Рудня-Городище

село в Житомирській області, Україна

Рудня-Городище — село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 471 осіб.

село Рудня-Городище
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Новогуйвинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040350190097126
Основні дані
Засноване 18 століття[1]
Населення 471
Площа 2,511 км²
Густота населення 187,57 осіб/км²
Поштовий індекс 12462
Телефонний код +380 412
Географічні дані
Географічні координати 50°05′42″ пн. ш. 28°28′05″ сх. д. / 50.09500° пн. ш. 28.46806° сх. д. / 50.09500; 28.46806Координати: 50°05′42″ пн. ш. 28°28′05″ сх. д. / 50.09500° пн. ш. 28.46806° сх. д. / 50.09500; 28.46806
Середня висота
над рівнем моря
211 м
Місцева влада
Адреса ради 12462, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Рудня-Городище, вул. Уласа Самчука, 19
Карта
Рудня-Городище. Карта розташування: Україна
Рудня-Городище
Рудня-Городище
Рудня-Городище. Карта розташування: Житомирська область
Рудня-Городище
Рудня-Городище
Мапа
Мапа

Географія ред.

У селі річка Писарівчина впадає у Гнилоп'ять, праву притоку Тетерева.

На південному заході від села річка Гриньківка впадає у Гнилоп'ять.

Історія ред.

Колишня назва Рудня.[2] У 1906 році Рудня-Гордище, село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 24 версти, від волості 4. Дворів 89, мешканців 1000[3].

Біля села знаходиться декілька поселень ІІ-І тис. до н. е. та Х-ХІІІ ст. н. е.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933.

Було центром Руднє-Городищенської сільської ради.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. УРЕ
  2. Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.

Джерела ред.

  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. --  ISBN 966—690 –090 — 4
  2. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

Посилання ред.