достатнє насичення грошового обігу грошовими банкнотами зразка 1922 року» з 1 травня 1922 року всі грошові розрахунки стали проводитися в карбованцях зразка 1922 року. При цьому всі грошові знаки попередніх випусків зберігали свою платіжну силу, вони були обов'язковими до приймання як державними установами та підприємствами, так і приватними підприємствами та особами з розрахунку 10 000 карбованців колишніх випусків за 1 карбованець грошовими знаками зразка 1922 року.[30]

За декретом РНК РРФСР від 12 червня 1922 року «з огляду на те, що торгово-промисловим оборотом відчувається потреба в грошових знаках більшої вартості», були додатково випущені державні грошові знаки зразка 1922 року номіналами 5 000 і 10 000 карбованців. Ці грошові знаки були випущені в обіг на тих умовах, що і грошові знаки зразка 1922 року номіналом до 1000 карбованців. За зовнішнім оформленням вони також продовжували серію дрібніших номіналів зразка 1922 року: містили з обох сторін візерунки і гільйоширні розетки, малюнок розташовувався горизонтально.[31] Протягом 1922 року випускалися в обіг грошові знаки всіх номіналів, а в 1923 році в основному тільки найбільших номіналів в 1000, 5000 і 10 000 карбованців.[30]

Купюри зразка 1922 року друкувалися на білому папері з водяними знаками у вигляді шестипроменевих зірок в шестикутниках по всьому полю. На грошових знаках в 1, 3, 5 і 10 карбованців з лицьового та зворотного боку застосовувався одноколірний типографський друк. На купюрах у 25, 50, 100 і 250 карбованців на лицьовій стороні застосовувався багатоколірний орловський друк. Зі зворотної сторони цих купюр застосовувався одноколірний типографський друк. Лицьова сторона купюр в 500 і 1000 карбованців друкувалася трьома кольорами з підкладною кольоровою сіткою. На зворотній стороні був застосований багатоколірний орловський друк. Лицьова сторона грошових знаків в 5000 і 10 000 карбованців містила одноколірний типографський друк. Зворотна сторона цих купюр друкувалася орловським способом чотирма кольорами.[32]

На лицьовій стороні всіх купюр, крім зазначення номіналу цифрою та прописом, присутня їх назва «Державний грошовий знак», тексти «Забезпечується всім надбанням республіки», підписи Наркома фінансів і касира. На зворотній стороні, крім зазначення номіналу, розміщувався текст «Один карбованець випуску 1922 року дорівнює 10.000 карбованцям всіх раніше випущених зразків і обов'язковий до приймання, згідно з цим розрахунком, для установ Республіки і приватних осіб» і напис «Підробка переслідується по закону». Всі написи виключно російською мовою. Нумерація складалася з дволітерної серії та тризначного номера, на номіналах від 25 карбованців і вище — чотиризначного. Всі купюри містили дату року випуску «1922».[31][32]

Грошові знаки зразка 1922 року приймалися в усі платежі до 1 жовтня 1923 року. До 1 листопада 1923 року вони були обміняні в касах Наркомфіну і Державного банку на грошові знаки зразка 1923 року. Обмін проводився з розрахунку 100 карбованців грошовими знаками зразка 1922 року за 1 карбованець грошовими знаками зразка 1923 року.[32]

Грошові знаки зразка 1922 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розмір
(мм)
Основні кольори Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Лицьова сторона зворотна сторона Лицьова сторона зворотна сторона Водяний знак
Державні грошові знаки
    1 137×67 Помаранчевий Номінал цифрою і прописом,
герб РРФСР,
підписи Народного комісара фінансів і касира,
рік випуску
Пояснювальні написи,
номінал
6-кінцеві зірки в шестикутниках
 
3 жовтня
1921
1922 1 листопада
1923
    3 140×71 Темно-зелений Номінал цифрою і прописом, герб РРФСР,
підписи Народного комісара фінансів і касира
Пояснювальні написи,
номінал,
рік випуску
    5 151×76 Синій
    10 157×80 Червоний
    25 134×85 Фіолетовий
    50 138×91 Синій
    100 144×95 Червоний
    250 148×99 Сіро-зелений
    500 197×110 Оливковий
синьо-зелений
    1000 Рожевий
блакитний
коричневий
    5000 210×130 Синьо-сірий
рожевий
12 червня
1922
    10 000 Червоний
темно-зелений

Грошові знаки зразка 1922 року (2 випуск)Редагувати

Відповідно до постанови Наркомфіну від 5 грудня 1922 року були випущені в обіг грошові знаки номіналами 1, 3, 5, 10, 25 і 50 карбованців (за типом гербових марок). Цей випуск грошових знаків мав тимчасовий і вимушений характер. Незадовго до цього, в жовтні 1922 року, було прийнято рішення про проведення ще однієї деномінації і випуску в 1923 році купюр зменшених номіналів 1, 2, 3, 5, 10, 20, 25 і 50 копійок, а також від 1 до 100 карбованців, щоб замінити ними грошові знаки 1922 року в співвідношенні 1 до 100. Робота над підготовкою та виготовленням нових грошових знаків з невідомих причин затягнулася. І тоді було прийнято рішення Наркомфіну про швидку підготовку і випуск тимчасових грошових знаків. Для їх виготовлення були використані зображення гербових марок з невеликими змінами в дизайні. З 1 січня 1923 року всі розрахунки на території РРФСР повинні були вестися в грошових знаках 1923 року у співвідношенні 1 до 100. Тому, фактично, знаки типу гербових марок зразка 1922 року використовувалися замість так і не випущених в обіг грошових знаків зразка 1923 року номіналами від 1 до 25 копійок та випущеного тільки у квітні 1923 року паперового знака в 50 копійок.[34]

Грошові знаки цього типу були різнокольоровими. Випускалися аркушами з білого паперу по 20 штук (4х5), розрізалися вручну. Мали водяний знак у вигляді безформних округлих фігур на зразок мозаїки. На лицьовій стороні грошових знаків містилися гільйоширні розетки з цифрою «1» і написом «руб.», вище був герб РРФСР, нижче абревіатура «Р. С. Ф. С. Р.», назва «Державний грошовий знак», дата випуску «1922 г.», напис «Підробка переслідується за законом». Знаки випускалися односторонніми, без нумерації і підписів. З лицьової сторони грошові знаки друкувалися типографським способом двома кольорами. Зі зворотної сторони наносився геометричний орнамент.[34][35][36]

Приймалися в усі платежі до 1 листопада 1923 року (згідно з постановою РНК СРСР від 22 серпня 1923 року), в подальшому були обміняні в касах Наркомфіну і Державного банку. За межами СРСР обмін відбувався до 31 грудня 1923 року.[36]

Грошові знаки зразка 1922 року (за типом гербової марки)
Зображення Номінал
(карбованців)
Розмір
(мм)
Основні кольори Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Лицьова сторона зворотна сторона Лицьова сторона зворотна сторона Водяний знак
Державні грошові знаки
    1 30×58 Помаранчевий,
коричневий
Номінал, герб РРФСР,
пояснювальний напис,
рік випуску
Орнамент Мозаїка
 
5 грудня
1922
1922 1 листопада
1923
    3 Зелений
    5 Синій
    10 Червоний
    25 Фіолетовий
    50 Зелений,
чорний

Грошові знаки зразка 1923 рокуРедагувати

Грошові знаки зразка 1923 року випускалися з метою спрощення розрахунків і рахунку. Вони з'явилися після другої деномінації. За декретом 1 карбованець грошовими знаками зразка 1923 року прирівнювався до 100 карбованців грошовими знаками зразка 1922 року або до 1 мільйону карбованців вилучених з обігу зразків всіх попередніх грошових знаків (випуску до 1922 року). У зв'язку з цим всі грошові знаки зразка 1923 року номіналом від 1 до 250 карбованців першого випуску на зворотній стороні мали пояснювальний текст: «Один карбованець 1923 р. дорівнює одному мільйону карбованців грошовими знаками, вилученими з обігу, або ста карбованцям грошовими знаками 1922 р. Приймання по цьому розрахунку обов'язковий для всіх».[38][39]

У грудні 1922 — січні 1923 року були випущені купюри номіналами в 1, 5, 10, 25, 50 і 100 карбованців. З-поміж розмінних грошових знаків у копійках у травні 1923 року було випущено грошовий знак у 50 копійок, без нумерації. Замість розмінних грошових знаків зразка 1923 року були випущені в обіг грошові знаки зразка 1922 року номіналами в 1, 3, 5, 10, 25 і 50 карбованців (за типом гербових марок). Всі розрахунки державних підприємств і установ з 1 січня 1923 року мали вестися в знаках 1923 року. Водночас грошові знаки зразка 1922 року зберігали вільне ходіння і платіжну силу.[38]

З березня 1923 року згідно з декретом РНК РРФСР від 24 жовтня 1922 року вийшов другий випуск грошових знаків цього зразка від 1 до 100 карбованців. У зв'язку зі швидким знеціненням нових грошових знаків в лютому-березні 1923 року, згідно з декретом РНК СРСР від 9 лютого 1923 року, були додатково випущені грошові знаки великих номіналів у 250, 500 і 1000 карбованців, а в вересні й 5000 карбованців. Другий випуск відрізнявся від першого іншим пояснювальним текстом на зворотній стороні: «Грошові знаки 1923 року обов'язкові до прийомання для всіх відповідно до розрахунку, установленому щодо грошових знаків старих зразків декретом від 24 жовтня 1922 року».[40][41][42]

Банкноти були різних розмірів і кольорів, мали однотипне оформлення, що складалося з візерункової прямокутної рамки і великих гільйоширних розеток. На лицьовій стороні грошових знаків зразка 1923 року містився їхня назва «Державний грошовий знак», державний герб РРФСР, номінал цифрою та прописом, текст «Забезпечується всім надбанням республіки», підпис Народного комісара фінансів Г. Я. Сокольникова і підпис одного з касирів, дату випуску «1923», нумерація з дволітерною серією і чотиризначним номером, на 1 карбованці — тризначний.[42] Оформлення купюри в 50 копійок складалося з круглої рамки із зазначенням номіналу, року випуску і рослинного орнаменту на лицьовій стороні. На зворотній стороні була така ж рамка, але із зображенням державного герба, номіналу і тексту: «підробка переслідується по закону».[43] На 50 копійках водяний знак був у вигляді мозаїки. Ця купюра друкувався з лицьового та зворотного боку типографським способом одним кольором. Всі наступні номінали друкувалися на білому папері з водяними знаками у вигляді ромбів, утворених світлими і темними трикутниками, всередині яких були такі ж ромби, але меншого розміру. На номіналах від 10 до 100 карбованців другого випуску існував водяний знак двох типів, перший — з ромбами, другий — з шестикінцевими зірками, утвореними темними і світлими трикутниками. На знаках номіналами в 1, 5, 10, 25 і 50 карбованців лицьова сторона друкувалася типографським способом двома кольорами (рельєфна сітка і пропис). На знаках номіналами в 100 і 250 карбованців з лицьового боку містилася рельєфна сітка видрукувана трьома кольорами (ірис). На зворотній стороні грошових знаків від 1 до 250 карбованців був застосований багатоколірний орловський друк.[40] Рамка на лицьової і зворотної сторони грошових знаків зразка 1923 року була запозичена зі зворотної сторони білетів державного казначейства 1908—1916 років випуску.[41]

Державні грошові знаки РРФСР зразка 1923 року зберігали свою платіжну силу і приймалися в усі платежі аж до грошової реформи 1924 року та остаточного переходу на тверді грошові знаки, виражені в золотій валюті.[40]

Грошові знаки зразка 1923 року
Зображення Номінал Розмір
(мм)
Основні кольори Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Лицьова сторона зворотна сторона Лицьова сторона зворотна сторона Водяний знак
Державні грошові знаки
    50
копійок
⌀ 36 Синій Номінал,
рік випуску
Герб РРФСР,
пояснювальний напис, номінал
Мозаїка 24 жовтня
1922
1923 31 травня
1924
    1
карбованець
110×66 Коричневий Номінал цифрою і прописом,
герб РРФСР,
підписи Народного комісара фінансів і касира,
пояснювальний напис, рік випуску
Пояснювальний напис, номінал Ромби
  Березень
1923
    5
карбованців
120×75 Зелений 24 жовтня
1922
  Березень
1923
    10
карбованців
129×80 Чорний,
коричневий
Перший випуск:
ромби

Другий випуск:
ромби,
шестикінцеві зірки з трикутників
24 жовтня
1922
  Березень
1923
    25
карбованців
134×85 Синій 24 жовтня
1922
  Березень
1923
    50
карбованців
136×89 Оливковий 24 жовтня
1922
  Березень
1923
    100
карбованців
143×97 Фіолетовий,
рожевий
24 жовтня
1922
  Березень
1923
    250
карбованців
149×100 Синій,
блакитний
Ромби 9 лютого
1923
    500
карбованців
155×106 Коричневий
    1000
карбованців
Червоний
    5000
карбованців
196×106 Темно-зелений,
рожевий
29 вересня
1923

Банківські білети зразка 1922 рокуРедагувати

У 1922 році інфляція досягла свого піку, використання карбованців стало незручним: робітник, отримавши зарплату, опинявся практично ні з чим, оскільки ціни щоденно зростали в кілька разів. На XI з'їзді РКП(б) було прийнято рішення про створення стійкої радянської валюти, забезпеченої золотом.[46]

11 жовтня 1922 року вийшов декрет про випуск банківських білетів в червінцях, що вважається початком грошової реформи 1922—1924 років. Нова валюта на 25 % забезпечувалася золотом й іншими дорогоцінними металами та активами Державного банку, який відновив роботу в 1921 році, і стійкою іноземною валютою за курсом в золоті. Наступні 75 % забезпечувалися товарами, що легко реалізуються, короткостроковими векселями та іншими зобов'язаннями. На відміну від раніше випущених паперових грошових знаків червінці являли собою кредитні гроші. Назва «червінець» виникла в результаті тривалого обговорення, в ході якого тверду радянську валюту пропонували назвати «федералом», «рублем», «гривнею». На назві «червінець» зупинилися в розрахунку на те, що це слово в свідомості людей асоціювалося з твердим золотим забезпеченням грошей (царський червінець) і мало б викликати довіру.[4]

Банківські білети випускалися номіналом в 1, 3, 5, 10 і 25 червінців. Оформлення банківських білетів 1922 року було однотипне, одностороннє, вони друкувалися чорною фарбою на тонкому білому папері. У центрі верхньої частини банкнот було зображення державного герба РРФСР, в правому верхньому куті — цифра номіналу в чорній гільйоширній розетці. Ліворуч розташовувалася велика різнокольорова гільйоширна розетка з фігурними літерами, абревіатура «РСФСР», під якою був рік випуску — «1922». На банкнотах присутні підписи голови правління Державного банку Шеймана і членів правління. На кожному червінці розташовувалися тексти: «Один червінець містить 1 зол. 78,24 дол. чистого золота», «Банківські білети забезпечуються в повному розмірі золотом, дорогоцінними металами, стійкою іноземною валютою та іншими активами Держбанку» і «Банківські білети приймаються за їх номінальною вартістю на сплату державних зборів і платежів, що стягуються згідно із законом нарівні з золотом». Ліворуч і праворуч містилися серія та шестизначний номер купюр. Водяні знаки червінців зображували: на банкноті в 1 червінець — ромби, утворені світлими і темними трикутниками, всередині яких містилися такі ж ромби, але меншого розміру, на банкнотах в 3 і 5 червінців — сітка, в осередках якої розташовані цифри номіналу, на банкнотах в 10 і 25 червінців — розташовані під різними кутами цифри номіналу.[47][48][49] Для захисту паперових червінців від підробок крім водяних знаків був застосований прийом з використанням різного написання літер у тексті на банкноті. Букви мали різну висоту і форму, одні були друковані, інші — прописні, деякі слова виконувалися слов'янською в'яззю.[4][46]

Перші червінці з'явилися в обігу 27 листопада 1922 року. Спочатку вони сприймалися населенням не як гроші, а як особливий товар, тому що законними платіжними засобами й далі були «радзнаки». Паперові червінці були кредитними грошами, що випускалися Держбанком для кредитних операцій і збільшення оборотних коштів банку, а не для фінансування бюджетного дефіциту. Формально Держбанк не відповідав за зобов'язаннями уряду і відсутність статусу законного платіжного засобу надавала червінцю необхідну якість фінансового посередника не завдяки позаекономічному державному примусу, а через реальний економічний інтерес. До весни 1923 року червінець не виходив за рамки великого оптового обороту і міжбанківських розрахунків. Починаючи з березня 1923 року через посилену його емісію відбулося поступове витіснення «радзнаків» з готівкового обігу. Починаючи з літа 1923 року червінець став застосовуватися і в роздрібному обороті, включаючи село. Про зростання ролі червінців як грошей говорила наступна статистика: з грудня 1922 до лютого 1924 року загальна сума червінців зросла з 3,6 до 327,9 мільйона карбованців, що становило в загальній грошовій масі від 14,7 % до 92,4 % відповідно.[4]

Червінці зразка 1922 року юридично зберігали платіжну силу аж до проведення грошової реформи в грудні 1947 року, хоча практично були замінені банкнотами пізніших зразків до початку 1930-х років.[4][46]

Банківські білети зразка 1922 року
Зображення Номінал
(червінців)
Розмір
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Лицьова сторона зворотна сторона Лицьова сторона зворотна сторона Водяний знак
Банкові білети
    1 177×110 Білий з
чорними написами
Герб РРФСР,
номінал цифрою і прописом,
пояснювальні написи
Відсутній Ромби
 
11 жовтня
1922
1922 29 грудня
1947
    3 Сітка з цифрами
«3»
 
    5 Сітка з цифрами
«5»
 
    10 Цифри
«10»
 
    25 Цифри
«25»
 

Монети зразка 1923 рокуРедагувати

Докладніше: Червінець «Сіяч»

Під час випуску паперових червінців зразка 1922 було заявлено про їх твердий золотий вміст, відповідний колишній монетній стопі Російської імперії: 1 карбованець містив 17,424 долі чистого золота. Спочатку був обіцяний обмін банкнот на золото, у зв'язку з чим у 1923 році було розпочато карбування радянських золотих червінців, які повністю повторювали характеристики (розмір, вага, проба) царських золотих монет в 10 карбованців, але з використанням радянської символіки. Золоті червінці, в першу чергу, мали зображати представників простого народу, що переміг в революції. Розробкою дизайну монети займався головний художник-медальєр Монетного двору А. Ф. Васютинський.[4][51]

На аверсі монети зображувався селянин-сіяч із кошиком на тлі фабричного міста. Елементи картинки обрамляв обідок, що складався з крапок. Вгорі над зображенням селянина розміщувалося прописне позначення номіналу «один червінець». Знизу зліва монети — рік випуску, «1923». Малюнок селянина-сіяча зроблений за відомою скульптурою Шадра. На реверсі золотого червінця розміщувався герб РРФСР, під ним абревіатура «Р. С. Ф. С.Р» в картуші. По краю монети, навколо герба, розміщувалося гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Шрифт цього напису подібний до давньої слов'янської в'язі. На гурті містився втиснутий напис: «1 золотник 78,24 долі чистого золота».[4][51]

Золоті червінці використовували в основному в закордонних платежах (паралельно з царськими золотими монетами в 5 і 10 карбованців, які знову стали карбувати в 1924 році для тих же цілей). В широкий обіг золоті червінці не надходили, та й розмін на них паперових грошей був сильно обмежений. Червінець вважався виключно міською валютою.[51]

З кінця 1922 по травень 1923 року купівельна спроможність цієї золотої монети була гранично висока. Широке впровадження золотого червінця в фінансову систему призвело до того, що він, починаючи з жовтня 1923 року, став засобом вимірювання для всіх валют та товарів і мав велике значення для грошового обігу до завершення грошової реформи.[51]

Однак золотомонетний стандарт протримався в СРСР недовго. Після 1925 року золотий червінець поступово вилучався з обігу у зв'язку з тим, що в більшості капіталістичних країн йшов процес переходу до урізаних форм золотого стандарту — золотозлиткового і золотодевізного.[51] У 1975—1982 роках Держбанк СРСР продовжив випуск цих червінців у вигляді інвестиційних монет.[51]

Монети зразка 1923 року
Зображення Номінал Діаметр
(мм)
Товщина
(мм)
Маса
(г)
Матеріал Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Гурт Реверс Аверс
 
1
червінець
22,6
1,7
8,603
Золото
(900 проба)
(Au90 %, Cu10 %)
Рубчастий
Постать селянина-сіяча на тлі поля,
плуга і заводу. Номінал, рік випуску
Герб РРФСР,
напис «РСФСР»,
лозунг
«Пролетарии всех стран,
соединяйтесь!»
1923
1923
Офіційно не
вилучались

Платіжні зобов'язання зразка 1923 рокуРедагувати

Великий обсяг економічних розрахунків між державою і промисловістю був заповнений некерованою масою радзнаків, які постійно знецінювалися. Це не сприяло ні обліку і плануванню, ні розважливому господарюванню, ні контролю за економічною та фінансовою діяльністю. Для вирішення цієї проблеми в 1922 році був задуманий випуск банкнот великих номіналів і вживалися заходи з оздоровлення касового грошового обороту секторів народного господарства через Центральну касу Наркомфіну.[52]

Наркомфіну було дозволено в цілях авансування розрахунків за зобов'язаннями держави в межах, встановлених твердими бюджетними асигнуваннями, випустити в обіг платіжні зобов'язання центральної каси Наркомфіну на загальну суму до 20 мільйонів карбованців золотом номіналом в 1 000, 2 500 і 5 000 карбованців золотом під найменуванням «Платіжні зобов'язання Центральної каси Народного Комісаріату Фінансів». До наших днів зобов'язання номіналом у 2 500 і 5 000 не збереглися, їх немає ні в музеях, ні в колекціях. Також друкувалися платіжні зобов'язання номіналом у 100, 250 і 500 карбованців.[52]

Зобов'язання випускалися на тримісячні терміни, починаючи з 1 березня 1923 року. Вони оплачувалися Центральною касою Наркомфіну по закінченню тримісячного терміну зобов'язань в день пред'явлення грошовими знаками зразка 1923 року за курсом золотого карбованця. У разі пред'явлення зобов'язань до погашення пізніше тримісячного терміну його оплата здійснювалася з додаванням до номінальної вартості відсотків у розмірі 6 % річних. Зобов'язання приймалися Наркомфіном до оплати протягом одного року з моменту настання терміну їх оплати. Вони призначалися для розрахунку між організаціями, в обігу серед населення не перебували.[52]

За оформленням зобов'язання всіх номіналів були однотипними. Вони були односторонніми, друкувалися чорною фарбою на білому папері (або кремовому на купюрах в 100 карбованців) з водяними знаками і нерівними краями. Це свідчило, що кожен лист виготовлявся окремо, подібно англійським фунтам, з якими за оформленням зобов'язання були схожими. Розмір зобов'язань становив 147 на 244 мм. Ліворуч на купюрі у великому овалі містилося зображення скульптури І. Шадра «Робітник». Над цим зображенням була віньєтка із зазначенням номіналу, для кожного — різна. Праворуч розміщувався герб РРФСР.[52]

Водяні знаки зобов'язань були різними. У номіналу в 100 карбованців водяний знак зображував килимову доріжку зі смуг з повторюваними написами «сто рублей золотом» і смуг, заповнених колами і зигзагами. Водяний знак на 250-ти карбованцях по всьому полі купюри зображував джгути у вісім рядків та великим колом у якому вказувався номінал. Зобов'язання в 500 і 1000 карбованців містили водяний знак у вигляді герба РРФСР. Водяний знак зобов'язань на 12-місячний термін містив зображення «Робітника» І. Шадра. Нумерація купюр друкувалася червоною фарбою. Вона складалася з двох літер і шести цифр порядкового номера. Літери були першими буквами назв місяців дати випуску та терміну сплати, а на короткострокових 12-місячних зобов'язаннях — дати випуску та останнього місяця перед терміном сплати. Також купюри містили підписи Наркома фінансів, начальника Бюджетного управління, начальника Валютного управління і керівника центрокасою.[52]

На 30 листопада 1923 року в обігу було зобов'язань на суму 40 мільйонів карбованців, що становило 12 % загальної грошової маси.[52]

Грошові зобов'язання зразка 1923 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розмір
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Лицьова
сторона
зворотна
сторона
Лицьова
сторона
зворотна
сторона
Водяний
знак
Платіжні Зобов'язання Центральної Каси Народного Комісаріату Фінансів
    100 147×244 Білий з
чорними
написами
Зображення
робітника,
герб РРФСР,
номінал,
рік випуску,
пояснювальні
написи
Відсутній Орнамент,
номінал
1 березня
1923
1923

1924
1924
    250
    500 Орнамент,
державний
герб
    1 000 Держаний
герб
    2 500 Невідомо
    5 000

Транспортні сертифікати зразка 1923 рокуРедагувати

16 листопада 1923 року відбувся Циркулярний лист Правління Державного Банку Союзу РСР «Про прийом транспортних сертифікатів НКШС по операціях Банку, що проходять у червоному обчисленні». Транспортні сертифікати випускалися на підставі постанови Ради Праці і Оборони СРСР від 26 липня 1923 року з метою збільшення оборотних коштів залізниць і водного транспорту Радянського Союзу.[54]

Перші повідомлення про передбачуваний випуск залізничних сертифікатів були опубліковані газетами ще на початку серпня 1923 року, а 28 вересня було розміщено для загального відома фотографія зразка першого транспортного сертифіката.[54]

Сертифікати випускалися серіями по 200 тисяч штук в кожній серії, мали одно- дво- значну серію та шести- семи- значну нумерацію.[55] Вони були обов'язкові до прийому в оплату всіх перевезень та інших послуг залізничного, морського і річкового транспорту. Прийом до платежів і погашення проводилися за курсом золотого карбованця, встановленого котировальною комісією. Спочатку сертифікати дозволялося приймати тільки квитковим касам залізниць і водного транспорту СРСР. Але незабаром їх дозволили приймати в будь-які платежі касами Держбанку і Наркомфіну СРСР. В умовах обігу радзнаків, що знецінювалися, сертифікати НКШС отримали загальне визнання як розмінних грошей стійкої валюти в золотому обчисленні по відношенню до банківського білета — червінця, які, надходячи у обіг, витісняли радзнаки.[54]

Було здійснено п'ять випусків транспортних сертифікатів номіналом в 5 карбованців золотом.[55] Відомі пробні сертифікати номіналом в 3 карбованця золотом, але так як цей номінал не був кратним по відношенню до червінця, їх вирішили не випускати.[56]

Оформлення всіх сертифікатів було однотипним, з деякими змінами в тексті. Вони виготовлялися з кремового папіру розмірами від 180 на 97 мм до 184 на 102 мм, що мав тиснення під тканину. На лицьовій стороні зверху — державний герб РРФСР і емблема НКШС, знизу — зображення поїзда. Друк був лілово-коричневого кольору. У центрі нагорі розміщувалася синя гільошірна віньєтка з позначенням номіналу сертифіката цифрою і прописом синього кольору. Зліва містилося вільне поле з водяним знаком: в овалі зображення зі скульптури І. Д. Шадра «Робітник», цифра номіналу вгорі і напис «пять рублей» знизу. Решта поля сертіфіката містила водяний знак у вигляді хвилястих смуг візерунка «муар», в центрі розміщувалася абревіатура «нкпс».[57][58]

На зворотному боці купюр містився пояснювальний текст з умовами обігу сертифікатів і виписка з урядового документа: на першому випуску — з декрету Ради Народних Комісарів РРФСР, на наступних випусках — з постанови Ради Праці і Оборони СРСР.[55]

Транспортні сертифікати були вилучені з обігу в липні 1924 року. Після проведення грошової реформи. Відомі сертифікати з термінами дії до 1 березня і 1 травня 1924 року.

Банкноти зразка 1923 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розмір
(мм)
Основні
кольори
Опис Дата
введення
Роки
випуску
Дата
вилучення
Лицьова
сторона
Зворотна
сторона
Лицьова
сторона
Зворотна
сторона
Водяний
знак
Транспортні сертифікати
    5 184×102 Кремовий Поїзд, номінал цифрою і прописом,
Герб РРФСР, емблема НКШС, пояснювальні написи
Пояснювальні написи Портрет робітника, «пять рублей», «нкпс», хвилясті смуги
 
Вересень
1923
1923
1924
Липень
1924

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Шуст Р.М. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання, 2009. - С.273-274
  2. Шуст Р.М. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання, 2009. - С.271-272
  3. а б в г д е ж Расчётные знаки РСФСР ("Совзнаки") 1919-1921 гг.. russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  4. а б в г д е ж и к л м н п Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок bonistikaweb не вказаний текст
  5. а б Расчётные знаки РСФСР (1919-1921). russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  6. Расчётные знаки РСФСР (1919-1921). russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  7. Расчётные знаки РСФСР (1919-1921). russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  8. Расчётные знаки образца 1919 года. fox-notes.ru. Процитовано 8 лютого 2017.  (рос.)
  9. Расчётные знаки образца 1919 года свыше 15 рублей. fox-notes.ru. Процитовано 8 лютого 2017.  (рос.)
  10. 3 рубля без года. russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  11. 5 рублей без года. russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  12. 50 рублей без года (коричневая). russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  13. а б в Расчетные знаки РСФСР образца 1921 года.. moneta-russia.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  14. 100 рублей 1921 (красная). russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  15. 5000 рублей 1921. russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  16. 10000 рублей 1921. russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  17. а б 25000 рублей 1921. russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  18. 100 тысяч рублей 1921. russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  19. Расчётные знаки образца 1920 года. fox-notes.ru. Процитовано 8 лютого 2017.  (рос.)
  20. Расчётные знаки образца 1921 года. fox-notes.ru. Процитовано 8 лютого 2017.  (рос.)
  21. а б в г д Денежные обязательства 1921 - 1922 гг.. moneta-russia.ru. Процитовано 9 лютого 2017.  (рос.)
  22. Обязательство Российской Социалистической Федеративной Советской Республики. Выпуск 1921 г. fox-notes.ru. Процитовано 8 лютого 2017.  (рос.)
  23. Обязательство РСФСР. Образца 1922 г. fox-notes.ru. Процитовано 8 лютого 2017.  (рос.)
  24. а б в г д Серебряные монеты РСФСР 1921 - 1923 гг.. moneta-russia.ru. Процитовано 5 лютого 2017. 
  25. 10, 15 и 20 копеек 1921-1923 годов. raritetus.ru. Процитовано 5 лютого 2017. 
  26. Монеты РСФСР, 1921 год. piastri21.ru. Процитовано 5 лютого 2017. 
  27. а б 1 рубль 1922. russian-money.ru. Процитовано 5 лютого 2017. 
  28. 20 копеек 1922. russian-money.ru. Процитовано 5 лютого 2017. 
  29. Монеты РСФСР 1921-1923 годов. kolekcioner.net.ua. Процитовано 7 лютого 2017. 
  30. а б в г Государственные денежные знаки РСФСР 1922 года.. moneta-russia.ru. Процитовано 6 лютого 2017.  (рос.)
  31. а б 10000 рублей 1922. russian-money.ru. Процитовано 6 лютого 2017.  (рос.)
  32. а б в Государственные денежные знаки РСФСР 1922 года. Свыше 100 рублей.. moneta-russia.ru. Процитовано 6 лютого 2017.  (рос.)
  33. Государственный денежный знак. Образца 1922 г. fox-notes.ru. Процитовано 8 лютого 2017.  (рос.)
  34. а б Денежные знаки РСФСР 1922 г. Гербовые марки.. moneta-russia.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  35. 10 рублей 1922 (гербовая марка). russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  36. а б 1 рубль 1922 г. (РСФСР). bonistics.org. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  37. Государственный денежный знак. Образца 1922 г. (тип гербовой марки). fox-notes.ru. Процитовано 8 лютого 2017.  (рос.)
  38. а б Государственные денежные знаки РСФСР 1923 года.. moneta-russia.ru. Процитовано 7 лютого 2017.  (рос.)
  39. 1 рубль 1923 (первый выпуск). russian-money.ru. Процитовано 7 лютого 2017.  (рос.)
  40. а б в Государственные денежные знаки РСФСР 1923 года. Свыше 100 рублей.. moneta-russia.ru. Процитовано 7 лютого 2017.  (рос.)
  41. а б 1000 рублей 1923 г. (второй выпуск) (РСФСР).. bonistics.org. Процитовано 7 лютого 2017.  (рос.)
  42. а б 25 рублей 1923 (второй выпуск). russian-money.ru. Процитовано 7 лютого 2017.  (рос.)
  43. 50 копеек 1923. russian-money.ru. Процитовано 7 лютого 2017.  (рос.)
  44. Государственный денежный знак. Образца 1923 г. — 50 копеек. fox-notes.ru. Процитовано 8 лютого 2017.  (рос.)
  45. Государственный денежный знак. Образца 1923 г. fox-notes.ru. Процитовано 8 лютого 2017.  (рос.)
  46. а б в Бумажные червонцы (1922-1937). russian-money.ru. Процитовано 4 лютого 2017.  (рос.)
  47. 1 Червонец (1922). russian-money.ru. Процитовано 5 лютого 2017.  (рос.)
  48. 5 Червонцев (1922). russian-money.ru. Процитовано 5 лютого 2017.  (рос.)
  49. 25 Червонцев (1922). russian-money.ru. Процитовано 5 лютого 2017.  (рос.)
  50. Банковые Билеты Государственного банка РСФСР Образца 1922 г. fox-notes.ru. Процитовано 8 лютого 2017.  (рос.)
  51. а б в г д е Золотой червонец сеятель. tomovl.ru. Процитовано 7 лютого 2017.  (рос.)
  52. а б в г д е ПЛАТЕЖНЫЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВА ЦЕНТРОКАССЫ. bonistikaweb.ru. О. Усачов. 1981. Процитовано 9 лютого 2017.  (рос.)
  53. Платежное Обязательство Центральной Кассы НКФ РСФСР. fox-notes.ru. Процитовано 9 лютого 2017.  (рос.)
  54. а б в Сталин и деньги. fox-notes.ru (Арсеній Звєрєв). 2012. Процитовано 9 лютого 2017.  (рос.)
  55. а б в г Транспортные сертификаты. Образца 1923 г.. fox-notes.ru. Процитовано 9 лютого 2017.  (рос.)
  56. 3 рубля золотом 1923 года. southklad.ru. Процитовано 9 лютого 2017.  (рос.)
  57. 5 рублей золотом 1923 года. southklad.ru. Процитовано 9 лютого 2017.  (рос.)
  58. 5 рублей золотом 1923 Транспортный сертификат (разновидности по сериям). coinsrussia.blogspot.com. Процитовано 9 лютого 2017.  (рос.)