Вікіпедія

Збройні сили Литви

(Перенаправлено з Військо Литовське)

Збройні сили Литви (лит. Lietuvos ginkluótosios pájėgos) або Військо Литовське (лит. Lietuvos kariuomenė) — військова організація Литовської Республіки, призначена для захисту свободи, незалежності та територіальної цілісності держави. Складаються з сухопутних військ, військово-морських сил, військово-повітряних сил і військ спеціальних операцій.

Збройні сили Литви
Lietuvós ginkluótosios pájėgos
Емблема Міністерства національної оборони Литви
Емблема Міністерства національної оборони Литви
Прапор та емблема Збройних сил Литви
Засновані 23 листопада 1918 року
Поточна форма 25 квітня 1990 року
Види збройних сил
Сухопутні війська
Повітряні сили
Військово-морські сили
Сили спеціальних операцій
Добровольчі сили
Штаб  Вільнюс
Командування
Верховний головнокомандувач  Президент
Ґітанас Науседа
Міністр оборони  Юозас Олекас
Начальник генерального штабу генерал-лейтенант
Йонас Зукас
Людські ресурси
Вік 18 років[1]
Призов 12 місяців (2015)[1]
Населення у
призовному віці		 890.074 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
875.780 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Придатних для
військової служби		 669.111 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
724.803 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Щорічно досягають
призовного віку		 20.425 ч. (оц. 2010[1]),
19.527 ж. (оц. 2010[1])
Активні службовці професійні: 8100 (2015)[2]
призов: 3000 (2015)[2]
Резерв 4.470 (2015)[2]
Службовці за кордоном Афганістан Афганістан — 200
Витрати
Бюджет € 424.500.000 (2015)[3]
$ 518.000.000 (2015)[3]
Відсоток у ВВП 1,11 % (2015)[1]
Промисловість
Закордонні постачальники США США
Данія Данія
Фінляндія Фінляндія
Німеччина Німеччина
Італія Італія
Норвегія Норвегія
Польща Польща
Швеція Швеція
Велика Британія Велика Британія
Історія
Військова історія Литви
Радянсько-литовська війна
Друга світова війна
Литовські партизани
Війна в Афганістані (з 2001)
Війна в Іраку
Однострої та звання
Військові звання Литви
Нагороди
Військові нагороди Литви
Збройні сили Литви у Вікісховищі

Поняття «Збройні сили Литви» в основному застосовується по відношенню до збройних сил Литовської республіки, що існує з 1990 року, після відновлення її незалежності. Збройні сили, що існували в Литві в 1236–1251 і 1263–1569 роках[4] називалися Військом Великого Князівства Литовського (лит. Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės kariuomenė). У 1569–1795 роках — Військом Республіки Польської Корони та Великого Князівства Литовського (лит. Lenkijos Karūnos ir Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės Respublikos kariuomenė[5]), у 1918–1940 роках — Військом Литовським (лит. Lietuvos kariuomenė) безпосередньо перед ліквідацією, з 7 липня по 27 серпня 1940 Військо Литовське називалося «Литовським Народним Військом» (лит. Lietuvos liaudies kariuomenė), після чого було реорганізовано в 29-й територіальний стрілецький корпус РСЧА).

Історія ред.

Формування армії Литви ред.

10 жовтня 1991 року був призначений міністр національної оборони- Аудрюс Буткявічюс (лит. Audrius Butkevičius), який раніше був Генеральним директором Департаменту національної оборони Литви . 16 жовтня 1991 року був ліквідований Департамент національної оборони.

30 грудня 1991року були присвоєні перші литовські військові звання.

2 січня 1992 року почало свою діяльність Міністерство національної оборони. В цей же час був оголошений перший призов на дійсну військову службу. Навчальний підрозділ було перейменовано у мотодесантну бригаду, пізніше отримала ім'я «Залізний вовк».

2 січня 1992 року була відновлена литовська військова авіація.

1 вересня 1992 року у Вільнюсі відкрилася Школа національної оборони.

1 листопада 1992 року була створена Флотилія ВМС.

19 листопада 1992 року Верховна Рада — Відновлений Сейм урочисто проголосив про відродження Війська Литовської Республіки. Продовжуючи традиції Війська литовського міжвоєнного періоду багатьомбатальйонам сучасної литовської армії були присвоєні імена полків 1920х-1930х років і їх символіка. Підрозділам Добровольчих сил були присвоєні назви партизанських округів.

Станом на початок 1993 року, загальна чисельність збройних сил Литви складала 7 тис. чол.[6]

Після розпаду СРСР Російська Федерація визнала незалежність Литовської Республіки і зобов'язалася вивести свої війська з її території. У зв'язку з затягуванням виводу військ з боку Росії, литовські військові блокували російські військові частини і не давали поповнити їх новобранцями з Росії. 31 серпня 1993 року останній російський солдат покинув Литву.

27 січня 1994 року Литва почала співпрацю з НАТО за програмою Партнерство заради миру, яке успішно тривало до вступу в НАТО в березні 2004 року.

У 1994 році Литва взяла участь у миротворчій операції НАТО на території Боснії, 17 квітня 1996 загинув 1 військовослужбовець Литви[7]

У 1999 році Литва приєдналася до миротворчої операції НАТО на території Косово, на початку липня 2009 контингент був виведений. Загалом, протягом десяти років до складу сил KFOR було направлено близько 900 військовослужбовців, більшість з них проходили службу в складі польсько-українського батальйону[8].

У 2000 році уряд Литви ухвалив рішення про збільшення чисельності збройних сил з 11,5 тис. до 13 тис. військовослужбовців[9].

У 2002 році розпочалася участь Литви у військовій операції НАТО в Афганістані[10]. Втрати литовського контингенту в Афганістані становлять 1 загиблий і не менше 13 поранених військовослужбовці. Крім того, після нападу 22 травня 2008 на литовський підрозділ, в ході якого був убитий 1 і поранені 2 литовських солдати[11], ще троє литовських солдатів відмовилися продовжувати військову службу в Афганістані та в червні 2008 року були відправлені назад в Литву[12].

У квітні 2003 року Литва направила до Іраку перших 14 військовослужбовців, пізніше чисельність литовського контингенту була збільшена до 130 військовослужбовців. У 2008 році литовський контингент був виведений з Іраку[13]. Крім того, в лютому 2005 року Литва почала брати участь в навчальній місії НАТО в Іраку (NTM-I), яка тривала до грудня 2011 року. Всього, в навчальній місії НАТО брали участь 39 литовських військових, які навчали молодший офіцерський склад збройних сил Іраку і служили в штабах NTM-I. У загальній складності, в Іраку служили понад 900 литовських військових[14].

29 березня 2004 року Литва вступила до НАТО, почалася інтеграція збройних сил країни з збройними силами інших країн НАТО.

У серпні 2006 року між Литвою і Данією було підписано угоду, відповідно до якої литовська моторизована бригада «Залізний вовк» була включена до складу данської дивізії[15].

У 2007 році в місті Паневежис було підписано угоду про створення Естонією, Латвією і Литвою піхотного батальйону сил першочергового задіяння НАТО ( Сили реагування НАТО )[16].

15 вересня 2008 був скасований призов на строкову військову службу. Останні призовники були звільнені в запас 1 липня 2009 року[17], з 2009 року комплектування збройних сил Литви проводиться виключно на професійній основі[18].

2011 ред.

Станом на 2011 рік, військовий бюджет Литви становив 360 млн доларів США, загальна чисельність збройних сил становила 10,64 тис. кадрових військовослужбовців, 6700 резервістів, ще 14,6 тис. служили в складі інших воєнізованих формувань.

  • Сухопутні війська налічували 8,2 тис. військовослужбовців (одна бригада сил швидкого реагування, два мотопіхотних батальйони, два механізованих батальйони, один інженерний батальйон, один батальйон військової поліції, один навчальний полк і кілька підрозділів територіальної оборони), на озброєнні знаходились 187 бронетранспортерів M113A1; 10 БРДМ-2; 133 105-мм гармати польової артилерії; 61 120-мм міномет, до 100 безвідкатних 84-мм гармат «Carl Gustaf», 65 ПТРК, 18 зенітних гармат і 20 переносних зенітно-ракетних комплексів RBS-70[19], а також понад 400 протитанкових гранатометів різних систем[20].
  • Військово-повітряні сили налічували 980 військовослужбовців (три авіабази і п'ять ескадрилей), два літака L-39ZA, п'ять транспортних літаків (два L-410 і три C-27J) і дев'ять транспортних вертольотів Мі-8.
  • Військово-морські сили нараховували 530 чоловік, один малий протичовновий корабель (проєкт 1124М)", три данських патрульних катера типу «Флювефіскен» ( Р11 «Жемайтіс», Р12 «Дзукас», Р14 «Аукшайтіс» ), один норвезький патрульний катер типу «Storm» ( Р32 «Скалвіс» ), три патрульних катери інших типів, два тральщика «Ліндау» ( M53 і M54 ), один штабний корабель мінно-тральних сил ( «Йотвінгіс» ), одне гідрографічне судно і один буксир.
  • Берегова охорона — 540 чоловік і три патрульних катери (Н21, Н22 і Н23).

В листопаді 2013 року представник Департаменту стратегічних комунікацій литовської армії, полковник-лейтенант Артурас Ясінскас повідомив, що в разі нападу литовська армія «здатна вести асиметричну війну протягом місяця і чекати допомоги від союзників»[21].

2019 ред.

У червні 2019 року уряд Литви затвердив плани збільшення чисельності збройних сил країни в найближчі десять років. Згідно із затвердженим урядом проєктом, кількість професійних військових до 2028 року має збільшитися з 10 900 майже до 14 500 осіб. Також намічено збільшення добровольчих частин. Так, кількість добровольців сил ополчення у складі збройних сил зросте на 900 осіб — до 6300. Втричі, до 3900 осіб, має зрости кількість військовослужбовців підготовленого резерву, які беруть участь у навчаннях. Чисельність військового призову має зрости на сто осіб — до 3900.

Водночас кількість курсантів Литовської військової академії та військовослужбовців, які навчаються на курсах молодших офіцерів, залишиться без зміни — 320 і 610 відповідно.

Такі плани розвитку підготовлені з урахуванням угоди політичних партій країни про те, що в 2030 році на оборону виділятиметься 2,5 % ВВП[22].

Згідно із проєктом, який розглядатиме Сейм, максимальна чисельність литовської армії повинна зрости з 21 300 до 26 900 осіб у 2024 році, при цьому кількість професійних військових складатиме від 11 400 до 15 600 осіб. Передбачається забезпечити укомплектованість військових частин за штатом мирного часу професійними військовими не менше ніж 70 %.

Заплановане створення батальйону логістики у складі бригади Zemaitija. На даний момент вона складається з чотирьох батальйонів — трьох піхотних та одного артилерійського.

Також Литва посилює армію озброєнням і технікою. Завершується узгодження угоди з придбання у США 200 легких броньованих позашляховиків JLTV для цього виділяється €149 млн ($166 млн). Вже отримано 198 зі 340 замовлених вантажних автомобілів Unimog U5000.

У рамках контракту 2016 року (найбільша угода вартістю €385,6 млн) до 2022 року очікується завершення поставок 88 німецьких БТР «Boxer» озброєних модулем Rafael Samson Mk II з 30-мм автоматичною гарматою, 7,62-мм кулеметом і ПТРК «Spike-LR». У тому ж 2016 році за €1,6 млн у бундесверу купили 168 знятих з озброєння американських броньованих КШМ М577.

З 2018 року надходять придбані у Німеччині САУ Pzh 2000 із супутньою технікою (придбано 21 САУ — 16 бойових, 2 навчальних, 3 на запчастини, 26 М577, 6 БРЕМ BPz-2 Standard, боєприпаси та ін. за €58,3 млн). До кінця 2024 року планується замінити радянські гелікоптери Ми-8 на UH-60M Black Hawk, угоду орієнтовною вартістю €300 млн підпишуть у 2020 році[23].

Техніка та озброєння ред.

Тип Фото Виробництво/Країна Призначення Варіант Кількість Примітки
Бойова машина піхоти
GTK Boxer     Німеччина
  Нідерланди
  Ізраїль 		Бойова машина піхоти БМП Вілкас 204 Поставлявся з 2017 по 2026 рік, місцеве литовське позначення БМП Вілкас. Озброєний ізраїльським RCWS Rafael Samson, оснащеним 30-мм автоматичною гарматою Mk44 Bushmaster II, спареним 7,62-мм кулеметом і протитанковими ракетами Спайк (ПТРК).
Бронетранспортер
M113     США Бронетранспортер M113A1

M113A2

219 154 одиниці M113A1 і 200 одиниць M113A2, придбані в Німеччині між 2000 і 2006 роками, деякі з них не діючі (використовуються лише як джерело запасних частин); 8 для батальйону матеріально-технічного забезпечення (оснащені кранами), іншої модифікації піхотного, медичного та командного. 50 подаровано Україні.
Бронеавтомобіль
Oshkosh L-ATV     США Легкий бойовий тактичний позадорожній броньований автомобіль 200/500 Замовлено 200 одиниць впродовж 2020—2023 років. Ще 300 замовлено у 2020 році.
Артилерія
PzH 2000     Німеччина Самохідна гармата-гаубиця 21 Здача в 2015-2020 році.
CAESAR     Франція Самохідна гармата-гаубиця CAESAR Mark II 0/18 Замовляла в 2022 році.
M142 HIMARS     США Реактивна артилерія 0/8 Замовлено в 2022 році, включаючи ракети MGM-140 ATACMS.

Міжнародні місії ред.

Литва брала участь у міжнародних миротворчих місіях у Косово, Афганістані та Боснії. Основні сили зараз (2013) розміщуються у Афганістані. Зараз службу закордоном проходять більше 200 солдатів.

Розташування Місія Чисельність
  Афганістан
ISAF
 268
  Боснія і Герцеговина
EUFOR-ALTHEA[en]
 20
  Туреччина
охорона повітряного простору
 5
  Малі
EUTM Mali[en]
 3
  Косово
KFOR
 1
  Індія
OEF-HOA
 1
  Ірак
MNF
 Завершено

Структура ред.

 
Склад збройних сил Литовської Республіки

Види збройних сил ред.

Нашивка Назва Чисельність
  Сухопутні війська (лит. Sausumos pajėgos)

Сухопутні війська Литви є основним видом збройних сил

приблизно 4 000 військовослужбовців та цивільних осіб, а також 6 000 військовослужбовців Добровільних сил[24]
  Військово-повітряні сили (лит. Karinės oro pajėgos) приблизно 1 000 військовослужбовців та цивільних осіб[25]
  Військово-морські сили (лит. Karinės jūrų pajėgos) приблизно 850 військовослужбовців та цивільних осіб[26]
  Сили спеціальних операцій (лит. Specialiųjų operacijų pajegos) інформація відсутня

Штаб ред.

 
Бійці спецназу
 
Литовські військові поліцейські
 
Військовослужбовець Добровільних сил національної оборони
 
Артилерія на позиції
 
ПЗРК FIM-92 Stinger
 
Mінний тральщик LKL «Судувіс» (M52) ВМФ Литви
 
Механізована частина на навчаннях

Частини прямого підпорядкування ред.

  Міністерство національної оборони лит. Krašto apsaugos ministerija[27]

 

Штаб оборони
лит. Gynybos štabas

 

Об'єднаний штаб
лит. Jungtinis štabas

Відомства Системи національної оборони ред.
 

Другий департамент оперативних служб[28]
лит. Antrasis operatyvinių tarnybų departamentas prie KAM

 

Централізована фінансова та майнова служба
лит. Centralizuota finansų ir turto tarnyba prie KAM

 

Департамент розширення інфраструктури
лит. Infrastruktūros plėtros departamentas prie KAM

 

Автогосподарство МОК
лит. KAM Autoūkis

 

Служба друку і інформаційного забезпечення
лит. KAM Leidybos ir informacinio aprūpinimo tarnyba

 

Господарча служба
лит. KAM Ūkio tarnyba

 

Служба админістрування військового зобов'язання[29]
лит. Karo prievolės administravimo tarnyba

 

Архів Міністерства національної оборони
лит. Krašto apsaugos archyvas prie KAM

 

Центр кризового управління
лит. Krizių valdymo centras prie KAM

 

Мобілізаційний департамент
лит. Mobilizacijos departamentas prie KAM

 

Служба зв'язку та інформаційних систем
лит. Ryšių ir informacinių sistemų tarnyba prie KAM

 

Державний центр підготовки цивільного супротиву
лит. Valstybinis pilietinio pasipriešinimo rengimo centras prie KAM

 

Військовий музей імені Вітаутаса Великого
лит. Vytauto Didžiojo karo muziejus

Інші підрозділи ред.
 

Ординаріат війська литовського
лит. Lietuvos kariuomenės ordinariatas

 

Штабний батальйон імені великого князя литовського Гядімінаса
лит. LDK Gedimino štabo batalionas

 

Військова поліція
лит. Karo policija

 

Литовська військова академія імені генерала Йонаса Жямайтіса
лит. Generolo Jono Žemaičio Lietuvos karo akademija

 

Будинок офіцерів
лит. Ramovė

Управління матеріально-технічного забезпечення ред.

  лит. Logistikos centras

 

Центр контролю за пересуванням

 

Служба гарнізонного обслуговування

 

Центр військової картографії

 

Військово-медична служба імені доктора Йонаса Басанавичюса

 

Матеріально-технічний батальйон загальної підтримки імені великого князя Вітяніса

 

Департамент матеріальних ресурсів

 
 Служба складу

Управління навчання і персоналу ред.

  лит. Mokymo ir personalo valdyba

 
 Школа підофіцерів імені дивізійного генерала Стасіса Раштікіса
лит. Divizijos generolo Stasio Raštikio puskarininkių mokykla
 
 Навчальний полк імені великого гетьмана литовського Йонуша Радвіли
лит. Didžiojo Lietuvos etmono Jonušo Radvilos mokomasis pulkas
  Військова інженерна школа[30] лит. Karo inžinerijos mokykla
 
 Центр бойової підготовки імені генерала Адольфаса Раманаускаса
лит. Generolo Adolfo Ramanausko kovinio rengimo centras

Оснащення та озброєння ред.

Спочатку, на озброєнні литовської армії було озброєння і військова техніка частин Радянської Армії, які перебували на території Литовської РСР.

У 1991 році ФРН подарувала литовській армії два транспортних літаки L-410 UVP[31]. Надалі, почалися поставки озброєння і військової техніки зі східноєвропейських держав і країн НАТО.

14 серпня 1992 командувач Балтійсткого флоту адмірал Володимир Єгоров і президент асоціації «Сельма» Владас Лаурінавічюс підписали конфіденційний договір, за яким «Сельма» зобов'язалася побудувати житло для військовослужбовців російської армії і флоту, що виводяться з країн Балтії та дислокованих в Калінінградській області Росії — в обмін на 5 тис. автоматів АК-74 і два військові катери. Отримані автомати були негайно перепродані міністерству національгої оборони Литви[32]

У 1993 році Швеція почала навчання військовослужбовців литовської армії, станом на 3 вересня 2001 року були підготовлені 82 офіцерів і фахівців і ще 20 курсантів продовжували навчання[33]

У 1997—1998 роках литовська армія отримала в дарунок від оборонного відомства Швейцарії 100 автомашин. Машини були випущені не раніше 1970 і використовувалися за призначенням, проте залишилися в хорошому стані[34].

У 1999 році з Болгарії було отримано 20 буксируваних 120-мм мінометів. 40 тис. Гвинтівок M-14 було отримано з США за програмою військової допомоги, на початку 2001 року деяка кількість гвинтівок, які надійшли на озброєння єгерського батальйону імені князя Вітаутаса Великого було модернізовано до рівня M14L1[35].

Крім того, в 1999 році було ухвалено рішення про будівництво патронного заводу в селі Віюкай під Каунасом. Виробничі лінії закупили у Франції, у фірми « Sofema ». Завод обійшовся Литві в 220 млн літів. У 2005 році литовські патрони були сертифіковані НАТО[36]. У 2011 році виробнича потужність заводу становила близько 20 млн патронів в рік, штат працівників — 70 чоловік[37].

У 2000 році з Польщі були отримані десять МТ-ЛБ[38]

У грудні 2001 року був підписаний контракт з американською фірмою «Локхід-Мартін» про постачання 18 протитанкових комплексів «Джавелін» і 74 ракет до них на суму 9650000 доларів[39]

На початку 2002 року було укладено угоду про поставку з США радіолокаційної станції TPS-117, призначеної для створення системи BALTNET[40]. У вересні 2004 року була введена в дію перша з трьох радіолокаційних станцій — TRML-3D[41].

У 2002 році був укладений договір про поставку з США озброєння і техніки на 31 млн доларів (8 пускових установок «Stinger» типу «земля-повітря» і 60 ракет до них, а також радари для наведення на ціль Thales Raytheon Systems TPQ-64 Sentinel і 69 автомашин HMMWV). Перші 15 «хаммерів» мали надійти на озброєння в 2005 році[42].

У 2002 році з Данії були отримані 72 буксируваних 105-мм гаубиць M101[43].

У 2003 році на кошти, надані США за програмою військової допомоги, були куплені 69 автомашин HMMWV загальною вартістю 10,5 млн доларів (близько 27 млн ​​літів), перші 24 автомашини були поставлені в Литву на початку 2005 року[44].

30 березня 2004 почалося патрулювання повітряного простору Латвії, Литви та Естонії винищувачами НАТО ( Operation Baltic Air Policing ). В рамках операції на литовській авіабазі Зокняй постійно розміщені чотири тактичних винищувача (дві чергові пари) і авіатехнічна група НАТО (120 військовослужбовців та цивільних фахівців). Вартість здійснення операції становить 20 млн доларів на місяць[45].

У квітні 2004 року було укладено договір з Норвегією, відповідно до якого в кінці 2004 року з Норвегії було отримано 20 переносних зенітно-ракетних комплексів RBS-70, 260 зенітних ракет Mk.3 і 5 радіолокаційних станцій «Giraffe»[46].

Також, в період з 2001 року до кінця лютого 2005 року для литовської армії з ФРН було передано 200 бронетранспортерів M113, що раніше перебували на озброєнні бундесверу[44]

В середині грудня 2005 року з фінською компанією «Oy Sisu Auto AB» був підписаний контракт на придбання партії з 50 армійських вантажівок підвищеної прохідності SISU E11T і SISU E13TP, обладнаних броньованими кабінами з куленепробивним склом, захистом днища від підриву на мінах і фильтровентиляційною установкою[47]. Поставлялися машини трьох типів: контейнеровози вантажопідйомністю до 20 тонн, тягачі платформ для перевезення техніки і машини технічної допомоги. Загальна вартість контракту склала 69 млн літів (близько 20 млн євро). Перші 26 вантажівок були передані литовської армії в серпні 2007 року, поставки були завершені в липні 2009 року[48].

У 2006 році був підписаний контракт з італійською компанією «Alenia Aeronautika» на постачання трьох військово-транспортних літаків C-27J Spartan загальною вартістю 258 750 000 літів. При цьому оплату за контрактом було дозволено провести в розстрочку до 2011 року[48].

Також, 1 листопада 2006 року на озброєння надійшли пістолети Glock-17, пістолети-кулемети HK UMP, автомати G36, підствольні гранатомети AG36, легкі кулемети FN Minimi, снайперські гвинтівки AW і PGM UR Hecate II, а також 40-мм автоматичні гранатомети HK GMG[49]. Загальна вартість зброї, отриманого за контрактом з фірмою «Хеклер і Кох», склала 2 663 000 євро[50].

У 2008 році у Великій Британії за 190 млн літів[48] були придбані два тральника проєкту 320 / 331B, прийняті на озброєння литовських військово-морських сил в 2011 році під найменуванням M53 і M54 .

У 2009 році з ФРН були отримані автомати G-36 на суму 14 млн літів, при цьому платежі, які повинні були бути закінчені в 2009 році, було дозволено виплатити в розстрочку до 2010—2011 року[48].

До початку 2010 року на озброєння військово-морських сил Литви надійшли три патрульних корабля класу Standart Flex 300, придбаних у Данії за 44,5 млн літів[48].

У серпні 2011 року у норвезької компанії «Arctic Trucs Norge AS» за 15 млн літів (4,4 ​​млн євро) були куплені 12 броньованих автомашин «Toyota Land Cruiser 200» і запасні частини до них[51].

У грудні 2011 року уряд Литви уклав контракт на суму 31 770 000 літів (12,9 млн. доларів США) про придбання в Норвегії партії 12,7-мм крупнокаліберних кулеметів «браунінг» M2 QCB (на суму 22,8 млн літів) і патронів до них (на суму 8 970 000 літів)[52].

Протягом 2011 року литовська армія отримала з США допомогу на суму близько 13,1 млн літів; обсяг військової допомоги США протягом 2012 року був встановлений в розмірі близько 31,6 млн літів (близько 12,8 млн доларів США). Серед номенклатури поставок — військове та навчальне обладнання, засоби зв'язку, засоби індивідуального захисту, безпілотники, оптичні прилади та прилади нічного бачення[53].

Восени 2012 року був укладений контракт на поставку з Нідерландів для литовської армії техніки та військового майна на суму близько 10 млн літів. Серед номенклатури поставок — вантажівки з контейнерами для зв'язку і управління, автомашини-заправники, снігоочисна техніка для очистки злітно-посадкових смуг, самоскиди[54].

У період з 1994 по 2013 рік у військово-навчальних закладах ФРН були підготовлені понад 300 військовослужбовців Литвы[55]

У 2013 році США передали для литовського контингенту в Афганістані техніку і військове майно загальною вартістю 8,6 млн доларів (безпілотні літальні апарати, засоби зв'язку, прилади нічного бачення, амуніцію та ін.)[56].

Після виведення литовського контингенту ISAF з військової бази Гор в провінції Чагчаран влітку 2013 року за допомогою США розпочалася евакуація в Литву 25 транспортних засобів та іншого майна вартістю кілька мільйонів літів, раніше наданої у користування литовському контингенту ISAF, за програмою військової допомоги[57][58].

У 2013 році відбулася поставка з Данії шести 105-мм гаубиць M101 для створення батареї берегової оборони.

Друковані видання ред.

У 2001 році у складі міністерства національної оборони була створена прес-служба — Служба друку та інформаційного забезпечення, якою випускаються три друкованих видання: журнал «Karys» («Воїн»), газета «Savanoris» («Доброволець») і інформаційний бюлетень «Krašto apsauga» («Національна безпека»). Всі вони доступні для завантаження в Інтернеті у форматі pdf. Крім того, періодична преса мається у підрозділах: кожні три місяці за підтримки департаменту, свої газети випускають батальйони, виходить щоквартальний журнал у військовій академії[59].

День Збройних сил Литви ред.

 
Рота почесної варти

23 листопада 1918 року прем'єр-міністр Литви Аугустінас Вольдемарас підписав указ, який поклав початок формування регулярної Литовської армії. Тепер цей день святкується як День Збройних сил Литви (День воїнів Литви).

З нагоди Дня Збройних сил в Вільнюсі проходять урочиста меса в костелі св. Ігнатія, урочисте шикування військових на Кафедральній площі і парад на площі Гедеміна. На Кафедральній площі традиційно піднімаються прапори всіх трьох видів Збройних сил Литви — сухопутних, повітряних і морських.

2023 ред.

25 листопада 2023 року, у столиці Литви, місті Вільнюсі, відбувся військовий парад на честь 105-річчя створення національної армії, у якому взяли участь як литовські військовослужбовці, так і союзники країн НАТО. У параді взяли участь близько 1400 військових та понад 100 одиниць військової техніки. Під час параду Вільнюсом пройшли бойові машини піхоти Vilkas, самохідні гаубиці PzH 2000, танки Abrams, бойові машини піхоти Bradley, самохідні гаубиці Paladin, танки Leopard Бундесверу, бойові машини піхоти Puma і Marder та ін.[60][61]

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
  2. ↑ а б в Ministry of National Defence numbers and facts.
  3. ↑ а б Seimui pristatytas 2015 m. biudžeto projektas. «Lietuvos Respublikos Seimas». Процитовано 7 вересня 2015.
  4. ↑ З 1251 до 1263 року Литва була королівством (лит. Lietuvos Karalystė), тому його військо, в цей період, називалося «Військом Королівства Литовського».
  5. ↑ В даний час, в офіційній литовській та польській історіографії використовується назва «Військо Республіки Обох Народів» (лит. Abiejų Tautų Respublikos kariuomenė) (пол. Wojsko Rzeczypospolitej Obojga Narodów) для позначення збройних сил федеративної держави, однак, така назва не є історичною і вперше з'явилася в XX столітті в роботах польського письменника і публіциста Павла Ясениці. В той час, як держава офіційно іменувалася Rzeczpospolita Korony Polskiej i Wielkiego Księstwa Litewskiego тобто Республіка польської Корони та Великого Князівства Литовського.
  6. ↑ Литва // «Зарубежное военное обозрение», № 2, 1993 стор.63
  7. ↑ Academy commemorated 16th death anniversary of 1st Lt. Normundas Valteris [Архівовано 2014-08-12 у Wayback Machine.] // сайт військової академії Литвы від 17 квітня 2012
  8. ↑ Литва через економію вивела війська з Косово // LENTA.RU від 8 червня 2009
  9. ↑ Литва // «Зарубежное военное обозрение», № 7 (640), 2000. стр.56
  10. ↑ Сергей Батраев. Плследняя миссия?.. [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] // газета «Во славу Родины», № 72 от 17 апреля 2013
  11. ↑ Литовский сержант Арунас Ярмалавичюс погиб в Афганистане. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 12 серпня 2014.
  12. ↑ Литва відрядила в Афганістан ще одну групу вояків // інформагентство REGNUM від 15 липня 2008
  13. ↑ Литва завершила участь в операції в Іраку // DELFI.LT від 18 грудня 2008
  14. ↑ Литва завершує свою участь в навчальній місії НАТО в Іраку // «Литовський кур'єр» від 22 грудня 2011
  15. ↑ «Motorised Infantry Brigade „Iron Wolf“ was affiliated to the Danish Division on the basis of agreements signed by Denmark and Lithuania in August 2006»
    After 5 years in the Alliance: periphery or front of NATO? [Архівовано 2017-12-22 у Wayback Machine.] // офіційний сайт міністерства оборони Литвы от 25 марта 2009
  16. ↑ Д. Габарс. Страны Балтии создают объединенный батальон для сил первоочередного задействования НАТО // «Зарубежное военное обозрение», № 2 (719), 2007. стр.68-69
  17. ↑ Karinė tarnyba «Karo prievolė» Bendrosios nuostatos. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
  18. ↑ Вооруженные силы Литвы [Архівовано 24 березня 2013 у Wayback Machine.] // «Во славу Родины», № 218 от 16 ноября 2011
  19. ↑ «Зарубежное военное обозрение», № 4 (781), 2012, стр.16-19
  20. ↑ «Зарубежное военное обозрение», № 7 (760), 2010 стор.89
  21. ↑ Литва в разі нападу може місяць вести війну // DELFI.LV від 23 листопада 2013
  22. ↑ Литва збільшить армію майже в півтора раза. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 6 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  23. ↑ Литва планує збільшити армію на 25 % за п'ять років. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 9 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019.
  24. ↑ Sausumos pajėgos
  25. ↑ Karinės oro pajėgos
  26. ↑ Karinės jūrų pajėgos
  27. ↑ KAS institucijos
  28. ↑ Antrasis operatyvinių tarnybų departamentas
  29. ↑ Karo prievolės administravimo tarnyba. Архів оригіналу за 13 квітня 2010. Процитовано 12 серпня 2014.
  30. ↑ Karo inžinerijos mokykla
  31. ↑ [1] // DELFI.LT від 23 березня 2012
  32. ↑ Володимир Водо. Навколо угоди «зброя-житло». Сліди з Вільнюса і Москви ведуть на Маршаллові острови // «Коммерсант», № 134 (852), 20 липня 1995
  33. ↑ Швеція передає Литві надлишки зброї та військового спорядження [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] // NEWSRU.COM від 3 вересня 2001
  34. ↑ Коротко // «За кермом», № 7, 1998
  35. ↑ Володимир Водо. Гвинтівки з чужого плеча прийняла на озброєння литовська армія // «Коммерсант», № 41 (2171) від 7 березня 2001
  36. ↑ В. Іванов. Литва продає військовий завод[недоступне посилання з квітня 2019] // «Час», 16.06.2006
  37. ↑ Йде підготовка до приватизації збройового заводу в Гіра
  38. ↑ MT-LB — Contracts, Orders & Sales
  39. ↑ Литва // «Зарубежное военное обозрение», № 2 (659), 2002. стр.61
  40. ↑ Литва // «Зарубежное военное обозрение», № 3 (660), 2002. стр.58
  41. ↑ Литва // «Зарубежное военное обозрение», № 9 (690), 2004. стр.72
  42. ↑ Литовська армія пересідає на Humvee [Архівовано 2014-08-12 у Wayback Machine.] // інформагентство «REGNUM» від 15 липня 2004
  43. ↑ M101 — Contracts, Orders & Sales
  44. ↑ а б Литовська армія забезпечується джипами і БТР // «Gorod.LV» від 26 лютого 2005
  45. ↑ Операція «Повітряне патрулювання» ОВВС НАТО в Європі // «Зарубежное военное обозрение», № 1 (790), 2013. стр.55-60
  46. ↑ Норвегія надасть допомогу Литві в вдосконаленні системи ППО країни // «Зарубежное военное обозрение», № 12 (693), 2004. стр.63
  47. ↑ Армія Литви отримає фінські броньовані вантажівки [Архівовано 6 липня 2014 у Wayback Machine.] // інформагентство «REGNUM-Білорусь» від 6 січня 2006
  48. ↑ а б в г д html Збройні сили Литви озброюються …[недоступне посилання з липня 2019] // «Тиждень» від 21 вересня 2009
  49. ↑ Латвійська армія отримає нову зброю // DELFI.LV від 30 жовтня 2006
  50. ↑ Армія Латвії отримала сучасну стрілецьку зброю [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] // інформагентство «REGNUM-Білорусь» від 6 жовтня 2012
  51. ↑ Литовська армія пересідає на броньовані джипи [Архівовано 2014-08-12 у Wayback Machine.] // інформагентство «REGNUM-Білорусь» від 26 серпня 2011
  52. ↑ А. Брандов. Литва закупила у норвежской армии пулемёты и боеприпасы // «Зарубежное военное обозрение», № 7 (784), июль 2012. стр.91
  53. ↑ МО США подарує литовським військовим в Афганістані військове обладнання за 31 млн літів // DELFI.LT від 28 січня 2012
  54. ↑ Армія Литви купує у Нідерландів вживану військову техніку за 10 млн літів // DELFI.LT від 30 жовтня 2012
  55. ↑ 06/03/2013 Главком НД Німеччини обговорить у Вільнюсі міжнародні військові операції // 15min.lt
  56. ↑ Афганистан // «Зарубежное военное обозрение», № 5 (794), май 2013. стр.95
  57. ↑ Остання місія: литовські військові йдуть з Афганістану з високо піднятими головами // 15min.lt від 14 червня 2013
  58. ↑ З Афганістану до Литви вивозиться військова техніка // DELFI.LT від 12 серпня 2013
  59. ↑ Олександр Холод. В гостях у литовської армії [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] // газета «У славу Батьківщини» від 9 січня 2013
  60. ↑ Minint kariuomenės įkūrimo 105-ąsias metines Vilniuje įvyko karinis paradas. BNS. 2023.11.25, 11:54
  61. ↑ За участю танків Leopard та Abrams: у столиці Литви пройшов масштабний військовий парад. 25.11.2023, 23:34

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Збройні_сили_Литви&oldid=41003386