Ромашівка
Ромаші́вка — село в Україні, у Білобожницькій сільській громаді, Чортківського району, Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Ромашівської сільської ради.
село Ромашівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Білобожницька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060010160082470 |
Основні дані | |
Засноване | 1820 |
Перша згадка | 1763 |
Населення | 550 (на 1.01.2018)[1] |
Територія | 3.361 км² |
Густота населення | 208.507 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48578 |
Телефонний код | +380 +380 3552 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°5′10″ пн. ш. 25°35′34″ сх. д. / 49.08611° пн. ш. 25.59278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
340 м[2] |
Водойми | ставок |
Відстань до обласного центру |
73 км[3] |
Відстань до районного центру |
22 км[3] |
Найближча залізнична станція | Джурин |
Відстань до залізничної станції |
17,5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34 |
Карта | |
Мапа | |
|
Розташування
ред.Розташоване за 20 км від районного центру та 6 км від найближчої залізничної станції Джурин.
Назва
ред.Щодо походження назви села відомо кілька леґенд. Одна з них говорить, що поселення було розташоване в іншому місці, на так званому «куті», й у давнину називалося Палатівка. Під час нападу татар поселення було повністю пограбоване й спалене, загинуло багато козаків і ворогів. На місці захоронення полеглих насипано могили. Могилу козаків місцеві жителі відновили в 1990-х роках. Після тієї битви люди почали селитися на новому місці — де нині розташована Ромашівка. За іншою версією, від імені Рома, Романія, пестливе — Ромашка. Першим забудовником на нових землях був Грамуш. Від цього прізвища і пішла назва Грамушівка. За Польщі село перейменували на Ромашівку, про це свідчать таблички, написані польською мовою, що ще збереглися на старих будинках.
Історія
ред.Перша писемна згадка — 1763 року.
Відоме від XVII століття.
1785 року — в селі мешкало 481 особа.
У XVIII сторіччі з Бучача пролягав «Ромашівський гостинець»[4].
В другій половині XIX століття дідичами були барони Гейделі з Ромашівки.
У середині XIX століття велика земельна власність належала Миколі Подлевському; 1902 р. — Людвику Цінському.
У селі у 1900 році мешкало 1252 особи, 1910 — 1334 особи, 1921 — 1180 осіб, 1931 — 1270 осіб; 1921 року — 222 домоволодінь, 1931 — 287 домоволодінь. За Австро-Угорщини працювали 2-класна школа з українською мовою навчання; за Польщі — 3-класна.
Під час першої світової війни був призваний у 1914 році до австрійської армії Іван Матвійчук, який згодом належав до ОУН.
У одній із сільських хат квартирував онук Варфоломія — троюрідного брата і свояка (був одружений з сестрою) Тараса Шевченка. Ця гілка родоводу мала прізвище також Шевченко і мешкала в Корсуні, звідки й пішов на війну онук Варфоломія. Є перекази про те, що в хаті навколо цього внука збиралися люди і слухали розповіді про прапрадіда Тараса. У селі донині переконані в тому, що саме за просвітництво москалі замордували Шевченкового однокровця, якого нібито ненароком убив під час чищення зброї, солдат-однополчанин; похований на місцевому цвинтарі. Після Другої світової війни останки чернігівських солдатів, за переказами старожилів перезахоронені на батьківщині. Тому невідомо, чи збереглася ця могила.
1938 року — польська поліція заарештувала за приналежність до ОУН жителів Ромашівки Михайла Музичку та Степана Онищука.
Після встановлення радянської влади, у жовтні 1939 року енкаведисти заарештували колишнього голову філії товариства «Просвіта» Івана Грицика; подальша його доля невідома.
Від жовтня 1939 року. до березня 1941 року енкаведисти заарештували і стратили в Чортківській тюрмі 20 мешканців села: Марію Адамик, Степана Бартківа, Івана та Михайла Ваврових, Івана Грищука, Ксенію Концограду, Андрія Маланчука, Михайла Музичку, Павла Обнявку, Степана Онищука, Павла Семирозума, Павла Шуйка та інших.
20—21 липня 1941 року — розстріляли 8 людей з 22 в місті Умані на Черкащині Стефана Бартківа, Івана Вавріва, Михайла Гайового, Захарія Когута, Михайла Кільчицького, Павла Маланчука, Романа Матвійчука, Павла Обнявку.
В УПА воювали Семен Довбенко, Михайло Маланчук, Михайло Музичка, Марія Штепа та інші місцеві жителі; у дивізії «Галичина» — Микола Кіндяк (нар. 1922).
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 43 мешканці Ромашівки:
- Микола Біланик (нар. 1922),
- Павло Дмитрів (нар. 1909),
- Григорій Жарук (нар. 1900),
- Степан Ільчишин (нар. 1910),
- Микола Камаш (нар. 1910),
- Степан Кільчицький (нар. 1909),
- Микола Кіндяк (нар. 1906),
- Степан Концеграда (нар. 1909),
- Михайло Коробій (нар. 1910),
- Іван Маланчук (нар. 1909),
- Павло Маланчук (нар. 1921),
- Степан Маланчук (нар. 1913),
- Павло Марків (нар. 1908),
- Ілько Матвійчук (нар. 1910).
З 4 вересня 2015 року Ромашівка належить до Білобожницької сільської громади.[5]
У 2006 році вийшла книга Марії Штепи «Терновий вінок Ромашівки»[6].
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади[7].
У 2021 році в селі відбувалися зйомки документального фільму «Марія» (реж. Марія Яремчук) з циклу «Жива УПА», вихід на екрани якого очікується у жовтні 2021 року[8].
Релігія
ред.- церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (ПЦУ[9], 1902, реставрована 2002).
Пам'ятники
ред.У 2003 році насипано символічну могилу односельцям, яких закатували радянські каральні органи.
Споруджено:
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971);
Встановлено:
- пам'ятний хрест Борцям за волю України (1991);А у 2023 покладено і посвячено новий хрест
Населення
ред.Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | ||||||||||||||
1252 | 1334 | 1180 | 1270 | 613 | 550[1] |
Соціальна сфера, господарство
ред.Діяли філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок», «Братство тверезості» та інших.
Нині працюють дитячий садок, клуб, бібліотека, ФАП, ААГ «Ромашівське», ПСП «Захід-Агро», ТзОВ «Старр ЛТД», ПАП «Ясени», ПАП «Промінь», торгові заклади. школа Ромашівського НВК I-II ступенів, стадіон.
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- Любомир Габруський (нар. 1972) — український журналіст, редактор, громадський діяч;
- Наталя Лазука (нар. 1978) — українська журналістка;
- Павло Лосик (нар. 1956) — український правник, ґенерал-майор внутрішньої служби;
- Микола Михалевич (1843—1922) — український священник, популяризатор бджільництва, громадський діяч;
- Петро Онищук (1993—2022) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни[10];
- Марія Штепа (1929—2020) — учасниця національно-визвольних змагань.
- Михайло Давибіда(1893-1956) - поручник УГА,гауптштурмфюрер (сотник) дивізії СС Галичина
Примітки
ред.- ↑ а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Прогноз погоди в селі Ромашівка. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 30 березня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Відстані від села Ромашівка. della.com.ua. Процитовано 30 березня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ S. Barącz. Pamiątki buczackie. — Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s.— S. 144. (пол.)
- ↑ ВВРУ, 2015, № 43, стор. 2202
- ↑ Марія Штепа Терновий вінок Ромашівки. — Тернопіль: Збруч. — 2006. — 178 с.
- ↑ Розпорядження КМУ від 12 червня 2020 р. № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області». kmu.gov.ua. Кабінет Міністрів України. Процитовано 30 березня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Лякуш Т. У Чорткові знову знімають кіно — стрічка про легендарну «Тополю» // Чортків.City. — 2021. — 20 травня.
- ↑ Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
- ↑ Іноземцева, Ю. Без тата залишились двоє діток. На Чортківщині прощаються із захисником Петром Онищуком // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 21 липня.
Джерела
ред.- Вуйчик Т., Мельничук Б. Ромашівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 195—196. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Уніят В., Федечко М., Штепа М. Ромашівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 497—498. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Romaszówka (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 733. (пол.). — S. 733. (пол.)