72-га окрема механізована бригада (Україна)

72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців (72 ОМБр, в/ч А2167) — військове формування механізованих військ Збройних сил України. Розміщується у місті Біла Церква Київської області. Бригада створена в 2002 році на базі 72-ї гвардійської механізованої дивізії, що у свою чергу веде історію від 72-ї гвардійської мотострілецької дивізії.

72-га окрема механізована бригада (2002—дотепер) 72-га механізована дивізія (1992—2002)
Нарукавний знак бригади, 2017 р.
На службі	1992—дотепер
Країни	Україна
Вид	Сухопутні війська
Тип	Механізовані війська
Чисельність	бригада
У складі	ОК «Північ»
Пункт базування	Київська область, м.Біла Церква
Прізвиська	Чорна бригада
Оборонець	Чорні запорожці
Гасло	«Воля або Смерть!»
Марш	«Хоробрі хлопці, відважне військо!»
Війни/битви	Війна на сході України — з 2014 Протистояння у Маріуполі Бої на українсько-російському кордоні 2014 Бої за Донецький аеропорт Бої за Степанівку Бої за Авдіївку
Командування
Поточний командувач	полковник Руслан Татусь
Медіафайли на Вікісховищі

З 2014 року бригада брала участь у війні на сході України у складі сил Антитерористичній операції.

Історія

У 1992 році 72-га гвардійська мотострілецька дивізія перейшла під юрисдикцію України та увійшла до складу Збройних сил України. З'єднання отримало назву — 72-га гвардійська механізована дивізія, і зберегло нагороди та регалії попередниці.

У 2002 році, в рамках загальновійськової реформи, дивізію було переформовано на бригаду.

Війна на сході України

Бойовий шлях з'єднання розпочався 8 березня 2014 року, коли військова частина була піднята по тривозі. Вже наприкінці березня окремі підрозділи утримували оборону довкруж м. Маріуполь та м. Волноваха на Донеччині (Приазов'я): перший механізований батальйон під командуванням Івана Войтенка утримував Маріупольський аеропорт, а в травні частково був закинутий у тільки-но відвойований Донецький аеропорт, де рота Богдана Барди утримувала оборону більше 70 днів (вони й були першими «кіборгами» ДАП), а частково зайшов на охорону 248-кілометрової прикордонної зони від Амвросіївки до Ізвариного. Другий механізований батальйон, під командуванням Михайла Драпатого, з березня до травня 2014 року тримав оборону довкола Волновахи, згодом — поблизу Амвросіївки і разом з 1 МБ — поблизу Свердловська, Червонопартизанська, Ізвариного, де пробули півтора місяці до славнозвісного прориву 3 серпня 2014 року.^{[джерело?]}

Атака біля Зеленопілля

Вночі 11 липня 2014 року батальйонно-тактична група складена з пiдроздiлiв 72-ї ОМБр, 24-ї ОМБр, та 79-ї ОАеМБр у ході висунення на кордон з РФ для посилення Південного армійського угруповання потрапила під обстріл з реактивних установок БМ-21 «Град» повноцінними російськими збройними силами біля Зеленопілля, що знаходиться 17 км на південний схід від міста Ровеньки, Свердловський район, Луганська область. Зі слів офіцера, присутнього на місці бою, втрати склали 50 загиблих і 100 поранених військовослужбовців. Ці дані розповсюдило українське новинне агентство «УНІАН». За даними родичів загиблих, в результаті обстрілу під Зеленопіллям було вбито більше 200 українських військових. Згідно журналістських розслідувань, було встановлено імена усіх загиблих Після обстрілу батальйонно-тактична група 24-ї ОМБр продовжила вести бій в оточенні.

Ізварине

Військові 72-ї окремої механізованої бригади з суботи 12 липня 2014 року перебували в оточенні терористів біля пункту пропуску «Ізварине» у Луганській області, не отримували підкріплення, постійно зазнавали обстрілів і мали значні особові втрати. Разом з ними в оточенні перебували військовослужбовці 24-ї механізованої та 79-ї аеромобільної бригад, які в свою чергу зазнали значних втрат після обстрілу біля Зеленопілля 11 липня 2014 року.

30 липня після взяття під контроль висоти Савур-Могила на Донеччині українським силам вдалося розблокувати військових 72-ї механізованої та 79-ї аеромобільної бригад, які довгий час перебували в оточенні між російським кордоном і проросійськими бойовиками.

3 серпня після двотижневої перерви обстріли наших підрозділів під Ізварино раптово посилилися. Ворог в ультимативній формі запропонував здатися, вийти на територію РФ разом з технікою і боєкомплектом, що залишився — або загинути під шквальним вогнем російської артилерії. Комбати першого і другого батальйонів прийняли непросте рішення: розділитися і виходити двома шляхами, через Росію та йдучи на прорив по 50-кілометровому коридору крізь перехресний вогонь з окупованої території та РФ. Знищивши частину техніки, вночі з 3 на 4 серпня комбат 1 МБ Іван Войтенко вивів близько 280 солдат і офіцерів через РФ, з яких всі до одного протягом тижня повернулися додому в Україну. Комбат 2 МБ Михайло Драпатий в цю ж ніч повів своїх 260 героїв на 31 бронемашині на прорив. Вранці 4 серпня колона дісталася Зеленопілля, де розташовувалась 79 ОМБр та 24 ОМБр. Разом з ними в ніч з 6 на 7 серпня бійці 72 ОМБр здійснили другий, вирішальний етап свого славнозвісного прориву, вийшовши з так званого «Ізваринського котла» в повному складі, не втративши жодного військовослужбовця.

5 серпня терористи обстріляли колону беззбройних військовослужбовців 72 бригади — 195 чоловік, що повертались з території Російської Федерації; напередодні частина військовиків після тривалого обстрілу з важкої зброї змушено відійшла на російську територію, перед відходом підірвавши залишки бойової техніки та знищивши свою зброю.

7 серпня прес-центр АТО повідомив, що 72 військовослужбовці 72-ї бригади повернулись на територію України з земель Російської Федерації, : «Тих, хто залишився представники російських спецслужб змушують давати брехливі свідчення про те, що вони нібито обстрілювали територію Росії».

10 серпня міністр оборони України генерал-полковник Валерій Гелетей повідомив, що 72-у окрему гвардійську механізовану бригаду вiдведено на безпечні рубежі на доукомплектування:

Вони виснажені, але незломлені, справжні герої – вони втримували державний кордон, відтягли на себе чималі сили терористів, стримували колони бронетехніки кремлівських найманців та забезпечили таким чином умови для наступальної операції Збройних Сил України на інших напрямках. Як один результатів операції – взяття стратегічних висот, які дозволяють нам сьогодні контролювати даний сектор. Особливо хотів би відзначити командира одного з батальйонів бригади майора Михайла Драпатого та начальника штабу бригади підполковника Івана Гараза, які разом зі своїми бійцями попри все тримали оборону під ударами російської реактивної артилерії.

12 серпня загинув солдат 72-ї бригади Михайленко Віталій Ігорович (1985—2014), вважається зниклим безвісти, станом на лютий 2017-го тіло не знайдено. 29 серпня на блокпосту під Волновахою загинув лейтенант 72-ї бригади Олександр Устименко.

Після доукомплектації

Бійці 1-го батальйону 72-ї бригади на полігоні в Яворові. 2016 р.

Протягом місяця, після виводу частини із зони АТО, в бригаді було проведене доукомплектування особовим складом і бойовою технікою. Військовослужбовці мали можливість відпочити, зустрітися з рідними. А всі підрозділи окремої механізованої бригади були повністю укомплектовані справною технікою, поповнено запаси боєприпасів та матеріально-технічних засобів.

Через вторгнення регулярних військ, кілька підрозділів 72 ОМБр мусили спішно повертатися на передову. Так, новостворений 3 МБ, власним ходом повернувшись з Мелітополя під Волноваху, 28 серпня брав участь у визволенні двох рот Нацгвардії з «Іловайського котла» поблизу Старобешево, Комсомольська, та забезпечував охорону поранених військовослужбовців і медперсоналу, яких спішно вивозили зі Старобешівського шпиталю. На початку вересня 3 механізований батальйон під командуванням майора Валерія Гудзя зупинив спробу танкового прориву ворога під Стилою та Петровським, зайнявши оборону в довколишніх степах, яку утримує до цього часу.

В кінці вересня остання батальйонна тактична група 72 ОМБр відправилась у район виконання завдань. Таким чином бригада після відновлення боєздатності знову повернулася до зони антитерористичної операції. З осені 2014 року підрозділи бригади несли службу у Волноваському районі Донецької області.

24 вересня близько 18:35 зазнав смертельних поранень внаслідок спрацювання вибухового пристрою, встановленого невідомими особами на стежці, розташованій приблизно за 2 км північніше села Старогнатівка, коли слідував для виконання бойового завдання в секреті, старший солдат 72-ї ОМБр Михайло Козлов.

29 жовтня 2014 року з полону терористів після важких перемовин вдалося звільнити пораненого та прооперованого солдата 72-ої бригади Дятла Сергія Віталійовича, повідомив «Центр звільнення полонених».

Авдіївка

Наприкінці жовтня 2016 року підрозділи бригади заступили на позиції в районі промзони міста Авдіївка та смт Верхньоторецьке.

29 січня—3 лютого 2017 року бригада вела важкі бої в районі промислової зони міста Авдіївка. Бійцям бригади вдалося вибити проросійські формування з позиції Алмаз у сірій зоні. У бою загинув капітан Андрій Кизило. Він посмертно був удостоєний звання Героя України, орденом Богдана Хмельницького 3 ступеня були нагороджені 6 бійців, один з яких посмертно, орденом «За мужність» 3 ступеня нагороджені 15 бійців, 7 з яких посмертно. Позицію Алмаз перейменували в честь капітана Андрія Кизила, вона носить його псевдо — Орел.

• 29 червня 2017 з позицій Орел було опубліковано репортаж з фото, на одній зі світлин знято пам'ятний камінь на честь Андрія.

29—30 червня загострилась ситуація поблизу села Кам'янка (Ясинуватський район). Російсько-терористичні підрозділи зайняли «сіру зону» у 600 м від села і почали облаштовувати там свої позиції під вогневим прикриттям з боку Крутої Балки, Ясинуватої та Василівки, із використанням танків, артилерії та мінометів. Під вогнем опинилися і мирні мешканці Кам'янки. У 72-ій бригаді вирішили, що ці зухвалі дії противника можуть нанести шкоду репутації бригади і наражають на небезпеку мирних мешканців. Підрозділи 72 ОМБр із дотриманням Мінських домовленостей змусили шкідників відступити на попередні позиції. За оцінками 72 бригади, втрати противника склали: 13 вбитих, більше 30 поранених, знищені БМП і танк.

На початку листопада 2017 року 72-га бригада ім. Чорних Запорожців повернулась із зони проведення АТО на постійне місце дислокації, 5 листопада оборонців Авдіївки зустрічали у Білій Церкві.

Втрати

Станом на листопад 2017 року, за даними Книги Пам'яті, бригада втратила 134 бійців загиблими.

Структура

Дивізія: 2001

Нарукавні знаки дивізії

управління

229 МП

224 МП

Файл:155 самохідний артилерійський полк.jpg

155 САП

• управління, А2167
• 229-й механізований полк
• 224-й механізований полк
• 155-й самохідно-артилерійський полк
• 1129-й зенітний ракетний полк
• 59-й окремий танковий батальйон
• 1345-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон
• 117-й окремий розвідувальний батальйон
• 538-й окремий батальйон зв'язку
• 220-й окремий інженерно-саперний батальйон
• 892-й окремий батальйон тилового забезпечення
• 280-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
• 23-й об рхбз
• 149 омедб

Бригада

Нарукавні знаки бригади

мехбат

танковий бат

зенітний дивізіон

артилерійська група

• управління (штаб)
• механізований батальйон
• механізований батальйон
• механізований батальйон
• танковий батальйон
• зенітний ракетно-артилерійський дивізіон (2С6 «Тунгуска»)
• бригадна артилерійська група
  • батарея управління та артилерійської розвідки
  • самохідний артилерійський дивізіон
  • самохідний артилерійський дивізіон
  • реактивний артилерійський дивізіон
  • протитанковий артилерійський дивізіон
• рота снайперів
• розвідувальна рота
• вузол зв'язку
• рота радіоелектронної боротьби
• радіолокаційна рота
• група інженерного забезпечення
• рота РХБ захисту
• батальйон матеріально-технічного забезпечення
• ремонтно-відновлювальний батальйон
• медична рота
• комендантський взвод

Символіка

До 2017 року носила почесне найменування «Красноградсько—Київської».

23 серпня 2017 року, з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, зважаючи на зразкове виконання поставлених завдань, високі показники в бойовій підготовці та з нагоди 26-ї річниці незалежності України, указом Президента України Петра Порошенка бригаду названо на честь Чорних запорожців. 24 серпня 2017 року, на параді до Дня незалежності України, Президент України Петро Порошенко вручив бригаді бойове знамено.

Командування

Командири

• полковник Цицюрський Микола Миколайович (?? — ??)
• полковник Педченко Григорій Миколайович (1996—1998)
• генерал-майор Сергій Безлущенко
• полковник Сирський Олександр Станіславович
• полковник Хомчак Руслан Борисович (2005—2009)
• полковник Грищенко Андрій Миколайович (2009—2015)
• полковник Соколов Андрій Васильович (2015—2017)
• полковник Татусь Руслан Вадимович (з листопада 2017)

Начальники штабу

• підполковник Гараз Іван Вікторович (2014—2015)

Озброєння

• Т-64
• БМП-2
• БМП-1
• БРМ-1К
• БТР-80

Див. також

• Чорні запорожці
• 72-га гвардійська мотострілецька дивізія (СРСР)

Посилання

• Книга пам'яті загиблих — 72-а окрема механізована бригада
• Військові частини Сухопутних військ за родами військ
•  М. Жирохов Від Мелітопольщини до кордону: бойовий шлях 2-го батальйону 72-ї механізованої бригади29