Миколаївське градоначальництво
Микола́ївське градонача́льство — адміністративно-територіальна одиниця в Російської імперії, утворена у 1900 році. У градоначальство входило місто Миколаїв з прилеглими землями і хуторами, виділене з губернії через його стратегічне значення.
Градоначальство підпорядковувалося безпосередньо міністру внутрішніх справ. До Миколаївського градоначальства були приписані навколишні хутори і посади Водопої, Широка Балка, Богоявленськ, Соляні, Інвалідні, Мішково-Погорілове, Кульбакине, Аляуди тощо. Очолював його градоначальник, який призначався імператором особисто або за поданням Міністерства внутрішніх справ. Миколаївські градоначальники зазичай поєднували цю посаду з обов'язками командира над Миколаївським портом.
Історія
22 травня 1899 року управління Чорноморського флоту було остаточно перенесене в Севастополь, а Миколаїв отримав статус заштатного міста Херсонської губернії. Через рік, 5 червня 1900 року, було ліквідоване Миколаївське військове губернаторство, а натомість, з 1 липня на його території було засноване Миколаївське градоначальство[1].
Першим градоначальником Миколаєва став колишній губернатор, контр-адмірал Карл Михайлович Тикоцький. Посаду цю він обіймав до 11 жовтня 1902 року[1]. За субординацією градоначальник підпорядковувався Херсонському губернатору, але мав право з окремих питань звертатися безпосередньо до міністерства внутрішніх справ, а також направляти туди щорічні «вірнопіддані» звіти про стан справ у градоначальстві.
Органом управління градоначальника була канцелярія, реорганізована з канцелярії миколаївського військового губернатора.
Посадові обов'язки градоначальника були досить широкими: за своїм службовим положенням, він мав поєднувати функції командира Миколаївського військового порту і начальника гарнізону та обов'язки вищої державної посадової особи на підпорядкованій території. Тобто градоначальник був носієм як цивільної, так і військової влади в місті. Як цивільний керівник, градоначальник керував міською поліцією, відповідав і здійснював нагляд за станом промисловості й торгівлі, діяльністю казенних установ, навчальних закладів і лікарень, благоустроєм міста тощо.
Єдиною цивільним, хто займав цю посаду, був Микола Павлович Леонтович — будучи міським головою Миколаєва він з березня до травня 1917 року виконував і обов'язки градоначальника[1].
Миколаївські градоначальники
| П. І. Б. | військове звання | час на посаді |
|---|---|---|
| Тикоцький Карл Михайлович | контр-адмірал | |
| Енквіст Оскар Адольфович | віце-адмірал | |
| Загорянський-Кисіль Аполінарій Сергійович | контр-адмірал | |
| Зацарений Василь Максимович | контр-адмірал | |
| Мязговський Олександр Іванович | віце-адмірал | |
| Покровський Андрій Георгійович | контр-адмірал | |
| Леонтович Микола Павлович |
Див. також
Примітки
Джерела
- Мірошніченко Н. В. До питання діяльності канцелярії Миколаївського градоначальника на початку XX ст. Збірник наукових праць ЧДУ імені Петра Могили. Т. 37. Вип. 24. 2005.
- Миколаївське градоначальство.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|dateformat=(довідка)Проект «Миколаївська область. Електронна історична енциклопедія» (рос.)