Наука заради миру і безпеки

Science for Peace and Security
Наука заради миру і безпеки
Flag of NATO.svg
Абревіатура SPS
Тип Наука і техніка
Засновано 28 червня 2006
Членство 28 країн-членів НАТО та 44 країни-партнера
Офіційні мови англійська, французька

Наука заради миру і безпеки (англ. Science for Peace and Security, SPS) — програма НАТО, яка першочергово націлена на посилення євроатлантичної та міжнародної безпеки шляхом застосування найкращих наукових і технічних знань і досвіду для прийняття рішень з питань, що становлять взаємний інтерес для Організації Північноатлантичного договору і її партнерів[1]. Програма сприяє посиленню безпеки НАТО та країн-партнерів Альянсу акумулюючи зусилля світової спільноти для подолання сучасних викликів безпеці та стабільності у світі.

Програма була затверджена 28 червня 2006 року на засіданні Північноатлантичної ради, яка підтримала пропозицію країн-членів Альянсу щодо створення нового Комітету НАТО з науки заради миру та безпеки, який став результатом ініціативи по реструктуризації робочих органів Альянсу та злиття Наукового комітету НАТО та Комітету з викликів сучасному суспільству[2][3].

СтруктураРедагувати

Оцінку і відбір проектних пропозицій здійснюють дорадчі ради, які розглядають заявки на участь країн-членів та держав-партнерів Альянсу. Дорадчі ради охоплюють чотири виміри[3]:

 
Супутникова антена «Virtual Silk Highway» в науковому центрі DESY створена у рамках Програми «Наука заради миру»

Основні напрямкиРедагувати

Ключовими пріоритетними напрямками[4][5] програми на сьогодні є:

ГрантиРедагувати

З метою більш тісної співпраці між науковцями країн-членів НАТО і партнерами Альянсу, а також з метою фінансування наукових досліджень в галузі безпеки програма щорічно виділяє наступні гранти:

  • Гранти на розвиток передових студій, створення у перспективі центрів науково-дослідницького спрямування (ASI);
  • Гранти на проведення прогресивних навчальних курсів (АТС);
  • Гранти на проведення науково-дослідних семінарів (ARW);
  • Гранти на реінтеграцію для молодих науковців (RIG);
  • Гранти на створення інфраструктури комп'ютерних мереж (NIG);
  • Гранти на проведення семінарів з вдосконалення комп'ютерних та телекомунікаційних мереж (ANW)[6].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Программа НАТО «Наука ради мира и безопасности»
  2. Creation of the NATO Science for Peace and Security Committee
  3. а б Комітет НАТО з науки заради миру. Архів оригіналу за 12 серпень 2014. Процитовано 11 серпень 2014. 
  4. Обновлены приоритеты Программы НАТО «Наука ради мира и безопасности»
  5. Teplitz, Vigdor (November 21, 2009). Science News (Society for Science and the Public) 176 (11): 36. 
  6. Механізми підтримки НАТО. Архів оригіналу за 12 серпень 2014. Процитовано 11 серпень 2014.