Аркас Микола Миколайович (старший)
Мико́ла Микола́йович Аркас (25 грудня 1852 (7 січня 1853), Миколаїв — †13 (26) березня 1909, там же) — український культурно-освітній діяч, письменник, композитор, історик. Один із засновників і незмінний голова «Просвіти» в Миколаєві. Син Миколи Андрійовича Аркаса, племінник Захарія Андрійовича Аркаса, батько Миколи Миколайовича Аркаса (молодшого).
| Микола Миколайович Аркас | |
|---|---|
 | |
| Народився | 25 грудня 1852 (7 січня 1853) Миколаїв |
| Помер | 13 (26) березня 1909 (56 років) Миколаїв |
| Поховання | Некрополь Миколаєва |
| Громадянство | Російська імперія |
| Діяльність | культурно-освітній діяч, письменник, композитор, історик |
| Галузь | історія[1], музика[1], літературна діяльністьd[1] і освіта[d][1] |
| Alma mater | Одеський університет |
| Знання мов | російська[2] і українська[1] |
| Членство | Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка[3] |
| Жанр | національна музика[3] і опера[3] |
| Батько | Аркас Микола Андрійович |
| Родичі | Аркас Захарій Андрійович |
| У шлюбі з | Аркас Софія Петрівнаd |
| Діти | Аркас Микола Миколайович |
Біографія
Народився 26 грудня 1852 (7 січня 1853) року у Миколаєві в сім'ї адмірала Чорноморського Флоту Миколи Андрійовича Аркаса.
Мати Софія Петрівна походила з давнього козацького роду Богдановичів, мала значний вплив на формування стійкого інтересу сина до української мови, культури, звичаїв.
Дитячі та юнацькі роки пройшли на територї Миколаївщини.
Будучи сином високого імперського посадовця, він одягався в український народний одяг. Улітку - вишита сорочка та солом'яний бриль, взимку - смушкова шапка та свитка. Микола вперто одягав, не дивлячись на роздратування батька.
Отримав різносторонню освіту в Училищі правознавства у Петербурзі та Одеській гімназії. Згодом навчався на фізико-математичному факультеті Новоросійського університету в Одесі.
Після завершення навчання (з 1875 до 1881 року) за родинною традицією Микола Аркас служив у морському відомстві в Миколаєві. У вільний від служби час віддавався улюбленій справі — збиранню і запису народних мелодій і вивченню історії України. Під впливом свого вчителя Петра Ніщинського — українського композитора, диригента, письменника — почав самотужки оволодівати музичними знаннями, композиторськими навичками і писати музику.
Помер 13 (26 березня) 1909 року в Миколаєві, де його і поховано поруч з церквою на старому цвинтарі в сімейному склепі поряд з батьками. Ухвалою виконкому Миколаївської обласної ради депутатів трудящих від 2 липня 1971 року склеп Аркаса охороняється як пам'ятка історії та культури.
Творча діяльність
Творчий доробок композитора складають солоспіви, вокальні ансамблі й обробки народних пісень (близько 80). Найзначнішим твором Миколи Аркаса, який приніс йому визнання, стала опера «Катерина» за поемою Тараса Шевченка (1890 рік). Цей твір започаткував оперну шевченкіану і став першою українською ліричною народно-побутовою оперою. «Катерина» з великим успіхом була поставлена трупою Марка Кропивницького у Москві у 1899 році, а згодом — у Мінську, Вільнюсі, Києві. Досі постановки опери постійно відновлюються.
Після закінчення морської служби у 1881 році, Микола Аркас зайняв посаду мирового судді у Херсоні. Багато часу віддавав культурно-громадській роботі. Він став засновником і головою товариства «Просвіта» в Миколаєві, на власні кошти відкрив народну школу з українською мовою навчання, яка з наказу влади була відразу заборонена. У 1908 році була опублікована «Історія України-Русі» Миколи Аркаса.
Вшанування пам"яті
27 жовтня 1992 року на місці Аркасівського будинку встановлено пам'ятний знак - мідну стіну з барильєфом Миколи Аркаса. Автори монументу - Василь Федорчук, Олексій Бондаренко.
18 квітня 1996 року розпорядженням голови Миколаївської облдержадміністрації засновано обласну культурологічну премію імені Миколи Аркаса. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 6 серпня 2001 року період з 7 січня 2002 по 7 січня 2003 року оголошено "Аркасівським роком на Миколаївщині".
У жовтні 2002 року на будинку, де народився Микола Аркас (вул. Нікольська,13) урочисто відкрито меморіальну дошку (скульптор Ю. Макушин).
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Кауфман Л. М. М. Аркас. К., 195
- Жадько В. О. Благословенне святим Миколаєм. — К., Департамент, 2000. — 600 с.
- Жадько В. О. Грек із душею українця. Роман-пошук. — К.,2003. — 346 с.
- Жадько Віктор. Микола Аркас. Два томи. -К.,2005.- 1346 с.
- Жадько, В. Безсмертя, осяяне віфлеємською зіркою Різдва: Тарас Шевченко і Микола Аркас / В. Жадько // Пам`ять століть. - 2009. - № 1/2. - С. 112-129.
- Зеров М. К. Микола Аркас. Історія України-Русі. Видання друге. Краків, 1912
- Романенчук Б. Азбуковник. Енциклопедія української літератури. — Філадельфія: Київ, 1969. — Т. 1. — С. 149.
- Старовойт І. Аркас Микола // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 22.
- М.М.Шитюк, Є.Г.Горбуров, К.Є.Горбуров. Слава і гордість Миколаївщини. 75-річчю утворення Миколаївської області присвячується – Миколаїв: Видавець П.М. Шамрай., 2012. – С. 19-21.