Відкрити головне меню

Сагуні́вка — село в Україні, в Черкаському районі Черкаської області. Площа територіальних меж сільської ради - 3165 га, села – 546,6 га. Населення становить 3350 осіб, дворів - 1570. Орган місцевого самоврядування - Сагунівська сільська рада. День села - 20 серпня.

село Сагунівка
Sagunivka gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Черкаський район
Рада/громада Сагунівська сільська рада
Код КОАТУУ 7124985501
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 19644
Телефонний код +380 472342
Географічні дані
Географічні координати 49°17′22″ пн. ш. 32°21′54″ сх. д. / 49.28944° пн. ш. 32.36500° сх. д. / 49.28944; 32.36500Координати: 49°17′22″ пн. ш. 32°21′54″ сх. д. / 49.28944° пн. ш. 32.36500° сх. д. / 49.28944; 32.36500
Середня висота
над рівнем моря
105 м
Водойми Дніпро, Кременчуцьке водосховище
Місцева влада
Адреса ради 19644, Черкаська обл., Черкаський район, с. Сагунівка, вул. Лесі Українки, 77/4, тел. 0472-342-231
Сільський голова Бодяненко Ірина Іванівна
Карта
Сагунівка. Карта розташування: Україна
Сагунівка
Сагунівка
Сагунівка. Карта розташування: Черкаська область
Сагунівка
Сагунівка
Мапа

Географічне розташуванняРедагувати

Село Сагунівка розташоване на березі Кременчуцького водосховища за 30 км на південний схід від м. Черкаси.

ІсторіяРедагувати

ЛомоватеРедагувати

Згадки про ці села читаємо в «Сказаннях о населенных местностях Киевской губернии» (1265 г.):

[1]

«

...Ломоватое, село в двух верстах от Ходяков, среди лугов над Днепром; жителей обоего пола: православних 1535, евреев 10. В 1741 году считалось 150 дворов, а жителей до 1000 душ. Ломоватое также иногда называется местечком от того, что в прошлом веке, во время владения Черкаским староством князя Сангушки, здесь учреждены были ярмарки, но они в скорости переведены в село Ходяки.
Церковь во имя Рождества Господня, 5-го класса; земли имеет 42 десятины; построена, как записано в визите за 1741 год Мошенского деканата, в 1719 году. В 1838 году она возобновлена старанием прихожан, с поднятием на каменный фундамент, и исправлением крыши. Колокольня нанешняя построена в 1851 году.
...

»

[2]

«

...Сагуновка, село в 4-х верстах от Ломоватого, ниже по реке Днепру, на границе Чигиринского уезда. Жителей обоего пола: православных 2247, евреев 35. Село это, как и предыдущие села, известно хорошими качествами удобренных жителями огородов, производящих большое количество луку, выгодно продаваемого в ново-российском крае. У жителей процветает пчеловодство.
Церковь Богородичная, деревяная в ветхом состоянии, построена в 1792 году, 5-го класса; земли имеет 42 десятины...

»

[3]

« ...Ломоватое — местечко Киевской губернии, Черкасского уезда. Жителей 2844, дворов 417, 2 православных церкви, школа. Жители занимаются огородничеством. »

[4]

« ...Сагуновка — название части с. Ломоватого, Киевской губернии, Черкасского уезда, на правом берегу р. Днепра. 4414 жит. Значительные посевы лука, продаваемого в Новороссии; пчеловодство. »


Перша згадка про Сагунівку та Ломовате (лат. Lomowety bjrek) [5] (пол. Lomowety borek) [6] припадає на 20-30-ті pp. XVII ст. Села зазначені на карті французького інженера Гійома Левассера де Боплана.
Археологічні розкопки свідчать, що перші поселенці Сагунівки та Ломоватого жили тут ще у III - на початку IV ст. н.е. Ранньочерняхівські поселення на цій території, виявлені у 1955 p., та знайдені два поховання, свідчать про існування тут поселень і городищ періоду Київської Русі.
Черкаський район багатий на археологічні знахідки козацької доби. Тут виявлено 47 козацьких могил. Найвідоміші з них розташовувались неподалік с. Ломовате. У придніпровських плавнях біля села було велике озеро, яке називалося "Козацьким". За переказами, що дійшли до наших днів, у ньому було потоплено шляхтою багато козаків і повстанців.
У 1686 р. Росія і Польща підписали Вічний мир, за яким південна Київщина з вузькою смугою вздовж: правого берега Дніпра - Правобережна Наддніпрянщина, куди входили і села Сагунівка та Ломовате. ставали нейтральною зоною. Проте вже під кінець XVII ст. тут знову відновився феодальний та національний гніт. Правобережні землі України протягом всього XVII ст. все ще залишалися під гнітом шляхетської Польщі.
Одним з найбільших у XVIII ст. виступів українського селянства проти польського гніту була, як відомо, Коліївщина. Повстання почалося у травні 1768 р. і охопило Медведівку, Жаботин, Канів, Смілу, Черкаси і всі навколишні села. У народному музеї Сагунівки зберігається шабля тих часів.

Привілеєм короля Станіслава-Августа від 10 листопада 1791 р. Ломоватому було надано права містечка, а також герб: "На срібному тлі брама з однією вежею, а в тій брамі стоїть озброєний воїн".

За другим поділом Польщі у 1793 р. правобережні українські землі, в тому числі й Сагунівка та Ломовате, відійшли до Росії. Після приєднання до Російської імперії герб містечка Ломовате (фр. Lomowatoje, рос. Ломоватое [7].) не використовувався, а за лояльність міщан до польського короля, навіть базар і право на проведення трьох щорічних ярмарок було передано в сусіднє с. Худяки.
[8]

« ...Після скасування у 1861 р. кріпосного права, боротьба селян за землю та перерозподіл її за душами посилювалася і почала переростати в революційний протест проти царського уряду. На території Чигиринського та Черкаського повітів таку боротьбу ("змову") очолив відставний солдат Хома Денисович Прядка із Сагунівки. Цей революційний виступ селян дістав назву Чигиринської змови...


...до літа 1877 р. членами "Таємних дружин" було ... близько 2000 селян. Почали створюватися дружини також в селах Боровиця, Медведівка, Мельники, Погорільці, Розсошенці, Суботів, Топилівка, Худоліївка, Ломовате, Сагунівка тощо.

»


На 1864 р. в Сагунівці проживало православних - 2247, євреїв - 35, у Ломоватому - 1545 осіб.


У 1917-1921 роках у селі кілька разів змінювалась влада. Остаточну владу отримали більшовики. У 1928 році, під час примусової колективізації, створено перші ТСОЗи, а у січні 1930 р. на їх базі організовано колгоспи "Комунар" у Сагунівці та ім. Леніна в Ломоватому.

Було проведено так зване розкуркулення, себто пограбування заможних селян і тих,хто не хотів вступати до колгоспів.


У 1933 р. почався спустошливий голод. Аби вижити, люди їли все: коріння очерету та кору дерев, гречану полову, змішану з невеликою кількістю борошна, виловлювали, де тільки можна було, рибу та різних дрібних лісових тварин. Кількість голодуючих швидко збільшувалася. Вимирали цілими сім'ями. Були випадки канібалізму. В результаті голодомору в Сагунівці та Ломоватому у 1933 р. померло понад 400 жителів.


Під час піку репресій у 1937-1938 pp. чимало односельців поплатилися життям. Зокрема, у 1937 р. засуджені до розстрілу колгоспники К.М. Луговський та О.М. Ляшко. У 1938 р. розстріляні: служитель церкви В.Я. Кучугурний, колгоспники П.K. Олійник та І.Я. Шапошник. Ряд селян одержали по 8-10 років каторги. У 1939 р. мобілізований колгоспник І.М. Чепурний під час фінської компанії потрапив у полон до фінів. У 1940 р. після обміну полонених його було засуджено на 5 років таборів.


10 серпня 1941 р. нацисти ввійшли до Сагунівки та Ломоватого. 75 жителів цих сіл у період окупації відправлено до Німеччини.


14 грудня 1943 р. Сагунівка та Ломовате були визволені від німецько-нацистських загарбників.


Незважаючи на труднощі, села швидко відбудовувалися У грудні 1949 р. вирішено об'єднати колгоспи сіл Леськи, Худяки, Ломовате і створити так зване агро місто. Наприкінці 1951 р. експеримент було припинено. Ломоватський колгосп, що знову став самостійним, перейменовано в "Заповіт Леніна". У другій половині 50-х pp. у зв'язку з будівництвом Кременчуцької ГЕС почалося переселення сіл Сагунівка та Ломовате на нове місце.

 
Розташування сіл до затоплення

Об'єднанняРедагувати

У 1964 р. села об'єдналися в одне Сагунівку.

АТП (адміністративно-територіальний поділ)Редагувати

Музей. ПерсоналіїРедагувати

Понад 90 осіб нагороджені медаллю "За доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp.". У 1946 р. колгоспниця П.Т. Ведлюденко була заслана на 5 років у Казахстан за те, що її чоловік нібито здався в полон німцям. Немало трудівників сіл Сагунівки і Ломоватого були притягнені до суду в голодні 1946-1947 pp. за збір колосків (300-800 грамів).
У сільському музеї знаходиться макет сіл Ломовате та Сагунівка періоду 50-х pp. XX ст. із детальним зображенням адмінпримішень, будинків, відображено розміщення кутків, доріг, ярів. Представлено весь ландшафт території: ліси, болота, луги, озера, острова за Дніпром і сам Дніпро з його притоками. Над макетом більше року працювали П.В. Кривошея та І.П. Жученко. Між Ломоватим та Сагунівкою проходила межа зонального поділу між лісостепом та степом. Належали села до різних районів і навіть областей: Київської і Кіровоградської. Проектування нових сіл передбачало в перспективі об’єднання сіл і колгоспів. Шляхом об'єднання у 1959 р. створено господарство "3аповіт Ілліча", яке очолив М.І. Чепурний. Незважаючи на складні роки переселення, господарство зміцнювалося, зростав добробут селян. У 1958 р. колгоспниця Г.П. Ільченко удостоєна високого звання Героя Соціалістичної Праці. Багато односельчан нагороджені орденами і медалями.

Суспільне життяРедагувати

Понад 25 років колгосп очолював Іван Якович Ляшко, за його керівництва господарство стало одним з провідних як в районі, так і в області. Змінилося і обличчя села: прокладено дороги з твердим покриттям, збудовані лікарня, Будинок культури, мережа магазинів. Село газифіковано. У 1996 р. проведено реформування колгоспу "Заповіт Леніна" в КСП "Ломовате". 5 січня 2000 р. відбулося реформування КСП в СТОВ "Ломовате"[12]. Важливою частиною економіки є сфера обслуговування населення. У Сагунівці працюють магазини, заклади громадського харчування, АЗС, СТО автомобілів, швейна майстерня, перукарня, аптека, пекарня. Населення обслуговує лікарня. Із закладів освіти є дитячий садок і дві школи (середня і неповна середня) Працює, очолюваний О.Г. Мосійчук Будинок культури, а при ньому Музей історії села і бібліотека.

ОсвітаРедагувати

ДНЗ "ясла-садок" "Пролісок"

Сагунівська загальноосвітнія школа І-ІІ ступенів

Сагунівська загальноосвітнія школа І-ІІІ ступенів

СпортРедагувати

Набирає сили футбольна команда "Чайка", добре працює секція спортивного орієнтування (тренер Д.А. Козачинський), тренуються юні дзюдоїсти. Село мас чемпіонів України та призерів міжнародних змагань.

РелігіяРедагувати

Видатні уродженціРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати