Відкрити головне меню

Райнгольд Мевес
Reinhold Mewes
Upload free image notext.svg
Громадянство Третій Рейх Третій Рейх
Національність німець
Діяльність авіакосмічний інженер
Сфера інтересів авіабудування
Відомий завдяки: конструюванням літаків короткого злету та посадки

Райнгольд Мевес (нім. Reinhold Mewes) — німецький інженер та авіаційний конструктор, спеціалізувався на розробці літаків скороченого зльоту і посадки. Один з творців легендарного багатоцільового легкомоторного літака Fieseler Fi 156[1]. Працював у провідних світових авіабудівних фірмах.

АвіаконструкторРедагувати

Перші літакиРедагувати

 
Caspar C 32 «Germania»[Вин. 1]
 
Fieseler Fi 156 [Вин. 2]
 
В польоті Fieseler Fi 167 A-05
 
Розробники Fi 256 V1. Зліва направо: Рейнгольд Мевес, Еріх Бахем, Герхард Фізелер; в літаку інженер Віллі Фідлер[de] (нім. Willy A. Fiedler)

У 1926 Райнгольдом Мевесом на фірмі Caspar-Werke AG був побудований легкий біплан, що отримав позначення Caspar C 32. Від початку конструювався як військовий, для спостереження або виконання допоміжних завдань, проте, у зв'язку з діючою забороною на виробництво військової техніки, літак заявили як легкий транспортний та сільськогосподарський[3]. Перший екземпляр було придбано DVS (нім. Deutsche Verkehrsfliegerschule)[Вин. 3] у 1933[4].

З початку 1930-х років працює на фірмі Heinkel. Тут Мевесом розроблено гідролітаки-біплани Heinkel He 59 та на протязі 1931 —1932 He 60 (перший політ: вересень 1931 та початок 1933, відповідно)[5].

Від 1933 працює на посту головного конструктора Hamburger Flugzeugbau, авіаційного відділу компанії Блом унд Фосс (нім. Blohm & Voss). В цьому ж році, разом з Віктор Маугш (нім. Viktor Maugsch), розпочав проектування двомісного біплана для початкового навчання Ha 135. Це був перший проект літака, розроблений відділом «Hamburger Flugzeugbau»[6]. На початку 1934 покидає Hamburger Flugzeugbau, яку, в свою чергу, очолив Ріхард Фогт, що повернувся з японської Kawasaki Heavy Industries[7], котрий й завершив розробку Ha 135.

Діяльність у Gerhard Fieseler WerkeРедагувати

Із 1934 працює у компанії Фізелер[8]. 1934 —1935 бере участь у розробці допоміжного літака Fi 97 з так званим «крилом, що повертається» та штурмовика Fi 98, проте, розробка останнього, далі виготовлення одного прототипу не пішла[9].

Fieseler Fi 156Редагувати

У 1935 Імперське міністерство авіації Третього Рейху розмістило замовлення на новий літак для Люфтваффе, здатний виконувати завдання із розвідки, зв'язку, рекогносцировки місцевості, а також евакуації поранених та інших потреб військ. Конкурс виграла компанія Fieseler — її пропозиція концепції «короткий зліт і посадка» виявилася найкращою, так з'явився багатоцільовий Fieseler Fi 156. Головними творцями літака стали: Герхард Фізелер (нім. Gerhard Fieseler) — керівник проекту, начальник конструкторського бюро Райнгольд Мевес, Віктор Маугш (нім. Viktor Maugsch), Герман Вінтер (нім. Herman Winter)[10] і технічний директор компанії Еріх Бахем (нім. Erich Bachem), за аеродинаміку відповідав доктор Зігурд Хернер (нім. Sigurd Hoerner)[11]. Розробники запропонували конструкцію, що забезпечувала можливість практично вертикального зльоту при сильному фронтальному вітрі. Злітно-посадкової смуги або просто відносно рівної поверхні довжиною всього 60 метрів виявлялося достатньо, а при посадці із зустрічним вітром пробіг був ще коротшим. Через мінімальну відстань при зльоті та посадці літак отримав назву «Лелека» (нім. «Storch»)[12]. При стоянці крила літака складалися назад уздовж фюзеляжу, отже при транспортуванні літак можна було перевозити складеним в кузові вантажівки або повільно буксирувати.

Fieseler Fi 167Редагувати

На початку 1937 RLM надало компаніям Фізелер та Arado Flugzeugwerke специфікацію на палубний бомбардувальник для першого німецького авіаносця «Граф Цепелін», будівництво якого розпочалося наприкінці 1936. При випробуванні у 1938 на полігоні в Рехліні Fi 167 показав надчудові льотні характеристики. У підсумку, за всіма параметрами, прототип Мевеса продемонстрував кращі результати, ніж його конкурент Ar 195. Проте, призупинення у квітні 1940 будівництва «Граф Цепелін» унеможливила, подальше виробництво Fi 167[13]. Всього було вироблено 14 одиниць — 2 прототипи та 12 серійних машин.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. century-of-flight. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 18 вересня 2015. 
  2. histaviation C 32
  3. «Уголок неба» Caspar C 32 (рос.)
  4. «airspot» СASPAR C.32. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 вересня 2015. 
  5. «Уголок неба» He 59
  6. «Уголок неба» Ha 135
  7. WORLD WAR 2
  8. Fieseler-Storch-für-Kassel e.V.
  9. «airspot» Fi 98. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016. 
  10. UniversalInternetLibrary.ru
  11. luftarchiv.de
  12. «Уголок неба» Fi 156 Storch
  13. fliegerweb.com Fi 167

Джерела з інтернету та літератураРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. 20 вересня 1927 пілот Отто Коніке[de] (нім. Otto Könnecke) підняв в повітря з аеродрому в Кельні літак, що отримав власне ім'я «Germania». Планувалося виконати переліт через Східну Європу, Індію і Японію до США. Однак погані погодні умови і проблеми з двигуном перервали політ над Індією. Після покращення погоди налагодження двигуна було вирішено не продовжувати переліт, а повернутися назад до Кельну[2]
  2. Storch на авіашоу в Кірхгайм (Верхня Австрія); літак вироблено у 1942
  3. Німецька школа льотчиків (DVS), також мала назву Німецька школа повітряного транспорту; була прихованим військовим навчальним закладом, який діяв як льотна школа. Почала роботу в квітні 1925 в передмісті Берліна Staaken, за часів Веймарської республіки. В 1929 головний офіс був переведений на аеродром Broitzem поблизу Брауншвейга. DVS ззовні виглядала як льотна школа для комерційних пілотів, але насправді була секретним навчальним закладом з підготовки військових льотчиків для майбутніх ВПС. Значення навчального центру зросло в перші роки після приходу Гітлера до влади, на етапі маскування переозброєння Німеччини. Ліквідована 31 травня 1945.