Рогволод Борисович

Рогволод (Василь) Борисович (Рогволодович) († після 1171), князь Полоцький 11441151, 11591162, князь Друцький 11271129, 11401144, 11581159, 1162—після 1171, син полоцького князя Рогволода (Бориса) Всеславича. Походив з друцької лінії полоцких князів.

Рогволод (Василь) Борисович (Рогволодович)


Князь Друцький
Попередник: Рогволод (Бориса) Всеславич
Наступник: ?
 
Народження: 1110
Династія: Рюриковичі, Полоцька гілка, Друцька лінія
Батько: Рогволод (Борис) Всеславич
У шлюбі з: невідомо[1]
Діти: сини: Гліб, Борис та Всеслав;
дочка: Евфросинья

БіографіяРедагувати

Народився на початку XII століття. До 1129 володів якимось долею Полоцької землі. Оскільки пізніше він правил в Друцькому князівстві, то за усталеною точкою зору цією долею був саме Друцьк. Ймовірно він отримав його в 1127, коли його батько став князем в Полоцьку. Однак у 1129 великий князь Київський Мстислав Володимирович Великий здійснив похід в Полоцьке князівство, захопивши в полон всіх полоцких князів та членів їх сімей, позбавив їх доль і вислав їх у Візантію. У числі засланих опинився і Рогволод.

З дозволу великого князя Ярополка Володимировича Рогволод в 1140 разом з братом Іваном повернувся із заслання. Можливо, що він знову отримав Друцьке князівство.

У 1143 за повідомленням Никонівського літопису він одружився на дочці одного з синів Мстислава Великого, Ізяслава Мстиславича, тоді князя Переяславського[2]. Можливо, що саме завдяки цьому шлюбу він у 1144[3] після смерті Василько Святославича зумів сісти в Полоцьку.

Проте незабаром в Полоцькій землі почалися міжусобиці між представниками різних ліній полоцких князів. У 1151 жителі Полоцька підняли повстання проти Рогволода, полонили його і видали мінському князю Ростиславу Глібовичу, що засадив Рогволода в темницю. Сам Ростислав сів у Полоцьку, а в родовому наділі Рогволода (Друцьк) посадив свого сина Гліба. Пізніше, на вимогу суздальського князя Юрія Довгорукого, Рогволод відпущений з темниці та знайшов притулок в Чернігові у князя Святослава Ольговича, союзника Юрія Довгорукого.

У 1158 Рогволод за допомогою армії, яку йому дав Святослав Ольгович, вигнав з Друцка Гліба Ростиславича, повернувши собі уділ, а наступного року за призовом полочан вигнав з Полоцька Ростислава Глібовича. Після цього Рогволод зробив спробу об'єднати Полоцьку землю під своєю владою. У тому ж 1159 захопив Заславль, вигнавши звідти Всеволода Глібовича, брата Ростислава, посадивши там Брячислава Васильковича з Вітебської лінії. Всеволоду ж Рогволод дав Стрежів. Після цього Рогволод вирушив у похід на Мінськ (уділ Ростислава Глібовича), однак після десятиденної облоги міста уклав мир з Ростиславом.

У 1160 Ростислав Глібович захопив Заславль, захопивши в полон Брячислава Васильковича і його брата Володшу. У відповідь Рогволод зробив новий похід на Мінськ. Після 6-тижневої облоги Ростислав був змушений звільнити Брячислава та Володшу та укласти новий мир.

Однак серйознішим суперником для Рогволода виявився брат Ростислава, Володар Глібович, що укріпився в 1159 в Городці. У 1162 Рогволод осадив Городець, однак, за повідомленням Волинського літопису, Володар вночі за допомогою литовців зробив вилазку з міста та розбив армію Рогволода, який втік до Слуцьку, а звідти в Друцьк. У Полоцьк він вирішив не повертатися, на його місце полочани закликали Всеслава Васильковича. Ймовірно до самої смерті він княжив у Друцьку.

Після 1162 у літописах про Рогволода звісток немає, проте в 1171 він був ще живий. У написі на валуні (Рогволода камінь), знайденому поблизу Друцька, що датується 1171, говориться:

В літо 6679 місяця Травня в 7 день поставлений хрест сій. Господи, допоможи рабу своєму Василю в хрещенні, іменем Рогволоду, синові Борисову[4].

Помер Рогволод до 1180, коли князем в Друцьку згадується його син Гліб.

Шлюб і дітиРедагувати

Дружина: з 1143 N, дочка великого князя Київського Ізяслава Мстиславича[5]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Данилевич В. Е. Очерк истории Полоцкой земли до конца XIV столетияКиев: 1896. — С. 84. — 260 с.
  2. Патриаршая, или Никоновская летопись. — С. 167.
  3. По другой версии в 1146 году.
  4. Рыбаков Б. А. Русские датированные надписи XI-XIV веков. — С. 33.
  5. Коган В. М., Домбровский-Шалагин В. И.: Князь Рюрик и его потомки: Историко-генеалогический свод
  6. († після 1186), князь Друцький з близько 1186
  7. Петров П. Н.: История родов русского дворянства

ЛітератураРедагувати

  • Алексєєв Л. В. Полоцька земля // давньоруські князівства X — XIII ст. — 1975. — С. 202 — 239.
  • Алексєєв Л. В. Полоцька земля (нариси історії північній Білорусі) в IX — XIII ст / відповідальний редактор академік Б. А. Рибаков. — Наука, 1966. — 295 с.
  • "Богуславський В.В.: Слов'янська енциклопедія. Київська Русь — Московія.
  • "Войтович Л.: Князівські династії Східної Європи.
  • Данилевич В. Є. Нарис історії Полоцької землі до кінця XIV сторіччя. — Київ, 1896. — 731 с.
  • "Коган В.М., Домбровський-Шалагин В.І.: Князь Рюрик і його нащадки: Історико-генеалогічний звід.
  • Патріарша, або Никонівський літопис. Ч. 1 // ПСРЛ, т. 9. — СПб, 1862. — 256 с.
  • "Рижов К.: Всі монархи світу. Росія.
  • Рапов О. М. Княжі володіння на Русі в Х — першій половині XIII ст. — 1977. — 261 с.
  • Рибаков Б. А. Російські датовані написи XI-XIV століть. — 1964. — 48 с.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рогволод Борисович