Куля́б (тадж. Кӯлоб, перс. کولاب‎; Кулоб) — місто на півдні Таджикистану в Хатлонській області, адміністративний центр Кулябського району. Місто розташоване на відстані 203 км на південний схід від столиці країни міста Душанбе.

Куляб
тадж. Кӯлоб

В'їзна брама до міста
В'їзна брама до міста
Розташування міста Куляб
Основні дані
37°54′43″ пн. ш. 69°46′51″ сх. д. / 37.91194° пн. ш. 69.78083° сх. д. / 37.91194; 69.78083
Країна Таджикистан Таджикистан
Регіон Хатлонська область
Столиця для Кулябська нохія і Кулябська область
Перша згадка 13 століття
Статус міста 1934
Площа 35 км²
Населення 101 000 (2015)
Висота НРМ 580 м
Назва мешканців кулябці
Міста-побратими Іран Іран: Хамадан
Таджикистан Таджикистан: Худжанд
Часовий пояс UTC+5
GeoNames 1221194
OSM 3279616 ·R (Хатлонський вілоят, Кулябська область, Кулябська нохія)
Поштові індекси 735140
Міська влада
Мапа


CMNS: Куляб у Вікісховищі

Місто розташоване в долині річки Яхсу (басейн Пянджа), біля підніжжя хребта Хазратишох.

Кулоб (Куляб) є одним з найдавніших міст Таджикистану. Нині у майже 100-тисячному (2014) Кулябі працюють промислові підприємства, діють культурні та освітні заклади; залізнична станція, автомобільний і повітряний зв'язок зі столицею. Місто є батьківщиною чинного Президента Республіки Таджикистан Емомалі Рахмона.

Назва міста, імовірно, походить від таджицького кулоб — «озерна вода».

З історії містаРедагувати

Від Середньовіччя до початку XX ст.Редагувати

Кулоб відомий з часів Середньовіччя. Уперше згадується під сучасною назвою в XIII столітті. Протягом усієї своєї історії, поселення було відоме під назвою Хатлон, а археологічні знахідки свідчать про існування міста вже в VII ст. до н.е. Свою назву поселення отримало від племені ефталітів (хайтали), які в V—VI ст. до н.е. захопили Кушанське царство.

Куляб був центром Кулябського бекства Бухарського ханства, значним політичним, економічним і культурним осередком. Тут діяли численні мактаби (школи) і медресе (вищі школи), були розвинуті ремесла і торгівля, існували творчі, літературні та наукові гуртки. Так, тут похований видатний мислитель Сходу Мір Саїд Алі Хамадані (1314—1384) — його мавзолей зберігся дотепер, і є не лише головною історико-архітектурною пам'яткою, а й своєрідним символом і оберегом міста.

У XVIIXIX століттях у Кулобі творили десятки поетів — Насех (Абдурахмон Ходжа), Ходжі Хусайні Кангурті, Бісміл, Шохін тощо. У місті процвітали зодчество і оздоблення приміщень. У 1750 році місто отримало сучасну назву. Тут діяли численні мактаби (школи) і медресе (вищі школи), були розвинуті ремесла і торгівля, існували творчі, літературні та наукові гуртки.

Після окупації Російською імперією Центральної Азії на початку XX ст. Куляб став найбільшим містом Східної Бухари, в якому на той час було 20 кварталів. Продовжувало розвиватись зброярство, золотарство, виробництво вишивок ґулдузі та чакан.

Місто у ХХ—XXI століттяхРедагувати

Радянську владу в Кулябі встановлено 15 березня 1921 року[1] (разом з поваленням Бухарського емірату).

Від 1934 року Куляб отримав статус міста.

У 193955 і від 1973 до початку 1990-х місто було центром Кулябської області.

У радянський час у Кулябі постала сучасна переробна і харчова промисловість, була створена соціальна інфраструктура. Під час громадянської війни в країні на початку 1990-х місто слугувало головною базою міліції Народного фронту. Також Куляб був одним із трьох міст країни, де дислокувалася російська 201-а мотострілецька дивізія (інші – Душанбе та Бохтар).

 
Будинок шлюбів «Бахт» (2005), одна з новобудов із шерегу до підготовки святкувань 2700-річного ювілею

Вже у незалежному Таджикистані в 1993 році з нагоди 680-ліття великого мислителя середньовічного Сходу Саїда Алі Хамадоні провадили археологічні розкопки в межах Куляба. І саме український вчений-історик Павло Самойленко виявив під час цих робіт піч, яку датували найстаршим артефактом, що відноситься до існування міста в Кулябі — 2 687 років. Ця знахідка породила численні дискусії в науковому світі, які тривали до 2002 року переважно навколо того, чи можна знайдену піч класифікувати як ознаку людського проживання чи са́ме свідчення існування поселення з елементами урбанізації. Вольовим рішенням Президента країни дату заснування Куляба, а відтак дати святкувань чергових річниць було «призначено» — у 2006 році Куляб відзначив своє 2700-річчя[2].

У наступні 4 роки (20032006) у Кулябі було здійснено бузліч проектів з нового будівництва та реконструкції існуючих об'єктів соціальної інфраструктури, адміністративних і житлових будівель, закладів культури[2].

Обсяги здійсненої роботи в такий короткий термін навіть дали змогу здійняти питання про перенесення столиці з Душанбе до Куляба[3]. Куляб у результаті цих нововведень осучаснився, був упорядкований, і є нині (кінець 2000-х років) одним з таджицьких міст, що розвиваються найдинамічніше, і чиє населення зростає високими темпами (станом на 1980 рік тут проживало лише 57 тисяч осіб, у 2009-му — близько 100 тисяч).

Після ряду сутичок із місцевими жителями в листопаді 2015 року РФ несподівано вивела свої війська з Куляба, таким чином фактично відмовившись від своєї бази.

Економіка та соціальна сфераРедагувати

Ще з радянських часів у Кулябі функціонують бавовноочисний, олійницький, маслоробний, молочний заводи, м'ясний комбаніт. У місті розвинуте виготовлення будівельних матеріалів.

Традиційно розвинута торгівля. Центральний міський ринок — «Саховат», працюють також ринки «Хатлон», «Хосилот» (у 9-му мікрорайоні). У місті — численні магазини, торговельні центри.

Функціонує мережа медзакладів, що включає в тому числі низку сучасних об'єктів, що здали в експлуатацію у 2000-ні — багатопрофільна лікарня з онкологічним центром, кардіологічний і очний диспансери, пологовий будинок, центр діагностики, станція швидкої і невідкладної допомоги.

У місті є готель «Хатлон».

НаселенняРедагувати

Станом на 2015 р. населення міста становить 101 000 чол

КліматРедагувати

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 28.3 °C (82.9 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 2.2 °С (36 °F).[4]

Клімат Куляба
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середня температура, °C 2,2 4,8 10,4 16,9 21,2 26 28,3 26,6 21,8 16,2 10 5 15,8
Норма опадів, мм 53.8 64.6 94.2 82.5 59 6.1 3.7 0.5 1.3 24 33.9 44.8 468.4
Днів з опадами 7,7 9,2 12,3 11,8 9,6 2,6 1,1 0 0,7 4,2 5,7 7,9 72,8
Вологість повітря, % 75.5 72.2 68 63.6 55 39.1 34 35.1 38.4 49.4 62.4 71.8 55.4
Джерело: Weatherbase

Освіта, культура, архітектураРедагувати

У Кулябі діють загальноосвітні і музичині школи, республіканський сиротинець. Кулябські вищі навчальні заклади[5]:

  • Кулябський державний університет;
  • Кулябський педагогічний коледж;
  • Кулябське музичне училище.
 
Мавзолей Хамодані

Головним культурним осередком міста є міський палац культури. Також у Кулябі діють такі заклади культури: музей історії Куляба, Кулябський театр музичної комедії імені С. Валізаде, Бібліотека імені Айні (50 тисяч томів) та інші бібліотеки.

У місті працює телецентр. Є стадіон.

Кулябські парки і сквери — міський парк, парк імені Сомоні, сквери імені С. Назарова і С. Аміршоєва.

Головною історико-культурною пам'яткою Куляба є мавзолей середньовічного філософа-суфія Хамедані. У 2000-ні було здійснено значну реконструкцію об'єкта (фактично відновлення), у тому числі й оздоблення будівлі.

Серед інших пам'яток (і туристичних принад) — фортеця «Хульбук» і меморіальний комплекс на честь 2700-ліття Куляба.

Зразками сучасної кулябської архітектури можуть служити будівлі резиденції Голови Хатлонської області в місті, Кулябського регіонального і міського відділень «Амонатбанку», Палацу шлюбних церемоній «Бахт».

Освіта, культура, архітектураРедагувати

У Кулябі діють загальноосвітні і музичині школи, республіканський сиротинець. Кулябські вищі навчальні заклади[5]:

  • Кулябський державний університет;
  • Кулябський педагогічний коледж;
  • Кулябське музичне училище.
 
Мавзолей Хамодані

Головним культурним осередком міста є міський палац культури. Також у Кулябі діють такі заклади культури: музей історії Куляба, Кулябський театр музичної комедії імені С. Валізаде, Бібліотека імені Айні (50 тисяч томів) та інші бібліотеки.

У місті працює телецентр. Є стадіон.

Кулябські парки і сквери — міський парк, парк імені Сомоні, сквери імені С. Назарова і С. Аміршоєва.

Головною історико-культурною пам'яткою Куляба є мавзолей середньовічного філософа-суфія Хамедані. У 2000-ні було здійснено значну реконструкцію об'єкта (фактично відновлення), у тому числі й оздоблення будівлі.

Серед інших пам'яток (і туристичних принад) — фортеця «Хульбук» і меморіальний комплекс на честь 2700-ліття Куляба.

Зразками сучасної кулябської архітектури можуть служити будівлі резиденції Голови Хатлонської області в місті, Кулябського регіонального і міського відділень «Амонатбанку», Палацу шлюбних церемоній «Бахт».

Відомі людиРедагувати

Куляб є рідним містом для чинного Президента Республіки Таджикистан Емомалі Рахмона.

Уродженцями Куляба є: Хашим Гадоєв, актор, режисер театру та кіно, народний артист СРСР (1988); сучасні (2000-ні) таджицькі естрадні співачки (персопоп) Маніжа Давлатова та Шабнам Сорайя.

Міста-побратимиРедагувати

У Куляба встановились теплі побратимські стосунки з іранським Хамаданом, зокрема і тому, що в Кулябі похований виходець з Хамадану — Мір Саїд Алі Хамадані, відомий суфійський вчитель і поет.

Від 11 жовтня 1991 року діє угода про побратимські взаємини із «внутрішнім» Худжандом.

Див. такожРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. Куляб // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с., стор. 7
  2. а б Дікаєв Турко Місто-сад! Архівовано 28 серпень 2010 у Wayback Machine. // стаття за 25 травня 2006 року на www.asiaplus.tj (Інформаційна агенція ASIA-Plus, «Новини Таджикистану») Архівовано 17 вересня 2010 у Wayback Machine. (рос.)
  3. Куляб — майбутня столиця Таджикистану ? // стаття за 13 січня 2005 року на www.avesta.tj (Інформаційна служба «Авеста»)
  4. Клімат Куляба
  5. а б Структура Міністерства освіти Республіки Таджикистан на www.tajik-gateway.org (рос.)

Джерела, посилання та літератураРедагувати