Рєзниченко Абрам Ісакович

Абра́м Іса́кович Рєзниче́нко (Резниченко) (* 9 (22) лютого 1916(19160222), Кременчук, Україна — † 26 червня 1973, Київ) — український графік. Був членом Спілки художників і членом Спілки журналістів СРСР.

ЖиттєписРедагувати

Абрам Ісакович Рєзниченко[1] народився в 1916 році в сім'ї ремісника, у місті Кременчук. Коли йому виповнюється 12 років він відправляється в місто Харків де вступає в художню школу. Художню освіту здобув самостійно в тому що художню школу він не встиг закінчити, в 1929 р. він починає працювати художником в багатотиражної газеті «Харківський Паровозник».

У 1933 році його перші малюнки з'являються в центральній газеті СРСР «Правда» в цей період він працює ілюстратором «Комуніста» та різних журналів. Пару років навчається в Ленінградській художній академії. Потім він їде до Києва, де починає роботу в газеті «Радянська Україна». З другої половини 1930-их pp. він робить свої перші кроки як книжковий ілюстратор. Його перші ілюстрації були зроблені до книг Миколи Островського «Як гартувалася сталь» і «Народжені бурею» 1936 р.

Рєзниченко став послідовником школи Рєпіна, він вивчає його стиль і надалі успішно застосовує його у своїх ілюстраціях. У 1941 році він стає художником газети «Червона Армія». Під час війни потрапляє у німецький полон і проводить три роки в таборі для військовополонених.

В 1944–1946 малював пропагандивні й сатиричні малюнки і плакати.[2] У 1946 році він ілюструє книгу Олександра Фадєєва «Молодая гвардия». У період 1948−1973 Рєзниченко ілюструє десятки книг відомих Радянських письменників: Олеся Гончара («Земля гуде», 1950 та «Прапороносці», 1951), Юрія Збанацького («Таємниця Соколиного бору», 1951); Валентина Бичка («До нас прийшов Ленін: вірші: для мол. шк. віку», 1966, 1989); Марка Твена («Принц і злидар», 1968) та ін.[2][3]

У 1951 році Абраму Ісаковичу Рєзниченку присуджена Сталінська премія третього ступеня, за ілюстрації до повістей Олеся Гончара «Земля гуде» і Юрія Збанацького «Таємниця Соколиного бору» але цю премію він отримав тільки в 1962 року.

Дитячі книжки ілюстровані А. РезниченкомРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. У деяких українських видання прізвище друкується як «А. Резниченко» [1], [2].
  2. а б Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. том 12, С. 226
  3. Митці України: Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 491 — ISBN 5-88500-042-5


ДжерелаРедагувати