Скроневе кільце
Скроневе кільце — бронзова, срібна, золота жіноча прикраса, що укріплялася зазвичай біля скронь. Його носили по одному або по кілька пар відразу.
| Скроневе кільце | |
 | |
| Культура | Slavic cultured |
|---|---|
| Походить з | Слов'яни |
 Скроневе кільце у Вікісховищі | |
Найбільш характерна прикраса слов'янських жінок. Різні племена мали свої характерні форми. Кільця підвішували на стрічках або ремінцях до головного убору, іноді встромляли в стрічку або ремінець, іноді кріпили безпосередньо у волоссі або простромляли в мочку вуха. Їх робили зі срібла, бронзи, міді.
ІсторіяРедагувати
Найперші скроневі кільця виявлені в похованнях катакомбної і унетицької культур, а також у похованнях Мікен і Трої Бронзової доби[1]. На сході скроневі кільця знаходять у похованнях карасукської культури[2].
У пізнішу епоху скроневі кільця характеризують поховання чорноліської культури[3].
Справжнього розквіту і різноманітності скроневі кільця досягають в культурі слов'ян епохи Середньовіччя (VIII—XII ст.). Є відомості, що дизайн кілець міг зазнавати впливу арабської та візантійської культури[4].
Слов'янські скроневі кільця, як і інші ювелірні вироби, почали проникати в Скандинавію з другої половини X століття, можливо, і разом з їхніми носіями, і як засоби платежу — велика частина цих прикрас знайдено у вигляді брухту. Також у пізньому Середньовіччі скроневі кільця виявлені в похованнях на території Північного Кавказу (в Карачаєво-Черкесії[5] та Інгушетії)[6].
Серед скроневих кілець, знайдених в хорватських могильниках півострова Істрія, широке поширення мали дротяні кільця невеликого діаметру. Кінці багатьох з них закручені в колечка-петлі, за допомогою яких вони з'єднувалися. Крім того, широко побутували головні кільця з підвіскою у вигляді виноградного грона, а також дво- і тринамистинні кільця зі сканними намистинами[7].
Семипроменеві кільцяРедагувати
Ранні променеві скроневі кільця, що послужили прототипами семипроменевих і семилопатевих прикрас радимичів і в'ятичів, мають Дунайське походження. До них можна віднести кільця Зарайського скарбу IX ст., серед яких є і п'ятипроменеві з фальшивою зерню на щитку і трьома кульками на кінцях кожного променя, і семипроменеві з однією кулькою на кінцях променів. До цієї ж групи скроневих прикрас належать семипроменеві кільця Полтавського скарбу (IX ст.). Близько до зарайських і скроневе кільце із сімома гострими променями, знайдене на Новотроїцькому городищі (IX ст.). Новотроїцькі кільця відлиті, ймовірно, на місці, і копіюють прикраси, принесені з Подунав'я. Семипроменеве скроневе кільце городища Хотомель у Прип'ятському Поліссі належить до VIII—IX ст. Променеві кільця того ж вигляду знайдені також на городищі роменської культури Горналь, на городищі борщевської культури Тітчиха у Воронезькому Подонні, в Квєтуні під Трубчевськом, а також на поселеннях у Гньоздово під Смоленськом і Супрутах у Верхньому Пооччі. У цілому вони датуються IX—X ст., гньоздовська знахідка — межею IX і X ст.
Види скроневих кілецьРедагувати
| Тип | Етнічна відповідність | Опис | Регіон | Період | |
|---|---|---|---|---|---|
|
Семипроменеві | Радимичі, сіверяни[8][9] | Курська область[8] | VIII-XII ст.[9] | |
| Браслетоподібні | Кривичі | Дротяні кільця діаметром від 5 до 10 см, в нижній частині дріт сплощений куванням, що надає кільцю серпоподібного або браслетоподібного вигляду. Також цей тип кілець характеризують зав'язані кінці. У небагатьох випадках на пластинчастих частинах кілець робилися невеликі отвори, через які продівалися тонкі дротяні кільця з трапецієподібними пластинчастими привісками[10]. | Вітебська та Мінська область[11] Білорусі, а також Псковська, Калузька, Нижньогородська, Рязанська[12] та Смоленська області Росії. | V-XII ст. | |
|
Ромбощиткові | Ільменські словени | Бронзові кільця, в яких були ромбоподібні потовщення (щитки) кількістю від 2 до 5. Іноді до кілець приробляли трапецієподібні підвіски[13] | Ленінградська (Гатчинський район)[14] та Новгородська області. | |
|
Семилопатеві | В'ятичі | Підмосков'я[15] | ||
|
Спіральні | Сіверяни | Курська[16] та Полтавська області[17], Литва[18] | ||
|
Тринамистинні | Дреговичі[19] | Київська (за що називається «київським типом»)[20] та Чернігівська області України[21] |
ПриміткиРедагувати
- ↑ Анализ погребального инвентаря: украшения. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Карасукская культура XIII—IX века до н. э. Архів оригіналу за 20 травня 2014. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Чернолесская культура. Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Общественные основы культуры и искусства славянских племен. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ 4. Серьги и аксессуары. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Средневековая материальная культура ингушей. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Хорваты. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ а б Шпилев А. Г. Лучевые и лопастные височные кольца Курского края (IX — начало XIII вв.) [Архівовано 1 листопада 2019 у Wayback Machine.] — Курск: Курский государственный областной музей археологии, 2007
- ↑ а б Классификация и культурная атрибутация лучевых височных колец. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Формирование смоленско-полоцких кривичей. Валентин Седов. Древнерусская народность. Историко-археологическое исследование. Книги по истории онлайн. Электронная библиотека. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Археологические находки. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Славяне. Историко-археологическое исследование. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Женский костюм Новгорода XI—XII вв. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Археологические памятники Гатчинского района. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Царицынские курганы. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Курский государственный областной музей археологии. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Эволюция древнерусского металлического убора в IX-XI вв. Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 22 листопада 2012.
- ↑ Головной убор и его украшения. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Головные украшения: височные кольца. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ «Трехбусинные височные кольца» («Очелья») [Архівовано 2013-04-17 у Archive.is]
- ↑ Височные кольца трехбусинные, перстни щитковые. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 3 вересня 2019.
ДжерелаРедагувати
- Левашова В. П. Височные кольца // Труды ГИМ. — М., 1967. — № 43. — С. 7–54. (рос.)
- Агапов А. С. и Сарачева Т. Г. О способах ношения височных колец // Российская археология. — 1997. — № 1. — С. 99–108. (рос.)
- Жилина Н. В. Древнерусский драгоценный узор: традиции и влияния (на примере височных украшений) // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. — 2005. — № 3 (21). — С. 30–31. (рос.)
- Панченко М. В. Многобусинные височные кольца на землях Южной Руси // Восточноевропейский археологический журнал. — сентябрь-октябрь 2002. — № 5 (18). (рос.)
- Юшко А. Курганы и височные кольца. (рос.)
- Штыхов Г. В. Формирование Полоцких Кривичей // Is baltu kulturos istorijos. — Вильнюс : Diemedis, 2000. — С. 209-218.[недоступне посилання з вересня 2019] (рос.)
- Peter Beatson. Temple rings, and female headdress of the Eastern Slavs in Rus’. (англ.)
ПосиланняРедагувати
- Скроневе кільце // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скроневе кільце |
- Височные кольца // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Коршун В. Височные украшения древних славян — хронология, типология, символика [Архівовано 3 вересня 2019 у Wayback Machine.] (kulturologia.ru) (рос.)
- Левашева В. П. Височные кольца [Архівовано 14 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Височные украшения древних славян — хронология, типология, символика [Архівовано 3 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Семилучевые височные кольца (рос.)
- Семилопастные височные кольца как украшение кос и в ленточном уборе. Рисунок [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)