Вікіпедія

Референдум у Данії (2022)

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

1 червня 2022 року в Данії відбувся референдум щодо скасування права на неучасть щодо оборонної політики ЄС, одного з аспектів права на неучасть Данії. Референдум було оголошено на 6 березня 2022 року після широкої багатосторонньої оборонної угоди, досягнутої під час російського вторгнення в Україну 2022 року[2]. У результаті референдуму перемогла сторона «Так» із приблизно двома третинами голосів.

Референдум у Данії
Назва дан. Stemmer du ja eller nej til, at Danmark kan deltage i det europæiske samarbejde om sikkerhed og forsvar ved at afskaffe EU-forsvarsforbeholdet?
англ. Do you vote yes or no on Denmark being able to participate in the European defence and security co-operation by abolishing the EU defence opt-out?
рос. Голосуете ли вы за или против участия Дании в европейском сотрудничестве в области безопасности и обороны путём отмены исключения от участия в обороне ЕС?
італ. Voterà sì o no alla partecipazione della Danimarca alla cooperazione europea in materia di sicurezza e difesa, abolendo la riserva di difesa dell'UE?
кат. Vota a favor o en contra de la participació de Dinamarca en la cooperació europea en matèria de defensa i seguretat mitjançant l'abolició de l'exclusió voluntària de la UE en matèria de defensa?
Країна  Данія
Юрисдикція Данія
Головний предмет твору Q112147952?
Попередник Danish European Union opt-out referendum, 2015d
Момент часу 1 червня 2022
Безпосередньою причиною є російське вторгнення в Україну (з 2022)
Кількість виборців 4 260 944[1]
Кількість поданих бюлетенів 2 802 517[1]
Кількість недійсних бюлетенів 5819[1]
Всього дійсних голосів 2 763 959[1]
Кількість незаповнених бюлетенів 32 739[1]
Карта поширення
Голосів проти 915 717[1]
Голосів за 1 848 242[1]
CMNS: Референдум у Данії у Вікісховищі

Передумови

ред.
Докладніше: Данія в Європейському Союзі

Після відхилення Маастрихтського договору на референдумі 1992 року було досягнуто Единбурзької угоди, яка дала Данії чотири вихідні з Європейського Союзу (ЄС), один з яких стосувався питань оборони. Згодом Маастрихтський договір був ратифікований у 1993 році. Відмова від оборони означав, що Данія не брала участі в Спільній політиці безпеки та оборони або військових операціях ЄС[3]. Крім того, відмова означала, що Данія не брала участі в процесах прийняття рішень в ЄС, пов'язаних з військовими операціями[4].

Це вже третій референдум, який буде проведено у зв'язку з вилученням країни. У 2000 році данський електорат відхилив прийняття євро як національну валюту, а у 2015 році також було відхилено пропозицію змінити режим відмови від правосуддя. Щоб референдум був відхилений, більшість виборців, які беруть участь у голосуванні, мають проголосувати проти, а виборці, які голосують проти, повинні представляти щонайменше 30 % виборців; однак сторони, які стояли за угодою про оборону, погодилися, що результати референдуму залишаються в силі незалежно від явки виборців[5].

Кампанія

ред.

Угоду про оборону підписали та представили лідери соціал-демократів, Венстре, Соціалістичної народної партії, Соціал-ліберальної партії та Консервативної народної партії[2][6]. Сторони схвалили угоду, яка також передбачала збільшення видатків на оборону та метою припинення залежності країни від російського газу. Ліберальний альянс і Християнські демократи також підтримали варіант «Так»[7], тоді як Незалежні Зелені проголосували «Так», але не рекомендували виборцям, за що вони мають голосувати.[8] Данська народна партія, нові праві, молоді консерватори та Червоно-зелений альянс виступили проти скасування відмови, рекомендуючи електорату проголосувати «ні»[7].

30 березня Міністерство закордонних справ Данії оприлюднило два законопроєкти щодо організації референдуму та приєднання до Спільної політики безпеки та оборони (CSDP)[9]. Після цього формулювання питання референдуму, в якому не згадувалося ні про Європейський Союз, ні про відмову, було розкритиковано Данькою народною партією та Червоно-зеленим альянсом[10]. Єппе Кофод, міністр закордонних справ Данії, захистив формулювання, підкресливши, що голосування йшлося про приєднання до інших 26 країн-членів ЄС. Після критики Кофод оголосив про зміну формулювання 7 квітня, яке звучало: «Ви голосуєте за чи проти участі Данії в європейському співробітництві з питань оборони та безпеки шляхом скасування відмови від оборони ЄС?»[11].

Було висловлено занепокоєння, що скасування відмови та участь у CSDP може в кінцевому підсумку призвести до того, що Данії доведеться приєднатися до європейської армії, якщо вона буде створена в майбутньому. Міністр закордонних справ Кофод пообіцяв, що будь-яка така зміна вимагатиме перегляду договору, який буде представлений данському народу для затвердження на новому референдумі[12].

Телевізійні дебати

ред.

Було проведено чотири великі теледебати за участю лідерів партій, представлених у Фолькетинґу[13][14][15].

Громадська думка

ред.
Дати Аґенції Зразок Так Ні Не визначилися Невідомо
30 травня 2022 Epinion 44 % 28 % 19 % 16 %
27—30 травня 2022 Voxmeter 1,091 53 % 28 % 19 % 25 %
23—27 травня 2022 Voxmeter 2,008 51 % 27 % 22 % 24 %
16—22 травня 2022 Voxmeter 45,5 % 30 % 24,6 % 15,5 %
9 травня 2022 Epinion 38 % 27 % 35 % 11 %
6 травня 2022 Megafon 1,009 39 % 26 % 35 % 13 %
20—27 квітня 2022 Epinion 2,090 39 % 26 % 35 % 13 %
18—24 квітня 2022 Voxmeter 39,5 % 32,1 % 28,4 % 7,4 %
4—10 квітня 2022 Voxmeter/Ritzau 38,8 % 32,4 % 28,8 % 6,4 %
31 березня — 7 квітня 2022 Epinion 2,102 36 % 27 % 37 % 9 %
28 березня — 3 квітня 2022 Voxmeter/Ritzau 1,007 39,2 % 35,8 % 25 % 3,4 %
22—28 березня 2022 Voxmeter 1,000 40,3 % 35,4 % 24,3 % 4,9 %
14—20 березня 2022 Voxmeter 1,509 38,2 % 30,9 % 30,9 % 7,3 %
6—20 березня 2022 Wilke 1,000 42 % 30 % 28 % 12 %
8—15 березня 2022 Epinion 1,020 38 % 23 % 39 % 15 %
7—11 березня 2022 Voxmeter 1,509 44,2 % 28,7 % 27,1 % 15,5 %
7—8 березня 2022 Megafon 2,054 55 % 23 % 22 % 32 %
6 березня: Уряд прем'єр-міністра Метте Фредеріксен оголошує референдум щодо відмови Данії від політики оборони, який відбудеться 1 червня.[6]
3—4 березня 2022[a] Megafon 1,092 49 % 27 % 23 % 22 %

Результати

ред.
Вибір Голоси Відсоток (%)
За 1 848 242 66,87
Проти 915 717 33,13
Усього 2 763 959 100,00
Дійсно 2 763 959 98,62
Недійсно 5 819 0,21
Незаповнено 32 739 1,17
Усього голосів 2 802 517 100,00
Явка 4 260 944 65,77

Результат означав, що 43,38 % зареєстрованих виборців проголосували за пропозицію, а 21,49 % проголосували проти.

Реакції

ред.

Екзит-поли, опубліковані національними телерадіокомпаніями DR і TV 2 відразу після закриття виборчих дільниць о 20:00 CEST (18:00 UTC), показали, що переважна більшість електорату проголосувала «Так»[16][17]. Це був перший випадок, коли Данія скасувала один зі своїх виключень з ЄС[18]. Це була найбільша частка голосів, яку коли-небудь отримала сторона «Так» на референдумі в ЄС, причому результат дехто назвав переконливим[17]. Явка на рівні 65,8 % була відзначена як одна з найнижчих серед усіх референдумів ЄС, при цьому лише референдум про членство в Єдиному патентному суді Данії у 2014 році мав нижчу явку[19]. Науковці з питань виборів висловили занепокоєння та пояснили низьку явку тим, що деякі партії не наважаться проводити передвиборчу кампанію, а також опитування громадської думки перед виборами, які показали, що сторона «Так» має велику перевагу.

Прем'єр-міністр Метте Фредеріксен прокоментувала, що вона «дуже-дуже рада» результату, і сказала, що Данія надіслала дуже важливий сигнал своїм союзникам і чіткий сигнал Володимиру Путіну[18]. Вона також високо оцінила співпрацю з іншими партіями, які виступали за проведення референдуму. Фредеріксен підкреслив, що не планується скасувати решту відмови Данії, пообіцявши, що референдум був «про відмову від оборони і нічого іншого». Лідер Venstre Якоб Еллеманн-Йенсен заявив, що голосування дало чіткий результат, що інші країни можуть розраховувати на Данію. Потім він зосередився на наступних загальних виборах у Данії, заявивши, що правим крилам країни слід працювати разом, щоб дати Данії новий уряд[20].

Мортен Мессершмідт прокоментував, що результат показав, що Данська народна партія жива[20]. Він сказав, що на голоси багатьох людей «вплинула війна проти України». Політичний речник Червоно-зеленого альянсу Май Вілладсен заявила, що вона «дуже поважає» результат виборів[21]. Вона зазначила, що багато виборців партії проголосували «за», і пообіцяла, що партія продовжуватиме займатися оборонною політикою.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала результат і сказала, що Данії та ЄС «отримають користь від цього рішення»[22]. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що це «фантастична новина для нашої Європи» і що «разом ми сильніші»[23]. Після референдуму Міністерство закордонних справ Данії заявило, що планує офіційно ратифікувати рішення та вчасно повідомити ЄС про свою участь, щоб воно набуло чинності з 1 липня[24].

Примітки

ред.
  1. ↑ The wording of the question differs from the referendum: "Drop the defence opt-out and join a joint EU army?"

Джерела

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж https://dst.dk/valg/Valg1962294/valgopg/valgopgHL.htm
  2. ↑ а б Nationalt kompromis om dansk sikkerhedspolitik [National compromise on Danish security policy] (PDF). Regeringen (дан.). 6 березня 2022. Архів оригіналу (PDF) за 6 March 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  3. ↑ Danmark og EU. Forsvarsministeriet (дан.). Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  4. ↑ Hvad betyder det, om det bliver et ja eller et nej til forsvarsforbeholdet? – TV 2. TV2 (da-DK) . 6 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  5. ↑ Endeligt udkast til forslag til Lov om Danmarks deltagelse i det europæiske samarbejde om sikkerhed og forsvar (PDF). 30 березня 2022. с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 31 March 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  6. ↑ а б Forsvarsforbeholdet skal til folkeafstemning 1. juni, og Forsvaret skal styrkes (дан.). DR. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  7. ↑ а б Her er de stærkeste argumenter for og imod forsvarsforbeholdet – TV 2. TV2 (da-DK) . 8 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  8. ↑ Vi stemmer JA – Hvad stemmer du?. Independent Greens. 2022-05-11.11.2024. Архів оригіналу за 2022-05-25.11.2024. Процитовано 2022-06-01.11.2024.
  9. ↑ Høring om to lovforslag vedrørende folkeafstemning om Danmarks deltagelse i det europæiske samarbejde om sikkerhed og forsvar. via.ritzau.dk. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  10. ↑ Formulering på stemmeseddel ved folkeafstemning minder om direkte snyderi, mener Enhedslisten – TV 2. nyheder.tv2.dk (da-DK) . 30 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  11. ↑ Ordlyden på stemmesedlen om forsvarsforbeholdet ændres – TV 2. nyheder.tv2.dk (da-DK) . 7 квітня 2022. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
  12. ↑ Kofod forsøger at berolige EU-skeptikere: Lover ny afstemning, hvis fælles EU-hær bliver realitet. DR. 20 квітня 2022. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  13. ↑ Sådan dækker DR folkeafstemningen om forsvarsforbeholdet. DR (дан.). 5 травня 2022. Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
  14. ↑ Folkeafstemning om forsvarsforbeholdet: TV 2 NEWS og Radio4 samler politikere og eksperter til stor debat i Aarhus. omtv2.tv2.dk (дан.). Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
  15. ↑ Ja eller nej til forsvarsforbeholdet? TV 2 skruer op for dækningen på alle platforme. omtv2.tv2.dk (дан.). Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
  16. ↑ Exitpoll: Stort flertal stemmer 'ja' til at afskaffe forsvarsforbeholdet | Seneste nyt. DR (дан.). Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  17. ↑ а б Exitpoll: Flertal stemmer ja – TV 2. nyheder.tv2.dk (da-DK) . 1 червня 2022. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  18. ↑ а б Danskerne stemmer ja til at afskaffe forsvarsforbeholdet – TV 2. nyheder.tv2.dk (da-DK) . 1 червня 2022. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  19. ↑ Lav valgdeltagelse bekymrer: 'Det er et nederlag for demokratiet'. DR (дан.). 2 червня 2022. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  20. ↑ а б Ellemann glæder sig over ja – og ser frem mod næste valg – TV 2. nyheder.tv2.dk (da-DK) . 1 червня 2022. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  21. ↑ Mai Villadsen: Mange af vores vælgere har stemt ja – TV 2. nyheder.tv2.dk (da-DK) . 1 червня 2022. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  22. ↑ Resten af Europa omfavner Danmark efter historisk resultat – TV 2. nyheder.tv2.dk (da-DK) . 1 червня 2022. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  23. ↑ Macron, Emmanuel (1 червня 2022). Aujourd'hui, le peuple danois a voté pour rejoindre la politique européenne de défense. C'est une excellente nouvelle pour notre Europe ! Nous sommes plus forts ensemble. Twitter (фр.). Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  24. ↑ Danes vote yes to abolish EU defence opt-out – here are the next steps. Ministry of Foreign Affairs (Denmark). 2 червня 2022. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.

Подальше читання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Референдум_у_Данії_(2022)