Троянівська волость (Житомирський повіт)

волость Житомирського повіту Волинської губернії

Троянівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Житомирського повіту Волинської губернії з центром у містечку Троянів.

Троянівська волость
Центр Троянів
Площа 56 960 (1885)
Населення 11 825 осіб (1885)
Густота 19 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 23 поселень, 28 сільських громад. Населення — 11825 осіб (5834 чоловічої статі та 5991 — жіночої), 816 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 7944 3817
Приватної власності 34079 3255
Казенної власності 14255 24
Іншої власності 682 258
Загалом 56960 7354

Основні поселення волості:

  • Троянів — колишнє власницьке містечко при річці Гнилоп'ять за 20 верст від повітового міста, 2171 особа, 264 двори, 2 православні церкви, костел, 2 синагоги, школа, постоялий будинок, лавка, базар, кузня, 2 водяних млини. За 2, 12, 15, 20 верст — смоляні заводи. За 15 верст — поштова станція Корчак. За 15 верст — Тригірський чоловічий монастир з 3 православними церквами, ярмарок. За 25 верст — гончарний завод. За 25 верст — залізоробний завод Рудня-Старошийка. За 24 версти — пивоварний завод. За 24 верст — поштова станція Березівська
  • Барашівка — колишнє власницьке село при річці Лісовій, 287 осіб, 22 двори, православна церква, постоялий будинок.
  • Березівка — колишнє власницьке село, 112 осіб, 17 дворів, етапний будинок, постоялий будинок.
  • Волиця — колишнє власницьке село, 470 осіб, 56 дворів, постоялий будинок, винокурний завод.
  • Висока Піч — колишнє власницьке село при річці Тетерів, 47 осіб, 6 дворів, поштова станція, постоялий двір, постоялий будинок, водяний млин, чавуноливарний завод.
  • Дениші — колишнє власницьке село при річці Тетерів, 220 осіб, 33 двори, православна церква, постоялий будинок, лавка, цегельний, чавуноливарний і залізоробний завод з копальнею.
  • Залізня — колишнє власницьке село при річці Гнилоп'ять, 152 особи, 19 дворів, каплиця старообрядців, постоялий будинок, водяний млин.
  • Сінгурів — колишнє власницьке село при струмкові, 648 осіб, 85 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, кузня.
  • Чорнодуб.
  • Шумськ — колишнє власницьке село при річці Гнилоп'ять, 850 осіб, 111 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.

Джерела ред.

Посилання ред.