Скроневе кільце — бронзова, срібна, золота жіноча прикраса, що укріплялася зазвичай біля скронь. Його носили по одному або по кілька пар відразу.

Скроневе кільце
Зображення
Культура Slavic cultured
Походить з слов’яни
CMNS: Скроневе кільце у Вікісховищі

Найбільш характерна прикраса слов'янських жінок. Різні племена мали свої характерні форми. Кільця підвішували на стрічках або ремінцях до головного убору, іноді встромляли в стрічку або ремінець, іноді кріпили безпосередньо у волоссі або простромляли в мочку вуха. Їх робили зі срібла, бронзи, міді.

Історія ред.

Найперші скроневі кільця виявлені в похованнях катакомбної і унетицької культур, а також у похованнях Мікен і Трої Бронзової доби[1]. На сході скроневі кільця знаходять у похованнях карасукської культури[2].

У пізнішу епоху скроневі кільця характеризують поховання чорноліської культури[3].

Справжнього розквіту і різноманітності скроневі кільця досягають в культурі слов'ян епохи Середньовіччя (VIII—XII ст.). Є відомості, що дизайн кілець міг зазнавати впливу арабської та візантійської культури[4].

Слов'янські скроневі кільця, як і інші ювелірні вироби, почали проникати в Скандинавію з другої половини X століття, можливо, і разом з їхніми носіями, і як засоби платежу — велика частина цих прикрас знайдено у вигляді брухту. Також у пізньому Середньовіччі скроневі кільця виявлені в похованнях на території Північного Кавказу (в Карачаєво-Черкесії[5] та Інгушетії)[6].

Серед скроневих кілець, знайдених в хорватських могильниках півострова Істрія, широке поширення мали дротяні кільця невеликого діаметру. Кінці багатьох з них закручені в колечка-петлі, за допомогою яких вони з'єднувалися. Крім того, широко побутували головні кільця з підвіскою у вигляді виноградного грона, а також дво- і тринамистинні кільця зі сканними намистинами[7].

Семипроменеві кільця ред.

Ранні променеві скроневі кільця, що послужили прототипами семипроменевих і семилопатевих прикрас радимичів і в'ятичів, мають Дунайське походження. До них можна віднести кільця Зарайського скарбу IX ст., серед яких є і п'ятипроменеві з фальшивою зерню на щитку і трьома кульками на кінцях кожного променя, і семипроменеві з однією кулькою на кінцях променів. До цієї ж групи скроневих прикрас належать семипроменеві кільця Полтавського скарбу (IX ст.). Близько до зарайських і скроневе кільце із сімома гострими променями, знайдене на Новотроїцькому городищі (IX ст.). Новотроїцькі кільця відлиті, ймовірно, на місці, і копіюють прикраси, принесені з Подунав'я. Семипроменеве скроневе кільце городища Хотомель у Прип'ятському Поліссі належить до VIII—IX ст. Променеві кільця того ж вигляду знайдені також на городищі роменської культури Горналь, на городищі борщевської культури Тітчиха у Воронезькому Подонні, в Квєтуні під Трубчевськом, а також на поселеннях у Гньоздово під Смоленськом і Супрутах у Верхньому Пооччі. У цілому вони датуються IX—X ст., гньоздовська знахідка — межею IX і X ст.

Види скроневих кілець ред.

Тип Етнічна відповідність Опис Регіон Період
  Семипроменеві Радимичі, сіверяни[8][9] Курська область[8] VIII-XII ст.[9]
Браслетоподібні Кривичі Дротяні кільця діаметром від 5 до 10 см, в нижній частині дріт сплощений куванням, що надає кільцю серпоподібного або браслетоподібного вигляду. Також цей тип кілець характеризують зав'язані кінці. У небагатьох випадках на пластинчастих частинах кілець робилися невеликі отвори, через які продівалися тонкі дротяні кільця з трапецієподібними пластинчастими привісками[10]. Вітебська та Мінська область[11] Білорусі, а також Псковська, Калузька, Нижньогородська, Рязанська[12] та Смоленська області Росії. V-XII ст.
  Ромбощиткові Ільменські словени Бронзові кільця, в яких були ромбоподібні потовщення (щитки) кількістю від 2 до 5. Іноді до кілець приробляли трапецієподібні підвіски[13] Ленінградська (Гатчинський район)[14] та Новгородська області.
  Семилопатеві В'ятичі Підмосков'я[15]
  Спіральні Сіверяни Курська[16] та Полтавська області[17], Литва[18]
  Тринамистинні Дреговичі[19] Київська (за що називається «київським типом»)[20] та Чернігівська області України[21]

Примітки ред.

  1. Анализ погребального инвентаря: украшения. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 3 вересня 2019.
  2. Карасукская культура XIII—IX века до н. э. Архів оригіналу за 20 травня 2014. Процитовано 3 вересня 2019.
  3. Чернолесская культура. Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  4. Общественные основы культуры и искусства славянских племен. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  5. 4. Серьги и аксессуары. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 3 вересня 2019.
  6. Средневековая материальная культура ингушей. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  7. Хорваты. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  8. а б Шпилев А. Г. Лучевые и лопастные височные кольца Курского края (IX — начало XIII вв.) [Архівовано 1 листопада 2019 у Wayback Machine.] — Курск: Курский государственный областной музей археологии, 2007
  9. а б Классификация и культурная атрибутация лучевых височных колец. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 3 вересня 2019.
  10. Формирование смоленско-полоцких кривичей. Валентин Седов. Древнерусская народность. Историко-археологическое исследование. Книги по истории онлайн. Электронная библиотека. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  11. Археологические находки. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  12. Славяне. Историко-археологическое исследование. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  13. Женский костюм Новгорода XI—XII вв. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2019.
  14. Археологические памятники Гатчинского района. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  15. Царицынские курганы. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 3 вересня 2019.
  16. Курский государственный областной музей археологии. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 3 вересня 2019.
  17. Эволюция древнерусского металлического убора в IX-XI вв. Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 22 листопада 2012.
  18. Головной убор и его украшения. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  19. Головные украшения: височные кольца. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 3 вересня 2019.
  20. «Трехбусинные височные кольца» («Очелья») [Архівовано 2013-04-17 у Archive.is]
  21. Височные кольца трехбусинные, перстни щитковые. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 3 вересня 2019.

Джерела ред.

Посилання ред.