Стяпонас Дарюс

Стяпонас Дарюс
Стяпонас Дарюс
лит. Steponas Darius ; англ. Stephen Darius
Народження	9 січня 1896; хутір Рубішкес, Росієнський повіт, ; Ковенська губернія, Російська імперія
Смерть	17 липня 1933 (37 років); Мислібуж
Поховання	Cemetery in Aukštieji Šančiaid
Країна	Литва; США
Приналежність	США ; Литва
Рід військ	артилерія ; військово-повітряні сили
Освіта	War School of Kaunasd
Роки служби	США 1917—1919 ; Литва 1920—1928
Звання	Капітан
Війни / битви	Перша світова війна ; Війна за незалежність Литви ; Мемельське повстання
Нагороди
	Медаль Звільнення Клайпеди
Пурпурове серце (США)	Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
	Стяпонас Дарюс у Вікісховищі

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 23 березня 2016, заснована на цій версії.

Стя́понас Да́рюс (лит. Steponas Darius, ім'я при народженні -- Стяпонас Юця́вичус-Дара́шюс (лит. Steponas Jucevičius-Darašius) англ. Stephen Darius; 9 січня 1896 — 17 липня 1933) — литовський військовий льотчик, спортсмен, учасник Олімпійських ігор, учасник війни за незалежність; американський льотчик цивільної авіації, представний литовской діаспори в США, учасник Першої світової війни. Загинув при здійсненні трансатлантичного перельоту за маршрутом Нью-Йорк — Каунас разом зі Стасісом Гіренасом.

Біографія

Дитинство і юність

Народився 9 січня 1896 року на хуторі Рубішкес Росієнського повіту Ковенської губернії. Батьки — селяни Йонас Ромуалдас та Аугустина. Був хрещений у римо-католицьку віру.

У 1905 році помер його батько, і наступного року мати повторно виходить заміж, за Казіса Дягутіса, опікуна сім'ї.

У 1907 родина емігрує до США, де вже жив старший брат Стяпонаса.

Військова кар'єра

Під час Першої світової війни вступив добровольцем до Армії США, був телефоністом. Брав участь у битвах у у Франції, був поранений. Нагороджений Пурпурним Серцем і медаллю Перемоги.

У 1920 році вступив у Чиказький університет, де також відвідував курси офіцерів запасу, але продовжувати навчання не став. Дарюс вирішив взяти участь у війні за незалежність Литви, тому того ж року повернувся на батьківщину і вступив у Військо Литовське. Служив у розвідувальному відділенні Генерального штабу.

15 жовтня 1920 вступає у Каунаське військове училище^[lt], яке готувало молодших офіцерів. 8 травня 1921 року закінчує його й отримує зарахування в артилерію, але вже 19 червня вступає на курси льотчиків.

По закінченню теоретичного курсу в 1922 році йому присвоюється званння лейтенанта авіації. 1 грудня 1924 він стає військовим льотчиком, а 18 грудня отримує звання старшого лейтенанта.

Стяпонас Дарюс був активним учасником Клайпедського повстання 1923 року, одним з його керівників. За участь у повстанні був нагороджений медаллю Звільнення Клайпеди.

У 1927 році знову виїхав до США, де працював у цивільній авіації.

Трансатлантичний переліт

Пам'ятник на місці катастрофи — село Пшчельник під Мислібужем (Польща)

15 липня 1933 разом з льотчиком Стасісом Гіренасом здійснив спробу трансатлантичного перельоту без посадки за маршрутом Нью-Йорк — Каунас (7186 км) на літаку під назвою «Lituanica».

Після вдалого перельоту на північною частиною Атлантичного океану, що тривав 37 годин 11 хвилин, уночі 17 липня о 00:36 за берлінським часом літак розбився у лісі на території Німеччини, неподалік Зольдина; обидва льотчики загинули. Літак пролетів 6411 км і недолетів до цілі 650 км. Місце катастрофи зараз розташоване на території Польщі у лісі Пшчельник● під Мислибужем. Офіційна версія німецької комісії: причиною аварії стали погані погодні умови та перевикористання палива, внаслідок чого літак небезпечно знизився. У радянському художньому фільмі «Політ через Атлантичний океан» представлена версія, за якою літак пролітав на таємним концтабором і був збитий, але яка не має історичного підтвердження.

Спорт

Дарюс займався баскетболом, хокеєм, бейсболом, боксом, легкою атлетикою. На Олімпійських іграх 1924 року в Парижі він був запасним воротарем збірної Литви з футболу^[1]. На клубном рівні як футболист виступав за каунаськую команду ЛФЛС. Спортивный стадион у Каунасі названо на честь С. Дарюса та С. Гіренаса.

Пам'ять

Льотчиків було урочисто поховано в Каунасі на Військовому кладовищі. Вони стали національними героями Литви, про них та їх політ складено вірші литовською, російською мовами. Село, в якому народився Стяпонас Дарюс, перейменоване на його честь; іменами льотчиків названо вулиці в містах Литви, школи, стадіон в Каунасі.

Пам'ятник Дарюсу та Гіренасу стоїть у Чикаго, де сформувалась велика литовська діаспора.