Самохідна артилерійська установка

Самохі́дна артилері́йська устано́вка (САУ) — артилерійська система на саморухомій базі, яка призначена для безпосереднього вогневого супроводу танків та піхоти в бою, виконання завдань артилерійської підтримки рухомих з'єднань та боротьби з танками противника. У широкому сенсі слова всі озброєні гарматами бойові машини можна розглядати як САУ. Проте у вузькому сенсі до САУ відносять колісні і гусеничні бойові машини з гарматним або гаубичним озброєнням, що не є танками або бронеавтомобілями.

Самохідна артилерійська установка 2С9 «Нона». Україна

Запит «САУ» перенаправляє сюди; див. також САУ (значення).

Дуже різноманітні САУ за видами та призначенням; вони можуть бути як броньованими так і неброньованими, використовувати колісне або гусеничне шасі, мати баштове або фіксоване монтування гармати. Деякі з САУ з баштовою установкою гармат за формою дуже сильно нагадують танк, проте, вони відрізняються від танка балансом «броня-озброєння» і тактичним застосуванням. Відомими підтипами САУ є штурмові гармати та винищувачі танків.

Історія

Історія самохідних артилерійських установок починається разом з історією гарматних важких бронеавтомобілів на початку 20-го століття і розвитком танків в Першій світовій війні. Більш того, з сьогоднішньої точки зору перші французькі танки «Сен-Шамон^[en]» і «Schneider CA1^[en]» є аналогом пізніших САУ класу штурмових гармат, ніж справжніми танками.

Середина і друга половина XX століття були часом бурхливого розвитку всіляких самохідно-артилерійських установок у ведучих промислово- і військово-розвинутих країнах. Досягнення військової науки початку XXI століття (висока точність вогню, електронні системи позиціювання і наведення) дозволили САУ на думку деяких фахівців зайняти провідне місце серед іншої бронетехніки (яке раніше неподільно належало танкам). Навіть стриманіші оцінки визнають високу роль самохідної артилерії в умовах сучасного бою.

Відмінності САУ від танка

САУ створені для виконання інших завдань, ніж танки, тому мають значні відмінності від них. Самохідні артилерійські установки мають значно більшу дальність стрільби, ніж танкові гармати, і їм не потрібно так близько наближатися до противника, тому вони зіштовхуються з меншою вогневою протидією — що вимагає дещо менший рівень захисту і значно більші габарити (зокрема — висота).

Броня САУ призначена, перш за все, для захисту від стрілецької зброї десанту і розвідувальних підрозділів противника, що визначає відсутність динамічного та активного захисту.

При цьому потужність озброєння артилерійських установок значно більша, ніж у танків. Це визначає більшу довжину і вагу ствола, досконаліше навігаційне і прицільне обладнання, наявність балістичних обчислювачів і інших допоміжних приладів, які поліпшують ефективність стрільби. Також є відмінності у тактиці застосування САУ від танкової («ударив — відступив», атака із засідок і т. д.)

Перелік САУ

Докладніше: Список самохідних артилерійських установок

Холодна війна

Сучасні

Див. також

Література

Радянська військова енциклопедія. РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 232-234. — ISBN 00101-150. (рос.)
М. І. Бєляєв, О. М. Толмачов. Моніторинг стану самохідної артилерії Сухопутних військ Збройних Сил України та визначення напрямків її розвитку // Системи озброєння і військова техніка. — 2015. — Вип. 43. — С. 11-15. — ISSN 2518-1580.
П. Є. Трофименко, Л. С. Демидко. Напрями удосконалення вітчизняних зразків самохідної артилерії // Системи озброєння і військова техніка. — 2016. — Вип. 46. — С. 46-50. — ISSN 2518-1580.

Посилання

Це незавершена стаття про артилерію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про бронетехніку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.