Відкрити головне меню

Солда́тське — село в Україні, у Великописарівському районі Сумської області. Площа 4686,6 га. Населення становить 743 осіб. Орган місцевого самоврядування — Солдатська сільська рада.

село Солдатське
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Великописарівський район
Рада/громада Солдатська сільська рада
Код КОАТУУ 5921284801
Облікова картка Солдатське 
Основні дані
Засноване 1719
Населення 743
Поштовий індекс 42826
Телефонний код +380 5457
Географічні дані
Географічні координати 50°26′22″ пн. ш. 35°12′39″ сх. д. / 50.43944° пн. ш. 35.21083° сх. д. / 50.43944; 35.21083Координати: 50°26′22″ пн. ш. 35°12′39″ сх. д. / 50.43944° пн. ш. 35.21083° сх. д. / 50.43944; 35.21083
Середня висота
над рівнем моря
117 м
Відстань до
районного центру
35 км
Місцева влада
Адреса ради 42826, Сумська обл., Великописарівський р-н, с.Солдатське, вул.Центральна,1, тел. 54-6-31
Сільський голова Вискребенцева Антоніна Михайлівна
Карта
Солдатське. Карта розташування: Україна
Солдатське
Солдатське
Солдатське. Карта розташування: Сумська область
Солдатське
Солдатське
Солдатське. Карта розташування: Великописарівський район
Солдатське
Солдатське

Солдатська сільська рада розташована на північному сході України, у лісостеповій зоні на березі річки Ворсклиця, за 35 км від Великої Писарівки.

Географічне розташуванняРедагувати

Село Солдатське розташоване на лівому березі річки Ворсклиця, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Крамчанка, нижче за течією на відстані 4.5 км розташоване село Катанське, на протилежному березі — село Ницаха.

Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Історичні відомостіРедагувати

  • Село Солдатське створено в 1719 році. Першими поселенцями села були служиві люди, тобто солдати різних розрядів, які переселив сюди Московський господар в середині 17 століття для захисту російських південних рубежів від набігу кримських татар і турків. Пізніше у цих краях проявляються переселенці з центральних областей Росії. Ними покладено початок ряду російських сіл Великописарівського району.
  • У 18 столітті найкращі землі навколо села захоплюють дрібні поміщики. У 1881 році мешканці стали будувати в селі церкву. У 1900—1905 роках йде розшаровування селянства на бідних і багатих. У 1902 році поряд з церквою була збудована 3-х класна початкова земська школа. У 1925 році сільська рада передала у розпорядження школи дім священика.
  • Восени у 1919 році в с. Солдатське проводився новий землеустрій, сім'ї отримали наділи. 19 січня 1930 року на території ради організовується колгосп ім. Паризької Комуни, куди записалося 25 бідняцьких сімей. У цьому ж році утворена піонерська організація. У 1933 році був перший випуск семикласників. В 1932 році в селі була показана звукова кінокартина «Чапаєв». В 1931 році створено другий колгосп ім. Степана Халтуріна. У цьому ж році створено і третій колгосп «Красний пахарь». В 1933 році вони об'єднуються в один колгосп «Паризька комуна».
  • В 1932 році була закрита церква. В 1933 році в Україні був штучний голодомор, від якого померло більше 200 колгоспників. В 1933 році створені партійна і комсомольська організації. В 1928 році була відкрита своя лікарня. В 1939 році відкривається 8 клас і з цього моменту школа стає десятирічною.
  • Починається Друга світова війна. До сталінського війська пішло 422 мешканці. Мешканка Солдатського Мотя Гендіна тільки що закінчила 9 класів і стала партизанкою партизанського загону «ГИС». Але гестапівці схопили її в лютневу ніч і повісили. Нині її ім'я носить Солдатська ЗОШ. В боях загинуло 286 чоловік. На честь загиблих у селі встановлено пам'ятник.
  • У 1943 році відкривається початкова школа. Почало відроджуватися село і колгоспи. У 1950 році об'єдналося два колгоспи. У 1954 році об'єдналися дві сільські ради Солдатська і Крамчанська.
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках[1].

СьогоденняРедагувати

Протягом 1954—1958 років почалося будівництво корівників, птахоферми, цегловий завод. З'явилися свій водяний млин, маслобійня, пологовий дім, теплова електростанція. З 1950 працює стаціонарна лікарня на 12 ліжок. З 1951 року відкривається знов 10-річна школа. У 1960 році було укрупнення 2-х колгоспів. Колгосп називається «Прогрес». Було збудовано багато об'єктів соцкультпобуту.

В 1963-65 роках будуються: зерносклад, вагова, овочевий склад, посаджено фруктовий сад. У 1964 році закінчено будівництво нової школи з водяним опаленням. У 1967 році закінчено будівництво будинку культури на 500 місць. У 1976 році було нове укрупнення колгоспів «Прогрес» і «Комуніст». Вводяться в експлуатацію сільська пекарня, критий асфальтовий тік. В 1986 році центр села прикрасило нове приміщення сільської ради, наприкінці 1980-х років і на початку 1990-х збудовані: дитячий садок, амбулаторія, пошта, машинотракторна майстерня, баня, 8 будинків для спеціалістів.

10 серпня 1995 році у свято Пресвятої Богородиці було відкрито храм Преображенської церкви.

В селі багато добротних будинків, є автомобілі і трактори, телерадіоапаратура, побутова техніка.

Працюють 5 магазинів, працює ТОВ агрофірма «АВІАС-2000».

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Стор. 40. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 3 березень 2015. 

ПосиланняРедагувати