Рогівка (Новгород-Сіверський район)

Новгород-Сіверський район

Рогі́вка — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. До 2020 підпорядковувалось Лісконогівській сільській раді.

село Рогівка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Новгород-Сіверський
Громада Новгород-Сіверська міська громада
Рада Новгород-Сіверська міська рада
Облікова картка Рогівка 
Основні дані
Населення 364
Площа 1,08 км²
Густота населення 337,04 осіб/км²
Поштовий індекс 16031
Телефонний код +380 4658
Географічні дані
Географічні координати 52°09′32″ пн. ш. 33°18′30″ сх. д. / 52.15889° пн. ш. 33.30833° сх. д. / 52.15889; 33.30833Координати: 52°09′32″ пн. ш. 33°18′30″ сх. д. / 52.15889° пн. ш. 33.30833° сх. д. / 52.15889; 33.30833
Середня висота
над рівнем моря
140 м
Водойми р. Десна
Місцева влада
Адреса ради 16031, с. Лісконоги, вул. Центральна, 57
Карта
Рогівка. Карта розташування: Україна
Рогівка
Рогівка
Рогівка. Карта розташування: Чернігівська область
Рогівка
Рогівка
Мапа

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.[1]

Археологічні розвідкиРедагувати

Поблизу села знаходиться ранньонеолітична стоянка Піщаний Рів, а на горі Городок залишились сліди невеликої фортеці, яка не раз горіла й руйнувалася..

ІсторіяРедагувати

Першими поселенцями на території сучасної Рогівки були вільні козаки, які осіли в багатій на природні ресурси місцевості – поряд ліси, у долині – повноводна Десна. У минулому від річки відходив «ріг», там було велике озеро, з нього по задеснянському рогу невеликими плотами сплавляли ліс по воді до Десни й далі річкою. Можливо, назва села походить від цього «рогу», а може й від прізвища славного козака Рогова, який був одним з перших поселенців.

Запис в одній з церковних книг засвідчує, що хутір Рогівка на правому березі Десни був заснований в 1460 р.. У 15 ст. землі Чернігово-Сіверщини були під владою Великого князівства Литовського, потім – Речі Посполитої, з середини 17 ст. – в складі Російської імперії.

Спочатку на хуторі було 14 хатин, а перші вулиці називалися Широківка та Попівка. З роками хутір розрісся в село, в якому ніколи не було ні кріпаків, ні поміщиків. Розвинулись ремесла – в Рогівці з’явилися кравці, чоботарі, бондарі, багато було пасічників, чи не кожен займався риболовлею. Риби ловили стільки, що її міняли на борошно, зерно. Населення було неписемним, лікували ж людей знахарі.

За даними на 1859 рік у козачому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 325 осіб (154 чоловічої статі та 171 — жіночої), налічувалось 49 дворових господарств, існувала православна церква[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 587 осіб (279 чоловічої статі та 308 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

До перевороту 1917 року в Рогівці існувала церковно-приходська школа, в якій навчались діти заможних селян (24 дитини), а після перевороту, в 1924 р., в селі відкрили лікнеп. Вдень навчалися діти, ввечері дорослі, повністю ліквідували неписемність лише в 1939 р.

У 1930 році, під час примусової колективізації, з’явився перший колгосп «Червона Рогівка».

На фронтах Другої світової воювали 170 жителів Рогівки, 80 не повернулися з поля бою.

У 1957 р. було проведено радіо, збудували цегельний завод. У 1967 р. «Червону Рогівку» об’єднали з «Переможцем», так був створений колгосп «Дружба».

Рогівський вокально - інструментальний ансамбль «Десняри» був відомий в районі, жителі села полюбляли поїздки до райцентру на пароплавах, особливо на двоповерховому «Шайтері», біля Десни щодня розгортались футбольні баталіі. У 70-80 рр. в Рогівці були збудовані основні об’єкти інфраструктури.

ПриміткиРедагувати

  1. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022. 
  2. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2050)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-266)