Хомчак Руслан Борисович

Русла́н Бори́сович Хомча́к (нар. 5 червня 1967(19670605), Львів) — український військовик, генерал-полковник ЗСУ.

Руслан Борисович Хомчак
Погон генерал-полковника ЗСУ (2020) гор.svg Генерал-полковник
Ruslan Khomchak, 2018, 01.jpg
Загальна інформація
Народження 5 червня 1967(1967-06-05) (54 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Alma Mater Московське загальновійськове училище (1988),
Національна академія оборони України (2001, 2008)
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування General Staff of the Ukrainian Armed Forces.svg Генеральний штаб
Війни / битви
Командування
2020-2021 Збройні сили України, Головнокомандувач
2019-2020 General Staff of the Ukrainian Armed Forces.svg Генеральний штаб, начальник
2017-2019 Міністерство оборони України, головний інспектор
2015-2017 Сухопутні війська України, начальник штабу
2014-2015 Оперативне командування «Південь» ОК «Південь», командувач
2012-2014
6-й армійський корпус.gif
 6 АК, командувач
2010-2012
8-й армійський корпус (2009).png
 8 АК, начальник штабу
2005-2007
72 ОМБр.svg
 72 ОМБр, командир
2001-2005
300 ОМП.png
 300 ОМП, командир
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)

Commons-logo.svg Матеріали до статті на Вікісховищі

У минулому — головнокомандувач ЗСУ (2020―2021), Начальник ГенштабуГоловнокомандувач ЗСУ (2019—2020), начальник штабу Сухопутних військ ЗСУ (2015—2017), командувач військ оперативного командування «Південь» (2014—2015), командир 6-го армійського корпусу (2012—2014).

Учасник війни на сході України, командувач Сектору Б, брав безпосередню участь у боях за Іловайськ.

ЖиттєписРедагувати

Руслан Хомчак народився 5 червня 1967 року у Львові[1].

У 1988 році закінчив Московське загальновійськове училище[1]. З 1988 по 1992 рік проходив службу у складі Групи радянських військ у Німеччині та у Білоруському військовому окрузі, обіймаючи посади від на командира мотострілецького взводу до командира мотострілецької роти[1].

У 1993 році продовжив службу у Збройних Силах України. Протягом семи років служив у 24-й механізованій дивізії, почавши з посади заступника начальника штабу мотострілецького батальйону і досягши посади начальника штабу механізованого полку у складі дивізії[1].

У 2001 році здобув військову освіту оперативно-тактичного рівня у Національній академії оборони України. Закінчив навчання із золотою медаллю.

Далі проходив службу на посадах командира 300-го механізованого полку 38-го армійського корпусу ЗахОК, командира 72-ї окремої механізованої бригади 8-го армійського корпусу.

У 2008 році із золотою медаллю завершив навчання на факультеті підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національній академії оборони України, був призначений на посаду заступника начальника штабу управління 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України.

В 2010 році був призначений першим заступником командира 6-го армійського корпусу. Того ж року Хомчака призначили вже начальником штабу — першим заступником командира 8-го армійського корпусу. У 2011 році полковник Хомчак отримав військове звання генерал-майора[2][3].

У травні 2012 року був призначений на посаду до командира 6-го армійського корпусу, а у серпні 2013 року йому було присвоєно військове звання генерал-лейтенанта[4]. У листопаді того ж року 6-й армійський корпус було переформовано у Оперативне командування «Південь». Руслан Хомчак спочатку очолив командування, як тимчасовий виконувач обов'язків, а 2014 року був призначений на посаду командувача ОК «Південь».

Війна на сході УкраїниРедагувати

Під час війни на сході України Руслан Хомчак обіймав посаду командувача сектора «Б» сил Антитерористичної операції.

Під час операції з взяття Іловайська, яка здійснювалася під безпосереднім керівництвом Хомчака значно меншими силами, ніж передбачалося за планом, велика частина бійців з добровольчих батальйонів потрапила в оточення. Зі слів Костянтина Гришина (псевдонім — Семен Семенченко), причиною тому став відступ військових формувань від Новоазовська, що дозволив бойовикам «ДНР» та російським солдатам оточити представників батальйонів територіальної оборони. На допомогу їм було спрямовано бригаду Нацгвардії, однак, не дійшовши до місця призначення, вони отримали наказ командування повертати назад[5]. З іншого боку, як стверджували бійці батальйону «Азов», Руслан Хомчак під час спроб визволення м. Іловайська добровольчими батальйонами відмовлявся йти з ними в бій з надуманих причин[6]. Водночас Руслан Хомчак наголошує, що міг так само загинути, як і решта, тому йому не соромно за Іловайськ[7].

29 серпня 2014 року, українські військовики намагалися вирватися з оточення та потрапили у засідку і змушено повернулися на вихідні позиції, зазнавши значних втрат. Після втручання Президента України Петра Порошенка було досягнуто домовленості про утворення «гуманітарного коридору», через який мали вивести бійців українських батальйонів. 31 серпня з'явилася інформація, що Руслану Хомчаку разом з командирами добровольчих батальйонів «Дніпро», «Івано-Франківськ» та «Миротворець», а також кількома десятками солдатів вдалося зі зброєю в руках вирватися з оточення[8][9].

Штабна робота і посада Начальника ГенштабуРедагувати

З 2015 року генерал Хомчак — начальник штабу — перший заступник командувача Сухопутних військ ЗС України.

З лютого 2017 року обіймав посаду головного інспектора Міністерства оборони[10].

21 травня 2019 року призначений Начальником Генерального штабуГоловнокомандувачем Збройних сил України, замінивши Віктора Муженка[11]. 31 травня введений до складу Ради національної безпеки і оборони[12].

5 грудня 2019 року присвоєне звання генерал-полковника[13].

27 березня 2020 року у зв'язку з поділом посад Начальника Генерального штабу та Головнокомандувача Збройних сил України призначений Головнокомандувачем Збройних сил України[14].

У 2020 році повідомлялося, що у Хомчака спостерігався конфлікт з командувачем Повітряних сил Сергієм Дроздовим, а також з міністром оборони Андрієм Тараном. ЗМІ говорили, що у ситуацію втрутився Офіс президента і наполягав на тому, щоб сторони дійшли компромісу і розв'язали проблеми взаємодії.[15]

27 липня 2021 року президент Зеленський звільнив генерал-полковника Хомчака з посади головнокомандувача ЗСУ,[16] і призначив на неї Валерія Залужного[17]. Того ж дня Зеленський призначив Хомчака першим заступником секретаря РНБО,[18] і наступного дня вивів зі складу РНБО.[19] У середовищі військових посаду Хомчака як першого заступника оцінили як «заслужену пенсію».[15]

ОцінкиРедагувати

Хомчака звинувачували у некомпетентності та зраді від представників громадськості та добровольчих батальйонів під час боїв за Іловайськ[20]. Водночас, командир батальйону «Донбас-Україна» В'ячеслав Власенко вважає, що ця хвиля негативу була інспірована з РФ[21].

РодинаРедагувати

Дружина — Анна Коваленко, громадська активістка, журналістка, сотниця 39-ї жіночої сотні Самооборони Майдану, колишня радниця трьох міністрів оборони України та міністра інформаційної політики України. Експертка з питань оборони та безпеки. Голова Чернігівської ОДА з 13 жовтня 2020 року[22] по 4 серпня 2021 року[23].

Донька — Марія (2021 р.н.)[24].

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г генерал-лейтенант Хомчак Руслан Борисович. Міністерство оборони України. Процитовано 2019-08-29. 
  2. Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 859/2011 «Про присвоєння військових звань»
  3. Начальнику штабу 8-го армійського корпусу присвоєне військове звання генерал-майор. Сайт 8-го корпусу. Процитовано 30 серпня 2014. 
  4. Указ Президента України від 23 серпня 2013 року № 453/2013 «Про присвоєння військових звань»
  5. Семенченко рассказал, почему бойцы не взяли Иловайск и попали в окружение (рос.). «Bigmir». Процитовано 31 серпня 2014. 
  6. Інсайдер: Ким були комбати добровольчих батальйонів до війни? - Випуск 2. Телеканал ICTV на Youtube. 10.10.2014. Процитовано 22.03.2015. 
  7. Начальник Генштабу Хомчак розповів, як він вийшов з «Іловайського котла». УНІАН. Процитовано 24.05.2019. 
  8. З Іловайська вирвались генерал Хомчак та комбат Івано-Франківська. «Українська правда». Процитовано 31 серпня 2014. 
  9. Сегодня с оружием в руках из окружения россиян под Иловайском вырвалось несколько групп наших бойцов (рос.). «Цензор.net». Процитовано 31 серпня 2014. 
  10. Полторак відреагував на призначення нового начальника Генштабу. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2019-05-22. Процитовано 22 травня 2019. 
  11. Указ Президента України від 21 травня 2019 року № 302/2019 «Про призначення Р.Хомчака начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України»
  12. Указ Президента України від 31 травня 2019 року № 340/2019 «Про склад Ради національної безпеки і оборони України»
  13. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №890/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-12-06. 
  14. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №125/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2020-03-27. 
  15. а б Обпалені війною: хто очолив армію напередодні 30-ї річниці незалежності України. LB.ua. Процитовано 2021-08-16. 
  16. Зеленський звільнив головнокомандувача ЗСУ Хомчака – речник. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2021-07-27. 
  17. Названо наступника Хомчака на посаді головнокомандувача ЗСУ. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-07-28. 
  18. Указ Президента України № 319/2021 від 27 липня 2021 року «Про звільнення Р.Хомчака з посади Головнокомандувача Збройних Сил України»
    Указ Президента України № 322/2021 від 27 липня 2021 року «Про призначення Р.Хомчака Першим заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України»
  19. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №325/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2021-07-28. 
  20. «Запасаємося попкорном». Реакції соцмереж на перші призначення президента Зеленського. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2021-07-23. 
  21. "Небезпечний для Росії": розкриті нюанси про нового начальника Генштабу. Обозреватель (uk-UK). Процитовано 24.05.2019. 
  22. Цензор.НЕТ. Нова глава Чернігівської ОДА Коваленко — дружина Головнокомандувача ЗСУ Хомчака (оновлено). Цензор.НЕТ (uk). Процитовано 2020-10-15. 
  23. Указ Президента України від 4 серпня 2021 року № 342/2021 «Про звільнення А. Коваленко з посади голови Чернігівської обласної державної адміністрації»
  24. У Хомчака народилася дочка. 12.01.2021, 00:03
  25. Указ президента України №333/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2020-08-24. 
  26. Указ Президента України від 7 грудня 2004 року № 1447/2004 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Збройних Сил України»

ПосиланняРедагувати

ВідеоРедагувати

Інтерв'юРедагувати

Військові посади
Попередник:
Віктор Муженко
Головнокомандувач Збройних сил України
21 травня 2019 — 27 липня 2021
Наступник:
Валерій Залужний
Попередник:
Віктор Муженко
Начальник Генерального штабу
21 травня 2019 — 27 березня 2020
Наступник:
Сергій Корнійчук
Попередник:
Начальник штабу
Сухопутних військ

2015 — 2017
Наступник:
 
Нове створення Командувач
Сектору Б

2014 — 2015
розформовано
Попередник:
Сергій Бессараб
Командувач
6-го армійського корпусу

2012 — 2013
розформовано
Попередник:
Олександр Сирський
Командувач
72-ї окремої механізованої бригади

2005 — 2009
Наступник:
Андрій Грищенко