Сластьони
Сластьо́ни — українська десертна страва, кульки з кислого чи пряного тіста, засмажені у киплячій олії (фритюрі) або розігрітому маслі і згори обсипані цукром або политі медом (ситою)[1][2]. Існують також варіанти запечених сластьонів.[3] Сластьони традиційно робили на гостини, вечорниці, свята (зокрема Різдво) і ярмарки.[2][4]
 Сластьони полтавські: ліворуч — присипані цукровою пудрою, праворуч — тільки-но посмажені. | |
| Тип | тістечко |
|---|---|
| Походження | Україна |
| Час приготування | 1 година 30 хв. |
| Необхідні компоненти | борошно, молоко, яйця, дріжджі |
| Зазвичай використовувані компоненти | ваніль, цукрова пудра |
| Схожі страви | пончики |
| |
Рецепти
ред.Традиційні
ред.На 6 склянок пшеничного борошна — 2 склянки теплого молока, 3 яйця, 50 гр дріжджів.
Замісити пшеничне тісто на теплому молоці і дати йому зійти (залишити постояти приблизно на 50 хвилин). Як зійде, змочивши руки водою, щоб тісто не прилипало, сформувати кульки розміром із куряче яйце. Кульки смажити у киплячій олії (фритюрі) або гарячому маслі на середньому вогні по 5 хвилин з кожного боку або до утворення золотавої скоринки. Готові сластьони посипати цукровою пудрою з ваніллю.[3][5]
На сметані
ред.Розмішати 5 жовтків з сіллю. Додати 4 склянки борошна, збитих в піну білків з 5 яєць і стільки сметани, щоб тісто було м'яке. За допомогою ложки кидати шматки тіста у кипляче масло. Викласти на тарілку і обсипати цукровою пудрою.[6][7]
З манних крупів
ред.У кипляче молоко кладуть підсушені манні крупи і варять в'язку кашу. В охололу кашу кладуть розтерті з цукром жовтки, масло і сіль, все добре змішують, додають збиті білки і обережно розмішують.
Приготовлену масу беруть столовою ложкою, кладуть на сковороду з розігрітим вершковим маслом і підсмажують з обох боків до рум'яного кольору.
Готові сластьони поливають розігрітим вершковим маслом і посипають цукром.[6][7]
Запечені із начинкою
ред.Приготувавши тісто на дріжджах із 1 склянки борошна з теплою водою і давши зійти, замішати знов борошном і, давши зійти вдруге, вимісити з ложкою цукру і цедрою. Після чого тісто розкочують і вирізають сластьони. Для начинки накласти варення, або зварених, дрібно покришених, протертих на сито яблук і вдруге зварених з цукром і цедрою. Зложивши сластьони з начинкою один на один, дати їм зійти на помащеній блясі в теплому місці і, як зійдуть, підсмажити знизу, додавши трохи масла. Після цього загнітити їх у печі.[8]
Полтавські
ред.На 1 кг пшеничного борошна потрібно 100 г дріжджів, 1/2 л молока, 100 г цукру, 7 яєць (4 жовтки, 3 цільних), 100 г вершкового масла, 1 чарка горілки, 1-1,5 л олії для смаження, 3-4 ложки цукрової пудри.
Просіяти борошно через сито. Зробити опару з розтертих дріжджів, 1 ложки цукру, борошна і теплого молока. За консистенцією суміш має нагадувати сметану. Дати опарі постояти в теплому місці й підійти. Розтерти з цукром цільні яйця і додаткові жовтки, додати в опару разом із рештою молока, борошном, горілкою та сіллю. Ретельно вимісити і ввести у тісто розігріте вершкове масло. Знову поставити тісто підходити в теплому місці. Так вимісити кілька разів.
Змочивши руки в олії, сформувати з тіста маленькі кульки. Заготовлені кульки притрусити борошном. Посмажити сластьони у фритюрі: кульки тіста мають вільно плавати у киплячій олії. Готові сластьони посипати цукровою пудрою.[4]
Історія
ред.Ярмаркова лагомина
ред.Первинно сластьон був вуличною їжею. У середині XIX сторіччя сластьони готували на базарах та ярмарках безпосередньо на очах у покупців. Жінка-сластьонниця стояла на майдані з пічкою і горщиком із готовим до смаження тістом, який обов'язково накривали онучею, аби те не затверділо. Коли покупець замовляв пончик, сластьонниця змочувала пальці, щоб не приставало, відщипувала шматочок тіста, викладала його на сковороду в олію, зазвичай конопляну, і пряжила.
Згодом традиція смаження сластьонів прямо на ярмарку відмерла. Їх почали готувати у домашніх умовах і продавати вже холодними. На початку XX сторіччя сластьони майже зникли з базарів, не витримавши конкуренцію з фабричними солодощами.
За свідченнями етнографа Миколи Сумцова, найкращими сластьонами славились ярмарки Харкова.[9]
Згадки у літературі
ред.Сластьони згадуються в одному з найперших творів, написаних сучасною літературною українською мовою, — у поемі «Енеїда» Котляревського, де вони перелічені поміж інших ласощів, що їх їли праведники в раю:
|
І ласощі все тілько їли, |
|
Відомі харківські сластьони, а надто процес їх виготовлення описав у оповіданні «Салдацький патрет» Григорій Квітка-Основ'яненко.[11]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Сластьон // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Ятищук Оксана. УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КУЛІНАРІЯ XVIII – ПОЧАТКУ XIX СТ. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ Г. Ф. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка / За заг. ред. проф. І. С. Зуляка. — Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011. — Вип. 2. — С. 194-201. — (Серія: Історія).
- ↑ а б Клиновецька, 1991, с. 135
- ↑ а б Артюх, 2006, Сластьони полтавські, с. 31
- ↑ Войчук.
- ↑ а б Клиновецька, 1991, с. 63
- ↑ а б Попова, Галина. Рецепти української стародавньої кухні (DOC). ЧЕРКАСЬКИЙ ОСВІТЯНСЬКИЙ ПОРТАЛ. Смілянський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 3-колегіум», Комунальний навчальний заклад «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради». с. 7, 11.
- ↑ Клиновецька, 1991, с. 136
- ↑ Юрченко Віталіна. Традиції харчування на ярмарках України у другій половині XIX – на початку XX століття // Українознавство. — 2009. — № 1. — С. 221–225.
- ↑ Котляревський I.П. Повне зібрання творів. В 2 т. — К. : Вид-во АН УРСР, 1952. — Т. I. — С. 149.
- ↑ Слобожанський контент «Культурных переживаний» М. Ф. Сумцова / Красиков Михайло Михайлович // Двадцять треті Сумцовські читання : збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій», присвяченої 100-річчю подій Української революції 1917–1921 років, 18 квітня 2017 р. / Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова.. — Х. : Майдан, 2017. — С. 8. — 298 с. — ISBN 978-966-372-704-2.
Джерела
ред.- З. Клиновецька. Страви й напитки на Україні. — Репринт. — К. : Час, 1991. — 218 с. — ISBN 5-88520-094-7.
- Лідія Артюх. Сластьони полтавські // Традиційна українська кухня в народному календарі. — К. : Балтія-Друк, 2006. — С. 31. — ISBN 9789668137242.
- ВОЙЧУК, АНАСТАСІЯ. АВТЕНТИЧНИЙ ДЕСЕРТ. СЛАСТЬОНИ ВІД ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА. klopotenko.com.