Рогволод Всеславич (1057(?) — 1128) — князь полоцький (11011128) (за іншими версіями князь друцький (11011127) і полоцький (11271128)) з династії Рюриковичів, гілки Ізяславичів Полоцьких. Хрещене ім'я — Борис[5]. Син полоцького князя Всеслава Брячиславича, онук Брячислава Ізяславича і правнук Ізяслава Володимировича.

Рогволод Всеславич
Князь полоцький
 
Народження: 1054[1]
Смерть: 1128[2][3][1]
Полоцьк, Полоцьке князівство
Рід: Рюриковичі
Батько: Всеслав Брячиславич[4]
Діти: Рогволод Борисович, Іван Рогволодовичd і Звенислава Борисівна

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Вважається другим сином Всеслава[6][5], за іншими даними — був старшим його сином[7]. Після смерті батька у 1101 році Полоцьке князівство було розділено між його синами. Борис-Рогволод зайняв старший, полоцький престол, хоча на думку низки істориків отримав незначне Друцьке князівство.

У літописах згадується лише двічі. Крім того певні відомості про нього відомі з «Житія» Єфросинії Полоцької, та пізнішої Хроніки Биховця.

У 1102 році Рогволод здійснив похід на литовське плем'я ятвягів, після повернення з якого заклав на кордоні з мінським князівством брата, Гліба місто Борисов. У 1120 році згадується в «Житії Єфросинії Полоцької» як полоцький князь та учасник заснування Спаського монастиря. З діяльністю Бориса зв'язують «Борисові камені» — відомі білоруські пам'ятки епіграфіки ХІІ століття.

1127 року Рогволода запросили на князювання до Полоцька після того як полочани прогнали його старшого брата Давида через нерішучість у відстоюванні прав міста перед Києвом. Саме ім'я «Рогволод», яке пов'язувалося із давнім незалежним правителем Полоцька, Рогволодом, було викликом руській столиці[5].

Рогволод Всеславич помер у 1128 році, можливо не без сторонньої допомоги, у віці не менше 70 років.

Сім'я

ред.

Діти від невідомої дружини:

  • Рогволод-Василь (? — після 1171) — князь полоцкий (1144—1151), (1159—1162), та князь Друцкий (1127—1171, з перервами)
  • Іван (?—після 1139)
  • Звенислава (до 1127 — після 1173) — стала черницею під іменем Євпраксія, канонізована

Релігійна діяльність

ред.
 
Борисів камінь біля Софійського собору в Полоцьку

За його наказом у 1-ій третині XII століття на так званих Борисових каменях (монументальні пам'ятники епіграфіки 12 століття. У Білорусі знайдено 7 великих валунів) були вирубані 6-кінцеві хрести та написи. До прийняття християнства ці валуни були язичницькими фетишами.

Примітки

ред.
  1. а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. Рогволод Всеславич // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVIа. — С. 882.
  3. Данилевич В. Е. Очерк истории Полоцкой земли до конца XIV столетияКиев: 1896. — С. 71. — 260 с.
  4. Борис Всеславич // Русский биографический словарь / за ред. A. PolovtsovСанкт-Петербург: 1905. — Т. 14. — С. 384.
  5. а б в Войтович Л., 2002, Розділ: 3.2. Ізяславичі Полоцькі.
  6. Алексеев Л. В.  Полоцкая земля // Древнерусские княжества X—XIII вв. — М., −1975. — с.56;
  7. Загорульский Э. М. Генеалогия полоцких князей Изяславичей. — Мн.: ВУЗ-ЮНИТИ, 1994. — C. 6—8.

Джерела

ред.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рогволод Всеславич