Аркас Захарій Андрійович

військовик Російської імперії

Заха́рій Андрі́йович Арка́с (Захарі́ас Арка́с, грец. Ζαχαρίας Αρκάς; 1793, Літохоро, Фессалія, Греція — 1866, Миколаїв) — генерал-лейтенант, археолог, історик. За походженням грек. З дворян. Син Андреаса Аркаса, старший брат М. А. Аркаса, дядько М. М. Аркаса (старшого).

Аркас Захарій Андрійович
Народився1793 Редагувати інформацію у Вікіданих
Літохоро Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 березня 1866(1866-03-23) Редагувати інформацію у Вікіданих
Миколаїв, Миколаївське військове губернаторство, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНекрополь Миколаєва Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьштурман, військовослужбовець, археолог, історик Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдякиЗасновник і перший директор Херсонеського музею старожитностей
УчасникОборона Севастополя (1854—1855) Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнягенерал-лейтенант Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоАндреас Аркас Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриАркас Микола Андрійович Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Святого Георгія IV ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святої Анни IV ступеня

Біографія

ред.

У дитинстві привезений батьками греками-біженцями у Миколаїв. Отримавши класичну освіту від свого батька, викладача древніх мов та історії в Миколаєві, Захарій успадкував від нього любов до археології.

Навчався в штурманському училищі, після якого в 1816 вступив мічманом на флот. Воював у складі Чорноморського флоту в ході російсько-турецької війни 1828—1829 рр. Брав участь при взятті фортеці Варни в загоні контр-адмірала Скаловського в битві при Пендераклії і при спалюванні турецьких кораблів у румелійських берегів.

За станом здоров'я залишив стройову службу і оселився в м. Севастополі. Крім виконання морських посад, був головою севастопольського Статистичного комітету, інспектором севастопольського карантину, згодом будував, засновану за розпорядженням О. С. Грейга севастопольську морську офіцерську бібліотеку і був її директором. Перед облогою Севастополя він вивіз бібліотеку до Миколаєва.

Останні роки життя провів у Миколаєві, де і був похований у фамільному склепі Аркасів на старому міському кладовищі.

Історичні та археологічні дослідження

ред.

Засновник і перший директор Херсонеського музею старожитностей. Проводив розкопки в Херсонесі.

Результати його археологічних досліджень друкувалися в «Записках Одеського товариства історії та старожитностей», членом якого Захарій Аркас був з 1846. Написав низку статей з історії Чорноморського флоту. Залишив цікаві спогади про російсько-турецькі війни і про дії флоту. Перу Захарія Аркаса належать праці: «Опис Іраклійського півострова та старожитностей його». «Історія Херсонеса», «Порівнювальна таблиця еллінських поселень по Евксінському Понту».

Нагороди

ред.

Нагороджений орденами:

Бібліографія

ред.
  • Журнал, веденный флота лейтенантом Захарием Андреевичем Аркасом I-м во время турецкой войны… — ГПБ им. М. Е. Салтыкова-Щедрина. Отд. рукописей и редких книг, ф. 89, Н.K. Шильдер, К. 4 № 6
  • Начало учреждения российского флота на Черном море и действия Черноморского флота в 1788—1866 гг. — Записки. ТТ. 4 и 5
  • Описание Ираклийского полуострова и древностей его. — Н., 1879; Сравнительная таблица еллинских поселений по Евксинскому понту. Записки Одесского общества истории древностей. Т. 3

Джерела

ред.
  • Аркас З. А. — Большая энциклопедия. Т. II, — СПб., «Просвещение», 1902
  • Мурзакевич. Захарий Андреевич Аркас. — О., Записки Одесского общества истории древностей, Т. VI
  • Топоров А. М. Наш земляк-летописец // Южная правда, 1965. — № 274
  • Енциклопедичний словник «Миколаївці, 1789—1999 р.р.», м. Миколаїв, «Возможности Киммерии», 1999

Посилання

ред.