Рогівка (Новгород-Сіверський район)
Рогі́вка — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. До 2020 підпорядковувалось Лісконогівській сільській раді.
| село Рогівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Новгород-Сіверський |
| Громада | Новгород-Сіверська міська громада |
| Облікова картка | Рогівка |
| Основні дані | |
| Населення | 364 |
| Площа | 1,08 км² |
| Густота населення | 337,04 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16031 |
| Телефонний код | +380 4658 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 52°09′32″ пн. ш. 33°18′30″ сх. д. / 52.15889° пн. ш. 33.30833° сх. д.Координати: 52°09′32″ пн. ш. 33°18′30″ сх. д. / 52.15889° пн. ш. 33.30833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
140 м |
| Водойми | р. Десна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2 |
| Карта | |
  Рогівка | |
 Рогівка | |
| Мапа | |
| |
Археологічні розвідки ред.
Поблизу села знаходиться ранньонеолітична стоянка Піщаний Рів, а на горі Городок залишились сліди невеликої фортеці, яка не раз горіла й руйнувалася..
Історія ред.
Першими поселенцями на території сучасної Рогівки були вільні козаки, які осіли в багатій на природні ресурси місцевості – поряд ліси, у долині – повноводна Десна. У минулому від річки відходив «ріг», там було велике озеро, з нього по задеснянському рогу невеликими плотами сплавляли ліс по воді до Десни й далі річкою. Можливо, назва села походить від цього «рогу», а може й від прізвища славного козака Рогова, який був одним з перших поселенців.
Запис в одній з церковних книг засвідчує, що хутір Рогівка на правому березі Десни був заснований в 1460 р.. У 15 ст. землі Чернігово-Сіверщини були під владою Великого князівства Литовського, потім – Речі Посполитої, з середини 17 ст. – в складі Російської імперії.
Спочатку на хуторі було 14 хатин, а перші вулиці називалися Широківка та Попівка. З роками хутір розрісся в село, в якому ніколи не було ні кріпаків, ні поміщиків. Розвинулись ремесла – в Рогівці з’явилися кравці, чоботарі, бондарі, багато було пасічників, чи не кожен займався риболовлею. Риби ловили стільки, що її міняли на борошно, зерно. Населення було неписемним, лікували ж людей знахарі.
За даними на 1859 рік у козачому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 325 осіб (154 чоловічої статі та 171 — жіночої), налічувалось 49 дворових господарств, існувала православна церква[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 587 осіб (279 чоловічої статі та 308 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].
До перевороту 1917 року в Рогівці існувала церковно-приходська школа, в якій навчались діти заможних селян (24 дитини), а після перевороту, в 1924 р., в селі відкрили лікнеп. Вдень навчалися діти, ввечері дорослі, повністю ліквідували неписемність лише в 1939 р.
У 1930 році, під час примусової колективізації, з’явився перший колгосп «Червона Рогівка».
На фронтах Другої світової воювали 170 жителів Рогівки, 80 не повернулися з поля бою.
У 1957 р. було проведено радіо, збудували цегельний завод. У 1967 р. «Червону Рогівку» об’єднали з «Переможцем», так був створений колгосп «Дружба».
Рогівський вокально - інструментальний ансамбль «Десняри» був відомий в районі, жителі села полюбляли поїздки до райцентру на пароплавах, особливо на двоповерховому «Шайтері», біля Десни щодня розгортались футбольні баталії. У 70-80 рр. в Рогівці були збудовані основні об’єкти інфраструктури.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.[3]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[4].
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 226 | 62.09% |
| українська | 138 | 37.91% |
| Усього | 364 | 100% |
Примітки ред.
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2050)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-266. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/