Відносини Чорногорія — НАТО
Чорногорія є одним з найновіших членів Партнерства заради миру[1] , приєдналася в грудні 2006 року. Демократичні та оборонні реформи є одними із ключових напрямків співпраці. У квітні 2008 року Чорногорії було запропоновано розпочати Інтенсифікований діалог з НАТО на її бажання вступити в НАТО.
Чорногорія підписала Програму індивідуального партнерства з НАТО в січні 2008 року, співробітництво розширило свої межі в липні 2008 року, коли був узгоджений План індивідуального партнерства[2].У грудні 2009 р Чорногорія отримала План дій з членства , заключний крок в заявці на членство в організації.[3] Чорногорія отримала незалежність від Сербії в червні 2006 року в наслідок проведеного Референдуму про незалежність Чорногорії[4]. З 17 грудня 2010 року є офіційним кандидатом на вступ до Євросоюзу, а також має на меті вступити в НАТО.
Рамки співробітництва
Після здобуття незалежності, Чорногорія проводить широкомасштабну програму структурних та інституційних реформ. Співпраця в рамках Партнерства заради миру може істотно допомогти країні в подальшій інтеграції в Альянс і ЄС.
Чорногорія представила Презентаційний документ союзників в квітні 2007 року. Документ деталізує напрямки співпраці, які Чорногорія має намір розвивати та поглиблювати партнерство: інституційний розвиток і реформа армії, оборонна політики і стратегії, демократичний контроль над збройними силами, навчання та підготовка цивільного і військового персоналу, в тому числі з іноземних мов.
У Чорногорії працює місія НАТО, а також відділення зв'язку з Штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі. Угода з НАТО з інформаційної безпеки була підписана в квітні 2007 року, і почала функціонувати в листопаді 2008 року.
Основні напрямки співробітництва
Співпраця в галузі безпеки
Чорногорія прагне збільшити співпрацю в області безпеки в рамках Партнерства заради миру. Участь у спільному плануванні, підготовці та навчаннях буде суттєвим елементом співпраці в рамках партнерства. Чорногорія прагне приєднатися до союзників по НАТО в майбутніх гуманітарних і миротворчих операціях.[5]
На підтримку зусиль НАТО щодо оснащення і підготовку Афганської національної армії, Чорногорія пропонує пожертву у вигляді 1600 зброї та боєприпасів. Вона також розглядає допомогу медичного персоналу в НАТО в Афганістані.
Оборона і реформа сектора безпеки
Оборона і правоохоронної систем є ключовими елементами співпраці. Ключовим пріоритетом є, працювати разом, щоб встановити повний демократичний контроль над збройними силами. Союзники також підтримують широкий демократичний, інституційний і судовий процес реформ, реалізований в Чорногорії.
За сприяння союзників, Чорногорія проводить реформи в стратегічній оборонні і створює довгостроковий план розвитку для своєї армії. Ці документи служать основою для всеосяжного реформування системи оборони країни. Країна приєдналася до Партнерства заради миру з метою планування та аналізу розвитку збройних сил, які будуть повною мірою здатні використовуватися у миротворчих і рятувальних цілях з силами НАТО і державами партнерами.
Союзники по НАТО підтримали проект Цільового фонду НАТО в обох країнах Сербії і Чорногорії, видалити цим країнам протипіхотні міни. Надмірне і застаріле озброєння і боєприпаси залишаються серйозною проблемою для Чорногорії з точки зору безпеки та охорони навколишнього середовища.
Наука і довкілля
В рамках програми "Наука заради миру і безпеки[6] [7][8]" Чорногорії отримала гранти для низки спільних проектів. Проекти включають в себе сейсмічні проекти зі зниження ризику при небезпечних явищах, дослідження і поглиблення регіональної співпраці.
Чорногорія і НАТО спрямовані на підвищення наукового співробітництва. Основні напрями співпраці в інтересах розвитку може бути дослідження боротьби з тероризмом, видалення небезпечних хімічних речовин, і екологічні ініціативи.
Еволюція відносин
Союзники НАТО визнали незалежність Чорногорії зразу ж після того, як вона оголосила незалежність в червні 2006 року і запросили її приєднатися до Партнерства заради миру в листопаді 2006 на Ризькому саміті. „Це дійсно історичний момент для Чорногорії”, -- сказав Філіп Вуянович, президент Чорногорії. „Чорногорія продовжуватиме здійснювати свої реформи у дуже серйозний і відповідальний спосіб.”[9] Країна офіційно приєднався до Партнерства в грудні того ж року. У квітні 2007 року, Чорногорія виступила презентувала документ у якому було зазначено деталізації цілей та пропозиції країни для співпраці в рамках Партнерства заради миру.
У квітні 2008 року, в країні було запрошено НАТО почати Посилений діалог з усього спектру політичних, військових, фінансових, та безпекових питань, пов'язаних з його прагненням до членства. В рамках інтенсивного діалогу з НАТО було проведено шість раундів консультацій на робочому рівні з Чорногорією на різні теми в період з червня 2008 року по січень 2009 року.
Відношення людей в середині країни що до вступу в НАТО
Правляча Демократична партія соціалістів Чорногорії та Соціал-демократичної партії Чорногорії підтримувати сильне бажання Чорногорії стати членом НАТО. На початку 2009 року вони почали дворічну кампанію з метою сприяння приєднанню до НАТО, який обробляється медіа агентством MAPA.[10]. Правляча коаліція на чолі з прем'єром Міло Джукановичом стверджує Чорногорія не може дозволити собі залишатися осторонь світових процесів, НАТО і ЄС потрібні нашій країні в якості загального процесу євроатлантичної інтеграції[11]. За даними демографічного опитування, громадяни просербською або проросійської політичною орієнтацією, православні християнські консерватори, жінки і малоосвічені є Основні групи, які не підтримують вступ до НАТО. Внаслідок чого в країні була створена партія Сербська національна гурпа з основним гаслом "Ні НАТО"[12].В березні 2014 було проведено опитування компанією Ipsos, результати показали, що 46% підтримали вступ в НАТО, проти 42%[13].
Див. також
Примітки
- ↑ Офіційний сайт програми Партнерство заради миру
- ↑ Usaglašavanje III paketa Partnerskih ciljeva 2012, nato-montenegro.me (Januari 26, 2012)
- ↑ Crna Gora u predvorju NATO-a
- ↑ Україна визнала незалежність Чорногорії
- ↑ Відносини НАТО з Чорногорією
- ↑ Программа НАТО “Наука ради мира и безопасности”
- ↑ Creation of the NATO Science for Peace and Security Committee
- ↑ Комітет НАТО з науки заради миру
- ↑ Боснія і Герцеговина, Чорногорія і Сербія приєднались до програми НАТО „Партнерство заради миру”
- ↑ https://translate.googleusercontent.com/translate_c?depth=1&hl=ru&rurl=translate.google.com.ua&sl=en&tl=uk&u=http://www.naslovi.net/2009-01-09/e-novine/kampanjom-za-vecu-podrsku-uclanjenju-u-nato/990176&usg=ALkJrhiH3-jY6Ks3cypLJ7Te9h5ywJ0pzg
- ↑ https://translate.googleusercontent.com/translate_c?depth=1&hl=ru&rurl=translate.google.com.ua&sl=en&tl=uk&u=http://www.pobjeda.co.me/citanje.php%3Fdatum%3D2009-01-11%26id%3D156376&usg=ALkJrhh5fu9yzjRhglB1_Pc1zTnlNsFJlw
- ↑ https://translate.googleusercontent.com/translate_c?depth=1&hl=ru&rurl=translate.google.com.ua&sl=en&tl=uk&u=http://www.in4s.net/crna-gora/58-cg/6510-in4s-poeo-kampanju-ne-u-nato&usg=ALkJrhh44W7e47CptcYhwfmPNpjIS9RY_g
- ↑ «Членство Ради НАТО Зв'язок гравця: 46% громадян підтримують вступ Чорногорії до НАТО"