Семаківці (Городенківська міська громада)

село в Івано-Франківській області, Україна

Семакі́вці — село в Україні, у Городенківській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.

село Семаківці
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Коломийський район
Тер. громада Городенківська міська громада
Код КАТОТТГ UA26080030260087432
Облікова картка Семаківці 
Основні дані
Засноване 1496
Населення 1000
Площа 13,791 км²
Густота населення 87,52 осіб/км²
Поштовий індекс 78133
Телефонний код +380 03430
Географічні дані
Географічні координати 48°45′30″ пн. ш. 25°31′50″ сх. д. / 48.75833° пн. ш. 25.53056° сх. д. / 48.75833; 25.53056
Водойми Демшанка
Відстань до
обласного центру
79,8 км
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Городенка-Місто
Відстань до
залізничної станції
12,4 км
Місцева влада
Адреса ради 78103, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Городенка, вул. Шевченка Тараса, буд. 77
Карта
Семаківці. Карта розташування: Україна
Семаківці
Семаківці
Семаківці. Карта розташування: Івано-Франківська область
Семаківці
Семаківці
Мапа
Мапа

CMNS: Семаківці у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Городенківської міської громади.[1]

Загальні відомості

ред.

Село розташоване неподалік від річки Дністер та є найвищим місцем у районі. За декілька кілометрів розташований Регіональний ландшафтний парк «Дністровський».

Розташовані на автомагістралі Р24 за 11 км від центру громади. Населення — 1207 чоловік.

У селі є середня школа, клуб, бібліотека. Закладено парк і 2 сквери.

З історії села

ред.

Згадується 6 січня 1448 року в книгах галицького суду [2].

Перша писемна згадка про Семаківці є в документі 1449 року. Мешканці села зазнавали знущань від шляхтича Золотницького. За це в 1739 році генеральний військовий суд притягав його до відповідальності.

У ХІХ ст. громада Семаківці мала власну символіку — печатку з емблемою: у полі печатки — селянка з косою в руках, за спиною якої — граблі, а біля ніг — серп (Центральний державний історичний архів України у м. Львові. — Фонд 178. — Опис 2. —Спр. 1288. — Арк. 21).

У 1922 році мешканці Семаківців виступили проти місцевого поміщика та польських урядовців. На території сільради знайдено поселення трипільської культури, могильник перших століть нашої ери та окремі предмети давньоруських часів.

1 квітня 1932 р. значна частина території села передана селу Михальче[3].

У 1939 році в селі проживало 1440 мешканців (1000 українців, 50 поляків, 350 латинників, 40 євреїв)[4].

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1203 99.67%
російська 2 0.17%
румунська 2 0.16%
Усього 1207 100%

Релігія

ред.

У селі є дві церкви: УПЦ КП Вознесіння Господнього настоятель о. Андрій Дмитрук. УГКЦ Блаженного Миколая Чернецького вихідця з села, настоятель о. Василь Скрипка. У 2014 році відбулося осячення церковці Миколая Чарнецького і було перенесено частинку мощей святого на постійне перебування у церкві

Відомі люди

ред.

Миколай Чарнецький (*14 грудня 1884, Семаківці — †2 квітня 1959, Львів), церковний діяч Української греко-католицької церкви, редемпторист, єпископ, професор Духовної семінарії у Станиславові, настоятель монастирів у Костополі й Ковелі на Волині, Апостольський візитатором для слов'ян візантійського обряду поза руськими єпархіями, в Польщі, хіротонізований (на єпископа) з осідком у Варшаві, згодом у Ковелі. Проголошений мучеником і блаженним УГКЦ.

Примітки

ред.
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 12 листопада 2021.
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.169, №1937 (лат.)
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 16 czerwca 1931 r. o zmianie granic gmin wiejskich Siemakowce i Michałcze w powiecie horodeńskim, województwie stanisławowskiem. (пол.)
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 26.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних