Відкрити головне меню

Друцьке князівство — удільне князівство XII—XVI століть з центром в Друцьку (нині село в Толочицькому районі), розташовувалося на території сучасних Толочицького, Крупського і Круглянського районів. Існувало на території сучасної Білорусі в 11011565 роках.

Після смерті полоцького князя Всеслава Брячиславича (1101), Друцьк став одним з уділів Полоцької землі, але хто з братів сидів на Друцькому троні точно невідомо (див. Ізяславичі Полоцькі). Незабаром після цього Друцьком заволодів Гліб Мінський, але в 1116 місто та уділ відвоював великий князь київський Володимир Всеволодович. Хто після нього володів князівством — невідомо. У 1150-их Друцьке князівство знову було під владою нащадків Гліба Мінського, в 1159 р. на Друцькому троні сидів його онук — Гліб Ростиславич. У 1159 р. дручани вигнали Гліба Ростиславича з міста, запропонувавши трон Рогволоду-Василю, що викликало між останнім і Глібовичем тривалий конфлікт. У XIV столітті Друцьке князівство увійшло до складу ВКЛ, тягнучись від Борисова до Орші і від Лукомля до Тетеріна (за сучасним Круглим). Належало роду князів Друцьких, який мав багато відгалужень.

Наприкінці XV ст. окремі частини Друцького князівства потрапили у володіння родів Сапегів, Гаштольдів, Ямантавичів, Горностаїв. Частина князів Друцьких переїхала до Великого князівства Московського (1508). Після адміністративної реформи ВКЛ (1565—1566) землі князівства повністю включені в Оршанський повіт Вітебського воєводства.

ДжерелаРедагувати