Айналов Дмитро Власович

російський історик мистецтва

Дмитро́ Вла́сович Айна́лов (нар. 20 лютого 1862, Маріуполь — пом. 12 грудня 1939, Ленінград) — російський історик мистецтва; член-кореспондент Петербурзької академії наук з 1914 року.

Айналов Дмитро Власович
рос. Дмитрий Власьевич Айналов
Народився 8 (20) лютого 1862[2]
Маріуполь, Маріупольський грецький округ, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія[1][2]
Помер 12 грудня 1939(1939-12-12)[1][2][3] (77 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[1][2]
Поховання Літераторські мостки
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльність краєзнавець, мистецтвознавець, art theorist, викладач університету
Галузь мистецтвознавство[4], історія мистецтв і art theoryd[4]
Alma mater Імператорський Новоросійський університет[d] (1888)
Науковий ступінь доктор наук (9 травня 1900)
Науковий керівник Кондаков Никодим Павлович
Вчителі Кондаков Никодим Павлович
Знання мов російська[4][5]
Заклад Імператорський Санкт-Петербурзький університетd
Членство Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук
Нагороди
орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святого Станіслава III ступеня


Біографія ред.

Народився 8 [20] лютого 1862(18620220) року в місті Маріуполі (тепер Донецька область, Україна). Навчався в Одесі у Новоросійському університеті у Никодима Кондакова. У 1895 році захистив магістерську дисертацію, присвячену дослідженню мозаїк IV—V столітть; у 1901 році — докторську дисертацію на тему «Елліністичні основи візантійського мистецтва».

Впродовж 18901903 років викладав у Казанському та Петербурзькому університетах (з 1903 року професор). Одночасно з 1904 року викладав на Вищих жіночих курсах, а в 19041925 роках — на курсах при Інституті історії мистецтв у Ленінграді. У 19181920 роках працював на історико-філологічному факультеті Таврійського університету у Сімферополі.

Помер в Ленінграді 12 грудня 1939 року. Похований на Літераторських містках на Волковському кладовищі у Санкт-Петербурзі.

Праці ред.

з мистецтва Візантії
  • «Елліністичні основи візантійського мистецтва» (1900);
  • «Візантійський живопис XIV століття» (1917);
з давньо-руського мистецтва
  • «Києво-Софійський собор» (1889, разом з Єгором Рєдіним);
  • «Стародавні пам'ятники мистецтва Києва. Софійський собор. Золотоверхий-Михайлівський і Кирилівський монастирі» (1899);
  • «Нариси і замітки з історії давньоруського мистецтва» (1908);
  • «Архітектура чернігівських церков» (1909);
  • «Пам'ятники християнського Херсонесу» (1901);
  • «Літопис початку російського мистецтва» (1904);
  • «Історія давньоруського мистецтва» (1920);
  • «Історія руського монументального мистецтва» (у 2-х томах, 1932—1933, німецькою мовою);
інші
  • «Етюди про Леонардо да Вінчі» (1939).

Примітки ред.

Література ред.